Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T11:33:44Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 13:33, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6

2022-04-01T13:57:51Z

Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Борис Сінані''' ([[1851]], [[Вірменський Базар]], [[Таврійська губернія]] - жовтень [[1920]], [[Сімферополь]]) - лікар-психіатр, учасник [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877-1878 рр.]] Вперше у світовій практиці використовував метод лікування [[Сугестія|навіюванням]] без застосування [[Гіпноз|гіпнотичного сну]] .

== Біографія ==
Народився в місті [[Вірменський Базар]] Таврійської губернії в патріархальній караїмській сім'ї. Навчався в Одеській гімназії, але через брак коштів не закінчив. Батько Сінані хотів, щоб його син став продавцем в родинній лавці, але спраглий до знань Борис не підкорився волі батька і поїхав до [[Санкт-Петербург]]а.{{sfn|Казас, Айваз|2006|с=179}} Там він вступив до Імператорської військово-медичної академії, яку закінчив в 1877 році<ref>Российский медицинский список, изданный Медицинским Департаментом МВД на 1899 г. — СПб.: Типография МВД, 1899. — С. 277.</ref>. Навчався у В. Бехтєрєва<ref>Рожнов В. Е. Психотерапия / В. Е. Рожнов // Большая медицинская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1983. — Т. 21. — С. 357. — 560 с. — Стб. 1052.</ref>. У роки навчання підлягав обшукам і арешту за зберігання заборонених книг та причетність до справи про пропаганду серед робітників і солдатів Московського полку. Під час російсько-турецької війни пішов на фронт у чині полкового лікаря. Свою участь у війні пояснював так:

{{Цитата|Я, як і багато народовольців, хотів звільнити російський народ, але в той час у нас нічого не вийшло. Ось і поїхали ми звільняти болгар від турецького ярма<ref>Некрасова В. Б. О семье Синани // «Сохрани мою речь...» / сост. П. Нерлер, А. Никитаев. — М. : Издательское предприятие «Обновление», 1991. — С. 60—65. — 96 с. — ISBN 5-85828-003-X.</ref>.}}
Вийшовши у відставку в 1880 році, вступив на службу земським лікарем в Корочанського повіту [[Курська губернія|Курської губернії]], звідки був звільнений через «політичну неблагонадійність». Потім займав посаду лікаря с. [[Ям-Тьосовське сільське поселення|Ям-Тьосово]] Новгородського повіту [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]]. У 1890-х роках призначений головним лікарем Колмовської земської психіатричної лікарні в Новгородській губернії, а потім і директором [[Великий Новгород|Новгородської]] психіатричної лікарні<ref>{{Cite web |url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4056-t-2-semidesyatye-gody-vyp-4-s-ya-sostavlen-a-a-shilovym-m-g-karnauhovoy-1932-stb-1393-2156-fot#page/61/mode/inspect/zoom/7 |title=Деятели революционного движения в России : Био-библиографический словарь : От предшественников декабристов до падения царизма / Под ред. Вл. Виленского-Сибирякова, Феликса Кона, А. А. Шилова (и др.); Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльно-поселенцев. - М. : Всесоюз. о-во полит. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927-1934. Т. 2 : Семидесятые годы : Вып. 4 : С - Я / Составлен А. А. Шиловым, М. Г. Карнауховой. - 1932. — C. 1497-8 |accessdate=31 травня 2021 |archive-date=2 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602220508/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4056-t-2-semidesyatye-gody-vyp-4-s-ya-sostavlen-a-a-shilovym-m-g-karnauhovoy-1932-stb-1393-2156-fot#page/61/mode/inspect/zoom/7 }}</ref>.

Після смерті дружини, Варвари Луківна Попадічевої, разом з сім'єю переїхав до Санкт-Петербург, де зайнявся приватною практикою. У Санкт-Петербурзі спілкувався, зокрема, з Миколою Михайловським, [[Ан-ський Семен Якимович|Семеном Анським]] і [[Успенський Гліб Іванович|Глібом Успенським]]. Після того, як Г. Успенський захворів душевною хворобою, став його особистим лікарем і духівником<ref name="sinani">{{Cite web |url=http://rvb.ru/mandelstam/dvuhtomnik/02comm/0628.htm |title=Комментарии к «Шуму времени» Мандельштама |accessdate=31 травня 2021 |archive-date=2 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180702011142/http://rvb.ru/mandelstam/dvuhtomnik/02comm/0628.htm }}</ref>. Був знайомий з членами ЦК [[Соціалісти-революціонери|есерівської партії]] і сам дотримувався есерівських поглядів<ref>{{Cite web |url=http://socialist.memo.ru/firstpub/y04/stanford.htm |title=Российские социалисты и анархисты после Октября 1917 года |accessdate=31 травня 2021 |archive-date=2 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213326/http://socialist.memo.ru/firstpub/y04/stanford.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://echo.msk.ru/programs/cenapobedy/1449992-echo/ |title=Осип Мандельштам: поэт и век-волкодав |accessdate=31 травня 2021 |archive-date=3 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210603230734/https://echo.msk.ru/programs/cenapobedy/1449992-echo/ }}</ref>.

