Церква Покрова Богородиці (Нижня Ореанда) та Ілляшевич Степан Костянтинович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Церква Покрова Богородиці}}
{{музикант}}{{ПІП}}
{{Культова споруда
'''Степан Костянтинович Ілляше́вич''' ({{н}} [[1854]] — {{с}} [[10 грудня]] [[1899]], [[Алушта]]) — російський [[опера|оперний]] [[співак]] ([[бас]]).
|зображення                = Livadia Pokrova church IMG 2982 01-103-0046.JPG
|підпис                    =
|розмір_зображення          = 300px
|підпис зображення          = Церква Покрови Пресвятої Богородиці
|розташування_місто        = [[Ореанда]] ([[АРК]])
|країна ={{UKR}}  
|кр = Крим
|координати                =
|архітектор =[[Авдєєв Олексій Олександрович|Олексій Авдєєв]]
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник = Костянтин Миколайович
|дата_початку_спорудження =[[1885]]
|дата_закінчення_спорудження=
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =[[Грузія|грузинсько]]-[[Візантійський стиль|візантійський]]
|адреса =с. Нижня Ореанда, 12ж, літер «А»
|релігійна конфесія = [[УПЦ МП]]
|commons                    =Category: Intercession church in Livadia, Yalta
|}}
'''Храм Покрова Пресвятої Богородиці''' — церква у [[Лівадія (Крим)|Лівадії]], побудована за замовленням Великого князя [[Романов Костянтин Миколайович|Костянтина Миколайовича Романова]] у [[1885]] році. Пам'ятка національного значення. Виконана у грузинсько-візантійському стилі за проектом академіка архітектури [[Авдєєв Олексій Олександрович|Олексія Авдєєва]]. Храм прикрашений мозаїками [[Італія|італійця]] [[Антоніо Сальвіаті]]. У будівництві брали участь князь [[Григорій Григорович Гагарін|Г. Г. Гагарін]], колишній Віце-президент Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, академіки Д. І. Грімм, М. В. Васильєв.


Наприкінці XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. храм вважався одним з найгарніших на [[Південний берег Криму|Південному березі Криму]]. У ньому служив [[Іоанн Кронштадтський]], причащалася княгиня [[Єлизавета Федорівна]]. Починаючи з [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]], у церкві молилися усі члени сім'ї імператора<ref>{{Cite web |url=http://jalita.com/guidebook/temple_of_yalta/church_8.shtml |title=Храм Покрова Пресвятой Богородицы в Нижней Ореанде |accessdate=19 липня 2015 |archive-date=21 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150721164411/http://jalita.com/guidebook/temple_of_yalta/church_8.shtml }}</ref>.
== Біографія ==
Народився у [[1854]] році на території сучасної [[Україна|України]]. Навчавсяв духовній семінарії і [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзькому університеті]]; впродовж [[1879]]—[[1882]] років&nbsp;— в [[Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова|Петербурзькій консерваторії]]<ref name="ББЕ">[https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/46016/Ильяшевич Большая биографическая энциклопедия. 2009.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210929025719/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/46016/Ильяшевич |date=29 вересня 2021 }}{{ref-ru}}</ref>.


== Історія ==
З [[1883]] року виступав на оперних сценах [[Астрахань|Астрахані]], у [[1884]]—[[1886]] роках&nbsp;— [[Казань|Казані]], у [[1885]] році&nbsp;— [[Саратов]]а і [[Нижній Новгород|Нижнього Новгорода]], у [[1892]] році&nbsp;— [[Москва|Москви]] (російське Оперне товариство під управлінням [[Прянишников Іполит Петрович|Іполита Прянишникова]]), [[Санкт-Петербург]]а ([[антреприза]] В. Любимова), у [[1893]]—[[1894]] роках&nbsp;— [[Київ|Києва]], у [[1897]]—[[1898]] роках&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]], у [[1898]]—[[1899]] роках&nbsp;— [[Перм]]і. [[Гастролі|Гастролював]] в [[Турин]]і, [[Модена|Модені]], [[Мілан]]і в операх «Міньйон» і «Африканка». Помер в [[Алушта|Алушті]] {{ДС2|10|12|1899|28|11}} року<ref name="ББЕ"/>.
Великий князь сам вибрав місце і ім'я для майбутнього храму. Під час урочистої закладки церкви в підмурок фундаменту була поміщена дощечка з текстом: «Во имя Отца и Сына и Святого Духа: усердием и ревностью владельца Орианды Его Императорского Высочества государя Великого Князя Константина Николаевича сооружается храм сей в память Праздника [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрова Пресвятые Богородицы]]. Апрель, 31 дня 1884 года в лето III РХ. Аминь»<ref>{{Cite web |url=http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/svyatyni-kryma/cerkov-pokrova.html |title=Церковь Покрова Божией Матери в Нижней Ореанде |accessdate=19 липня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304135221/http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/svyatyni-kryma/cerkov-pokrova.html }}</ref>.


