Малі Мітридатські сходи та Масандрівський палац: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Андрій Гриценко м (додано Категорія:Урядові резиденції Росії за допомогою HotCat) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Пам'ятка | ||
|назва= | |тип = | ||
| | |назва = Масандрівський палац | ||
|зображення= | |оригінальна назва = | ||
|зображення_розмір= | |зображення = Crimea South Coast 04-14 img03 Massandra Palace.jpg | ||
|зображення_підпис= | |зображення_розмір = 300пкс | ||
|статус= | |зображення_підпис = | ||
|країна= {{UKR}} | |статус = | ||
| | |країна = {{UKR}} | ||
| | |місто = [[Масандра]] | ||
|архітектурний стиль= | |назва розташування = | ||
| | |розташування = | ||
| | |lat_dir =N |lat_deg =44 |lat_min =31 |lat_sec =1.5 | ||
| | |lon_dir =E |lon_deg =34 |lon_min =12 |lon_sec = 9.5 | ||
| | |region = UA | ||
| | |CoordScale = 5000 | ||
| | |position = top | ||
|початок будівництва= | |орденська приналежність = | ||
| | |тип будівлі =палац | ||
|стан= | |архітектурний стиль =стиль часів [[Людовик XIII|Людовика XIII]] | ||
| | |автор проєкту =Етьєн Бушар | ||
|будівельник = | |||
|засновник =[[Воронцов Семен Михайлович]] | |||
|заснування =[[1881]] рік | |||
|основні дати = | |||
|скасований = | |||
|початок будівництва = | |||
|завершення будівництва = | |||
|будівлі = | |||
|прибудови = | |||
|відомі мешканці = | |||
|реліквії = | |||
|стан = | |||
|сайт = | |||
|Commons = Category: Massandra palace | |||
|кр = Крим | |кр = Крим | ||
}} | }} | ||
'''Масандрівський палац''' — [[палац]] [[Список імператорів Росії|російського імператора]] [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]], [[пам'ятка архітектури]] [[XIX століття]] в [[смт]] [[Масандра]] на [[Південний берег Криму|Південному березі Криму]]. Нині палац-музей — [[філія]] [[Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник|Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника]]. | |||
== Історія == | |||
[[Будівництво]] палацу розпочалось [[1881]] року на кошти [[князь|князя]] [[Воронцов Семен Михайлович|Семена Воронцова]]. Проєктував палац у стилі часів [[Людовик XIII|Людовика XIII]] [[французи|французький]] [[архітектор]] [[Етьєн Бушар]]. Після [[смерть|смерті]] князя в [[1882]] році роботи призупинилися. | |||
[[Файл:Массандровский дворец, пос. Массандра, АР Крым.jpg|thumb|left|300px|Масандрівський палац]] | |||
[[1889]] року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр III, який доручив [[академік]]у [[Месмахер Максиміліан Єгорович|Максиміліану Месмахеру]] закінчити будівництво та оформити [[інтер'єр]] палацу. У [[1892]]–[[1902]] роках спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор [[фасад]]у, виражений в стилі [[модернізм (архітектура)|модерну]], [[інтер'єр]] і планування парка. Будівництвом керував архітектор [[Вегенер Оскар Емільович|Оскар Вегенер]]. Робота була завершена вже по смерті імператора. | |||
Палац призначався для [[відпочинок|відпочинку]], тому в ньому не було [[апартаменти|апартаментів]] для зустрічей і парадних зал. Сім'я нового імператора [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] проводила [[літо]] в [[Лівадійський палац|Лівадійському палаці]]. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для [[прогулянка|прогулянок]] [[Парк Масандрівського палацу|парком]], а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку. | |||
Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту в Росії]], у [[1929]]–[[1941]] роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на [[туберкульоз]]. | |||
[[Файл:Monument to Alexander III, Masandra.jpg|ліворуч|міні|Пам'ятник Олександрові ІІІ]] | |||
У післявоєнні роки палац заселив [[Інститут виноградарства і виноробства «Магарач»]], але вже [[1948]] року тут розмістилася державна [[дача]], відома як «Сталінська». Тут відпочивали [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]], [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущов]], [[Брежнєв Леонід Ілліч|Брежнєв]]. | |||
[[1992]] року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра III: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети [[побут]]у і витвори [[мистецтво|мистецтва]]. | |||
3 вересня 1993 року тут проходили переговори української та російської делегацій про розділ Чорноморського флоту ''(див. [[Масандрівські угоди]]).'' | |||
{{-}} | |||
== Інтер'єр палацу == | |||
<center> | |||
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" | |||
|- | |||
|[[Файл:Massandra palace 100.JPG|border|196px|]] | |||
|[[Файл:Massandra palace 101.JPG|border|196px|]] | |||
|[[Файл:Massandra palace 102.JPG|border|196px|]] | |||
|[[Файл:Massandra palace 103.JPG|border|196px|]] | |||
|- | |||
|} | |||
</center> | |||
== Література == | |||
{{commonscat|Massandra palace}} | |||
* Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов. Харків. 2009. Библєкс. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 143 | |||
== Інтернет-ресурси == | |||
* [https://web.archive.org/web/20140310130902/http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування на мапі] | |||
{{Визначні місця Криму}} | |||
{{Замки та палаци Криму}} | |||
{{Палаци і садиби Криму}} | |||
[[Категорія:Масандра]] | |||
[[Категорія:Замки та палаци Криму]] | |||
[[Категорія:Палаци-музеї]] | |||
[[Категорія:Споруди, збудовані 1881]] | |||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Криму]] | |||
[[Категорія:Резиденції російських монархів]] | |||
[[Категорія:Засновані в Україні 1881]] | |||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] | [[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Пам'ятки монументального мистецтва України національного значення]] | ||
[[Категорія:Урядові резиденції Росії]] |
Версія за 10:35, 25 червня 2023
Масандрівський палац — палац російського імператора Олександра III, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.
Історія
Будівництво палацу розпочалось 1881 року на кошти князя Семена Воронцова. Проєктував палац у стилі часів Людовика XIII французький архітектор Етьєн Бушар. Після смерті князя в 1882 році роботи призупинилися.
1889 року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр III, який доручив академіку Максиміліану Месмахеру закінчити будівництво та оформити інтер'єр палацу. У 1892–1902 роках спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор фасаду, виражений в стилі модерну, інтер'єр і планування парка. Будівництвом керував архітектор Оскар Вегенер. Робота була завершена вже по смерті імператора.
Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для зустрічей і парадних зал. Сім'я нового імператора Миколи II проводила літо в Лівадійському палаці. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для прогулянок парком, а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку.
Після Жовтневого перевороту в Росії, у 1929–1941 роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на туберкульоз.
У післявоєнні роки палац заселив Інститут виноградарства і виноробства «Магарач», але вже 1948 року тут розмістилася державна дача, відома як «Сталінська». Тут відпочивали Сталін, Хрущов, Брежнєв.
1992 року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра III: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети побуту і витвори мистецтва.
3 вересня 1993 року тут проходили переговори української та російської делегацій про розділ Чорноморського флоту (див. Масандрівські угоди). Шаблон:-
Інтер'єр палацу
Література
- Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов. Харків. 2009. Библєкс. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 143