Бек-Суфі

Матеріал з Кримології
Версія від 01:28, 15 листопада 2023, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Особа Бек-Суфі (*д/н — бл. 1422) — хан Золотої Орди в 14191420 роках, Кримський хан у 1420—1422 роках.

Життєпис

Походив з династії Чингізидів. Був сином Бектута, нащадка Тука-Тимура, сина Джучі. Генеалогія Бек-Суфі — Бектут — Данішменд — Бай-Тимур — Тука-Тимур представлена в «Джамі ат-Таваре» Рашид ад-Діна (початок XIV ст.), творі «Муїзз ал-ансаб», складеному при дворі Шахруха до 1427 року, а також в хроніці XVI ст. «Таваріх-і гузіда-ї Нусрат-наме». Батько Бек-Суфі — Ьектут був військовиком при хані Тохтамиші, здійснив низку походів проти північноруських князівств, зокрема 1391 року пограбував В'ятку. До 1392 року вже помер.

Вперше згадується бек-Суфі у 1411 році, коли Джелал ад-Дін, син Тохтамиша зайняв Кримський улус. Після цього напевне Бег-Суфі залишився улусбеком Криму, де став напівнезалежним правителем. відомі його монети, викарбувані в Солхаті. Втім за часів відновлення влади беклярбека Едигея в Орді, Бек-Суфі 1414 року визнав владу хана Чеґре. У 1417 році після повалення останнього відновив самостійність.

У 1419 році з початком нового протистояння за трон, оголосив себе ханом, уклавши союз з Едигеєм, що діяв на лівому березі Волги. Втім вже на початку 1420 року зазнав поразки, відступивши до Криму. У 1421 році вимушений був розділити владу над Кримським улусом з Даулат-Берди. Помер десь на початку 1422 року.

Джерела