[[Мандельштам Осип Емільович|Осип Мандельштам]], який товаришував з сином Бориса Наумовича і особисто знав його самого, дає йому таку характеристику<ref>{{Cite web |url=http://mandelshtam.velchel.ru/index.php?cnt=7&sub=11&page=2 |title=Шум времени » Семья Синани |accessdate=31 травня 2021 |archive-date=2 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602215035/http://mandelshtam.velchel.ru/index.php?cnt=7&sub=11&page=2 }}</ref>:

{{Цитата|На вигляд він був кремезний караїм, зберігаючи навіть караїмську шапочку, з жорстким і надзвичайно важким обличчам. Не всякий міг витримати його звірський, розумний погляд крізь окуляри, зате, коли він посміхався в кучеряву, рідку боррідку, посмішка його була зовсім дитяча і чарівна. Кабінет Бориса Наумовича був під суворою забороною. Там, між іншим, висіла його емблема і емблема всього будинку, портрет Щедріна, що дивиться з-під лоба, насупивши густі губернаторські брови і погрожуючи дітям страшної лопатою кудлатою бороди. Цей Щедрін дивився Вієм і губернатором та був страшний, особливо в темряві. Борис Наумович був вдовець, впертим вовчим вдівством. Жив він з сином і двома доньками, старшою, косоокою, як японка, Женею, дуже мініатюрною і витонченою, і маленькою горбатої Оленою. Пацієнтів у нього було небагато, але він тримав їх у рабському страху, особливо пацієнток. Незважаючи на грубість його поводження, вони дарували йому вишиті човники і туфлі. Він жив, як лісник в сторожці, в шкіряному кабінеті під щедринською бородою, і з усіх боків його оточували вороги: містика, дурість, істерія і хамство; з вовками жити по вовчому вити<ref name=":2">{{Стаття|author=Мец А. Г.|title=Три заметки к биографии Осипа Мандельштама|видання=Литературный факт|date=2019|номер=2 (12)|pages=318—320|issn=2541-8297}}</ref>.}}

== Науковий внесок ==
Розробив систему мотивованих навіювань, тісно зв'язаних з довір'ям й позитивним емоційним ставленням хворого до лікаря. У 1889 році провів перші в Російській імперії досліди лікування [[Алкоголізм|алкоголізму]] навіюванням. Новизна методів вивела Сінані передові позиції в психіатрії. Свою теорію він описав в книгу «Про лікування навіюванням», опублікованій в Новгороді в 1899 році:

Доктор Г. Дембо в своїй книзі «Алкоголізм і боротьба з ним» так описав метод Сінані:

{{Цитата|Особливість методу д-ра Сінані полягає в тому, що він виробляє навіювання і в протомному стані, зовсім не прагнучи привести хворого попередньо в стан повного гіпнотичного сну. Розрізняючи навіювання від власне гіпнотичного сну, д-р Сінані вважає, що успіх лікування можливий тільки тоді, коли у хворого є повне бажання відмовитися від спиртних напоїв і віра в свого лікаря<ref>{{книга|автор=Дембо Г. И.|заглавие=Алкоголизм и борьба с ним : (По трудам Комис. при О-ве охранения нар. здравия)|ссылка=https://dlib.rsl.ru/viewer/01003692051#?page=84|место=К.|год=1900|страницы=76}}</ref>.}}

== Родина ==
Батько - торговець залізним товаром, [[Перекоп (місто)|перекопський]] 2-ї гільдії купець Бабакан (Наум) Сінані, прозваний за свою сувору вдачу «Зерзеле» (з {{Lang-kdr|землетрясение}}<ref>Журналы Перекопского очередного уездного земского собрания, созыва 1877 года. — Симферополь : Типография Спиро, 1878. — С. 87-88.</ref>. Мати - Есфір. Крім Бориса в сім'ї було ще семеро дітей .

