Турецька лазня в Євпаторії та Генуезька фортеця (Феодосія): різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Echelon 1
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Пам'ятка
{{Визначна пам'ятка
|тип               =  
| назва               = Генуезька фортеця
|назва            = Турецька лазня
| місцева_назва      =  
|оригінальна назва =  
| зображення         = THEODOSIA 01.jpg
|зображення       =  
| зображення_розмір   = <!-- не обов'язковий -->
|зображення_розмір =  
| зображення_підпис   = Залишки фортеці
|зображення_підпис = Турецький хамам зсередини
| статус             = історико-архітектурний заповідник
|статус           = охороняється державою
| країна             = {{UKR}}
|країна           = {{UKR}}
| місце розташування  = [[Феодосія]]
|місто            = [[Євпаторія]]
| координати          = {{coord|45|01|20|N|35|24|03|E|scale:5000|display=inline,title}}
|назва розташування = вул. Червоноармійська, 20
|розташування      =
|карта розташування = Крим
|карта розташування = Крим
|конфесія             =
| конфесія           = <!-- не обов'язковий -->
|єпархія               =
| єпархія             = <!-- не обов'язковий -->
|орденська приналежність =
| орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
|тип монастиря           =
| тип монастиря       = <!-- не обов'язковий -->
|тип будівлі             =
| тип будівлі         = [[фортеця]]
|архітектурний стиль     =
| архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
|автор проєкту           =
| автор проєкту       = <!-- не обов'язковий -->
|будівельник            =
| матеріал            = <!-- не обов'язковий -->
|засновник              =
| будівник            = <!-- не обов'язковий -->
|перша згадка            =
| скульптор          = <!-- не обов'язковий -->
|заснування              = поч. XVI&nbsp;ст.
| архітектор          = <!-- не обов'язковий -->
|основні дати            =
| засновник          = <!-- не обов'язковий -->
|скасований              =
| перша згадка        = <!-- не обов'язковий -->
|початок будівництва    =
| заснування          = <!-- не обов'язковий -->
|завершення будівництва =
| початок будівництва = [[1340]]
|будівлі                =
| закінчення будівництва = [[1343]]
|прибудови              =
| відомі мешканці     = <!-- не обов'язковий -->
|відомі мешканці         =
| реліквії           = <!-- не обов'язковий -->
|реліквії               =
| настоятель         = <!-- не обов'язковий -->
|настоятель             =
| стан               = [[руїни]]
|стан                   = реставрація
| сховище            = <!-- не обов'язковий -->
|сайт                    =
| вебсторінка        = <!-- не обов'язковий -->
|Commons                =
}}{{Otheruses|Генуезька фортеця}}
|розмір карти країни    = <!-- для відключення карти розмір карти країни = 0 -->
'''Генуезька фортеця'''&nbsp;— [[фортеця]] в місті [[Феодосія]] ([[АРК|Крим]], [[Україна]]), побудована [[Генуезька республіка|генуезцями]] в [[14 століття|14 столітті]].
}}
'''Турецька лазня''' або '''хамам'''&nbsp;— [[Середньовіччя|середньовічна]] пам'ятка архітектури початку [[XVI століття]], яка знаходиться у місті [[Євпаторія]]. Використовувалась за призначенням до [[1987]] року.
== Відомості ==
Турецька лазня побудована на початку [[XVI століття]] рабами-слов'янами, які були захоплені ясиром в часи [[Османська імперія|Османської імперії]] під час набігів на українські, білоруські, польські землі. У той час на території сучасної [[Євпаторія|Євпаторії]] знаходився один із найбільших невільничих ринків усієї Європи.


