Кучук-Аю та Башта Фредеріко Астагвера: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>TohaomgBot м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Визначна пам'ятка | ||
| назва | | назва = Башта Фредеріко Астагвера | ||
| місцева_назва | | місцева_назва = Башта Фредеріко Астагвера | ||
| | | зображення = Башня портовая и храм в Судаке.jpg | ||
| | | зображення_розмір = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | зображення_підпис = <!-- не обов'язковий --> | ||
| країна | | статус = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | країна = {{UKR}} | ||
| | | місце розташування = [[Судак]] | ||
| | | координати = | ||
| | | конфесія = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | єпархія = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | орденська приналежність = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | тип монастиря = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | тип будівлі = [[башта]] | ||
| | | архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | автор проєкту = <!-- не обов'язковий --> | ||
| | | матеріал = <!-- не обов'язковий --> | ||
}} | | будівник = <!-- не обов'язковий --> | ||
''' | | скульптор = <!-- не обов'язковий --> | ||
| архітектор = <!-- не обов'язковий --> | |||
| засновник = <!-- не обов'язковий --> | |||
| перша згадка = <!-- не обов'язковий --> | |||
| заснування = <!-- не обов'язковий --> | |||
| початок будівництва = | |||
| закінчення будівництва = 1386 рік | |||
| відомі мешканці = <!-- не обов'язковий --> | |||
| реліквії = <!-- не обов'язковий --> | |||
| настоятель = <!-- не обов'язковий --> | |||
| стан = <!-- не обов'язковий --> | |||
| сховище = <!-- не обов'язковий --> | |||
| кр = Крим | |||
}} | |||
'''Башта Фредеріко Астагвера''' — пам'ятка архітектури національного значення України (охор. № 010071/13)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=5 жовтня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, що належить до комплексу пам'яток [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезької фортеці]] в [[Судак (місто)|Судаку]]. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]], башта має порядковий номер 21<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/pu_7_2014_web_skor Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці] // [[Пам'ятки України: історія та культура]]. — Липень 2014. — № 7. — С. 10 — 11.</ref>. Споруджена в 1386 році. | |||
== Історія == | |||
За межами мурів розташована башта — Федеріко Астагвера (Портова), прикрашена трьома геральдичними щитами. Існує гіпотеза, що ця башта була місцем перебування коменданта [[Сугдея|Сугдеї]]. На східному фасаді дошка з написом латиною, у генуезькій традиції, яку вони успадкували з часів [[Римська імперія|Римської імперії]]. Запис-свідоцтво: {{text|«1386 року, у вісімнадцятий день травня. Цю будівлю споруджено в період правління зразкового мужа Федеріко Астагвера, вельмишановного консула та командира Солдайї».}} | |||
{{ | За часів генуезців башта Федеріко Астагвера була з'єднана мурами з [[Кутова башта|Кутовою баштою]] фортеці, та баштою, що стояла на горі Бовдур, або Палвані-Оба тюркською. Існує припущення, що башта на горі Палвані-Оба була бойова, яка мала функцію спостереження. Портова башта, разом з баштою на горі Палвані-Оба, створювали міцний оборонний вузол, що захищав підходи до порту, який впродовж століть забезпечував місту зв'язок з іншими морськими країнами. Завдяки своєму устрою, башта могла функціонувати автономно, тобто всередині, при осаді, можливо було перебувати довгий час. Однією із головних переваг башти є те, що з обох її сторін знаходились басейни для зберігання води. Вони наповнювалися від потоку невеличкої гірської річки. Башта не лише охороняла дорогу до порту, але й захищала доступ до цих басейнів, які забезпечували фортецю водою. Башта домінує над портовою частиною стародавнього міста і добре оглядається з зі схилів гір: Фортечної, Перчем-Оба, та Полвані-Оба. | ||
[[Категорія: | |||
[[Категорія: | == Архітектура == | ||
Портова башта була пристосована до кругової оборони, має квадратний периметр (7,4:7,4 м), та три поверхи висотою, загалом 16,40 м. | |||
Верхній ярус башти увінчаний невеличкими зубцями, що являло собою додатковий захист лучникам для відбиття атаки. На сьогодні частково втрачені. Головний вхід був як і в інших баштах з другого поверху. Увійти можна було лише з муру, через двері в східній стіні. Можливо такий вхід постав після ремонтних робіт 1890 р. Ніша дверей з внутрішньої сторони, відповідає нішам амбразур. У підґрунті зі східної частини муру, довгий час існував пролом, який пізніше був закладений. Скоріш за все, на цьому місці існував справжній вхід. Мури другого поверху з усіх боків мають вертикальні амбразури, а третього — прямокутні вікна. В мури вмонтовані 27 плит, з вирізьбленими хрестами, різних розмірів та форм. Існує припущення, що плити могли взяти з давнього цвинтаря, біля [[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|Церкви дванадцяти апостолів]]. | |||
