Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:00:41Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:00, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>SalweenBot: правопис

2022-03-25T18:30:01Z

правопис

Нова сторінка

{{Визначна пам’ятка
| назва = Шулдан
| місцева_назва =
| зображення =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| статус = Пам'ятка архітектури національного значення
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = село [[Тернівка (Севастопольська міська рада)|Тернівка]]
| координати =
| конфесія = 
| єпархія = 
| орденська приналежність = 
| тип будівлі = 
| архітектурний стиль = 
| будівник = 
| засновник = 
| перша згадка = 
| заснування = 
| початок будівництва =
| закінчення будівництва =
| відомі мешканці = 
| реліквії = 
| настоятель = 
| стан = 
| вебсторінка = 
| карта розташування = Україна#Україна Крим
}}
'''Шулдан''' — печерний монастир у [[Крим]]у, який знаходиться на однойменній горі, пам'ятка архітектури національного значення (охор. № 010096)<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»]</ref>.

== Географія ==
Розташований за 1,5 км на північ від сучасного села [[Тернівка (Севастопольська міська рада)|Тернівка]]. Назва «Шулдан» перекладається як той, що «віддає відлуння», інші варіанти: з грецької та кримськорумейської — імовірно, Печера-ластівка /варіант — неприступне місце.

Монастир вирубано в скелі на південному урвищі гори Шулдан у Шульській долині. З півдня до нього йде дорога від села Тернівка, з півночі до нього можна дістатися через прохід [[П'ята балка|Кафка-Богаз]], який знаходиться на північному заході від монастиря.

== Історія ==
Монастир цей був заснований в VIII столітті монахами-[[Іконошанування|іконошанувальниками]], біженцями з [[Візантія|Візантії]], які втекли звідти в період боротьби з іконами імператорами (басилевсами) Візантії з Ісаврійської династії Левом та Костянтином. Скоріше за все вони були ченцями з [[Афон]]у й мали досвід будівництва монастирів у печерах. В подальшому, скоріш за все, був складовою частиною монастиря [[Чилтер-Мармара]].

Монастир діяв до XV—XVI століть, тобто до періоду встановлення влади Османської імперії на кримських землях та загибелі князівства [[Феодоро]].
До речі, в штучних печерах донині збереглися фрески ХІІ-XIII століть, більше того, зараз тут знову живуть [[ченець|ченці]].

== Опис ==
Збереглося близько двадцяти печер природного і штучного походження, розташованих в два яруси, які з'єднувалися між собою вирубаними в скелі сходами і становили єдиний монастирський ансамбль.

'''I-й (нижній) ярус''': є природним гротом з храмом № 1, хрестильнею, каплицею, господарськими та житловими приміщеннями. Храм № 1 в плані — витягнутий прямокутник з напівциркульним склепінням, має трьохчастинне планування: вівтар, наос, нартекс. Вівтарна апсида підковообразна (3х2,55х3,65м), з двохрівневим сінтроном і горним місцем піднята над рівнем підлоги наосу на 0,15, відокремлювалася скельною вівтарною перепоною (0,12х1,4м); в підлозі підрубки для встановлення царських врат і прямокутне поглиблення для престолу з поглибленням для вкладення мощей (від підстави престолу збереглося два камені). Наос прямокутний, розмірами 4х3,3х3,65 м, відокремлювався від апсиди напівциркульною аркою; в північній стіні вирубані виступ-лава і аркосоль над могилою в підлозі; над лавою залишки фрескового розпису із зображенням святих в ріст і Богоматері з Немовлям; вся композиція на синьому тлі, обрамлена червоною рамкою-облямівкою; описана Струковим (1876), Бертьє-Делагардом (1886), Бабенчиковим (1935), Домбровським (1966) — нині втрачена; в південній стіні вирубаний дверний проріз і ніша з вікном, під нею — гробниця; в західній стіні ніша для ікони. Нартекс частково зруйнований, його приблизні розміри: 2,6х3,2х2,6 м; вздовж північної стіни вирубана лава, в південній — вихід на південний майданчик і балкон, що нависає над прірвою.

Хрещальня (2,1х2,05х2м) з'єднувалася з південною стіною вівтаря дверним прорізом (1,95х0,73) з арочним верхом і двома сходинками; в плані прямокутна, із заокругленою східною частиною, в східній стіні ніша з купіллю, в південній — вікно (1,25х0,65х0,8м).

Каплиця (4,1х2,1х1,95м) примикає до північної сторони храму, в плані — неправильний прямокутник, має два входи: арочний із заходу (з нартекса) з вирубаною над ним нішею для ікони і з наосу; в північній стіні усипальниця, під нею в підлозі гробниця.

Приміщення з вирубками в підлозі (на захід від хрестильні): кругла яма з прямокутною підрубкою (1,6х1,1х1,2м). Можливо, залишки більш ранньої купелі або могили, переробленої з господарської ями.

'''II-й ярус''': на думку більшості дослідників, печерне приміщення над східним входом до монастиря являло собою храм № 2 (не виключено інше функціональне призначення приміщення); потрапити в нього можна було з гроту по сходах (в теперішній час частково зруйновані). Храм № 2 має неправильну в плані форму, розмірами 9,6х4,7х1,9 м. Вівтар відокремлювався від наосу дерев'яною перешкодою (збереглися підрубки в скелі); престол у вигляді невеликої арочної ніші, вирубаної в східній стіні печери, з південного боку — скельний виступ, який був жертовником. Уздовж північної стіни наосу лава, що заходить до вівтаря; в південній стіні три вікна.

== Дослідження ==
Описаний Д. М. Струковим (1876), А. Л. Бертьє-Делгардом (1886), Н. І. Репніковим («Археологическая карта»), О. І. Домбровським (1966), Ю. М. Могаричевым (1997). Зачистка приміщень, архітектурі обміри: В. П. Бабенчиков (1935). Знахідки (1935): фрагменти пізньовізантійської червоноглиняної простої і полив'яної кераміки.

== Галерея ==
<gallery>
File:Shuldan crimea-1.jpg | Вид на печерний монастир Шулдан з гори над Терновкою
File:Shuldan crimea.JPG | Панорама Шулдану з протилежної гори
Крым, Бахчисарайский район - Шулдан 13.jpg
Крым, Бахчисарайский район - Шулдан 14.jpg
Крым, Бахчисарайский район - Шулдан 15.jpg
Крым, Бахчисарайский район - Шулдан 22.jpg
Монастырь Христа Спасителя "Шулдан" 11.JPG
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Матеріали до багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України». Місто Севастополь. — К., 2014. — С. 307—308.
* Герцен А. Г., Махнева-Чернец О. А. Пещерные города Крыма. — Севастополь: Библекс, 2006—192 с.
* Могаричев Ю. М. Пещерные церкви Таврики. — Симферополь: Таврия, 1997. — 384 с.
* Могаричев Ю. М. Крым. «Пещерные города». — Киев: Вища школа-XXI, 2011. — 280 с.
* Неделькин Е. В. Пещерный монастырь Шулдан в начале XXI в. // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. — 2015. — Вып. 7. — С. 184—190.
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

== Джерела ==
{{commonscat|Shuldan (Crimea)}}
* [http://handvorec.ru/novosti/sekrety-drevnego-goroda-peshhernyj-monastyr-shuldan/ Монастир «Шулдан»]
* [https://www.academia.edu/25139246/ Печерний монастир Шулдан на початку XXI ст.]

{{Пам'ятки Криму}}

[[Категорія:Печерні міста Криму]]
[[Категорія:Печерні монастирі Криму]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Шулдан - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>SalweenBot: правопис