Планування лазні є типовим для всіх турецьких лазень того часу. Усередині багатокупольна будівля має: роздягальню, передбанник та саму лазню. Освітлення лазні надають круглі вікна, які є прорізаними в куполах. Усередині підлога та стіни були оздоблені унікальним мармуром який на початку [[1990]]-тих років був вкрадений злочинцями. Щоб ходити до лазні надягали спеціальні дерев'яні капці. Уздовж стін встановлені мармурові лави та ванни. Під підлогою були встановлені колодязі, по яким створювався ефект гарячого повітря<ref>Щось на зразок сучасної підлоги з опаленням.</ref>, тим самим лазня обігрівалась. До певного часу всередині знаходився фонтан, доки він не був розграбований. Лазню використовували не тільки за призначенням. Лазня слугувала місцем для обміну думок, справ, новин та слугувала певним [[форум]]ом<ref>{{cite web|url=http://tvil.ru/city/evpatoriya/attractions/4947/ |назва= Средневековая турецкая баня |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= TVIL.ru |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150412074016/http://tvil.ru/city/evpatoriya/attractions/4947/ |дата-архіву= 12 квітня 2015|дата-доступу= 2 серпня 2015}}</ref>.роздягальню
Розташована на березі [[Феодосійська затока|Феодосійської затоки]] в південній частині міста, була [[цитадель|цитаделлю]] [[Середні віки|середньовічної]] [[Кафа|Кафи]]. Зараз залишки фортеці є історико-архітектурним заповідником.
Лазня використовувалась не тільки мешканцями або заможними людьми, є відомості, що даний хамам слугував місцем надання захопленим невільникам «товарного виду» для подальшого продажу шляхом змиття багнюки невільних. Архітектурно турецька лазня Євпаторії схожа до лазні [[Сулейман]]а в Кефе<ref>Захопивши Кафу, османи перейменували її в Кефе (Кеффе).</ref><ref>{{cite web|url=http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/174207-evpatoryia-500-letniaia-bania-za-20-kopeek-mesta-syly-y-koronatsyonnaia-mechet-khanov|назва= Евпатория: 500-летняя баня за 20 копеек, места силы и "коронационная" мечеть ханов |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= vgorode.ua |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150801225011/http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/174207-evpatoryia-500-letniaia-bania-za-20-kopeek-mesta-syly-y-koronatsyonnaia-mechet-khanov |дата-архіву= 3 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}</ref>.


{{External media||align=left
== Історія ==
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=ON4jthn96SM Відео-огляд турецької лазні Євпаторії, 27 липня 2013]
}}


Не дивлячись на внесення до державного реєстру пам'яток архітектури у [[1963]] році, у Радянському Союзі середньовічну лазня слугувала для миття до кінця 1980-х років. У [[1987]] році мешканці Євпаторії могли помитися за 20 копійок радянських рублів. Лазня такого типу одна із небагатьох у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Активні роботи з ремонту та реставрації розпочато у [[2012]] році. Наразі відбувається ремонт та реставрація внутрішніх приміщень. Станом на 2015&nbsp;р. лазнею відбуваються краєзнавчі екскурсії<ref>Щодня з 15:00 до 20:30.</ref><ref>{{cite web|url=http://krim.biz.ua/evpatorija_history_banja.html  |назва= Турецкая баня в Евпатории, памятник XV века |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= Букит бронированья в Республики Крым |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140703080818/http://krim.biz.ua/evpatorija_history_banja.html |дата-архіву= 3 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}</ref>.
[[Цитадель]] зведена навколо Карантинного пагорба, на крутих в сторону моря схилах, що могли служити первинною перешкодою для ворога. Будівництво велося з [[1340]] по [[1343]] рік, повна добудова тривала ще протягом десяти років. Складена з [[вапняк|вапняку]] на вапняному розчині з ретельною затертими швами. Спеціальних [[Каменярня|каменоломень]] Кафа не мала&nbsp;— [[будівельні матеріали]] для фортеці добувалися зазвичай в місцях виходу на поверхню скельних порід на схилах навколишніх гір або з дна моря.


{{Вікіпосилання
Укріплення складалося з [[Куртина|фортечних стін]], посилених дванадцятьма [[Фортечна вежа|баштами]]. Стіни досягали по висоті 11&nbsp;м і 2&nbsp;м завширшки. Досередини вели шість [[Ворота|брам]]. Довжина стін цитаделі становила 718&nbsp;м. Фортеця також мала декілька [[Пристань|пристаней]]. Під кріпосними стінами пролягав глибокий [[Рів (оборонна споруда)|рів]], наповнений [[вода|водою]]. Це була не тільки оборонна споруда&nbsp;— [[Канал (гідротехніка)|канал]] також відсікав Кафу від схилів гір і відводив зливові стоки в море.
|Тема              = Турецька лазня в Євпаторії
|Портал            = Крим
|Портал-зображення  = Emblem of Crimea.svg
|Вікісховище        =
|Проєкт            = 
|Проєкт-зображення  =
}}


