Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:00:36Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:00, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Alice Redhotroof: стиль

2023-10-27T17:33:17Z

стиль

Нова сторінка

{{Культова споруда
|назва = Успенський монастир
|назва(офіційна) = Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (МП)
|тип споруди = монастир
|зображення =
|розмір_зображення = 
|підпис зображення =
|місто = [[Бахчисарай]], вул. Босенко, 57а
|країна = [[Україна]]
|координати = {{Coord|44|44|41|N|33|54|36|E
|type:landmark_region:UA|display=it}}
| архітектор =
| інженер =
| скульптор =
| художник =
| засновник =
| перша згадка =
| дата_початку_спорудження =
| дата_закінчення_спорудження=
| дата_зруйнування =
| дата_відбудови =
| вартість =
| вмістимість =
| будівельна система =
| архітектурний стиль =
| релігійна конфесія =
| сучасний статус =
| реліквії =
| стан =
| адреса =
| власник =
| юрисдикція =
| керівництво =
| сайт =
|карта розташування = Крим
|підпис карти =
}}

'''Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (МП)''' — діючий [[монастир]] поблизу [[Бахчисарай|Бахчисарая]], на шляху від останнього до печерного міста [[Чуфут-Кале]]. Монастир розташований на вертикальній кам'яній стіні.

== Загальний опис ==
Один з найвідоміших печерних монастирів, який виник наприкінці VIII ст. поблизу Бахчисараю. Являє собою незахищене поселення, в якому підземна [[Церква (будівля)|церква]], житлові й господарчі печери доповнюються наземними будівлями монастиря. Кілька разів перебудовувався та змінював свій зовнішній вигляд.

Широкі сходи, що йдуть від дороги, поступово заглиблюються в гірський масив і прямують на майданчик другого ярусу. Звідси вужчі сходи виводять у головну Успенську церкву, споруджену в прямовисній скелі. Просторий світлий зал склепінчастої форми прикрашений колонами й розписами. У стінах прорубані вікна, з яких відкривається вид на ущелину, де колись було грецьке поселення Маріамполь (у XVIII ст. російський уряд домігся від Кримського ханства переселення місцевих християн у [[Північне Приазов'я]], де вони заснували місто [[Маріуполь]]).

В XV ст. Успенський монастир став центром православ'я в Криму, резиденцією [[митрополит]]а. Іноді татари дозволяли полоненим християнам брати участь у богослужіннях монастиря.

Після переселення християн з Криму монастир спорожнів і був частково зруйнований{{немає АД|25|12|2022}}. Відновлений у середині XIX ст. Під час героїчної [[Оборона Севастополя (1854—1855)|оборони Севастополя]] (1854—1855 рр.) в його печерах були влаштовані палати шпиталю. Успенський монастир був ліквідований у 1921 році.
[[Файл:Комплекс Успенського печерного монастиря.jpg|центр|міні|Панорама території Успенського печерного монастиря]]

== Історія розвитку ==
Точна дата виникнення монастиря невідома. Але археологічні дослідження{{немає АД|25|12|2022}} відносять християнські поселення в долинах біля монастиря до VI ст., тоді ж, імовірно, виник і Успенський монастир. На той час йшла епоха [[Іконоборство|іконоборства]] в Візантії, поклоніння іконам переслідувалося як [[єресь]]. За наказами влади руйнувалися церкви з розписами, ікони знищувалися. Монахи були змушені оселятися в дальніх закутках [[Візантія|країни]], в тому числі в [[Крим]]у було побудовано багато{{немає АД|25|12|2022}} монастирів.

Перша будівля — Успенська церква — належить до VIII ст. Збереглися [[келія|келії]] в скелях, фонтан, будинок настоятеля.

Після захвату [[Османська імперія|турками]] Криму в 1475 р. Успенський монастир став резиденцією [[митрополит]]а в [[Кримське ханство|ханстві]]. Монастир був вшанований не тільки християнами, а і мусульманами. Відомо, що засновник [[Гірєї|династії Гірєєв]] просив допомоги у Пресвятої Богородиці{{немає АД|25|12|2022}}. На богослужіннях були присутні російські посли, які приїжджали до [[Хан (титул)|хана]]. Росія через Успенський монастир хотіла розповсюджувати свій вплив, тому і не шкодувала грамот (від [[Федір Іоанович|Федора Іоановича]] та [[Борис Годунов|Бориса Годунова]]) та коштів. Напроти Успенського монастиря можна побачити залишки будинків, видовбаних печер, сходів. Саме звідси в 1778 р. греки-християни, жителі Мариамполя, були переселені до Приазов'я, де заснували місто [[Маріуполь]].

