Хумсал та Голубка (дача генерала Голубова): різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{гора}}
{{Пам'ятка
[[Файл:Рибаче до 1944 р..JPG|thumb|right|250px|План села Рибачого до 1944 року. Показано гору Сайнин-Бурну.]]
|кр = Крим
[[Файл:Хумсал.JPG|thumb|left|250px|Гора Хумсал. Знімок з нп Рибаче.]]
}}
'''Хумсал''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. ''Humsal'') — куполоподібна [[гора]] на південному березі [[Крим]]у. Висота 239 м. Поросла [[рідколісся]]м. На північ від селища [[Рибаче]] (Алушта.), практично примикає до північних околиць селища.


== Джерела ==
{{інші значення|Голубка}}
'''«Голубка»''' — дача генерала Голубова в [[Алушта|Алушті]], [[Крим]].
 
[[Особняк]] кінця XIX століття, розташований в центрі міста [[Алушта]]. Будівля побудована страховим товариством в [[1827 в Україні|1827]] р з каменю-[[черепашник]]у і [[діорит]]у. В кінці XIX ст. його купив і переобладнав під дачу відставний генерал Голубов. Тепер в будинку 18 кімнат загальною площею 477,5 кв. м. Три меморіальні дошки на фасаді старовинного особняка нагадують про найважливіші події XIX і XX ст., факти, що стосуються м. Алушти. Праве крило будівлі двоповерхове, ліве — одноповерхове, з [[підвал]]ом.
 
Восени 1894 в Лівадії доживав свої останні дні імператор Олександр III. Здоров'я його погіршувалося з кожним днем, і 7 жовтня в Крим була терміново викликана наречена спадкоємця престолу — принцеса [[Алісія Гессен-Дармштадтська]], щоб помираючий цар міг благословити їхній шлюб. Зустріч спадкоємця престолу Миколи Романова відбулася 10 жовтня 1894 р. в одному з найкрасивіших особняків Алушти — дачі «Голубка». На згадку про цю подію на початку XX ст. на будівлі була відкрита меморіальна дошка. Після 1917 р вона була знищена, а відновлена в 1998 р, дворянським зібранням Криму.
 
Також на фасаді будівлі, зліва від входу, встановлено [[Меморіальна дошка|меморіальну дошку]] в пам'ять про заарештованих членів уряду [[Радянська Соціалістична Республіка Тавриди|Соціалістичної радянської республіки Тавриди]]. 20 квітня 1918 у час заколоту татарських буржуазних націоналістів і російських білогвардійців під керівництвом поручика М. Хайретдінова і штаб-ротмістра С.&nbsp;М.&nbsp;Муфти-заде, який супроводжувався арештами і розстрілами червоногвардійців і більшовиків, в підвал будівлі були заточені члени Алуштинського ревкому. 21 квітня, після арешту у села [[Бююк-Ламбат]] до них додалися члени уряду [[Радянська Соціалістична Республіка Тавриди|Соціалістичної радянської республіки Тавриди]] на чолі зі [[Слуцький Антон Йосипович|А.&nbsp;Й.&nbsp;Слуцьким]]. Згодом ув'язнені були розстріляні в ніч на 24 квітня біля підніжжя гори [[Демерджі (гора)|Демерджі]]<ref name=":02">{{Cite web|url=http://kprfkro.ru/news/24996|title=КАК ПОГИБАЛА ПЕРВАЯ КРЫМСКАЯ СОВЕТСКАЯ РЕСПУБЛИКА|author=Алла Шавель|website=http://kprfkro.ru|date=Апрель 27, 2018|publisher=|accessdate=15 лютого 2019|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306084537/http://kprfkro.ru/news/24996}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://kro-krim.narod.ru/LITERAT/TATARI/sarubin.htm|title=Об этноконфессиональном конфликте в Крыму (1918 г.) Материалы Крымской научно-практической конференции «Христианство на Южном берегу Крыма», г.Ялта, 24 ноября 2000 г.|author=Вячеслав ЗАРУБИН|website=kro-krim.narod.ru|date=|publisher=|accessdate=15 лютого 2019|archive-date=14 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190214174358/http://kro-krim.narod.ru/LITERAT/TATARI/sarubin.htm}}</ref>.
 
