|
ua>СолонийБурякУСпідниці |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Гора | | {{Річка |
| | назва = Аюдаґ | | | назва = Арпат |
| | Photo = Au-Dag.png
| | | оригінальна_назва = |
| | фото_розмір = 300px
| | | зображення = |
| | Caption = Вид на Аюдаг із [[Мис Плака|мису Плака]]
| | | зображення_розмір = |
| | Elevation = 572 м | | | підпис = |
| | Range = [[Кримські гори]]
| | | довжина = 10 [[км]] |
| | країна = {{UKR}}
| | | висота_витоку = |
| | Location = [[Автономна Республіка Крим]]
| | | стік = |
| | Prominence =
| | | площа_басейну = 28,1 км² |
| | Coordinates =
| | | витік = |
| | Topographic map =
| | | гирло = [[Ускут (річка)|Ускут]] |
| | Type=|Age=
| | | країни_басейну = {{UKR}} |
| | First ascent =
| | | Регіон = [[Автономна Республіка Крим]] |
| | карта розташування = Україна
| | | прирічкові_країни = |
| | карта розташування1 = Крим
| | | притоки = |
| | | мапа = |
| | | мапа_розмір = |
| | | мапа_підпис = |
| }} | | }} |
| | '''Арпат''' ({{lang-crh|Arpat, Арпат}}) — річка на південно-східному березі [[Крим]]у, на території [[Алуштинська міськрада|Алуштинської міськради]] [[Автономна Республіка Крим|Криму]], ліва притока річки [[Ускут (річка)|Ускут]] впадає за 1,8 км від гирла. Довжина річки близько 10 кілометрів, площа басейну 28,1 км ² <ref>[http://koechto-narod.ru/pages/articles/books/oliferov_rivers/southern_rivers.html РІЧКИ ПІВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Річка утворюється в селі [[Зеленогір'я]] злиттям двох витоків — ''Пананьян-Узень'' праворуч і '' Кушень-Узень'' зліва<ref>{{Cite web |url=http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_alushta/reki_i_vodopady/111-reka-arpat.html |title=Журнал Крим. Річка Арпат |accessdate=10 червня 2014 |archive-date=9 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181009210007/http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_alushta/reki_i_vodopady/111-reka-arpat.html }}</ref>, причому основним, власне Арпатом, прийнято вважати Пананьян-Узень, яка бере свій початок з Арпатської яйли біля перевалу Горуча-Богаз, і складається з 5 джерел однойменного джерела в урочищі Панагія. Річка утворює невелику родючу долину, у верхній частині падаючи невеликими водоспадами <ref>{{Cite web |url=http://valentin-nuzhdenko.crimea.ua/waterfalls_south_coast/arpat.html |title=Річка Панань-Ян-Узень або Арпат |accessdate=10 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130716191135/http://valentin-nuzhdenko.crimea.ua/waterfalls_south_coast/arpat.html |archivedate=16 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. |
|
| |
|
| '''Аюда́ґ<ref name="ГЕУ"/>, Ведмі́дь-гора́'''<ref name="УРЕ"/><ref name="НАУ"/><ref name="ГЕУ"/> ({{lang-crh|Ayuv Dağ}}) — [[гора]] на [[Південне узбережжя Криму|Південному березі Криму]]. Розташована на межі [[Алуштинська міська рада|Великої Алушти]] і [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]], за 2,5 км на схід від [[Гурзуф]]а. Висота Аюдаґу — 577 м<ref name="ЕСДТ"/>, гірський масив трохи витягнутий у північно-західному напрямі на 2400 м, виступає в море на 2—2,5 км. Загальна площа — близько 5,4 км²<ref name="ЕСДТ"/>. Із 1947 р. Аюдаґ — [[пам'ятка природи]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=76}}, [[ландшафтний заказник]] загальнодержавного значення<ref>{{Cite web |url=http://nature.land.kiev.ua/pzf6-9.html |title=Ландшафтні заказники загальнодержавного значення // Портал «Природа України» |accessdate=16 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216204449/http://nature.land.kiev.ua/pzf6-9.html |archivedate=16 лютого 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
| | ==Література== |
| | | * Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с. |
| == Назва ==
| | * Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 24 |
| Сучасна назва '''Аюдаг''' складається з двох [[кримськотатарська мова|кримськотатарського]], кипчацького слова ''*aju'' — ведмідь, турецького ''*datf'', кримськотатарського ''*dag'' — гора{{sfn|Янко М. П.|1998}}. Зовнішнім виглядом гора схожа на ведмедя, що ніби припав до моря і п'є воду. Проте, як свідчить видатний дослідник Криму [[Кеппен, Петр Іванович|Петро Кеппен]], ще на початку XIX століття [[кримські татари]] називали цю гору '''Біюк-Кастель''', що означає «велика фортеця»{{sfn|Янко М. П.|1998}}. П. Кеппен висловлює припущення про те, що в середньовіччі гора могла мати назву '''Айя''', від грецького «айос» — святий.<ref>Кеппен П. И. Крымский сборник, СПБ,1837, с. 167</ref> Потім грецька назва Айя трансформувалась у кримську Аю-Даг{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=60}}. На середньовічних італійських картах-[[портолан]]ах Аюдаг позначений як '''Камілле''' («верблюд»){{sfn|Янко М. П.|1998}}{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=59}}.
