Кочубей Віктор Сергійович та Малий Маяк: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
ua>Wolfigelkott
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{військовик}}
{{Село
Князь '''Віктор Сергійович Кочубей''' ([[11 жовтня]] [[1860]] — [[4 грудня]] [[1923]]) — російський генерал, ад'ютант спадкоємця цесаревича [[Микола II (російський імператор)|Миколи]], начальник Головного управління уділів Міністерства Імператорського Двору та Уділів, один із членів-засновників [[Імператорське православне палестинське товариство|Імператорського Православного Палестинського Товариства]]<ref>{{Cite web |url=http://ippo.ru/history/osn/uchred/4/ |title=Князь Виктор Сергеевич Кочубей - член-учредитель Императорского Православного Палестинского Общества. Л.Н. Блинова. Публикация на официальном портале Императорского Православного Палестинского Общества |accessdate=12 травня 2018 |archive-date=25 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151025200503/http://ippo.ru/history/osn/uchred/4/ }}</ref>.
| назва          =Малий Маяк
| область        =[[Автономна Республіка Крим]]
| район          =[[Ялтинський район]]
| рада            =[[Маломаяцька сільська рада]]
| код КОАТУУ      =0110391801
| облікова картка =[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=07.04.2009&rf7571=1212 Малий Маяк]
| розташування    =Alushta-Lambat locator map.png
| mapx            =92
| mapy            =204
| засновано      =
| населення      =2203
| територія      =<!--Територія села + землі що йому належать у квадратних кілометрах -->
| ref-територія  =
| площа          =<!--Площа де проживають мешканці у квадратних кілометрах -->
| ref-площа      =
| щільність      =
| поштовий індекс =98540
| телефонний код  =6560
| координати      =  {{coord|44|36|51|N|34|21|57|E|scale:30000|display=inline,title}}
  | lat_deg = 44 || lat_min = 36 || lat_sec = 51
  | lon_deg = 34 || lon_min = 21 || lon_sec = 57
| висота          =290
| ref-висота      =
| водойма        =
| адреса          =98540, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міська рада, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8
| сільський голова=
| прапор          =FLA_Malyi_Maiak.svg
| опис прапора    =
| герб            =COA Malyi Maiak.svg
| опис герба      =Герб Малого Маяка
| відстань о      =58,5
| ref-відстань о  =
| відстань р      =10,6
| ref-відстань р  =
| станція        =
| відстань ст    =
}}
'''Мали́й Мая́к''' (до [[1945]] року&nbsp;— '''Бюю́к-Ламба́т''', {{lang-crh|Büyük Lambat}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]] в [[Ялтинський район|Ялтинському районі]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. [[Курорт]]не селище на південному березі [[Кримський півострів|Криму]], належить до [[Велика Алушта|Великої Алушти]]. Назва села до 1945 року, коли були депортовані кримські татари, Бюю́к-Ламба́т перекладається з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської]] мови як '''Великий Маяк'''.


== Біографія ==
== Географія ==
[[Файл:1903_ball_-_Victor_Serg._Kochubey.jpg|ліворуч|міні|303x303пкс|<small>В одязі полковника війська Запорізького на костюмованому балу 1903</small>]]
Син князя Сергія Вікторовича Кочубея (полтавського губернського [[Предводитель дворянства|предводителя дворянства]]) і графині Софії Олександрівни Бенкендорф. Онук міністра внутрішніх справ князя [[Кочубей Віктор Павлович|В.]] [[Кочубей Віктор Павлович|П.]] [[Кочубей Віктор Павлович|Кочубея]] і шефа Окремого корпусу жандармів графа [[Бенкендорф Олександр Христофорович|А.]] [[Бенкендорф Олександр Христофорович|Х.]] [[Бенкендорф Олександр Христофорович|Бенкендорфа]], племінник нумізмата князя Ст. Ст. Кочубея.