Будинок, що стояв неподалік від шосе Сімферополь-Ялта, був одним з «колійних будиночків», призначених для короткочасного відпочинку керівників делегацій, які прибували на [[Ялтинська конференція|Кримську конференцію 1945]] І. В. [[Сталін]], як відомо з документів, перебував у тій кімнаті, де зараз [[Читальна зала|читальний зал]] бібліотеки.
 
Нині в будинку розміщується Центральна міська бібліотека м. Алушти ім. С.&nbsp;Н.&nbsp;Сергєєва-Ценського.


* [http://geokrym.narod.ru/toponim/t-l-o.html Крим. Географічні назви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027113322/http://geokrym.narod.ru/toponim/t-l-o.html |date=27 жовтня 2020 }}
== Примітки ==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.
{{reflist}}


{{Гори України}}
== Джерела ==
* [http://planetakrim.com/news/4418 Дача генерала Голубова&nbsp;— особняк конца XIX столетия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150204092222/http://planetakrim.com/news/4418 |date=4 лютого 2015 }}


{{crimea-stub}}
{{Палаци і садиби Криму}}


[[Категорія:Гірські вершини Криму]]
[[Категорія:Архітектура Алушти| ]]
[[Категорія:Алуштинська міська рада]]
[[Категорія:Садиби Криму]]
[[Категорія:Ялтинський район]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1827]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1827]]

Версія за 18:42, 28 січня 2023


Шаблон:Інші значення «Голубка» — дача генерала Голубова в Алушті, Крим.

Особняк кінця XIX століття, розташований в центрі міста Алушта. Будівля побудована страховим товариством в 1827 р з каменю-черепашнику і діориту. В кінці XIX ст. його купив і переобладнав під дачу відставний генерал Голубов. Тепер в будинку 18 кімнат загальною площею 477,5 кв. м. Три меморіальні дошки на фасаді старовинного особняка нагадують про найважливіші події XIX і XX ст., факти, що стосуються м. Алушти. Праве крило будівлі двоповерхове, ліве — одноповерхове, з підвалом.

Восени 1894 в Лівадії доживав свої останні дні імператор Олександр III. Здоров'я його погіршувалося з кожним днем, і 7 жовтня в Крим була терміново викликана наречена спадкоємця престолу — принцеса Алісія Гессен-Дармштадтська, щоб помираючий цар міг благословити їхній шлюб. Зустріч спадкоємця престолу Миколи Романова відбулася 10 жовтня 1894 р. в одному з найкрасивіших особняків Алушти — дачі «Голубка». На згадку про цю подію на початку XX ст. на будівлі була відкрита меморіальна дошка. Після 1917 р вона була знищена, а відновлена в 1998 р, дворянським зібранням Криму.

Також на фасаді будівлі, зліва від входу, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про заарештованих членів уряду Соціалістичної радянської республіки Тавриди. 20 квітня 1918 у час заколоту татарських буржуазних націоналістів і російських білогвардійців під керівництвом поручика М. Хайретдінова і штаб-ротмістра С. М. Муфти-заде, який супроводжувався арештами і розстрілами червоногвардійців і більшовиків, в підвал будівлі були заточені члени Алуштинського ревкому. 21 квітня, після арешту у села Бююк-Ламбат до них додалися члени уряду Соціалістичної радянської республіки Тавриди на чолі зі А. Й. Слуцьким. Згодом ув'язнені були розстріляні в ніч на 24 квітня біля підніжжя гори Демерджі[1][2].

Будинок, що стояв неподалік від шосе Сімферополь-Ялта, був одним з «колійних будиночків», призначених для короткочасного відпочинку керівників делегацій, які прибували на Кримську конференцію 1945 І. В. Сталін, як відомо з документів, перебував у тій кімнаті, де зараз читальний зал бібліотеки.

Нині в будинку розміщується Центральна міська бібліотека м. Алушти ім. С. Н. Сергєєва-Ценського.

Примітки

Джерела

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування