Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T15:59:36Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 17:59, 13 листопада 2023

ua>Echelon 1: додано Категорія:Суфізм за допомогою HotCat

2023-11-06T08:08:14Z

додано Категорія:Суфізм за допомогою HotCat

Нова сторінка

{{Культова споруда
|зображення = 0338-Tekie Dervish.jpg
|підпис = Текіє дервішів
|назва = Текіє дервішів
|розташування_місто = [[Євпаторія]], на перетині вулиць Інтернаціональної і Караєва.
|розташування_країна = {{UKR}}
|архітектор =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник =дервіші Євпаторії
|дата_початку_спорудження =
|дата_закінчення_спорудження = [[15 століття|XV]]—[[16 століття|XVI ст]]
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса =вул. Караєва, 18
|релігійна конфесія =[[Мусульманство]]
}}
'''Текіє́ де́рвішів''' ({{lang-crh|tekiye}}) в [[Євпаторія|Євпаторії]] — єдина в [[Крим]]у [[ханака]] (текіє, «обитель [[дервіш]]ів») [[15 століття|XV]]—[[16 століття|XVI ст]]. [[Пам'ятка історії|Історична пам'ятка]] складається з трьох будівель: власне [[ханака]] (текіє), [[Мечеть|мечеті]] [[Шукурла-Ефенді]] і [[медресе]]. Комплекс пам'яток національного значення (обліковий номер 010045).

== Історія ==
[[Файл:Внутреннее помещение текие дервишей в Евпатории.JPG|міні|ліворуч|Внутрішня зала текіє]]
Точних даних про час будівництва ансамблю текіє дервішів, як і про автора проекту немає. Існує думка, що монастир був перебудований зі старішої вірменської церкви ([[Вірменська церква Сурб-Нікогайос|церкви Сурб-Нікогайос]])<ref>ОЧЕРКИ ЕВПАТОРИИ, А.Стома, 2-е изд.</ref><ref name="История">[http://www.evpatoriya-history.info/religioznie-sooruzenija/tekie-dervishej.php истоория Евпатории]</ref>.

Самі ж дервіші не були ченцями у християнському розумінні цього слова. Вони сповідували особливу течію мусульманства — [[суфізм]]. Визнаючи реальним лише існування [[Бог]]а ([[Аллах]]а), а навколишні речі та явища — його еманацією, послідовники суфізму оголошують вищою метою життя містичне з'єднання душі людини з Богом, тим самим суфізм має схожість зі світоглядом [[дгарма|дгармічних]] релігій<ref>В. Лубський. Суфізм // Релігієзнавчий словник. Київ: Четверта хвиля, 1996, с. 325.</ref>. Наприкінці [[XVIII століття]] в Криму діяло 22 текіє<ref>А. Богословский. Мечети России и стран СНГ</ref>.

Проіснувавши 300 років, під час гонінь на релігію в 1930-і роки текіє було закрито і до останнього часу використовувалося як складське приміщення [[Чорноморський флот|Чорноморського флоту]]. Під час Жовтневої революції був вбитий [[імам]] мечеті, пізніше — зруйноване кладовище дервішів. Будівлі ханаки і медресе в цілому збереглися, в той час як мечеть була наполовину зруйнована. В останні роки в будівлі текіє був проведений невеликий ремонт, але повноцінна реставрація досі не проведена<ref name="История"/>. Влада Криму запровадила буферну зону пам'ятки, яка складає вулиці Поворотну, Хлібну, Металістів та Матвєєва<ref>Решение Крымского облисполкома от 22.05.1979 г., № 284.</ref>.

Під час проведення археологічних розкопок на території ханаки була знайдена, зокрема, могила мусульманського святого Отеш-деде. Іноді у комплексі проводяться театралізовані виступи та танці акторів-дервішів<ref>[http://www.poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/svyatyni-kryma/tekie-dervishey.html Текіє дервишей]</ref>.

== Архітектурний ансамбль ==
[[Файл:Evpat Tekkie.jpg|міні|Текіє дервішів]]

=== Ханака ===
Власне текіє (ханака) являє собою центрально-купольну споруду, в плані квадрат, навколо якого розташовувалися численні кімнати-келії. Квадратне приміщення шляхом зрізу кутів переходить у восьмигранник, він завершується куполом з шатровим дахом (елемент османської архітектури, перейнятий турками у візантійців). Головний вхід до ханаки знаходився на західній стороні будівлі

Ханака відрізняється простотою своїх монументальних форм, відсутністю прикрас на фасадах і всередині. У плані наближається до квадрата. Верхня частина, завдяки зрізу кутів, переходить в восьмигранник, який вінчає потужний купол діаметром 9,5 м. Висота споруди — близько 20 метрів. Товсті стіни штукатурені. Характерний [[міхраб]] у цій будові відсутній<ref name="История"/>.

