Кучук-Аю та Башта Фредеріко Астагвера: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Скеля
{{Визначна пам'ятка
| назва             = Кучук-Аю
| назва               = Башта Фредеріко Астагвера
| місцева_назва     =  
| місцева_назва       = Башта Фредеріко Астагвера
| фото              = Кучук-Аю.jpg
| зображення          = Башня портовая и храм в Судаке.jpg
| фото_розмір        =  
| зображення_розмір  = <!-- не обов'язковий -->
| коментар          =  
| зображення_підпис  = <!-- не обов'язковий -->
| країна             = {{UKR}}
| статус              = <!-- не обов'язковий -->
| регіон            = [[АРК]]
| країна             = {{UKR}}
| гірська_система    = [[Кримські гори]]
| місце розташування  = [[Судак]]
| latd = 44.574654| latm = | lats = | latNS =
| координати          =
| longd =34.348466 | longm = | longs = | longEW =
| конфесія            = <!-- не обов'язковий -->
| висота            =
| єпархія            = <!-- не обов'язковий -->
| вік                =
| орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
| мапа              = <!-- Example.jpg -->
| тип монастиря      = <!-- не обов'язковий -->
| мапа_підпис        =
| тип будівлі        = [[башта]]
| мапа_ширина        =
| архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
| карта розташування = <!-- Перу -->
| автор проєкту      = <!-- не обов'язковий -->
| розмір карти      = <!-- для шаблону «Карта розташування» -->
| матеріал            = <!-- не обов'язковий -->
}}
| будівник            = <!-- не обов'язковий -->
'''Кучук-Аю''' (з [[тюркська мова|тюркської мови]], «кучук»&nbsp;— маленький, «аю»&nbsp;— [[ведмідь]])&nbsp;— невелика [[скеля]] в [[Партеніт]]і, складена вулканічними породами. Виступає в море округлим куполом. Висота на рівнем моря 16 метрів.
| скульптор          = <!-- не обов'язковий -->
| архітектор          = <!-- не обов'язковий -->
| засновник          = <!-- не обов'язковий -->
| перша згадка        = <!-- не обов'язковий -->
| заснування          = <!-- не обов'язковий -->
| початок будівництва =  
| закінчення будівництва = 1386 рік
| відомі мешканці    = <!-- не обов'язковий -->
| реліквії            = <!-- не обов'язковий -->
| настоятель          = <!-- не обов'язковий -->
| стан                = <!-- не обов'язковий -->
| сховище            = <!-- не обов'язковий -->
| кр = Крим
}}
'''Башта Фредеріко Астагвера'''&nbsp;— пам'ятка архітектури національного значення України (охор. №&nbsp;010071/13)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=5 жовтня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, що належить до комплексу пам'яток [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезької фортеці]] в [[Судак (місто)|Судаку]]. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]], башта має порядковий номер 21<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/pu_7_2014_web_skor Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці] // [[Пам'ятки України: історія та культура]].&nbsp;— Липень 2014.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 10&nbsp;— 11.</ref>. Споруджена в 1386 році.


В [[середньовіччя]] на скелі була побудована [[вежа]], яка виконувала як захисні функції, так і служила [[маяк]]ом і [[храм]]ом (традиційно зведення цієї споруди приписується [[Генуя|Генуї]]). З цієї вежі контролювався заходження суден в бухти Партеніта і Ламбата, і можливо, тут знаходився митний пост, що стягував податок з купців. Із західного боку скелі збереглися вирубані в камені стародавні [[сходи]], що ведуть до майданчика, на якій знаходилася вежа.
== Історія ==


== Джерела ==
За межами мурів розташована башта&nbsp;— Федеріко Астагвера (Портова), прикрашена трьома геральдичними щитами. Існує гіпотеза, що ця башта була місцем перебування коменданта [[Сугдея|Сугдеї]]. На східному фасаді дошка з написом латиною, у генуезькій традиції, яку вони успадкували з часів [[Римська імперія|Римської імперії]]. Запис-свідоцтво: {{text|«1386 року, у вісімнадцятий день травня. Цю будівлю споруджено в період правління зразкового мужа Федеріко Астагвера, вельмишановного консула та командира Солдайї».}}
* [http://isar.org.ua/malenkaya-krepost/kuchuk-ayu-v-teni-svyatogo-medvedya.html Исары Горного Крыма. Сакмы Лукоморья] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160711051414/http://isar.org.ua/malenkaya-krepost/kuchuk-ayu-v-teni-svyatogo-medvedya.html |date=11 липня 2016 }}{{ref-ru}}


{{Ізольована стаття}}
За часів генуезців башта Федеріко Астагвера була з'єднана мурами з [[Кутова башта|Кутовою баштою]] фортеці, та баштою, що стояла на горі Бовдур, або Палвані-Оба тюркською. Існує припущення, що башта на горі Палвані-Оба була бойова, яка мала функцію спостереження. Портова башта, разом з баштою на горі Палвані-Оба, створювали міцний оборонний вузол, що захищав підходи до порту, який впродовж століть забезпечував місту зв'язок з іншими морськими країнами. Завдяки своєму устрою, башта могла функціонувати автономно, тобто всередині, при осаді, можливо було перебувати довгий час. Однією із головних переваг башти є те, що з обох її сторін знаходились басейни для зберігання води. Вони наповнювалися від потоку невеличкої гірської річки. Башта не лише охороняла дорогу до порту, але й захищала доступ до цих басейнів, які забезпечували фортецю водою. Башта домінує над портовою частиною стародавнього міста і добре оглядається з зі схилів гір: Фортечної, Перчем-Оба, та Полвані-Оба.
[[Категорія:Скелі Криму]]
 
[[Категорія:Партеніт]]
== Архітектура ==
 
Портова башта була пристосована до кругової оборони, має квадратний периметр (7,4:7,4 м), та три поверхи висотою, загалом 16,40&nbsp;м.
 
Верхній ярус башти увінчаний невеличкими зубцями, що являло собою додатковий захист лучникам для відбиття атаки. На сьогодні частково втрачені. Головний вхід був як і в інших баштах з другого поверху. Увійти можна було лише з муру, через двері в східній стіні. Можливо такий вхід постав після ремонтних робіт 1890&nbsp;р. Ніша дверей з внутрішньої сторони, відповідає нішам амбразур. У підґрунті зі східної частини муру, довгий час існував пролом, який пізніше був закладений. Скоріш за все, на цьому місці існував справжній вхід. Мури другого поверху з усіх боків мають вертикальні амбразури, а третього&nbsp;— прямокутні вікна. В мури вмонтовані 27 плит, з вирізьбленими хрестами, різних розмірів та форм. Існує припущення, що плити могли взяти з давнього цвинтаря, біля [[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|Церкви дванадцяти апостолів]].
 
Кожна стіна окрім північної, вкрита штукатуркою. Загалом будівельний матеріал був місцевий. Ракушняк, який у Криму традиційно використовують для будівництва і сьогодні, вміщував вапняний розчин з додаванням битої цегли. Будівельники, скоріш за все, теж були місцевими, про що свідчить характер кладки. Натомість архітектурний стиль&nbsp;— західноєвропейський, часів середньовіччя. Перебудови не зафіксовані. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти.
 
== Див. також ==
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела і посилання ==
* Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / О.&nbsp;І.&nbsp;Полканов, [[Полканов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полканов]].&nbsp;— [[Сімферополь]]: «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]», 1985.&nbsp;— 143 с.
* [http://prostir.museum/ua/post/29651 Судак і Генуезька фортеця. Музейний простір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200203152933/http://prostir.museum/ua/post/29651 |date=3 лютого 2020 }}
* [https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku Генуезька фортеця в Судаку. Пам'ятки України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506093300/https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku |date=6 травня 2021 }}
* [http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ Генуэзская крепость в Судаке&nbsp;— уникальный памятник Средневековья. Подробный путеводитель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930213248/http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ |date=30 вересня 2020 }}{{ref-ru}}
 
{{Софія Київська}}
 
[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)]]
[[Категорія:Вежі України]]
[[Категорія:засновані в Україні 1386]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Версія за 01:46, 15 липня 2022

Башта Фредеріко Астагвера — пам'ятка архітектури національного значення України (охор. № 010071/13)[1], що належить до комплексу пам'яток Генуезької фортеці в Судаку. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці Національного заповідника «Софія Київська», башта має порядковий номер 21[2]. Споруджена в 1386 році.

Історія

За межами мурів розташована башта — Федеріко Астагвера (Портова), прикрашена трьома геральдичними щитами. Існує гіпотеза, що ця башта була місцем перебування коменданта Сугдеї. На східному фасаді дошка з написом латиною, у генуезькій традиції, яку вони успадкували з часів Римської імперії. Запис-свідоцтво: Шаблон:Text

За часів генуезців башта Федеріко Астагвера була з'єднана мурами з Кутовою баштою фортеці, та баштою, що стояла на горі Бовдур, або Палвані-Оба тюркською. Існує припущення, що башта на горі Палвані-Оба була бойова, яка мала функцію спостереження. Портова башта, разом з баштою на горі Палвані-Оба, створювали міцний оборонний вузол, що захищав підходи до порту, який впродовж століть забезпечував місту зв'язок з іншими морськими країнами. Завдяки своєму устрою, башта могла функціонувати автономно, тобто всередині, при осаді, можливо було перебувати довгий час. Однією із головних переваг башти є те, що з обох її сторін знаходились басейни для зберігання води. Вони наповнювалися від потоку невеличкої гірської річки. Башта не лише охороняла дорогу до порту, але й захищала доступ до цих басейнів, які забезпечували фортецю водою. Башта домінує над портовою частиною стародавнього міста і добре оглядається з зі схилів гір: Фортечної, Перчем-Оба, та Полвані-Оба.

Архітектура

Портова башта була пристосована до кругової оборони, має квадратний периметр (7,4:7,4 м), та три поверхи висотою, загалом 16,40 м.

Верхній ярус башти увінчаний невеличкими зубцями, що являло собою додатковий захист лучникам для відбиття атаки. На сьогодні частково втрачені. Головний вхід був як і в інших баштах з другого поверху. Увійти можна було лише з муру, через двері в східній стіні. Можливо такий вхід постав після ремонтних робіт 1890 р. Ніша дверей з внутрішньої сторони, відповідає нішам амбразур. У підґрунті зі східної частини муру, довгий час існував пролом, який пізніше був закладений. Скоріш за все, на цьому місці існував справжній вхід. Мури другого поверху з усіх боків мають вертикальні амбразури, а третього — прямокутні вікна. В мури вмонтовані 27 плит, з вирізьбленими хрестами, різних розмірів та форм. Існує припущення, що плити могли взяти з давнього цвинтаря, біля Церкви дванадцяти апостолів.

Кожна стіна окрім північної, вкрита штукатуркою. Загалом будівельний матеріал був місцевий. Ракушняк, який у Криму традиційно використовують для будівництва і сьогодні, вміщував вапняний розчин з додаванням битої цегли. Будівельники, скоріш за все, теж були місцевими, про що свідчить характер кладки. Натомість архітектурний стиль — західноєвропейський, часів середньовіччя. Перебудови не зафіксовані. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти.

Див. також

Примітки

Джерела і посилання

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці // Пам'ятки України: історія та культура. — Липень 2014. — № 7. — С. 10 — 11.
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Кучук-Аю&oldid=780