У 1778 р. російським урядом основна частина християн була переселена з Криму у Приазов'я, внаслідок чого монастир спорожнів, там залишився всього один монах{{немає АД|25|12|2022}}. В 1783 р. Крим стає частиною [[Російська імперія|Російської імперії]]. 1818 року Успенський монастир відвідав цар [[Олександр І]]{{немає АД|25|12|2022}}.

15 серпня 1850 р. відбувається урочисте відкриття Успенського монастиря — повторне. Під час першої героїчної оборони [[Севастополь|Севастополя]] 1854—1855 років у келіях, гостинному будинку й інших будівлях монастиря розміщався офіцерський [[шпиталь]]. Померлих від ран ховали напроти скиту знизу.

В наступні кілька десятиліть тут вирубуються нові келії, облаштовуються старі, а також будуються три церкви. Скелі розписують образами святих. Кількість ченців зросла до 30 осіб, а храмів — до п'яти. Найдавнішим з них був власне Успенський, на половині висоти скелі. Ще були: церква св. Марка, теж печерна (1859 р.), св. Костянтина і Олени (1857 р.), на протилежному боці ущелини — храм Юрія-Змієборця (1875 р.). На нижньому майданчику при дорозі на Чуфут-Кале будують в 1896 р. храм [[Інокентій Кульчицький|Інокентія Іркутського]].

Після революції монастир був розграбований, ченці розстріляні{{немає АД|25|12|2022}}. Більшовики вивезли багато цінних ікон та золота. Остаточно Успенський скит закритий у 1921 році. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут розміщався військовий шпиталь. Зліва від дороги на території монастиря розташована [[братська могила]] радянських воїнів. Після [[депортація кримських татар|депортації кримських татар]] у 1944 р. на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер.

Зараз це пам'ятка історії й архітектури. У 1993 р. повернутий православній церкві. Зараз монастир діючий, але [[монах]]ів мало{{скільки}}. Зведена надбрамна капличка, ведуться ремонтні роботи. Сама Успенська церква маленька, невисокі стелі, площа велика, але поділена на дві частини стрічкою, яку не можна переступати.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Uspensky Cave Monastery 1.jpg|Одна з [[Дзвіниця|дзвіниць]]
Файл:Crimea, uspensky monastery1.jpg|Дзвіниця серед величезних скель
Файл:Uspensky Cave Monastery 3.jpg|Територія монастиру та природа, що його оточує.
Файл:Monastyr uspienski.JPG|Вигляд на дзвіницю зверху
</gallery>

== Джерела та література ==
* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар А]].'' Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
* ''[[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г.]], [[Білецький Володимир|Білецький В.]], [[Тадеуш Мікось|Мікось Т.]], [[Януш Хмура|Хмура Я.]]'' Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк : УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.

== Посилання ==
* [http://krim-palomnik.ru/index.php?page=25 Свято-Успенський монастир]
* [http://www.mangup.bigyalta.net/tourism/uspen.shtml Успенський монастир]
* [https://web.archive.org/web/20090203004352/http://orthodox.sf.ukrtel.net/monastyr/bum1-beg.htm Відкриття Бахчисарайського Успенського скиту]
* [http://krim-palomnik.ru/index.php?page=81 Ікона Божої Матері «Кримська-Маріупольська»]
* [https://web.archive.org/web/20090621050503/http://www.palmarius.com.ua/palom/obj_palom/kacha_sv_uspen_mon.htm Свято-Успенський монастир]

==Література==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

[[Категорія:Культура Бахчисарая]]
[[Категорія:Печерні монастирі Криму]]
[[Категорія:Християнство Криму]]
[[Категорія:Православ'я в Криму]]
[[Категорія:Історія Криму]]
[[Категорія:Визначні пам'ятки Криму]]
[[Категорія:Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення в Криму]]

Успенський монастир (Бахчисарай) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Alice Redhotroof: стиль