Лябик Василь Васильович
Василь Васильович Лябик ( 29 травня 1949, Добромислі, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, нападник.
Біографія
Народився в селі Добромислі Мінської області. В 1953 році його родина переїхала з Білорусі до Дніпродзержинська. У цьому місті Василь Лябик провів дитячі та юнацькі роки. В ДЮСШ займався футболом під керівництвом Бориса Ульянова — тренера[1], який підготував для команд майстрів Анатолія Боговика, Віктора Литовченка[2], Анатолія Гринька, Олександра Снитька[3], Володимира Федоренка та ін[4]. Після закінчення загальноосвітньої школи став гравцем місцевої команди «Прометей», котра виступала у першості СРСР серед колективів класу «Б».
Незабаром почали надходити пропозиції з обласного центра. Якщо Леоніду Родосу Лябик відмовив, то Валерій Лобановський, через військовий комісаріат, призвав молодого форварда на строкову службу. У сезоні-69 «Дніпро» здобув перемогу в своїй групі і вийшов до фінального раунду турніру, де разом з «Спартаком» із Орджонікідзе, вільнюським «Жальгірісом» і хабаровським СКА змагався за путівку до еліти радянського футболу. У вирішальних іграх сильнішою виявилася осетинська команда, а «дніпряни» завершили турнір на другому місці[5].
Наступний рік провів у дублі київського «Динамо», де разом з ним грали Олег Блохін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Онищенко тощо. За основний склад виходив у двох матчах: чемпіонаті СРСР проти «Пахтакора» (0:0) і кубковий — проти «Таврії» (2:1).
Після завершення військової служби повернувся до Дніпропетровська, туди його наполегливо кликав Валерій Лобановський. 1971 року його команда стала найсильнішою у першості першої ліги і отримала перепустку до групи найсильніших.
Василь Лябик став першим гравцем з Дніпропетровська, який отримав виклик до збірної СРСР, але поїхав в іншому напрямку — додому, де «весело» провів час. Порушення спортивної дисципліни привели до того, що 1975 року захищав кольори «Титана» (Армянськ), котрий виступав у чемпіонаті УРСР серед колективів фізичної культури[6][7].
Потім були півтора року в харківському «Металісті», котрий намагався пробитися до першої ліги, короткострокове повернення до «Дніпра» і завершення кар'єри в складі «Кривбаса».
Досягнення
- Переможець першої ліги (1): 1971
- Переможець 3-ї підгрупи другої групи класу «А» (1): 1969[8]
- Другий призер чемпіонату УРСР (1): 1976
Статистика
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| 1967 | «Прометей» | Д-3 | ||||
| 1968 | «Прометей» | Д-3 | ||||
| 1969 | «Дніпро» | Д-2 | 41 | 12 | 2 | 0 |
| 1970 | «Динамо» (Київ) | Д-1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| СКА (Київ) | Д-2 | 13 | 1 | — | — | |
| 1971 | «Дніпро» | Д-2 | 39 | 7 | 2 | 0 |
| 1972 | «Дніпро» | Д-1 | 12 | 5 | 3 | 0 |
| 1973 | «Дніпро» | Д-1 | 10 | 2 | 3 | 0 |
| 1974 | «Дніпро» | Д-1 | 6 | 1 | 3 | 0 |
| 1976 | «Металіст» | Д-3 | 38 | 3 | 2 | 0 |
| 1977 | «Металіст» | Д-3 | 18 | 2 | 2 | 0 |
| «Дніпро» | Д-1 | 7 | 1 | — | — | |
| 1978 | «Кривбас» | Д-3 | 39 | 1 | — | — |
| 1979 | «Кривбас» | Д-3 | 43 | 2 | — | — |
| 1980 | «Кривбас» | Д-3 | 14 | 1 | — | — |
| Усього за кар'єру | Д-1 | 36 | 9 | 18 | 0 | |
| Д-2 | 93 | 20 | ||||
| Д-3 | 152 | 9 | ||||
Примітки
Посилання
- Посилання доступне в режимі редагування
- Наш Кройфф, которого мы не досмотрели
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Василий Лябик: Блохин писал, что его карьера началась с моего голевого паса? Не помню этот ассист!
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування