http://krymology.info/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D1%83%D0%BB 2026-05-13T13:14:19Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.39.0 http://krymology.info/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D1%83%D0%BB&diff=2703&oldid=prev 2023-11-14T12:29:25Z

<p>Імпортовано 1 версія</p> <table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 14:29, 14 листопада 2023</td> </tr> <!-- diff cache key krymology_2019:diff::1.12:old-2702:rev-2703 --> </table>

Властарь http://krymology.info/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D1%83%D0%BB&diff=2702&oldid=prev 2022-11-05T13:12:50Z

<p>Бот: перекатегоризація з Сторінки із неперевіреними перекладами на <a href="/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8&amp;action=edit&amp;redlink=1" class="new" title="Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами (такої сторінки не існує)">Сторінки з неперевіреними перекладами</a></p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>{{Особа}}<br /> '''Таваккул'''&amp;nbsp;— один із представників аристократії [[Мангути|мангитів]] кінця XV&amp;nbsp;— початку XVI століть. Син [[Тимур-бій|Тимура]], онук [[Мансур-бій|Мансура]] і правнук [[Едигей|Єдигея]], [[Бейлербей|беклярбек]] [[Велика Орда|Великої Орди]] за синів хана [[Ахмат (хан Великої Орди)|Ахмата]].<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Його діяльність відноситься до періоду згасання [[Золота Орда|улуса Джучі]], коли боротьбу за владу вели спадкоємці хана Ахмата [[Муртаза-хан|Муртаза]], [[Саїд-Ахмад II|Саїд-Ахмад]] і [[Шейх-Ахмад]]. Його батько був беклярбеком на початку правління дітей Ахмата. Але після смерті Тимура до березня 1486 року беклярбеками стали двоюрідні брати Таваккула, сини його дядька: Джанкувват зайняв місце Тимура при [[Саїд-Ахмад II|Саїд-Ахмаді]], а [[Хаджіке]], при Шейх-Ахметі. Джанкувват після 1490 року не згадується в джерелах, а Хаджіке в 1494 році невдало підтримав Муртазу у спробі змістити Шейх-Ахмета. Після повернення Шейх-Ахмета до влади беклярбеком став Таваккул.<br /> <br /> Таваккул намагався зберегти розвалену державу, об'єднати дітей Ахмата. Основним ворогом він вважав [[Кримське ханство|кримського хана]] [[Менґлі I Ґерай|Менглі-Ґерая]], хоч і був одружений на його сестрі. У 1500 з його ініціативи було відновлено союз Великої Орди з [[Велике князівство Литовське|Литвою]]. Близько 1501—1502 Шейх-Ахмет і Таваккул намагалися змінити зовнішню політику, вони пропонували союз [[Велике князівство Московське|Москві]], спрямовані проти Криму, обіцяючи замість розрив зв'язку з Литвою, але [[Іван III Васильович|Іван III]] відкинув ці пропозиції. В умовах невдач стався розрив між ханом та беклярбеком. Потім був розгром Менглі-Ґераєм в 1502 центрального улусу, після чого кримський хан навіть формально оголосив себе наступником [[Джучі]].<br /> <br /> Таваккул після невеликого періоду поневірянь степом у 1503 році влаштувався в Криму. Менглі-Ґерай прийняв його добре, чому мабуть сприяла дружина Менглі-Гірея&amp;nbsp;— [[Нур-Султан (ханша)|Нур-Султан]], сестра Таваккула. Судячи з усього, він і за кримського хана став беклярбеком. При цьому він правив мангитами, що жили в Криму, яких було не так багато, але з приєднанням до Криму степів нижнього [[Дніпро|Дніпра]]&amp;nbsp;— він отримав владу над цим улусом, яким володів ще його батько, і куди збиралися розсіяні раніше мангити. Роль цього племені у Кримському ханстві із приєднанням цих земель суттєво посилилася. Таваккул активно займався зовнішньою політикою, зокрема, покращенням кримсько-литовських відносин, використовуючи свої старі зв'язки.<br /> <br /> == Література ==<br /> * В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН<br /> * И.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Зайцев. Астраханское ханство. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН<br /> * Р.&amp;nbsp;Ю.&amp;nbsp;Почекаев. «Цари ордынские»&amp;nbsp;— Санкт-Петербург. Евразия. 2010<br /> <br /> [[Категорія:Ногайські орди]]<br /> [[Категорія:Кримське ханство]]<br /> [[Категорія:Персоналії:Золота Орда]]<br /> [[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</div>

ua>Andriy.vBot