Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T11:55:06Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 13:55, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Sehrg в 13:33, 6 липня 2023

2023-07-06T13:33:56Z

Нова сторінка

{{Картка:Лідер
| ім'я = Сеїтджеліль Усеїнович Хаттатов
| оригінал імені = {{lang-crh|Seitcelil Üsein oğlu Hattat}}
| зображення = Сеид-Джелиль Хаттатов (1874-1938).jpg
| розмір =
| опис зображення =
| посада = Директор фінансів і вакфів<br/>[[Директорія (Крим)|Директорії КДР]]
| президент =
| віце-президент =
| прем'єр-міністр =
| попередник =
| наступник =
| перехідний_період = 
| початок_терміну = грудень [[1917]]
| кінець_терміну = січень [[1918]]
| дата народження = 1873
| місце народження = м. [[Бахчисарай]], [[Таврійська губернія]]
| дата_смерті = [[17 квітня]] [[1938]] або [[1941]]
| місце_смерті =
| місце_поховання =
| громадянство = {{RUSold}}<br/>{{USSR}}
| національність = [[Кримські татари|кримський татарин]]
| освіта = Сімферопольська татарська вчительська школа (1894)
| відомий_як = діяч кримськотатарського національного руху
| заклад =
| професія = [[Педагогіка|педагог]]
| релігія = [[сунізм]]
|партія = [[Національна партія|Міллі Фірка]]
}}

'''Сеїтджелі́ль Усеї́нович Хатта́тов''' ({{Lang-crh|Seitcelil Üsein oğlu Hattat}}, [[1873]], м. [[Бахчисарай]], [[Таврійська губернія]] — невідомо (ймовірно [[1941]], Каннські табори [[Красноярський край|Красноярського краю]] на станції Решоти або, за іншими даними, [[17 квітня]] [[1938]]<ref name="krimr">{{Cite web|url=https://ru.krymr.com/a/27678782.html|title=Сеитджелиль Хаттатов|publisher=[[Крим.Реалії]]|language=|accessdate=2019-04-30|website=krymr.com|archive-date=11 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210411112502/https://ru.krymr.com/a/27678782.html}}</ref>) — [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[Педагогіка|педагог]], [[політик]] і просвітитель; після [[Революція 1905—1907|революції 1905—1907 років]] долучається до руху младотатар, бере участь в суспільно-політичному житті [[Крим]]у. У 1917 році бере активну участь в організації Тимчасового Кримського Мусульманського Виконавчого Комітету (ТКМВК), був репресований у так званій справі про «націоналістичну партію [[Національна партія|„Міллі Фірка“]]<nowiki/>» та двічі відбував покарання в системі [[ГУЛАГ]]. Реабілітований постановою Кримського обласного суду 18 червня 1957 року<ref name="ana">{{Cite web|url=https://ana-yurt.com/qrt/content/seitdzhelil-useinovich-hattatov|title=Сеитджелиль Усеинович Хаттатов|publisher=Ана юрт|accessdate=2019-04-30|website=ana-yurt.com|archive-date=11 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210411112515/https://ana-yurt.com/qrt/content/seitdzhelil-useinovich-hattatov}}</ref>.

== Біографія ==

=== Дитинство та юність ===
Майбутній педагог народився в [[1873|1873 році]] (за іншими даними, в [[1874|1874 році]], а відповідно до книги «<nowiki/>[[Реабілітовані історією]]. Автономна Республіка Крим» у [[1887|1887 році]]<ref>{{Cite book
|title=[http://www.reabit.org.ua/files/store/Krym.Tom.6.pdf Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым. Книга шестая]|year=2009|location=Симферополь
|pages=261}}</ref>) в родині службовців у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. В 1894 році закінчив [[Сімферополь]]ську татарську вчительську школу<ref name="krimr" />.

=== Політична діяльність. Участь в організації республіки кримських татар ===
Вітав [[Революція 1905—1907|Першу російську революцію]]. У період після революції активно бере участь в русі младотатар (лідером був видатний громадсько-політичний діяч, депутат [[Державна дума Російської імперії|Державної Думи Росії]] другого скликання [[Абдурешит Медієв]]; політичним центром младотатар був місто [[Білогірськ|Карасубазар]], друкованим органом руху виступала газета «Ветан хадімі» («Слуга Батьківщини»), займається педагогічною діяльністю. Хаттатов стає гласним Бахчисарайської міської думи та в 1913 році подає на розгляд членів думи проект відкриття повноцінного інституту для мусульман у Криму; в своєму зверненні до членів думи 20 лютого 1913 року він також зазначив, що тодішнє становище [[Мектеб|мектебов]] в Криму «більш ніж жалюгідне» як в навчальному, так і у виховному плані, а відкриття нового навчального закладу дозволило б здійснювати значно більш якісну підготовку педагогічних кадрів спеціально для кримськотатарських шкіл<ref name="ana" />.