2 травня [[1885]] за розпорядженням Костянтина Миколайовича була зроблена перша фотографія будівництва, потім кожен місяць робилися нові знімки. До 8 червня стіни були споруджені до висоти карнизів і встановлені шість зовнішніх хрестів. До 14 липня завершені арки і склепіння центральної частини. Дзвони освятили [[21 вересня]] 1885.
== Творчість ==
[[Антон Чехов]] згадував церкву у своєму оповіданні «Дама з собачкою»:
;[[партія (музика)|партії]]:
[[Файл:Церква Покрова Богородиці (Нижня Ореанда).jpg|міні|ліворуч|Гравюра церкви у журналі «Нива». М. Рашевський, 1888 рік.]]{{цитата|
{{стовпці|2}}
В Ореанді сиділи на лавці, недалеко від церкви, дивилися вниз на море і мовчали. Ялту було ледве видно крізь ранішній туман, на вершинах гір нерухомо стояли білі хмари. Листя не ворушилось на деревах, цвірчали цикади, і одноманітний, глухий шум моря, що долинав знизу, говорив про спокій, про вічний сон, який чекає нас. Так шуміло внизу, коли ще тут не було ні Ялти, ні Ореанди, тепер шумить і шумітиме так само байдуже й глухо, коли нас не буде. І в цій незмінності, в цілковитій байдужості до життя і смерті кожного з нас криється, може, запорука нашого вічного порятунку, безперервного руху життя на землі, безперервної досконалості.<ref>[http://www.info-library.com.ua/books-text-9498.html Переклад з російської А. Хуторяна]</ref>.
* [[Іван Сусанін]] [[Життя за царя]]» [[Глінка Михайло Іванович|Михайла Глінки]]);
}}
* Мельник («[[Русалка (опера Даргомижського)|Русалка]]» [[Даргомижський Олександр Сергійович|Олександра Даргомижського]]);
 
* Гремін («[[Євгеній Онєгін (опера)|Євгеній Онєгін]]» [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Чайковського]]);
У 1924 році храм був закритий<ref>На основании протокола №&nbsp;16 от 8 мая 1924 года </ref> і переданий організації з охорони пам'яток. У 1927 році будівля постраждала від землетрусу. Храм планувалося знести, з церкви намагалися скинути хрест, але він зламався біля основи. Використовувався як механічні майстерні, будівельний і овочевий склади. У 1992 році храм повернули вірянам. У ньому богослужіння, йде часткова реставрація. У 2001 році поряд з церквою збудували дзвіницю. У [[Донецьк]]у був відлитий [[дзвін]] вагою 603 кілограми<ref>{{Cite web |url=http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/arkhitekturnye_sooruzheniya_bolshoj_yalty/237-hram-pokrova-presvyatoy-bogorodicy.html |title=Журнал Крым |accessdate=19 липня 2015 |archive-date=21 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150721210008/http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/arkhitekturnye_sooruzheniya_bolshoj_yalty/237-hram-pokrova-presvyatoy-bogorodicy.html }}</ref>.
* Вазіліо («[[Севільський цирульник]]» [[Джоаккіно Россіні]]);
 
* Варлаам, Еремко, Мефістофель («[[Фауст (опера)|Фауст]]» [[Шарль Гуно|Шарля Гуно]]);
== Архітектура ==
* Кардинал («[[Жидівка (опера)|Жидівка]]» [[Фроманталь Галеві|Фроманталя Галеві]]);
Храм виконаний в грузинсько-візантійському стилі. Для будівництва використовувалися камені, з яких був складний палац у Ореанді (постраждав від пожежі). Будівля невелика, хрестоподібної форми, з одним куполом. У світловому барабані&nbsp;— вузькі аркові віконні прорізи, в яких розташовано по чотири круглих вікна. Купол вінчав чотирикінцевий візантійський бронзовий золочений ажурний хрест. Його прикрашає дуже рідкісне в іконографії зображення [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] без бороди<ref>{{Cite web |url=http://deadokey.livejournal.com/106204.html |title=Усадьба ОРЕАНДА (Нижняя Ореанда), Крым, Большая Ялта (часть 1) |accessdate=19 липня 2015 |archive-date=27 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160427114744/http://deadokey.livejournal.com/106204.html }}</ref>. Північну, західну і південну сторони храму обрамлено арочною галереєю.
* Петро, Єрьомка («[[Вража сила (опера)|Вража сила]]» [[Сєров Олександр Миколайович (композитор)|Олександра Сєрова]]).
 
