Курман

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Смт України

Курман (крим. Qurman, рос. Курман; до 1944 року — Курман-Кемельчі́[1], у 1944—2023 роках — Красногвардійське[2]) — селище міського типу1957 року) в Україні, адміністративний центр Курманського району Автономної Республіки Крим.

Назва

Курман з кримськотатарської «польовий стан», друга частина історичної назви «Кемельчі» — це прізвище кримськотатарських мурз, що володіли цими землями за Кримського ханату[3].

Загальні відомості

Курман. Храм поблизу автостанції

Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.

Через Курман проходить автодорога Шаблон:Автошлях E Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.

Історична назва Курман-Кемельчі, змінена у 1944 році після депортації кримських татар. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь — Сімферополь — Мелітополь, що сполучає Крим з континентом[4].

Динаміка чисельності населення

  • 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари).
  • 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
  • 1939 рік — 1754 осіб.
  • 1989 рік — 11574 осіб.
  • 2001 рік — 11168 осіб, з них: 77,77 % (8685 осіб) — росіяни, 11,88 % (1327 осіб) — кримські татари, 8,80 % (983 осіб) — українці, 0,31 % (35 осіб) — білоруси, 0,28 % (31 особа) — вірмени, 0,04 % (4 особи) — цигани, 0,01 % (1 особа) — німці, 0,01 % (1 особа) — болгари, 0,02 % (2 особа) — греки, 0,88 % (98 осіб) — інші національності[5]
  • 2006 рік — 10700 осіб, з них: 58 % — росіяни, 24,9 % — українці, 16,6 % — кримські татари та інші.

Історія

До анексії Кримського ханства Російською імперією містечко належало мурзам Кемельчі.

У 1783 році у село за розпорядженням Перекопського справника прибула група чеських колоністів. Перші німецькі поселенці з'явилися у Курмані 1805 року. Це були переселенці з Північної Маравії, які отримали по 20 десятин на душу і почали будувати будинки.

У XIX столітті у Курмані оселилися естонці та значна кількість євреїв.

На початку 60-х років XIX століття село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району.

У 18741875 роках поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, збудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.

У 1900 році тут було відкрите однокласне земське училище.

У 1918 році встановлена радянська влада.

У 1923 році Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.

З 1935 року селище стало центром новоствореного Тельманського району.

У 19411944 роках селище перебувало під німецькою окупацією.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].

Економіка

Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненський комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.

Соціальна сфера

У селищі працюють дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійні громади.

У 1999 році збудована мечеть Мекке Джамі[7].


Примітки

Джерела

Шаблон:Красногвардійський район Шаблон:Населені пункти АР Крим

  1. Шаблон:АРК-прм
  2. Шаблон:АРК-прм
  3. Посилання доступне в режимі редагування
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування
  7. Посилання доступне в режимі редагування