Рідний брат, Ісаак Сінані, голосний Перекопської міської думи, член опікунської ради [[Армянськ|Вірмено-Базарської]] жіночої прогімназії<ref>Журналы и поставновления Перекопского XLI Очеред. Уездного Земского Собрания созыва 1906 год и чрезвычайных собраний 3-го февраля и 2-го апреля 1907 г. (с приложениями). — Перекоп : Типо-литография М. И. Абкина, 1907. — СС. 83, 261.</ref>.

Дружина - Варвара Попадічева (? - бл. 1900/1901), росіянка, вчилася в Бернському університеті<ref name=":2"/>. Народила трьох дочок і одного сина (незаконнонароджених, оскільки Борис Наумович не став приймати православ'я для офіційного вступу до шлюбу){{Sfn|Мец|2011|с=34}}:

* Борис Сінані (1889-1911), найближчий гімназійний довариш О. Мандельштама. Навчався в Тенішевському училище, потім на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. [[Анархічний комунізм|Анархіст-комуніст]], писав вірші. Був одружений на Олександрі Монвіж-Монтвід, від якої в 1910 році народився син Ігор. Помер від швидкоплинних сухот{{Sfn|Мец|2011|с=33}}.
* Олена Сінані, померла на початку 1890-х років.
* Євгенія Сінані (1886 - ?), партійна есерівська пропагандистка, вчилася на Вищих жіночих (Бестужевських) курсах, була фактичною дружиною політемігранта Олексія Кудрявцева, з яким познайомилася в [[Париж|Парижі]]. Мали дітей Галину і Вадима. Чоловік - економіст, статистик Віктор Монвіж-Монтвід (1887 - бл. 1946){{Sfn|Мец|2011|с=104}}.
* Олена Сінані (1893-1964), названа так на честь померлої доньки. Закінчила гімназію Стоюніна. Разом з батьком приблизно в 1917 році переїхала до Сімферополя<ref name=":2"/>, після його смерті повернулася до Петрограда, а потім поїхала до [[Новосибірськ|Новосибірська]]<ref name="sinani"/>. Померла в Оренбурзі. Була одружена з Борисом Лебедєвим. Їхній син Андрій Лебедєв (1927-2004).

== Адреса в Санкт-Петербурзі ==

* вул. Пушкінська, 17 напроти готелю «Пале-Рояль» <ref name="sinani"/> .

== Праці ==
* Дневник доктора Б. Н. Синани. [Публ. и предисл. В. Д. Бонч-Бруевича. Вступит, статья П. М. Зиновьева. Коммент. В. А. Громбаха]. — В кн.: Глеб Успенский. М., 1939, с. 479—607.
* О лечении внушением : (Извлеч. из сообщ. в О-ве новгород. врачей) / Б.Б.[!Н.] Синани. — [Санкт-Петербург] : тип. Я. Трей, ценз. 1898. — 10 с.
* О лечении внушением. — Новгород : Губ. тип., 1899. — 50 с.
* О роли внушения в борьбе с пьянством : Докл. в Мед. подкомис. для принятия мер в борьбе с алкоголизмом 13 апр. 1899 г. Б.Н. Синани. — [Санкт-Петербург] : тип. М. Акинфиева и И. Леонтьева, ценз. 1899. — 30 с.

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==
* {{Книга
|автор = Мец А. Г.
|заголовок = Осип Мандельштам и его время: анализ текстов
|посилання = http://www.ruthenia.ru/reprint/Mets_Mandelshtam.pdf
|видання = 2-е изд., исправ. и доп
|місце = СПб.
|видавництво = Интернет-издание
|рік = 2011
|сторінок = 273
|ref = Мец
|назва =
|archivedate = 21 січня 2022
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20220121012630/http://www.ruthenia.ru/reprint/Mets_Mandelshtam.pdf
}}
* {{Публікація|назва=Караимская народная энциклопедия|книга|частина=Медицина|місце=СПб.|видавництво=ООО Издательский дом „Galina scripsit“|рік=2006|серія=Караимская народная энциклопедия|том=сост. М. М. Казас, Р. А. Айваз|сторінок=447|isbn=5-901495-14-7}}

[[Категорія:Караїми Криму]]
[[Категорія:Учасники російсько-турецької війни 1877—1878]]
[[Категорія:Медики XX століття]]
[[Категорія:Медики XIX століття]]
[[Категорія:Члени партії соціалістів-революціонерів]]
[[Категорія:Померли в Сімферополі]]
[[Категорія:Померли 1920]]
[[Категорія:Уродженці Армянська]]
[[Категорія:Народились 1851]]
[[Категорія:Випускники Імператорської медико-хірургічної академії]]

Сінані Борис Наумович - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6