== Цікаві факти ==
У цитаделі розміщувалися [[консул]]ьський [[палац]], [[Скарбниця|казначейство]], резиденція латинського [[єпископ]]а, будівля суду з балконом для оголошення консульських ухвал, контори для перевірки [[Ваги|вагів]], склади та магазини особливо цінних товарів&nbsp;— коштовних каменів, [[хутро|хутра]], [[шовк]]ів.
* Раніше вхід в жіночу половину лазні прикрашала дерев'яна скульптура, яка тепер знаходиться у краєзнавчому музеї Євпаторії. Її було додано до колекції музею на початку 1990-х років <ref>{{cite web|url=http://planetakrim.com/news/4464|назва= Средневековая турецкая баня в Евпатории |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= Туристическая планета Крым |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140702001606/http://planetakrim.com/news/4464 |дата-архіву= 2 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}</ref>.
* Слідство щодо розкрадання  унікального мармуру злочинцями не було заведено.


== Див. також ==
В [[19 століття|19 столітті]] більшість споруд були розібрані. До наших днів збереглася південна (з двома баштами&nbsp;— [[Климент I|святого Климента]] і [[Башта Криско|Криско]]) і частина західної стіни цитаделі, а також [[Пілон|пілони]] головних воріт. Загальна довжина збережених стін&nbsp; — 469&nbsp; м.
* [[Ясир]]
 
* [[Турецька лазня]]
== Пам'ятки ==
[[Файл:Генуезька фортеця (Карантин).jpg|alt=Генуезька фортеця (Карантин)|left|thumb|Генуезька фортеця (Карантин)]]
 