Кожна стіна окрім північної, вкрита штукатуркою. Загалом будівельний матеріал був місцевий. Ракушняк, який у Криму традиційно використовують для будівництва і сьогодні, вміщував вапняний розчин з додаванням битої цегли. Будівельники, скоріш за все, теж були місцевими, про що свідчить характер кладки. Натомість архітектурний стиль — західноєвропейський, часів середньовіччя. Перебудови не зафіксовані. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти. | |||
== Див. також == | |||
* [[Генуезька фортеця (Судак)]] | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
== Джерела і посилання == | |||
* Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / О. І. Полканов, [[Полканов Юрій Олександрович|Ю. А. Полканов]]. — [[Сімферополь]]: «[[Таврія (видавництво)|Таврія]]», 1985. — 143 с. | |||
* [http://prostir.museum/ua/post/29651 Судак і Генуезька фортеця. Музейний простір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200203152933/http://prostir.museum/ua/post/29651 |date=3 лютого 2020 }} | |||
* [https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku Генуезька фортеця в Судаку. Пам'ятки України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506093300/https://zabytki.in.ua/uk/515/genuezka-fortetsya-v-sudaku |date=6 травня 2021 }} | |||
* [http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ Генуэзская крепость в Судаке — уникальный памятник Средневековья. Подробный путеводитель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930213248/http://xn----8sbkb5atxfmr9d.xn--p1ai/about/genuezskaya-krepost-podrobnyy-putevoditel/ |date=30 вересня 2020 }}{{ref-ru}} | |||
{{Софія Київська}} | |||
[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)]] | |||
[[Категорія:Вежі України]] | |||
[[Категорія:засновані в Україні 1386]] | |||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] |
Версія за 01:46, 15 липня 2022
Башта Фредеріко Астагвера — пам'ятка архітектури національного значення України (охор. № 010071/13)[1], що належить до комплексу пам'яток Генуезької фортеці в Судаку. Згідно з Переліком об'єктів нерухомої спадщини Судацької фортеці Національного заповідника «Софія Київська», башта має порядковий номер 21[2]. Споруджена в 1386 році.
Історія
За межами мурів розташована башта — Федеріко Астагвера (Портова), прикрашена трьома геральдичними щитами. Існує гіпотеза, що ця башта була місцем перебування коменданта Сугдеї. На східному фасаді дошка з написом латиною, у генуезькій традиції, яку вони успадкували з часів Римської імперії. Запис-свідоцтво: Шаблон:Text
За часів генуезців башта Федеріко Астагвера була з'єднана мурами з Кутовою баштою фортеці, та баштою, що стояла на горі Бовдур, або Палвані-Оба тюркською. Існує припущення, що башта на горі Палвані-Оба була бойова, яка мала функцію спостереження. Портова башта, разом з баштою на горі Палвані-Оба, створювали міцний оборонний вузол, що захищав підходи до порту, який впродовж століть забезпечував місту зв'язок з іншими морськими країнами. Завдяки своєму устрою, башта могла функціонувати автономно, тобто всередині, при осаді, можливо було перебувати довгий час. Однією із головних переваг башти є те, що з обох її сторін знаходились басейни для зберігання води. Вони наповнювалися від потоку невеличкої гірської річки. Башта не лише охороняла дорогу до порту, але й захищала доступ до цих басейнів, які забезпечували фортецю водою. Башта домінує над портовою частиною стародавнього міста і добре оглядається з зі схилів гір: Фортечної, Перчем-Оба, та Полвані-Оба.
Архітектура
Портова башта була пристосована до кругової оборони, має квадратний периметр (7,4:7,4 м), та три поверхи висотою, загалом 16,40 м.
Верхній ярус башти увінчаний невеличкими зубцями, що являло собою додатковий захист лучникам для відбиття атаки. На сьогодні частково втрачені. Головний вхід був як і в інших баштах з другого поверху. Увійти можна було лише з муру, через двері в східній стіні. Можливо такий вхід постав після ремонтних робіт 1890 р. Ніша дверей з внутрішньої сторони, відповідає нішам амбразур. У підґрунті зі східної частини муру, довгий час існував пролом, який пізніше був закладений. Скоріш за все, на цьому місці існував справжній вхід. Мури другого поверху з усіх боків мають вертикальні амбразури, а третього — прямокутні вікна. В мури вмонтовані 27 плит, з вирізьбленими хрестами, різних розмірів та форм. Існує припущення, що плити могли взяти з давнього цвинтаря, біля Церкви дванадцяти апостолів.
Кожна стіна окрім північної, вкрита штукатуркою. Загалом будівельний матеріал був місцевий. Ракушняк, який у Криму традиційно використовують для будівництва і сьогодні, вміщував вапняний розчин з додаванням битої цегли. Будівельники, скоріш за все, теж були місцевими, про що свідчить характер кладки. Натомість архітектурний стиль — західноєвропейський, часів середньовіччя. Перебудови не зафіксовані. Археологічний шар досліджений до рівня підлоги башти.
Див. також
Примітки
Джерела і посилання
- Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / О. І. Полканов, Ю. А. Полканов. — Сімферополь: «Таврія», 1985. — 143 с.
- Судак і Генуезька фортеця. Музейний простір
- Генуезька фортеця в Судаку. Пам'ятки України
- Генуэзская крепость в Судаке — уникальный памятник Средневековья. Подробный путеводитель
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Зливкова О. Облік пам'яток Судацької фортеці // Пам'ятки України: історія та культура. — Липень 2014. — № 7. — С. 10 — 11.