Здобув домашню освіту, в 1878 році витримав офіцерський іспит при [[Михайлівське артилерійське училище|Михайлівському артилерійському училищі]]. З 1879 року служив у Кавалергардском полку.
=== Розташування ===
Малий Маяк розташований на березі моря поряд із реліктовим парком [[Карасан]], [[Кучук-ламбатський заповідник|Кучук-ламбатським заповідником]], [[Бондаренкове (Алуштинська міська рада)|Карабахом]] і горою [[Кастель (гора)|Кастель]]. Розташований за 10&nbsp;км від Алушти (автошлях {{Автошлях E|105}}, з яким збігається {{Автошлях М|18}}) і за 25&nbsp;км від [[Ялта|Ялти]]. З Малого Маяку починається стежка [[Талма-Богаз]] на [[Бабуган-яйла|Бабуган-яйлу]], [[Парагільмен]].


Чини: [[Підпоручник|підпоручик]] (1879), [[Корнет (військове звання)|корнет]] гвардії (1879), [[Поручник|поручик]] (1885), [[штабс-ротмістр]] (1889), [[ротмістр]] (1894), [[флігель-ад'ютант]] (1894), [[полковник]] (1898), [[генерал-майор]] із зарахуванням до Почту Його Імператорської Величності (1899), [[генерал-ад'ютант]] (1909), [[генерал-лейтенант]] (1911).
=== Клімат ===
Має унікальний природний мікроклімат. Середньорічна температура +18°С (липень +23,5°С, лютий +4,1 °С), сонце&nbsp;— 2300 годин на рік. Перебування на курорті рекомендується для лікування захворювань органів дихання та нервової системи.


Князь Кочубей був одним з найбільших землевласників [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. У [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] жив у власному особняку на Фурштатській вулиці, зведеному у 1908-1910 роках архітектором Мельцером.
== Історія ==


У 1892-1894 роках був [[Ад'ютант|ад'ютантом]] спадкоємця цесаревича [[Микола II (російський імператор)|Миколи Олександровича]], супроводжував його в подорожі на Схід (1890-1891). У 1899-1917 роках очолював Головне управління уділів Міністерства Імператорського Двору та Уділів.
Поблизу сіл Малого Маяка, Запрудного й Кипарисного знайдено знаряддя праці раннього й стоянка пізнього палеоліту, виявлено залишки поселень доби неоліту, бронзи, таврського й античного часів, а також середньовічних
[[Файл:Kochubey_Mansion_SPB_(img1).jpg|міні|260x260пкс|Особняк Кочубея на Фурштатській вулиці в Санкт-Петербурзі]]
могильника, кількох поселень, укріплення VIII—XV&nbsp;ст.
У 1910 році в [[Париж|Парижі]] була опублікована книга князя Кочубея «Озброєна Росія, її бойові основи», в якій він зробив спробу «об'єктивно оцінити ступінь готовності Росії до майбутньої загальноєвропейської війни та перспективи участі в ній». При цьому Віктор Сергійович проявив себе як «неабиякий військовий і державний діяч», а його висновки про стан російської армії були подібні «<nowiki/>[[Пророцтво|пророцтва]] [[Кассандра|Кассандри]]<ref>Акульшин П., Гребёнкин И. «Раз дело касается отечественной обороны, то цель оправдывает средства». Забытые пророчества князя Кочубея // Родина. — 2014. — Август. — С. 8-10.</ref>.»


Заарештовувався під час [[Лютнева революція|Лютневої революції]], був відпущений за наказом [[Керенський Олександр Федорович|Керенського]]. 19 квітня 1917 звільнився від служби через хворобу і переїхав до [[Київ|Києва]], потім емігрував.
В селі знаходяться руїни мечеті  XIX століття [[Бююк-Ламбат Джамісі]].


Лев Успенський у своїх «Записках старого петербуржця» розповідав, що для поїздок на візнику князь «вибирав найстрашнішу пролетку, самі ледь живі санки, самого разнесчастного мужичонку (флюс і одного ока немає!)»<ref>Успенский Л.В. Лошадиные и паровые // Записки старого петербуржца. — Л.: Лениздат, 1970. — С. 111.</ref>.
Недалеко від Малого Маяка знайдено рештки монастиря X—XII століть.
Помер 4 грудня 1923 року в німецькому [[Вісбаден|Вісбадені]]<ref name="tombs">Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997 в 6 томах. Том 3. И — К. М.: «Пашков дом», 1999. — С. 512.</ref>. Похований на місцевому кладовищі.


== Родина ==
== Населення ==
[[Файл:E._and_V._Kochubey.jpg|міні|260 пкс|Князь В. С. Кочубей з дружиною і дітьми]]
[[Файл:Диканські дівчата. Girls Dikan'ka..png|міні|праворуч|260пкс|''Диканські дівчата (перша і п'ята дочки'' <br/>
'' В.&nbsp;С.&nbsp;Кочубея Надія і Софія), ~1912 рік'']]
Дружина (з 22 березня 1892) — княжна Олена Костянтинівна Білосельска-Білозерська (1869-1944), фрейліна двору (з 1888); дочка князя Костянтина Есперовича Білосельского-Білозерського від шлюбу з Надійною Дмитрівною Скобелевою. За словами А. А. Мосолова, княгиня Олена Кочубей «за своїм і чоловіка смакам, не любила світського життя, відчувала себе краще в історичному маєтку Кочубеїв під Полтавою Диканьці і там приймала лише близьких друзів князя»<ref>А. А. Мосолов. При дворе последнего императора. — М.: Наука, 1992.</ref>. Померла в еміграції в Парижі. Їх діти:


* ''Віктор'' (1893-1953), випускник [[Пажеський корпус|Пажеського корпусу]], офіцер Кавалергардського полку. В еміграції у Франції, потім у США.  
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкали 2203 особи<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=9 лютого 2014 |archive-date=7 вересня 2014 |archive-url=https://www.webcitation.org/6SPSk0MOk?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=16 березня 2022 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HeeVATJt?url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001 }}</ref>:
* ''Надія'' (1894-1967), в заміжжі за графом Іваном Дмитровичем Толстим.
* ''Софія'' (1896-1920), з 1918 року заміжня за полковником Георгієм Степановичем Воєводським (1891-1954). В лютому 1920 року разом з чоловіком виїхала з Севастополя в Константинополь, де незабаром померла від тифу.


== Нагороди ==
{| align="center" class="standard"
* [[Орден Святої Анни]] 3-го ст. (1896);
|+
* [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|Орден Святого Володимира]] 3-го ст. (1902);
! |Мова
* Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1904);
! |Число ос.
* Орден Святої Анни 1-го ст. (1907);
! |Відсоток
* Орден Святого Володимира 2-го ст. (1913);
|-----
* [[Орден Білого Орла (Російська імперія)|Орден Білого Орла]] (22.03.1915).
| [[українська мова|українська]]
| 209
| 9,49
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 1907
| 86,56
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 70
| 3,18
|-----
| [[Молдавська мова|молдавська]]
| 2
| 0,09
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 1
| 0,05
|-----
| [[Угорська мова|угорська]]
| 1
| 0,05
|+
|}
 
== Економіка ==
 
Поблизу Малого Маяка&nbsp;— [[Шархинський кар'єр]].
 
== Галерея ==
<gallery mode=packed>
Малий Маяк. 2012..JPG|Малий Маяк. Селищна рада. 2012 р.
Maliy Mayak 1.jpg|200px|Малий Маяк. Над селищем&nbsp;— гора [[Парагільмен]]
Малий Маяк.jpg|Малий Маяк.
Maliy Mayak 3.jpg|200px|Малий Маяк. Школа.
Хвилерізи. Малий Маяк. Крим..jpg|Малий Маяк. Крим. Вид з моря.
Лалик Леонід Малий Маяк.JPG|<small>Малий Маяк. Крим. Пам'ятна стела селищному голові Леоніду Малику.</small>
</gallery>
 
== Див. також ==
 
* [[1000-річний самшит]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
{{reflist|1}}
 
