Дача Стамболі та Чалбаш Емір Усеїн: різниця між сторінками
ua>Monjablanca мНемає опису редагування |
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Військовик | ||
| ім'я = Емір Усеїн Чалбаш | |||
| оригінал імені = {{Lang-crh|Emir Üsein Çalbaş}} | |||
| портрет = Емір Усеїн Чалбаш.jpg | |||
| розмір = | |||
| підпис = | |||
| дата народження = 5.01.1918 | |||
| місце народження = с. [[Верхня Кутузовка|Шуми]], [[Таврійська губернія]] | |||
| дата смерті = 6.08.2005 | |||
| місце смерті = м. [[Алушта]], [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], [[Україна]] | |||
| | | національність = [[Кримські татари|кримський татарин]] | ||
| приналежність = | |||
| країна = {{URS}} | |||
| вид збройних сил = {{fВПС СРСР}} | |||
| рід військ = [[Файл:RAF_AF_branch_insignia1936.gif|25px]] [[Винищувальна авіація]] | |||
| роки служби = 1939–1959 | |||
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Полковник|рід=авіації}} | |||
| формування = | |||
| командування = | |||
| битви = [[Друга світова війна]] | |||
| нагороди = | |||
| відносини = | |||
| інше = | |||
}} | |||
'''Емі́р Усеї́н Чалба́ш''' ({{Lang-crh|Emir Üsein Çalbaş}}, [[5 січня]] [[1918]], с. [[Верхня Кутузовка|Шуми]], [[Таврійська губернія]] — [[6 серпня]] [[2005]], м. [[Алушта]], [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], [[Україна]]) — радянський військовий [[льотчик]] 1-го класу (1954), [[полковник]] (1956). [[Кримські татари|Кримський татарин]]. | |||
' | == Біографія == | ||
Народився в сім'ї бідняка в селі [[Верхня Кутузовка|Шуми]] (Алуштинська волость, [[Ялтинський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]). Закінчив [[Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків|Качинську школу військових льотчиків]], навчався в одній групі з [[Амет-Хан Султан|Амет-Ханом Султаном]]. Після дострокового випуску, через напружені міжнародні відносини в березні 1940 року, Емір-Усеїна залишили в школі інструктором. | |||
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Качинську льотну школу перевели на околицю міста [[Красний Кут (Саратовська область)|Красний Кут]] [[Саратовська область|Саратовської області]]. | |||
На початку 1942 року, після неодноразової подачі рапортів командуванню, відбув на фронт. Проходив бойову службу в 627-му винищувальному авіаційному полку, згодом — у 49-му винищувальному авіаційному полку<ref>{{Cite web|url=https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie16925145/|title=Чалбаш Эмир Уссеин|accessdate=2021-04-08|archive-date=11 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210411115820/https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_nagrazhdenie16925145/}}</ref>. | |||
У період німецько-радянської війни захищав небо над [[Москва|Москвою]], перебуваючи в складі Центрального фронту; брав участь у [[Битва на Курській дузі|боях на Курській дузі]], а також у боях за [[Смоленськ]]. Емір-Усеїн зробив 360 бойових вильотів, у повітряних боях особисто збив 11 літаків супротивника і 6 — у групових повітряних боях. | |||
Наприкінці війни направлений інструктором у знову відкриту Вищу офіцерську школу повітряного бою ВПС (місто [[Люберці]] Московської області). | |||
Брав участь в першому за час німецько-радянської війни повітряному параді на честь святкування Дня авіації СРСР, який відбувся 20 серпня 1944 року в небі Москви. | |||
Після перемоги СРСР над Третім Рейхом Емір-Усеїн Чалбаш відбув заступником командира полку на [[Далекий Схід Росії|Далекий Схід СРСР]]. Служив на різних посадах, займався випробуваннями [[Надзвуковий літак|надзвукових літаків]]. У 1959 році за станом здоров'я, у званні [[полковник]]а, льотчика першого класу звільнився до запасу<ref>{{Cite web|language=|url=http://new.crimiz.ru/rubriki/102-lyudi-i-sudby/6684-emir-usein-chalbash-byl-asom-sam-i-delal-asami-drugikh|title=Эмир-Усеин Чалбаш: был асом сам и делал асами других|last=|website=|accessdate=2021-04-08|archive-date=3 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180303000823/http://new.crimiz.ru/rubriki/102-lyudi-i-sudby/6684-emir-usein-chalbash-byl-asom-sam-i-delal-asami-drugikh}}</ref>. | |||
== | Довгі роки Емір-Усеїн Чалбаш жив у [[Київ|Києві]], викладав у [[Київське вище військове авіаційне інженерне училище|Київському вищому військовому авіаційно-інженерному училищі]]. | ||
З 2003 року проживав у [[Алушта|Алушті]]. | |||
Помер 6 серпня [[2005|2005 року]] в Алушті, був похований на алеї героїв в Алушті. 5 січня 2006 року в день, коли Чалбашу виповнилося б 88 років, на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. | |||
== Нагороди == | |||
* 2 [[Орден Червоного Прапора|ордена Червоного Прапора]] (16.04.1942; 16.10.1957) | |||
* [[Орден Олександра Невського (СРСР)|орден Олександра Невського]] (12.08.1943) | |||
* 2 [[Орден Вітчизняної війни|ордена Вітчизняної війни II ступеня]] (29.05.1943; 11.03.1985) | |||
* 3 [[Орден Червоної Зірки|ордена Червоної Зірки]] (10.12.1942; 30.04.1954; 22.02.1955) | |||
* [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орден Богдана Хмельницького III ступеня]] ([[Україна]], 14.10.1999) | |||
* [[Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)|медаль «За бойові заслуги»]] (20.06.1949) | |||
