Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:05:31Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:05, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Echelon 1: вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat

2023-11-06T08:59:40Z

вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat

Нова сторінка

{{Замок
| назва = Чембало (фортеця)
| місцева_назва =
| зображення = Чембало со стороны Кефало-Вриси-2004.JPG
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Руїни фортеці, вид з Кефало-Врісі
| статус =
| країна = Україна
| місце розташування = [[Балаклава]], Крим
| координати = {{coord|44|29|42.61|N|33|35|57.75|E|scale:30000}}
| архітектурний стиль =
| автор проєкту =
| матеріал =
| будівник =
| архітектор =
| перша згадка =
| початок будівництва =
| закінчення будівництва =
| стан =
| сховище =
| вебсторінка =
}}{{Otheruses|Генуезька фортеця}}

'''Че́мбало''' ({{lang-it|Cembalo}}, {{lang-ru|Чембало}}, {{lang-crh|Çembalo}}) — [[Генуя|генуезька]], пізніше [[Османська імперія|османська]] (під назвою ''[[Балаклава]]'') [[фортеця]] в [[Крим]]у, пам'ятка архітектури, наразі перебуває в межах [[Балаклава|Балаклави]], яка адміністративно є районом міста [[Севастополь|Севастополя]]. Ансамбль фортечних споруд розташований на вершині та схилах гори Фортечної (колишня Кастрон), яка височіє над входом до довгої та зручної для кораблів [[Балаклавська бухта|Балаклавської бухти]]. Нині напівзруйнована — збереглися залишки оборонних та підпорних стін, чотирьох башт<ref>Белочкина Ю. В. Все о Крыме. 2-е изд. Испр. И доп. — Харьков: Фолио, 2018. — С. 121.</ref>. Фортеця Чембало — головна історична пам'ятка міста Балаклава, одна із найцікавіших пам'яток історії та археології Криму.

== Назва ==
Античний географ [[Страбон]] згадує про існування у бухті Симболон (сучасній Балаклавській бухті) поселення Симболон Лімен («Гавань пророцтв», «Гавань символів»). Грецька назва Симболон/Ямболі генуезцями вимовлялася на італійський манір як Чембало.

== Історія ==
[[Файл:CHEMBALO SCHEME.jpg|left|300px|thumb|План фортеці]]
Перше укріплення було споруджене на місці поселення племен [[таври|таврів]] (середина І тисячоліття до н. е.).

У II столітті до н. е. ним володів [[Херсонес Таврійський]], у V столітті н. е. — візантійці. Про бухту писали ще античні автори, серед яких [[Страбон]], [[Пліній Старший]] та [[Аріан]]. Ймовірно, вона згадана в «[[Одіссея|Одіссеї]]» [[Гомер]]а.

У VI столітті в цих місцях з'явилась невелика візантійська фортеця. Далі існувало грецьке рибацьке селище, яке на початку ІІ тис. увійшло до складу православного [[Князівство Феодоро|князівства Феодоро]] з готоаланським і грецьким населенням.

У середині XIV століття генуезці захопили грецьке поселення та заснували торгову факторію, а у 1357—1433 роках побудували кам'яну фортецю Чембало. Вона мала для Генуї стратегічне значення як крайній західний форпост у Криму і призначалася для боротьби з Феодоро, яке посилилося у другій половині XIV століття. За писемними джерелами, початок освоєння генуезцями схилів гори Кастрон припадає на 1343 рік. У 40-х роках XIV століття впоперек північного схилу гори було побудовано вал і рів, укріплені дерев'яним частоколом і кам'яною баштою з воротним проїздом. 1354 року золотоординський хан Джанібек спалив це укріплення і населенню довелося рятуватися втечею. Про початок будівництва у 1357 році нової фортеці відомо із консульського напису Сімона дель Орто на камені, виявленому у кладці стіни церкви Святих апостолів Петра і Павла у Балаклаві. 1380 року золотоординський хан Тохтамиш уклав з генуезцями мирну угоду й визнав за ними право володіти фортецею, яка з цього часу стала називатись Чембало (Цембало, Цембальдо). Після цього у фортеці почалось активне будівництво. Були побудовані так звані Верхнє «Святого Миколи» (консульський замок, Ратуша й церква) та Нижнє місто (фортеця Святого Георгія, оточена потужною стіною). У 20-40-х роках XV століття через конфлікти генуезців із Феодоро земляні оборонні споруди були замінені камінним фортечним муром, завдовжки 1080 м, а загальна площа укріпленої міської території збільшилася до 3,3 га. У 1423 р. Феодоро ненадовго заволоділо Чембало. У 1433 р. його грецьке населення повстало проти генуезців, вигнало італійський гарнізон, в результаті у 1433—1434 роках князівство Феодоро знову повернуло собі контроль над містом і всім Чембальським консульством. У червні 1434 року 6-тисячне військо найманців Генуї на чолі з лицарем Карло Ломелліні штурмом взяло фортецю, в ході якого вперше в Криму використало артилерію, і розграбувало місто. У сер. XV століття до складу Чембальського консульства входили, ймовірно, поселення Кадикой, Карань (нині Флотське), Камара ([[Оборонне]]), Ванаутка (Гончарне), Кучук-Мускомья (Резеревне), Кайту (Тилове), Ласпі, Батіліман та залишки Херсону.

