Д

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Кирилиця Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.

Вживання

Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера, що походить від літери «дельта» грецького унціалу 9 століття. У сучасній українській літературній мові літерою «Д» позначають шумний зімкнений передньоязиковий приголосний звук, твердий (дуб, двері) або м'який (дідько, дядько).

Звуки

Таблиця кодів

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1044 0414 002024 00000100 00010100
Мала 1076 0434 002064 00000100 00110100
ISO 8859-5 Велика 180 B4 264 10110100
Мала 212 D4 324 11010100
KOI-8 Велика 228 E4 344 11100100
Мала 196 C4 304 11000100
Windows-1251 Велика 196 C4 304 11000100
Мала 228 E4 344 11100100

Див. також

Літера - Д

Посилання

Література

Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова

Шаблон:ВП-портали


Шаблон:Ling-stub