Усередині обителі по периметру розташовувалися одноповерхові склепінні келії дервішів. Приміщення темні і тісні з щілиноподібним вікном, підлога земляна. Довжина келій лише три метри, тоді ж як ширина і висота — 2. Стрілчастий дверний проріз кожної келії виходить у зал. Одна келія має окремий вихід назовні, можливо, це келія шейха громади. Усього ж їх налічувалося 19.

Будівля перекрита цілісним куполом з черепичним дахом. Окрім місця проживання дервішів ханака також слугувала будинком для прочан.<ref name="История"/>

=== Мечеть [[Шукурла-Ефенді]] ===
[[Файл:Євпаторія .Мечеть Шукурла-Ефенді.JPG|міні|Мечеть [[Шукурла-Ефенді]]]]
[[Файл:Евпатория. Текие дервишей..JPG|міні|left|Будівля медресе]]
Із заходу до текіє значно пізніше (кінець XVIII століття) була прибудована невелика мечеть Шукурала-Ефенді, про яку зараз нагадують стіни і пошкоджений мінарет, розміщений біля східної стіни. ЇЇ автор і деталі проекту також не встановлені. Можливо, спочатку був збудований мінарет, потім — мечеть, на місці якої й була зведена сучасна будівля.

Сучасна табличка на стіні мечеті стверджує, що її назва — Джума-Джамі.

Будівля зального типу, прямокутна в плані, зі скромними інтер'єрами. Мінарет використовувався як караульна вишка. Мечеть потребує реставрації.

=== Колишня кав'ярня ===
Поряд з мечеттю розташована будівля медресе, в якому після проведення реставраційних робіт розміщено музей кримськотатарської культури<ref> В. А. Кутайсов и М. В. Кутайсова «Евпатория. Древний мир. Средние века. Новое время».</ref>. У другій половині XIX століття зводиться кав'ярня, що виходить нині на вулицю Караєва<ref name="История"/>.

Це двоповерхова будівля, з воротами, над якими зображений [[Герб кримських татар|герб Кримського ханства]]. Музей відкритий у березні 2006 року, зараз діють майстерні золотого шиття і каліграфії. У першій залі відтворена житлова кімната кримських татар середини XIX століття, Другий зал присвячений проживанню татар в Євпаторії.

== Посилання ==
{{commonscat|Tekke of dervishes (Eupatoria)}}
* [http://in360.ru/panoblog/tekie-dervish/ Віртуальний панорамний тур]
* [https://web.archive.org/web/20100814214749/http://evpatoriya-history.info/building/dervish.php Текіє дервішів у Євпаторії. Історія Євпаторії]
* [https://web.archive.org/web/20140322102200/http://www.archiportal.crimea.ua/evpatoriya/tekie-dervish.html Текіє дервішів на кримському архітектурному порталі]
* [http://www.whirlingdervishes.org/multimedia.htm Відео танців дервішів]

== Література ==
* Цалик С. Н. Прогулки по малому Иерусалиму. — Симферополь: Оригинал-М, 2008.
* Евпатория. Путеводитель. — Симферополь: «СВІТ», 2008.
* Тарасенко Д. Н. Весь западный Крым. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
* Знакомьтесь — Крым удивительный! Путеводитель по городам и окрестностям. — Симферополь, «РуБин», ЧП Бинькин, ЧП Литвинова, 2006.
* Музеи Крыма: Справочник-путеводитель/ Авт.-сост. А. В. Зубарев, С. Н. Пушкарев, Е. Б. Вишневская, В. П. Пересунько. — Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография», 2009.
* Памятники культуры и истории УССР. Наукова думка. Киев. 1987.

== Примітки ==
{{Портал|Крим}}
{{references}}
{{Монастирі України}}
[[Категорія:Споруди Євпаторії]]
[[Категорія:Монастирі Криму]]
[[Категорія:Культові споруди, побудовані в XVI столітті]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Суфізм]]

Текіє дервішів (Євпаторія) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Echelon 1: додано Категорія:Суфізм за допомогою HotCat