Згідно з реєстром пам'яток національного значення України<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=8 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, до комплексу генуезьких пам'яток Феодосії належать:
* Генуезька фортеця, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055
* [[Башта Климента]], 1348 рік, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/1
* [[Башта Криско]], XIV століття, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/2
* [[Церква Івана Предтечі (Феодосія)|Церква Івана Предтечі]], 1348 рік, вул. Портова, 16а, охор. №&nbsp;010055/3
* [[Церква святого Івана Богослова (Феодосія)|Церква св. Івана Богослова]], XIV століття, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/4
* [[Церква святого Георгія (Феодосія)|Церква Георгія]], XIV століття, вул. Робоче містечко, 1а літ. «А», охор. №&nbsp;010055/5
* [[Церква святого Димитрія Солунського (Феодосія)|Церква Стефана]] (Димитрія Солунського)<ref>[https://web.archive.org/web/20140714125950/http://www.archiportal.crimea.ua/krim/v-feodosii-grecheskiy-chram-dmitriya-solunskogo-pereputali-s-armyanskim-chramom-stefana.html В Феодосии греческий храм Дмитрия Солунского перепутали с армянским храмом Стефана]{{ref-ru}}</ref>, XIII—XIV століття, вул. Корабельна, 33в літ. «А», охор. №&nbsp;010055/6
* [[Стіни фортеці (Феодосія)|Стіни фортеці]], XIV століття, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/7
* [[Докова башта]], XIV століття, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/8
* [[Турецька лазня (Феодосія)|Турецька лазня]], XV—XVI століття, південно-східна частина міста, охор. №&nbsp;010055/9
* [[Міська фортеця (Феодосія)|Міська фортеця]], вул. Корабельна, вул. Мітридатська, бульв. Адміралтейський, охор. №&nbsp;010056
* [[Мури фортеці (Феодосія)|Стіни (мури) фортеці]], XIV століття, вул. Корабельна, вул. Мітридатська, бульв. Адміралтейський, охор. №&nbsp;010056/1
* [[Башта святого Костянтина|Башта Костянтина]], 1382—1448 роки, просп. Айвазовського, охор. №&nbsp;010056/2
* [[Башта Хоми]], 1373 рік, вул. Сейсмічна, гора [[Мітридат (гора)|Мітридат]], охор. №&nbsp;010056/3
* [[Башта Джіовані ді Скаффа]], 1342 рік, вул. Робоча, 1/22, охор. №&nbsp;010056/4
* [[Генуезький міст (Феодосія)|Генуезький міст]], XIV століття, вул. Леніна 34/1&nbsp;— вул. Старокарантинна, 26, охор. №&nbsp;010057
* [[Сурб Саркіс (Феодосія)|Церква Сергія]], XIV століття, ріг вул. Леніна та пров. Айвазовського, 2, пров. Морський, 2, охор. №&nbsp;010058
* [[Церква архангелів Михаїла і Гавриїла (Феодосія)|Церква Гаврила та Михайла]], 1408 рік, вул. Тимірязєва, 11, охор. №&nbsp;010059
* [[Грецька церква святого Георгія (Феодосія)|Церква св. Георгія]], 1385 рік, вул. Нахімова, 32, охор. №&nbsp;010060
[[Файл:Стены городской крепости, Феодосия.JPG|міні|Пам'ятка архітектури національного значення «Стіни фортеці»]]
[[Файл:Мури фортеці Феодосія.jpg|міні|Пам'ятка архітектури національного значення «Мури фортеці»]]
Від [[Башта святого Костянтина|башти Костянтина]], що захищала крайній північний пункт міста, були зведені стіни у двох напрямках&nbsp;— на південь і на схід. Стіни, що проходили вздовж берега моря на схід, не збереглися. Вони були укріплені рядом веж, мали великі ворота, зображені на старовинних малюнках. Стіни, що йшли від башти дугою на південь, оперізуючи місто, піднімалися на гору [[Мітридат (гора)|Мітрідат]]. Тут збереглася тільки [[башта Хоми]]&nbsp;— крайній південний пункт оборони [[Кафа|Кафи]]. Від вежі Хоми стіни йшли в бік цитаделі та на схід від неї, опускаючись до моря і з'єднуючись з Доковою вежею. Південніше цитаделі знаходяться руїни вежі Джіованні ді Скаффа, східніше&nbsp;— залишки кріпосних стін і рову, кутової башти з бастіоном. На збереженій ділянці фортечних стін видно сліди кількох будівельних періодів, бійниці відсутні, місцями залишилися ознаки бойових майданчиків.<ref>Памятники градостроительства и архитектуры УССР.&nbsp;— К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 284</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Посилання ==
== Джерела та посилання ==
* {{cite web|url=http://krim.biz.ua/evpatorija_history_banja.html  |назва= Турецкая баня в Евпатории, памятник XV века |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= Букит бронированья в Республики Крым |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140703080818/http://krim.biz.ua/evpatorija_history_banja.html |дата-архіву= 3 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
{{commonscat|Genoese fortress (Theodosia)}}
* {{cite web|url=http://zabytki.in.ua/uk/968/turetsk-lazn-evpatorii |назва= Середньовічна турецька лазня |прізвище=Шовчко |ім'я=Вікторія|дата=|вебсайт= Пам'ятки України |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150629222157/http://zabytki.in.ua/uk/968/turetsk-lazn-evpatorii|дата-архіву= 29 червня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
* [http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Crimea.Feodosia.htm Феодосія, генуезька фортеця Кафа XIV—XV століть.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060220211131/http://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Crimea.Feodosia.htm |date=20 лютого 2006 }}
* {{cite web|url=http://ukrainian.travel/viznachni-mistsya/serednovichna-turetska-laznya-2 |назва= Середньовічна турецька лазня |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= Ukranian. Travel |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150801224113/http://ukrainian.travel/viznachni-mistsya/serednovichna-turetska-laznya-2|дата-архіву= 2 серпня 2015|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
* [http://www.country.alltravels.com.ua/ru/ukraine/feodosiya/sight/geneyzk_krepost/ Генуэзская крепость] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081005204547/http://www.country.alltravels.com.ua/ru/ukraine/feodosiya/sight/geneyzk_krepost/ |date=5 жовтня 2008 }}
* {{cite web|url=http://tvil.ru/city/evpatoriya/attractions/4947/ |назва= Средневековая турецкая баня |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= TVIL.ru |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150412074016/http://tvil.ru/city/evpatoriya/attractions/4947/ |дата-архіву= 12 квітня 2015|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
 