==== Кримська народна республіка ====
[[Файл:Kurultay of the Crimean Tatar People (1917).jpg|ліворуч|міні|320x320пкс|Делегати [[Курултай кримськотатарського народу|Курултаю]], листопад 1917 року, [[Ханський палац (Бахчисарай)|ханський палац]]. <small>Хаттатов сидить у другому ряду, між імамом Озенбашлі і [[Айвазов Асан Сабрі|Асаном Сабрі Айвазовим]]</small>]]
У результаті його агітаційної та організаційної діяльності 25 березня 1917 року під його головуванням відбувся з'їзд мусульман Криму, визнаний [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовим урядом Росії]], на якому Сеїтджеліль Хаттатов був обраний членом Тимчасового Кримського мусульманського виконкому, делегатом Всеросійського мусульманського з'їзду. ТКМВК прийняв «Політичну програму татарської демократії», де поряд із загальнодемократичними вимогами йшлося про створення «федеративної демократичної республіки в єднанні з іншими народами, що населяють Крим»<ref name="ana" />. У цей період Хаттатов — одна з найбільш значущих, нарівні з [[Номан Челебіджіхан|Номаном Челебіджіханом]] і [[Джафер Сейдамет Киример|Джафером Сейдаметом]], фігур у національному русі кримських татар. За його активної участі готувався перший [[Курултай кримськотатарського народу]]<ref name="krimr" />.

У [[Директорія (Крим)|Директорії Кримської Демократичної Республіки]] в грудні 1917 року Хаттатов обійняв пост директора (з повноваженнями міністра) фінансів і [[Вакф|вакфів]]<ref>{{Cite web|url=https://ana-yurt.com/qrt/pervyy-kurultay-krymskotatarskogo-naroda|title=Первый Курултай крымскотатарского народа|last=Селим Али|website=ana-yurt.com|date=|publisher=Ана юрт|accessdate=11 квітня 2021|archive-date=19 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190619204750/https://ana-yurt.com/qrt/pervyy-kurultay-krymskotatarskogo-naroda}}</ref>. У січні 1918 року [[Кримська Демократична Республіка|Кримська Демократична республіка]] та її сили були розігнані силами Севастопольської ради, утворилася [[Радянська Соціалістична Республіка Тавриди]], яку в свою чергу розігнали в квітні 1918 року німецькі війська. Під їх владою в Криму до листопада 1918 року діяв [[Перший Кримський крайовий уряд|Перший кримський крайовий уряд]], де кримські татари отримали частину керівних посад.

Восени 1919 року, коли ліве крило [[Національна партія|Міллі-Фірка]] на чолі з Алі Боданінським уже співпрацювало з [[Більшовики|більшовиками]], [[Добровольча армія|денікінською]] контррозвідкою були ненадовго заарештовані Сеїтджеліль Хаттатов, [[Аблякім Ільмій]], молодший брат Алі [[Боданінський Усеїн Абдурефійович|Усеїн Боданінський]], Мустафа Бадраклі, Халіль Чапчакчи, Сейдамет Кезлевлі та дружина Алі Боданінського Аніфе<ref>{{Стаття|author=Айдын Шемьи-заде|title=Али Боданинский — просветитель и революционер|url=http://milli-firka.org/али-боданинский-просветитель-и-револ/|language=русский|видання=Милли Фирка|тип=|date=2009|місяць=март|число=17|том=|номер=|pages=|issn=|accessdate=11 квітня 2021|archivedate=11 квітня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210411112504/http://milli-firka.org/али-боданинский-просветитель-и-револ/}}</ref>.