| |
| | |
| Найпроблематичнішим є питання щодо назви гори в античну епоху. Аюдаг часто ототожнюється з мисом Парфеніон або Партеніон, на якому, за словами грецького географа [[Страбон]]а, містився храм [[Таври (плем'я)|таврської]] богині [[Діва (історія Криму)|Діви]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=25-26}}. Деякі дослідники, наприклад [[Бларамберг Іван Павлович|Іван Бларамберг]], вважають, що в античних [[перипл]]ах Аюдаг позначений як мис '''Кріу-Метопон''' (Метопону), що означає «баранячий лоб»{{sfn|Янко М. П.|1998}}{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=36}}. Проте обидва твердження є спірними.
| |
| | |
| == Геологія ==
| |
| Аюдаг — класичний [[лаколіт]]<ref name="УРЕ"/><ref name="ЕСДТ"/>. Виникла вона близько 150 млн років тому в [[юрський період|середнеюрську]] епоху в результаті проникнення [[магма|магми]] в розломи [[земна кора|земної кори]]. Головною [[гірська порода|гірською породою]] Аюдагу є [[габродіабаз]], дуже цінний будівельний та оздоблювальний матеріал з якого зроблено трибуни на [[Красна площа|Красній площі]] в [[Москва|Москві]]<ref name="ЕСДТ"/>. Аюдаг — природний мінералогічний музей Південного узбережжя Криму, тут виявлено 18 нових [[мінерал]]ів<ref name="ЕСДТ"/>{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=77}}. Наприклад, [[везувіан]], невідомий в інших місцях Кримських гір<ref name="ЕСДТ"/>.
| |
| | |
| <small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
| |
| Ayu-Dag or Medved-gora (Bear mountain).jpg|border|Аюдаг з боку [[Партеніт]]а
| |
| Гурзуф3.jpg|border|Аюдаг з боку [[Гурзуф]]а
| |
| Аю-Даг10.jpg|border|Аюдаг, вид з [[Гурзуфське сідло|Гурзуфського сідла]]
| |
| Аю-Даг10.JPG|border|Аюдаг, вид з [[мис Плака|мису Плака]]
| |
| Аю-Даг.JPG|border|На вершині Аюдагу
| |
| </gallery></small>
| |
| | |
| == Флора і фауна ==
| |
| [[Файл:Strawberry-tree.png|150px|міні|праворуч|Суничне дерево дрібноплідне на горі Аюдаг]]
| |
| Вершина і схили Аюдагу вкриті [[шибляк]]ом із вкрапленнями [[сосна кримська|сосни]] кримської. Шибляковий [[деревостан]] складається із [[дуб скельний|дуба скельного]] і [[дуб пухнастий|пухнастого]], [[граб східний|граба східного]], [[ясен високий|ясена високого]], [[горобина звичайна|горобини звичайної]] і [[Берека|береки]], [[клен польовий|клена польового]], [[дерен справжній|кизилу звичайного]], [[паліурус]]а, [[шипшина звичайна|шипшини звичайної]] тощо. Зустрічаються також [[релікт|реліктові рослини]]: [[суничне дерево дрібноплідне]], [[ялівець високий]] і [[ялівець колючий|колючий]], [[фісташка туполиста]], [[рускус понтійський]] та інші. Всього флора Аюдагу налічує 577 видів рослин, із них 44 занесені до [[Червона книга України|Червоної книги]]{{sfn|Ена В. Г.|1989}}<ref name="ЕСДТ"/>.
