Утямиш Ґерай

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Особа Утямиш Ґерай (1546 — 21 червня 1566) — 13-й казанський хан у 15491551 роках.

Життєпис

Молодший син Сафа Ґерая, казанського хана, й Сююмбіке (доньки Юсуфа, бія Ногайської орди). Народився 1546 року в Казані. Після раптової смерті батька 1549 року внаслідок інтриг ногайської знаті став новим казанським ханом. Втім фактично керувала його мати.

У цей час тривала війна з Московським царством. Того ж року внаслідок двох московських походів казанське військо зазнало відчутних поразок. Внаслідок цього казанська знать на чолі з огланом Худай-кулом і беєм Нур-Алі Ширіном повстало й змусило кримських татар залишити Казань. За цим почала перемовини з царем Іваном IV. Зрештою погоджено відсторонити Утямиш Ґерая від влади. Трон перейшов до касимовського хана Шах-Алі, який оженився на Сююмбіке. Невдовзі колишнього хана було відправлено до Москви, де було хрещено під ім'ям Олександр в Чудівському монастирі.

Ймовірно опинився серед власне царських вояків, оскільки 1563 року в складі «государева» полка брав участь в облозі й захопленні Полоцька. Помер 1566 року. Поховано в соборі Архістратига Михайла у Москві.

Джерела

  • Henry Hoyle Howorth, History of the Mongols, 1880, Part 2, pp 405-409
  • История татар с древнейших времён в 7-ми томах. — Казань, 2006.

Шаблон:Казанські хани