* {{cite web|url=http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/174207-evpatoryia-500-letniaia-bania-za-20-kopeek-mesta-syly-y-koronatsyonnaia-mechet-khanov|назва= Евпатория: 500-летняя баня за 20 копеек, места силы и "коронационная" мечеть ханов |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= vgorode.ua |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150801225011/http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/174207-evpatoryia-500-letniaia-bania-za-20-kopeek-mesta-syly-y-koronatsyonnaia-mechet-khanov |дата-архіву= 3 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
== Див. також ==
* {{cite web|url=http://planetakrim.com/news/4464|назва= Средневековая турецкая баня в Евпатории |прізвище= |ім'я=|дата=|вебсайт= Туристическая планета Крым |видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140702001606/http://planetakrim.com/news/4464 |дата-архіву= 2 липня 2014|дата-доступу= 2 серпня 2015}}
* [[Генуезький міст (Феодосія)]]
{{Лазня}}
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
{{ВП-портали|Крим|Україна}}
 
{{Пам'ятки Криму}}
{{Замки та палаци Криму}}
{{архітектура-доробити}}


[[Категорія:Лазні]]
{{DEFAULTSORT:Феодосійська фортеця}}
[[Категорія:Історія Євпаторії]]
[[Категорія:Споруди Феодосії]]
[[Категорія:Споруди Євпаторії]]
[[Категорія:Історія Феодосії]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:1343 в Україні]]
[[Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія)| ]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Версія за 09:45, 6 листопада 2023

Генуезька фортеця — фортеця в місті Феодосія (Крим, Україна), побудована генуезцями в 14 столітті.

Розташована на березі Феодосійської затоки в південній частині міста, була цитаделлю середньовічної Кафи. Зараз залишки фортеці є історико-архітектурним заповідником.

Історія

Цитадель зведена навколо Карантинного пагорба, на крутих в сторону моря схилах, що могли служити первинною перешкодою для ворога. Будівництво велося з 1340 по 1343 рік, повна добудова тривала ще протягом десяти років. Складена з вапняку на вапняному розчині з ретельною затертими швами. Спеціальних каменоломень Кафа не мала — будівельні матеріали для фортеці добувалися зазвичай в місцях виходу на поверхню скельних порід на схилах навколишніх гір або з дна моря.

Укріплення складалося з фортечних стін, посилених дванадцятьма баштами. Стіни досягали по висоті 11 м і 2 м завширшки. Досередини вели шість брам. Довжина стін цитаделі становила 718 м. Фортеця також мала декілька пристаней. Під кріпосними стінами пролягав глибокий рів, наповнений водою. Це була не тільки оборонна споруда — канал також відсікав Кафу від схилів гір і відводив зливові стоки в море.

У цитаделі розміщувалися консульський палац, казначейство, резиденція латинського єпископа, будівля суду з балконом для оголошення консульських ухвал, контори для перевірки вагів, склади та магазини особливо цінних товарів — коштовних каменів, хутра, шовків.

В 19 столітті більшість споруд були розібрані. До наших днів збереглася південна (з двома баштами — святого Климента і Криско) і частина західної стіни цитаделі, а також пілони головних воріт. Загальна довжина збережених стін  — 469  м.

Пам'ятки

Генуезька фортеця (Карантин)
Генуезька фортеця (Карантин)

Згідно з реєстром пам'яток національного значення України[1], до комплексу генуезьких пам'яток Феодосії належать:

Пам'ятка архітектури національного значення «Стіни фортеці»
Пам'ятка архітектури національного значення «Мури фортеці»

Від башти Костянтина, що захищала крайній північний пункт міста, були зведені стіни у двох напрямках — на південь і на схід. Стіни, що проходили вздовж берега моря на схід, не збереглися. Вони були укріплені рядом веж, мали великі ворота, зображені на старовинних малюнках. Стіни, що йшли від башти дугою на південь, оперізуючи місто, піднімалися на гору Мітрідат. Тут збереглася тільки башта Хоми — крайній південний пункт оборони Кафи. Від вежі Хоми стіни йшли в бік цитаделі та на схід від неї, опускаючись до моря і з'єднуючись з Доковою вежею. Південніше цитаделі знаходяться руїни вежі Джіованні ді Скаффа, східніше — залишки кріпосних стін і рову, кутової башти з бастіоном. На збереженій ділянці фортечних стін видно сліди кількох будівельних періодів, бійниці відсутні, місцями залишилися ознаки бойових майданчиків.[3]

Примітки

Джерела та посилання

Див. також


Шаблон:Архітектура-доробити

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ В Феодосии греческий храм Дмитрия Солунского перепутали с армянским храмом Стефана
  3. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 284
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Турецька_лазня_в_Євпаторії&oldid=890