| |
| | |
| На Аюдазі мешкають [[лисиця]], [[борсук]], [[куниця кам'яна]], [[їжак білочеревий]], [[заєць сірий]], [[вивірка телеутка]], дрібні [[гризуни]], [[кажани]] та інші види ссавців. На скелях Аюдагу гніздяться [[мартини]], рідше — [[баклани]], у лісі — [[горлиці]], [[сови]], [[дятел|дятли]], [[синиця|синиці]], [[горобці]], [[сойки]], [[дрозди]] та інші види птахів. Із плазунів тут зустрічаються [[вуж]]і, [[полоз (рід)|полози]], [[ящірки]], у тому числі і безногі — [[жовтопуз]]и. 16 видів тварин Аюдагу занесені до [[Червона книга України|Червоної книги]]{{sfn|Ена В. Г.|1989|с=78}}.
| |
| Із 1974 р. Аюдаг — [[заказник]] державного значення<ref>{{Cite web |url=http://www.ark.gov.ua/index.php?v=8&tek=33&par=8&l=&art=1152&date= |title=Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя) |accessdate=27 січня 2010 |archive-date=19 квітня 2013 |archive-url=https://archive.today/20130419081056/http://old.crimea-portal.gov.ua/index.php?v=8&tek=33&par=8&art=1152&date= }}</ref>.
| |
| | |
| == Історія ==
| |
| Відомості про ранню історію Аюдагу уривчасті і суперечливі. Археологи знайшли на Аюдагу [[кремінь|кремінні]] знаряддя праці епохи [[мезоліт|мезо]]—[[неоліт]]у{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=63-85}}<ref name="ЕСДТ"/>. В епоху пізньої [[бронзова доба|бронзи]] — раннього [[залізна доба|заліза]] з IV ст. до н. е. по IV ст. н. е. на Аюдазі існувало поселення, яке деякі дослідники вважають таврським{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=110}}. У перші століття нашої ери гора та її околиці, можливо, потрапляють до зони впливу [[Боспорська держава|Боспорської держави]]{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=66-68}}.
| |
| | |
| Набагато краще вивчений і представлений археологічними пам'ятками середньовічний період. У VIII ст. на Аюдазі виникає великий укріплений монастир святих Апостолів Петра і Павла. Його фундатором вважають [[Іоанн (єпископ Готський)|святого Іоанна, єпископа Готського]]. Згідно з агіографічними джерелами мощі святого Іоанна Готського покояться на території монастиря<ref>Никитский А. Житие преподобного отца нашего Иоанна, епископа Готфии // ЗООИД, 1883, № 13</ref>, але світу поки не явлені. Біля східного підніжжя Аюдагу містився головний храм обителі — базиліка святих Апостолів Петра і Павла. Залишки базиліки збереглися на території військового санаторію «Крим» в селищі [[Партеніт]]. Крім монастиря, на Аюдазі в середньовіччі виникає кілька невеликих поселень{{sfn|Лысенко А. В.|2002|с=73-85}}.
| |
| | |
| <small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
| |
| Map au dag.jpg|border|Схема туристичних маршрутів
| |
| Церковь.jpg|border|Рештки церкви святих Костянтина й Олени на галявині Ай-Констант
| |
| </gallery></small>
| |
|
| |
|
| Монастир і поселення проіснували до кінця XV — початку XVI ст. Після турецької окупації узбережжя Криму в 1475 р. занепадають і зникають. Деякі дослідники вважають, що люди змушені були покинути Аюдаг, внаслідок зневоднення гори після землетрусу [[1423]] року{{sfn|Домбровский О. И.|1975|с=128}}.
| | == Примітки == |
| | {{примітки}} |
|
| |
|
| == Див. також ==
| | {{Річки Криму}} |
| * [[Буру-Кая]]
| |
| * [[Четтеке-Узень]]
| |
| * [[Аю-Дагъ]]
| |
| * [[Суук-Су (урочище)]]
| |
|
| |
|
| == Примітки ==
| |
| {{reflist|2|refs=
| |
| <ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/16970704/ure/ayudag Аюдаг] // {{УРЕ}}</ref>
| |
| <ref name="НАУ">{{НАУ}}</ref>
| |
| <ref name="ГЕУ">Аюдаг // {{ГЕУ1}}</ref>
| |
| <ref name="ЕСДТ">[http://leksika.com.ua/13880825/turizm/ayudag Аюдаг] // {{ЕСДТ}}</ref>
| |
| }}
| |
|
| |
| == Література ==
| |
| * {{НАУ}}
| |
| * [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
| |
| * [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. [https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/07/Baytsar-HEOHRAFIYA-KRYMU-2014-book.pdf Географія Криму].: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 301 c
| |
| * {{книга |автор = [[Янко Микола Тимофійович|Янко М. П.]] |частина =Аюдаг |посилання частина = |заголовок =Топонімічний словник України : Словник-довідник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво =[[Знання (видавництво)|Знання]] |рік = 1998 |сторінок = 432 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=5-7707-9443-7 |ref =Янко М. П. }}
| |
| * Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| |
| * Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002.
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Домбровский О., Столбунов А., Баранов И. |заголовок =Аю-Даг — «Святая» гора |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Симферополь|Сімферополь}} |видавництво = |рік = 1975|сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Домбровский О. }}
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Ена В. Г. |заголовок =Заповедные ландшафты Крыма |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Симферополь|Сімферополь}} |видавництво = |рік = 1989 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Ена В. Г. }}
| |
| * Кеппен П. И. О древностях Южнаго берега Крыма и гор Таврических, Спб, 1837.
| |
| * Лебединский В. И., Партенитская долина от моря до гор, Симферополь, 1999.
| |
| * Лебединский В. И., С геологическим молотком по Крыму, Москва, 1982.
| |
| * {{ref-ru}} {{книга |автор =Лысенко А. В., Тесленко И. Б. |частина =Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг |посилання частина = |заголовок =Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Киев|Київ}} |видавництво = [[Стилос]] |рік = 2002 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Лысенко А. В. }}
| |
| * Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| |
|
| |
|
| == Посилання ==
| | {{river-stub}} |
| {{Commons category|Ayu-Dag}}
| | {{Портали|Географія|Гідрологія}} |
| * [http://www.partenit.ru/ajudag.shtml Экскурсия на Аю-даг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070310141611/http://www.partenit.ru/ajudag.shtml |date=10 березня 2007 }}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20120322183147/http://piligrims.com.ua/projekty/10-ekskursija-ajudag.html Авторская экскурсия на Аю-даг]{{ref-ru}}
| |
| * [http://krym.sarov.info/au_dag_marshruts.html описание маршрутов по горе Аю-даг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070310213724/http://krym.sarov.info/au_dag_marshruts.html |date=10 березня 2007 }}{{ref-ru}}
| |
| * Влас Михайлович Дорошевич. «Покойники моря» [http://ru.wikisource.org/wiki/Покойники_моря_(Дорошевич)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210228193152/https://ru.wikisource.org/wiki/Покойники_моря_(Дорошевич) |date=28 лютого 2021 }}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20140310130902/http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування на мапі]
| |
|
| |
|
| {{Визначні місця Криму}}
| | [[Категорія:Малі річки України]] |
| {{Кримські гори}}
| | [[Категорія:Річки Криму]] |
| {{Гори України}}
| | [[Категорія:Річки Алушти]] |
| {{ac}}
| |
| [[Категорія:Геологічні пам'ятки природи Криму]] | |
| [[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
| |
| [[Категорія:Гірські вершини Криму]] | |
| [[Категорія:Вершини заввишки до 1000 метрів]] | |
| [[Категорія:Партеніт]]
| |
| [[Категорія:Гурзуф]]
| |