Після остаточного захоплення Криму більшовиками в листопаді 1920 року багато активістів Міллі-Фірка стали учасниками «радянського державного будівництва». У 1921 році в Сімферополі на I Всекримському установчому з'їзді Рад Сеїтджеліль Хаттатов був обраний кандидатом в члени КримЦВК<ref>{{Книга
|автор = Абдульвапов Н.|частина = КрымЦИК и Совнарком Крымской АССР в первой половине 20-х гг. ХХ в.|заголовок = Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар|мова = ru|відповідальний = гл. ред. Р. С. Хакимов|місце = Белгород|видавництво = Константа|рік = 2018|том = III. г. Симферополь|сторінки = 151|сторінок = 392|ISBN = 978-5-906952-68-4}}</ref>.

=== Репресії та смерть ===
У 1928 році після незаконного розстрілу [[Ібраїмов Велі|Велі Ібраїмова]] (реабілітований у СРСР у 1990 році та в Україні в 1993 році) було розпочато справу № 64513 «про контрреволюційну організацію „Міллі Фірка“», зокрема в ній говорилося:

{{text|«Після ліквідації найбільш сильної та авторитетної опори кримінально-політичного бандитизму в Криму — веліібраїмовської групи — відкрилася можливість проведення подальшої поглибленої розробки з остаточної ліквідації бандитизму та його коріння серед кримських татар. У результаті цієї розробки виявилося існування в Криму організованого ядра, цілком оформленої політичної контрреволюційної партії «Міллі-Фірка», яка зберегла свій основний кістяк із моменту свого зародження в 1917—1918 роках.»{{oq|ru|«После ликвидации наиболее сильной и авторитетной опоры уголовно-политического бандитизма в Крыму — велиибраимовской группы — открылась возможность к проведению дальнейшей углубленной разработки по окончательной ликвидации бандитизма и его корней среди крымских татар. В результате этой разработки выявилось существование в Крыму организованного ядра, вполне оформленной политической контрреволюционной партии «Милли-Фирка», сохранившей свой основной костяк с момента своего зарождения в 1917—1918 годах.»}}}}

У цій справі були арештовані 63 людини, серед них 27 червня 1928 року був і Сеїтджеліль Хаттатов. У звинуваченні про нього було сказано так:

{{text|«Активний діяч Курултаю в Криму та нацдіректорії в 1917—1918 рр., за завданнями якої їздив до Туреччини для отримання підтримки в боротьбі з більшовиками, й один з організаторів «М-Ф».»{{oq|ru|«Активный деятель Курултая в Крыму и нацдиректории в 1917—1918 гг., по заданиям которой ездил в Турцию для получения поддержки по борьбе с большевиками и один из организаторов «М-Ф».»}}}}

Спочатку Хаттатов був засуджений до вищої міри покарання, однак згодом вирок було замінено на 10 років таборів. Покарання Сеїтджеліль Усеїнович відбував на [[Біломорсько-Балтійський канал|Біломорканалі]], потім на [[Соловецький табір особливого призначення|Соловках]]. Звільнився достроково восени 1936 року. З міркувань безпеки вирішив не повертатися до Криму й тому оселився спочатку в [[Мелітополь|Мелітополі]], а потім на станції [[Сокологірне (станція)|Сокологірне]], де влаштувався на роботу в залізничному буфеті. Однак незабаром, у червні 1937 року, він був заарештований у Сокологірному та відправлений до Сімферопольської тюрми. Хаттатова звинувачували за [[Стаття 58 Кримінального кодексу РСФРР (1926)|статтею 58]]-6, 8, 11 КК РРФСР — як керівника контрреволюційної [[Пантюркізм|пантюркістської]] шпигунської організації — партії Міллі Фірка. Йому засудили до вищої міри покарання — розстрілу, який відбувся [[17 квітня]] [[1938|1938 року]]<ref name="krimr" />.

==== Реабілітація ====
Постановою Кримського обласного суду 18 червня 1957 року Сеїтджеліль Хаттатов був реабілітований<ref name="ana" />. Політик був повторно реабілітований на початку 1990-х років, відповідно до Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року, «в зв'язку з відсутністю сукупності доказів, що підтверджують обґрунтованість притягнення його до кримінальної відповідальності»<ref name="krimr" />.

== Примітки ==
{{Reflist}}

[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Народились 1873]]
[[Категорія:Кримськотатарські політики]]
[[Категорія:Кримськотатарські педагоги]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Померли у Красноярському краї]]

Хаттатов Сеїтджеліль Усеїнович - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Sehrg в 13:33, 6 липня 2023