* інші медалі | |||
== Пам'ять == | |||
У будинку, де жив Емір Усеїн Чалбаш, було встановлено меморіальну дошку, на якій викарбувані слова: ''«У цьому будинку жив герой Великої Вітчизняної війни, льотчик-винищувач, славний син кримськотатарського народу Чалбаш Емір-Усеїн».'' | |||
== Див. також == | |||
* [[Амет-Хан Султан]] | |||
* [[Решидов Абдраїм Ізмаїлович|Абдраїм Ізмаїлович Решидов]] | |||
* [[Мазінов Мансур Мустафаєвич|Мансур Мустафаєвич Мазінов]] | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{ | {{reflist}} | ||
== Джерела == | == Джерела == | ||
* | * [https://web.archive.org/web/20160127041151/http://gasprinskylibrary.ru/geroi-bessmertny-krymskie-tatary-vo-vtoroi-mirovoi-voine.html Герои бессмертны. Крымские татары во второй мировой войне (Методико-информационные материалы). Симферополь, 2010 г.] | ||
* | * {{Книга|автор = Михаил Быков|заголовок = Все Асы Сталина 1936—1953 гг.|видання = Научно-популярное издание|місце = М.|видавництво = ООО «Яуза-пресс»|рік = 2014|серія = Элитная энциклопедия ВВС|сторінки = |сторінок = |ISBN = 978-5-9955-0712-3|тираж = }} | ||
* {{Книга|автор = Маргарита Небольсина|заголовок = Война… Судьбы… Память… Песни…|рік = 2015|місце = Казань|видавництво = Idel-Press|сторінки = |ISBN = 9785852477965}} | |||
[[Категорія: | [[Категорія:Народились 1918]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Народились 5 січня]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Кримськотатарські військовики]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Полковники (СРСР)]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Радянські льотчики Другої світової війни]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Льотчики-випробувачі СРСР]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Персоналії:Алушта]] | ||
[[Категорія:Кавалери ордена Червоної Зірки]] | |||
[[Категорія:Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня]] | |||
[[Категорія:Кавалери ордена Олександра Невського]] | |||
[[Категорія:Кавалери ордена Червоного Прапора]] | |||
[[Категорія:Померли 2005]] | |||
[[Категорія:Померли 6 серпня]] |
Версія за 05:01, 8 квітня 2022
Шаблон:Військовик Емі́р Усеї́н Чалба́ш (крим. Emir Üsein Çalbaş, 5 січня 1918, с. Шуми, Таврійська губернія — 6 серпня 2005, м. Алушта, АР Крим, Україна) — радянський військовий льотчик 1-го класу (1954), полковник (1956). Кримський татарин.
Біографія
Народився в сім'ї бідняка в селі Шуми (Алуштинська волость, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія). Закінчив Качинську школу військових льотчиків, навчався в одній групі з Амет-Ханом Султаном. Після дострокового випуску, через напружені міжнародні відносини в березні 1940 року, Емір-Усеїна залишили в школі інструктором.
З початком німецько-радянської війни Качинську льотну школу перевели на околицю міста Красний Кут Саратовської області.
На початку 1942 року, після неодноразової подачі рапортів командуванню, відбув на фронт. Проходив бойову службу в 627-му винищувальному авіаційному полку, згодом — у 49-му винищувальному авіаційному полку[1].
У період німецько-радянської війни захищав небо над Москвою, перебуваючи в складі Центрального фронту; брав участь у боях на Курській дузі, а також у боях за Смоленськ. Емір-Усеїн зробив 360 бойових вильотів, у повітряних боях особисто збив 11 літаків супротивника і 6 — у групових повітряних боях.
Наприкінці війни направлений інструктором у знову відкриту Вищу офіцерську школу повітряного бою ВПС (місто Люберці Московської області).
Брав участь в першому за час німецько-радянської війни повітряному параді на честь святкування Дня авіації СРСР, який відбувся 20 серпня 1944 року в небі Москви.
Після перемоги СРСР над Третім Рейхом Емір-Усеїн Чалбаш відбув заступником командира полку на Далекий Схід СРСР. Служив на різних посадах, займався випробуваннями надзвукових літаків. У 1959 році за станом здоров'я, у званні полковника, льотчика першого класу звільнився до запасу[2].
Довгі роки Емір-Усеїн Чалбаш жив у Києві, викладав у Київському вищому військовому авіаційно-інженерному училищі.
З 2003 року проживав у Алушті.
Помер 6 серпня 2005 року в Алушті, був похований на алеї героїв в Алушті. 5 січня 2006 року в день, коли Чалбашу виповнилося б 88 років, на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.
Нагороди
- 2 ордена Червоного Прапора (16.04.1942; 16.10.1957)
- орден Олександра Невського (12.08.1943)
- 2 ордена Вітчизняної війни II ступеня (29.05.1943; 11.03.1985)
- 3 ордена Червоної Зірки (10.12.1942; 30.04.1954; 22.02.1955)
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна, 14.10.1999)
- медаль «За бойові заслуги» (20.06.1949)
- інші медалі
Пам'ять
У будинку, де жив Емір Усеїн Чалбаш, було встановлено меморіальну дошку, на якій викарбувані слова: «У цьому будинку жив герой Великої Вітчизняної війни, льотчик-винищувач, славний син кримськотатарського народу Чалбаш Емір-Усеїн».
Див. також
Примітки
Джерела
- Народились 1918
- Народились 5 січня
- Кримськотатарські військовики
- Полковники (СРСР)
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Льотчики-випробувачі СРСР
- Персоналії:Алушта
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Померли 2005
- Померли 6 серпня