</div>
Церкву було вирішено будувати недалеко від Адміральського будиночка князя, навколо якого росли великі дуби. Великий князь побажав їх зберегти, тому [[Вівтар|вівтар]] трохи повернутий на південний схід. Функцію дзвіниці виконує зростаючий поруч [[дуб]]. Дзвонів було п'ять, від 160 до 3 кілограмів.
З великою майстерністю виконував [[українські народні пісні]].
 
Покровська церква відрізнялася багатим оздобленням. Віконні рами в барабані і великі хрести, що прикрасили зовнішні стіни, були виготовлені в [[Ліворно]] з білого каррарського [[мармур]]у. Жовто-оранжеві шибки наповнювали храм м'яким сонячним світлом. Різьблений [[іконостас]] зробив з [[Горіх волоський|горіха]], [[дуб]]а, [[кипарис]]а і [[Ялівець|ялівця]] майстер Кубишко. Храм прикрашений мозаїками. Величезна заслуга Великого князя полягає в тому, що він відродив в Росії забуте мистецтво [[Мозаїка|мозаїки]]. Більшість мозаїк не збереглися до наших днів. Майже повністю знищений образ Покрови Богородиці і ще дев'ять ікон.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{references}}
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
{{Портал|Крим}}
* С.&nbsp;К.&nbsp;Ильяшевич. (Некролог) // Театр и искусство. 1899. №&nbsp;50. С. 904 {{ref-ru}};
* Крым: православные святыни: путеводитель.&nbsp;— Сост. Е.&nbsp;М.&nbsp;Литвинова.- Симферополь: «РуБин», 2003.
* ''[[Вітвицький Костянтин Зіновійович|Витвицкий К. З.]]'' Артисты пермской оперы.&nbsp;— Пермь, 1987. С. 4 {{ref-ru}};
* Лозбень Н., Пальчикова А. Ливадия. Очерк-путеводитель.&nbsp;— Симферополь: СОНАТ, 2007.
* Ілляшевич Степан Костянтинович // {{МУ-92|278}}
* Дворцы. Усадьбы. Имения. Путеводитель.&nbsp;— Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
 
* Тарасенко Д.&nbsp;Н.&nbsp;Южный берег Крыма.&nbsp;— Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
{{Портали|Біографії|Музика|Театр}}


[[Категорія:Ореанда]]
[[Категорія:Уродженці України]]
[[Категорія:Церкви Ялти]]
[[Категорія:Баси]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1885]]
[[Категорія:Баси Російської імперії]]
[[Категорія:Церкви Покрови Пресвятої Богородиці|Нижня Ореанда]]
[[Категорія:Російські оперні співаки]]
[[Категорія:Храми Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Оперні співаки XIX століття]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Поточна версія на 18:28, 13 листопада 2023

Шаблон:МузикантШаблон:ПІП Степан Костянтинович Ілляше́вич ( 1854 — Шаблон:С 10 грудня 1899, Алушта) — російський оперний співак (бас).

Біографія

Народився у 1854 році на території сучасної України. Навчавсяв духовній семінарії і Петербурзькому університеті; впродовж 18791882 років — в Петербурзькій консерваторії[1].

З 1883 року виступав на оперних сценах Астрахані, у 18841886 роках — Казані, у 1885 році — Саратова і Нижнього Новгорода, у 1892 році — Москви (російське Оперне товариство під управлінням Іполита Прянишникова), Санкт-Петербурга (антреприза В. Любимова), у 18931894 роках — Києва, у 18971898 роках — Кам'янця-Подільського, у 18981899 роках — Пермі. Гастролював в Турині, Модені, Мілані в операх «Міньйон» і «Африканка». Помер в Алушті Шаблон:ДС2 року[1].

Творчість

партії

Шаблон:Стовпці

З великою майстерністю виконував українські народні пісні.

Примітки

Література

  • С. К. Ильяшевич. (Некролог) // Театр и искусство. 1899. № 50. С. 904 ;
  • Витвицкий К. З. Артисты пермской оперы. — Пермь, 1987. С. 4 ;
  • Ілляшевич Степан Костянтинович // Шаблон:МУ-92