== Джерела ==
* [http://crimea.nezabarom.ua/ua/maliy_mayak/ Малий Маяк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100810180440/http://crimea.nezabarom.ua/ua/maliy_mayak/ |date=10 серпня 2010 }}
* [http://lasper-tour.at.ua/index/0-338 Малий Маяк&nbsp;— для туриста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100730030211/http://lasper-tour.at.ua/index/0-338 |date=30 липня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20140310130902/http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування на мапі]
* Історія міст і сіл Української РСР.&nbsp;— Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
 
== Література ==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.
{{Алушта}}
 
{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}


* {{Grwar|3048}}(рос.)<span id="cxmwgA" tabindex="0"></span>
[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
* [http://regiment.ru/bio/K/106.htm Біографія на сайті «Російська імператорська армія»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190130151816/http://regiment.ru/bio/K/106.htm |date=30 січня 2019 }}
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Генерал-ад'ютанти (Російська імперія)]]
[[Категорія:Малий Маяк]]
[[Категорія:Генерал-лейтенанти (Російська імперія)]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)]]
[[Категорія:Ялтинський район]]
[[Категорія:Кавалери ордена святого Володимира 2 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Народились 11 жовтня]]
[[Категорія:Народились 1860]]
[[Категорія:Уродженці Алупки]]
[[Категорія:Померли 4 грудня]]
[[Категорія:Померли 1923]]
[[Категорія:Померли у Вісбадені]]
[[Категорія:Члени Імператорського православного палестинського товариства]]
[[Категорія:Кочубеї]]

Версія за 17:38, 7 жовтня 2023

Шаблон:Село Мали́й Мая́к (до 1945 року — Бюю́к-Ламба́т, крим. Büyük Lambat) — село в Україні в Ялтинському районі, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Курортне селище на південному березі Криму, належить до Великої Алушти. Назва села до 1945 року, коли були депортовані кримські татари, Бюю́к-Ламба́т перекладається з кримськотатарської мови як Великий Маяк.

Географія

Розташування

Малий Маяк розташований на березі моря поряд із реліктовим парком Карасан, Кучук-ламбатським заповідником, Карабахом і горою Кастель. Розташований за 10 км від Алушти (автошлях Шаблон:Автошлях E, з яким збігається Шаблон:Автошлях М) і за 25 км від Ялти. З Малого Маяку починається стежка Талма-Богаз на Бабуган-яйлу, Парагільмен.

Клімат

Має унікальний природний мікроклімат. Середньорічна температура +18°С (липень +23,5°С, лютий +4,1 °С), сонце — 2300 годин на рік. Перебування на курорті рекомендується для лікування захворювань органів дихання та нервової системи.

Історія

Поблизу сіл Малого Маяка, Запрудного й Кипарисного знайдено знаряддя праці раннього й стоянка пізнього палеоліту, виявлено залишки поселень доби неоліту, бронзи, таврського й античного часів, а також середньовічних могильника, кількох поселень, укріплення VIII—XV ст.

В селі знаходяться руїни мечеті XIX століття Бююк-Ламбат Джамісі.

Недалеко від Малого Маяка знайдено рештки монастиря X—XII століть.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкали 2203 особи[1]. Мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 209 9,49
російська 1907 86,56
кримськотатарська 70 3,18
молдавська 2 0,09
білоруська 1 0,05
угорська 1 0,05

Економіка

Поблизу Малого Маяка — Шархинський кар'єр.

Галерея

  • Малий Маяк. 2012..JPG

    Малий Маяк. Селищна рада. 2012 р.

  • Малий Маяк. Над селищем — гора Парагільмен

    Малий Маяк. Над селищем — гора Парагільмен

  • Малий Маяк.

    Малий Маяк.

  • Малий Маяк. Школа.

    Малий Маяк. Школа.

  • Малий Маяк. Крим. Вид з моря.

    Малий Маяк. Крим. Вид з моря.

  • Лалик Леонід Малий Маяк.JPG

    Малий Маяк. Крим. Пам'ятна стела селищному голові Леоніду Малику.

Див. також

Примітки

Джерела

Література

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Шаблон:Алушта

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Кочубей_Віктор_Сергійович&oldid=1128