У травні 1453 року Рада сенаторів Генуї через борги передала Кафу, Чембало, інші замки та маєтки з округою в Криму банку Святого Георгія. У 1464—1467 роках за його фінансової підтримки було здійснено масштабну реконструкцію фортеці — посилені вежі зовнішньої лінії оборони, перебудована цитадель, а на вершині гори Кастрон зведено величний 20-метровий донжон. Втім через кількісну та технічну перевагу османського війська італійський консул і гарнізон змушені були за кілька років без бою залишити фортецю.

У 1475 році турки захопили Чембало і воно стало частиною санджаку, а потім ейялету [[Османська імперія|Османської імперії]]. У фортеці, що дістала назву Балик-юве<ref>Хорошевський А. Ю. 20 найкращих екскурсій Україною. — Харків: Фоліо, 2009. — 315 с.</ref> («Риб'яче гніздо»), розташувалася турецька залога, а пізніше тут відбували покарання кримські хани, які чинили спротив османському султану. Неодноразово на неї нападали запорозькі та донські козаки. Фортеця у османський період втратила стратегічне значення і у XVIII столітті занепала.

Значної шкоди фортеця зазнала під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] через бойові дії та після неї через видобуток каменю. До наших днів збереглися залишки оборонних і підпірних стін та чотирьох башт, а також руїни храму. Але вежі фортеці руйнуються.

З 1783 року — у складі [[Російська імперія|Російської імперії]], пізніше — Російської Республіки, у 1917—1920 рр. — під владою кількох політичних режимів, з 1920 р. — [[РСФРР]], а з 1954 р. — [[УРСР]]. З 1991 р. у складі незалежної України.

У 2010 році Україна внесла у Попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об'єкт «[[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|Генуезькі торгові пости та фортифікації — від Середземного до Чорного морів]]», складовою якого є і Чембало/Балаклава. З 2011 р. Україна розробляла цю номінацію спільно з Італією, до яких пізніше приєдналися Туреччина та Греція. Через тимчасову окупацію Криму Росією у 2014 р. ця робота призупинена.

<gallery>
File:Balaklava, Genoese fortress, Crimea.jpg
File:Balaklava Cembalo fortress1.JPG
Image:Chembalo-obru4i.jpg
Image:Балаклава Чембало 1.jpg
File:Cembalo fortress-IV-5.jpg
File:Балаклава Генуезька фортеця Чембало.JPG
File:Chembolo 2.JPG
Файл:Чембало (фортеця).JPG
Файл:Чембало (фортеця)1.JPG
Файл:Балаклава. Генуэзская крепость.JPG
File:Генуезька фортеця Чембало 2.jpg
File:Генуезька фортеця Чембало 3.jpg
File:Крепость Чембало 003.jpg
File:Генуезька фортеця Чембало в Балаклаві6.jpg
File:Генуезька фортеця Чембало, м. Балаклава 03.jpg
</gallery>

== Донжон ==

{{Commonscat|Cembalo fortress}}
[[Файл:Chembolo.JPG|left|thumb|150px|Головна башта, або Донжон]]
18 липня 2008 року через сильні дощі частина башти обвалилась<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.sebastopol.ua/2008/07/25/balaklava-bez-bashni/ |title=Балаклава без башти |accessdate=20 серпня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120115023112/http://gazeta.sebastopol.ua/2008/07/25/balaklava-bez-bashni |archivedate=15 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}}[http://life.pravda.com.ua/problem/487f4e648db5a/ Обрушилась 700-летняя башня Донжон — символ Балаклавы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080818202156/http://life.pravda.com.ua/problem/487f4e648db5a/ |date=18 серпня 2008 }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://www.podrobnosti.ua/culture/arch_sculp/2008/07/17/540528.html В Балаклаве обрушилась башня генуэзской крепости] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080823164021/http://www.podrobnosti.ua/culture/arch_sculp/2008/07/17/540528.html |date=23 серпня 2008 }} {{ref-ru}}</ref>. До окупації Криму 2014 року проводилася наукова реставрація башти.

== Див. також ==
* [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї]]
* [[Алустон (фортеця)|Алустон]]
* [[Генуезька фортеця (Феодосія)]]
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
* [[Балаклавська бухта]]

== Примітки ==
{{references}}

== Література ==
* Белочкина Ю. В. Все о Крыме. 2-е изд. Испр. И доп. — Харьков: Фолио, 2018. — 242 с.
* [[Вечерський Віктор Васильович|Вечерський В.]] Генуезькі пам'ятки Криму в світовому контексті // [[Пам'ятки України: національна спадщина]]. — 2019. — № 4–6. — С. 67–74.
* Гавріленко О. Організаційно-правові засади функціонування фінансового апарату генуезьких колоній у Криму (за матеріалами Статуту 1449 р.) / О. Гавриленко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. — [http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2014_782_30 2014. — № 782. — С. 153—158].
* {{МСІУ}}
* Мыц В. Л. Каффа и Феодоро в XV веке. Контакты и конфликты. — Симферополь: Универсум, 2009. — 528 с.

{{Пам'ятки Криму}}
{{Замки та палаци Криму}}

{{coord|44|29|42.61|N|33|35|57.75|E|display=title}}

[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Балаклава]]
[[Категорія:Фортифікації Севастополя]]
[[Категорія:Генуезький Крим]]
[[Категорія:1343 в Україні]]
[[Категорія:Археологія Севастополя]]
[[Категорія:Візантійські міста Криму]]
[[Категорія:Поселення таврів]]
[[Категорія:Херсонес]]

Чембало (фортеця) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Echelon 1: вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat