Фонтан Сліз

Шаблон:Визначна пам’ятка «Фонта́н слі́з» (Сельсебіль, крим. Közyaş Çeşmesi) — найвідоміша пам'ятка в Бахчисарайському палаці. Збудований іранським майстром Омером у 1764 р. біля мавзолею Діляри-Бікеч — жінки, що мешкала в палаці у правління Кирима Ґерая (1758-64; 1768-69). Постать Діляри-Бікеч дотепер залишається цілком загадковою. Це спричинило появу романтичних легенд, які малюють Діляри-Бікеч як кохану хана Кирима Ґерая. У легендах вона поставала то як полька Марія Потоцька, то як грузинка, то як черкеска. Наприкінці XIX ст. була опублікована повість, в якій ішлося про те, що справжнє ім'я красуні Дінора Хионіс. Вона була гречанка, уродженка Феодосії, а в гарем Кирима Ґерая потрапила через віроломство якогось знатного турка. Кирим Ґерай тяжко переживав смерть юної Діляри. За його наказом у Хансараї над її могилою був зведений дюрбе (мавзолей) та фонтан.

«Фонтан сліз» належить до класу фонтанів, названих за іменем райського джерела Сельсебіль. Фонтани типу сельсебіль — це споруди культового призначення: їх ставили на святих місцях чи на цвинтарях. Подібна споруда знаходиться неподалік у палаці (у Басейному дворику), схожій фонтан є в султанському палаці Топ-Капи в Стамбулі тощо. Однак саме бахчисарайський фонтан набув усесвітньої слави.

Фонтан прикрашений двома написами. Верхній є віршем поета Шейхія, що прославляє хана Кирима Ґерая: Шаблон:Text

Нижній напис цитує 18-й вірш із 76-й сури «Корану»: Шаблон:Text

Бахчисарайський фонтан прославив у своїх віршах Пушкін: Шаблон:Text

Фонтан і сумна легенда про Діляри-Бікеч стала джерелом натхнення також для Адама Міцкевича, Лесі Українки та багатьох інших поетів і митців.