Облога Белграда (1688)
Шаблон:Otheruses2 Шаблон:Infobox Military Conflict Облога Белграда (1688) — четверта облога Белграда під час Великої Турецької війни.
Белград протягом 167 років перебував у складі Османської імперії. Османська імперія перебувала у стані війни зі Священною Лігою, військами якої командував Максиміліан II. Разом з австрійцями воювали також сербські добровольці Йована Монастерлія (Шаблон:Lang-sr).
Максиміліан обложив місто 30 липня 1688 року і піддавав його гарматному обстрілу протягом майже місяця. 4 вересня були пробиті два проломи в мурах. Турецькому гарнізону було запропоновано здатись. Після відмови 6 вересня Максиміліан наказав штурмувати місто. Перша атака була відбита, але Максиміліан разом з принцом Євгенієм Савойськогим перегрупували сили і після нової атаки белградський гарнізон капітулював. Війська Максиміліана втратили 4000 чоловік, турки втратили 5000. Місто перебувало в руках австрійців 2 роки, поки не було повернуте турками під час облоги 1690 року.
Передісторія
Війська Священної ліги наступали на Белград з двох напрямків. Війська, що наступали вздовж річки Сави, перебували під командуванням імператора Леопольда І, а війська, що наступали вздовж Дунаю, — під командуванням курфюрста Баварії Максиміліана ІІ Емануїла. Згідно з початковим османським планом, війська Єгена Османа рухалися з Белграда на Шабац і далі на Градішку із завданням не дозволити армії Леопольда переправитися на правий берег Сави,[1] в той час як османський сераскер Угорщини Хасан-паша залишався в Белграді в очікуванні грошей і військового підкріплення з Азії перед тим, як виступити назустріч ворогу. Отримавши звістку про те, що армія Леопольда вже переправилася через Саву і захопила Костайницю, Градішку та регіон навколо річки Уна, Єген Осман повернувся до Белграда.[2]
Сили та командири
Сили Священної ліги очолював Максиміліан II Емануїл, одним з командирів якого був принц Євгеній Савойський.[3] У цій битві вони мали 98 рот піхоти, 77 з половиною ескадронів кавалерії та артилерію з 98 гармат.[4] Австрійців також супроводжували сербські добровольці та члени сербського ополчення під командуванням Йована Монастирля.[5]
Османськими військами командував Єген Осман, який незадовго до цієї битви був призначений на посаду губернатора Белграда.[6] На початку 1688 року Єген Осман зі своїми військами підійшов до Белграда і силою скинув сердар Хасан-пашу та захопив його табір на пагорбі Врачар. Загальна чисельність військ під його командуванням у Белграді становила 25-30 000 чоловік.[3]