Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:39:23Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:39, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5

2023-09-30T12:30:58Z

Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5

Нова сторінка

{{Замок
| назва = Фуна
| місцева_назва = 
| зображення =Крым, Демерджи - Крепость Фуна 09.jpg
| зображення_розмір = 300px
| зображення_підпис = Руїни фортеці Фуна
| статус = 
| країна = Україна
| місце розташування = [[Лучисте]], [[Автономна Республіка Крим]]
| координати = {{coord|44|45|6|N|34|23|18|E|scale:2000}}
| архітектурний стиль = 
| автор проєкту = 
| матеріал = 
| будівник = 
| архітектор =
| перша згадка = 
| початок будівництва = 
| закінчення будівництва = [[XV]] ст.
| стан = 
| сховище = 
| вебсторінка = 
}}
[[Файл:ФУНА 1.jpg|thumb|250px|Реконструкція оборонних споруд Фуни. А — 1423 р. Б — друга чверть XV ст. В — 1459—1475 рр.]]
[[Файл:ФУНА 3.jpg|thumb|left|250px|Герби князів [[Феодоро]] із надпису 1459 р., знайденого під час розкопок Фуни.]]
[[Файл:ФУНА БЕРТЬЄ ДЕЛАГАРДА 1.JPG|thumb|250px|Церква св. Феодора Стратилата. Фото [[Бертьє-Делагард Олександр Львович|О. Бертьє-Делагарда]], 1889 р.]]
[[Файл:ФУНА БЕРТЬЄ ДЕЛАГАРДА 2.jpg|thumb|250px|Схема церкви св. Феодора Стратилата. (О.
Бертьє-Делагард)]]
[[Файл:GEORGE.jpg|thumb|250px|Зображення святого Георгія, знайдене під час розкопок Фуни.]]

'''Фу́на''' (грец. Φουνα) — фортеця, яка розташована на скельному пагорбі за два кілометри на північ від села [[Лучисте]] біля західного підніжжя гори [[Демірджі-яйла|Демірджі]].
Східний форпост середньовічного князівства [[Феодоро]]. Назва походить від тодішньої назви гори Фуна (сучасна г. Демірджі), що в перекладі з грецької означає ''димна''<ref>[http://www.castles.com.ua/funa.html Фортеця туманів у Долині Привидів.]</ref>.

== Згадки про укріплення ==
Перша згадка про фортецю належить до [[XIV століття]].
У патріарших грамотах [[1384]] року та інших йдеться про суперечки між митрополитами Херсонським ([[Херсонес]] з округою), [[Ґотська і Кафська митрополія|Готським]] (територія південно-західного передгір'я та [[Південне узбережжя Криму|південного узбережжя Криму]]) та Сугдейським ([[Судак (місто)|Судак]] з околицями) за володіння [[парафія]]ми, серед спірних сіл згадується ''Фуна'', яку генуезці називали Фонна. У пізніших церковних записах, складених [[1836]] року на основі опитування переселених з Криму [[Греки в Україні|греків]] [[Маріуполь]]ського повіту, містяться відомості про церкву святого [[Теодор Стратилат|Феодора Стратилата]] в селі ''Фуна''<ref>[http://mycrimea.su/alushta/museums/funa/ Середньовічна фортеця Фуна — історична пам'ятка Криму (рос.)]</ref>.

== Історія ==
У середньовіччя [[фортеця]] мала важливе військове значення. Після захоплення Генуєю кримського узбережжя від Кафи (нині [[Феодосія]]) до [[Чембало]] (нині [[Балаклава]]), князі [[Феодоро]] збудували низку укріплень, розташованих вище в горах, напроти основних [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьких фортець]].

Ці укріплення з одного боку контролювали і стримували просування генуезців углиб Кримського півострова, з іншого боку, були плацдармами для захоплення прибережних міст. Такі дії феодоритів було викликано боротьбою між князівством та Генуєю за володіння узбережжям.
Фуна в цій системі виконувала роль східного прикордонного форпосту, яка протистояла генуезькій [[Алустон (фортеця)|фортеці Алустон]] ([[Алушта]]), а також контролювала один з найважливіших караванних шляхів зі степового Криму до узбережжя<ref>{{Cite web |url=http://www.vashotdyh.com/index1.php?status=Cat&DopSt=Trawel&Items=0&PG=2622&workZone040809=631d246b9520ac3ceacb732344290bc6 |title=Про фортецю Фуна (рос.) |accessdate=2010-12-04 |archive-date=2016-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305001703/http://www.vashotdyh.com/index1.php?status=Cat&DopSt=Trawel&Items=0&PG=2622&workZone040809=631d246b9520ac3ceacb732344290bc6 }}</ref>..
Укріплення було одним з ключових фортифікаційних об'єктів під час генуезько-феодоритських воєн [[1422]]-[[1423]] і [[1433]]-[[1441]] років, родових міжусобиць, османської кампанії [[1475]] р.<ref>[http://avtoreferat.net/content/view/4667/51/ Кирилко В. П. Середньовічне укріплення Фуна XV століття: комплексне архітектурно-археологічне дослідження фортифікаційної структури пам'ятки].</ref>

Фортифікаційний комплекс було зведено у [[1422]]-[[1423]] роках. У жовтні-листопаді [[1423]] року Фуна була зруйнована у результаті потужного [[землетрус]]у. Однак укріплення було відновлене. Незабаром форпост згорів, імовірно, внаслідок нападу або генуезців (каральна експедиція [[1434]] року на чолі з [[Карло Ломелліно]]), або османів (у 50-х роках [[XV століття]]), які неодноразово грабували узбережжя.

[[1459]] року фортечний ансамбль зазнав істотної реконструкції і був перетворений на замок.

[[1475]] р. Фуну остаточно знищили [[турки]]-[[османи]], які захопили [[Крим]].

== Структура фортеці ==
Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь — 106 м; із заходу на схід — 56 м. Площа укріплення — 0,52 га.

Під час дослідження пам'ятки виявлено практично всі основні види оборонних споруд, що були відомі середньовічній військової архітектурі — мури, вежі, [[донжон]], [[брама|брами]], [[потерна|потерни]], сходи для сполучення між бойовими рівнями, цистерна, допоміжні будівлі.

Результати розкопок показали, що [[1459]] року фортецю було капітально перебудовано й значно посилено. Зокрема, було зведено 15-метровий триярусний донжон, внутрішні розміри якого становили приблизно 6×10 м із товщиною мурів 2,3 м. Гарнізон замку становив приблизно 30-40 воїнів.

Важливе місце в архітектурному ансамблі Фунської фортеці посідає церква св. Феодора Стратилата, руїни якої залишилися донині. Після руйнування фортеці [[1475]] року турками-османами церква збереглася. Храм неодноразово ремонтувався й перебудовувався, внаслідок чого зберігся до початку [[XX століття]].

[[1894]] року неподалік руїн виник «кам'яний хаос» — нагромадження величезних кам'яних брил, що стало результатом обвалу скелі внаслідок землетрусу. Як наслідок, місцеві мешканці полишили територію. Згодом значної шкоди спорудам завдав Ялтинський землетрус [[1927]] року.

== Фуна в легендах ==
Згідно з [[легенда|легендою]], у тій місцевості похована цариця [[готи|готів]]. У її могилі начебто схована надзвичайно коштовна [[корона]] з щирого [[золото|золота]]. Після захоплення Криму [[фашизм|фашистськими]] військами й проведених там німцями розкопок ця легенда не підтвердилася. Однак місцеві жителі досі вірять, що корона лежить десь під мурами замку{{Джерело?}}.

== Джерела ==
* ''Иванов А. В.'' Крепости и замки Южного берега Крыма. Мир крымского средневековья. — Севастополь: Библекс, 2008.
* ''Кирилко В. П.'' Крепостной ансамбль Фуны. (1423—1475 гг.) - Київ: Стилос, 2005. - 269 с. ISBN 966-8518-30-6
* ''Кирилко В. П. Кирилко В. П.'' Середньовічне укріплення Фуна XV століття: комплексне архітектурно-археологічне дослідження фортифікаційної структури пам'ятки: Дис. канд. ыст. наук: 07.00.04 / НАН України; Кримський філіал Інституту археології. — Сімферополь, 2001. — 294 арк.
* ''Кирилко В. П.'', ''Мыц В. Л.'' Крепость Фуна в системе обороны княжества Феодоро// Византийская Таврика. — Киев, 1991
* ''Мыц В. Л.'' Война 1433—1441 гг. между Каффой и Феодоро // Античная древность в Средние века. Екатеринбург, 2000. Вып. 31.
* ''Мыц В. Л.'' Некоторые итоги изучения средневековой крепости Фуна // Архитектурно-археологические исследования в Крыму. К., 1988.

== Джерела ==
{{reflist}}

{{Портал|Фортифікація}}
{{Пам'ятки Криму}}

[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Визначні пам'ятки Криму]]
[[Категорія:Феодоро]]
[[Категорія:Історія Алушти]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення в Криму]]

Фуна (фортеця) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5