Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:01:53Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:01, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Mitte27 в 20:09, 26 вересня 2023

2023-09-26T20:09:56Z

Нова сторінка

{{Визначна пам'ятка
| назва = Сюйренська фортеця
| місцева_назва =
| зображення = Suiren fortress 3.jpg
| зображення_розмір = 200px
| зображення_підпис = Вежа Сюйренської фортеці
| статус = 
| країна = Україна
| місце розташування = Крим
| координати =
| конфесія = 
| єпархія = 
| орденська приналежність = 
| тип монастиря = 
| тип будівлі = 
| архітектурний стиль = 
| автор проєкту = 
| матеріал = 
| будівник = 
| скульптор = 
| архітектор = 
| засновник = 
| перша згадка = 
| заснування = 
| початок будівництва = 
| закінчення будівництва = 
| відомі мешканці = 
| реліквії = 
| настоятель = 
| стан = 
| сховище = 
| кр = Крим
}}
[[Файл:Schivarin Freski.JPG|thumb|200 px|Залишки розписів капели вежі]]
[[Файл:Scivarin steny.JPG|thumb|left|200 px|Фортечна стіна]]
'''Сюйренська фортеця''' (Шиварин, Сциварин) — середньовічне укріплення в Криму. Зведене ймовірно візантійцями у VI–XI століттях задля контролю [[Бельбек (річка)|Бельбекських воріт]]. У пізньому середньовіччі використовувалося як феодальний замок. Знаходиться за 2 км від селища [[Куйбишеве (Бахчисарайський район)|Куйбишеве]] (Бахчисарайського району) і за 1 км від сіл [[Велике Садове|Велике]] і [[Мале Садове]] (колишнє Кучук-Сюйрен), на краю [[мис]]у Кулі-бурун (Баштовий мис). Це укріплення досі панує над урочищем Хор-Хор, сусідніми скельними мисами Ай-Тодор, Дженіче-Бурун, Тапчан-Кая, гірським дефіле “Бельбекські ворота”, та найголовніше, воно забезпечує візуальне спостереження за ситуацією у північному напрямку та на всьому протязі каньйону р. Бельбек аж до Головного пасма Кримських гір на півдні. Існують припущення, що ця оборонна споруда, розташована в ареалі розселення готів, називалася Шиварін. Про це в XVI ст. повідомив у своїх мемуарах барон Бусбек (Augerii Gislenii Busbequii). У Константинополі Бусбек зустрів двох кримських мешканців (гота і грека), які розповіли йому про головні центри гірської Таврики – Мангуп (Mancup) та Шиварін (Scivarin). Можливо, назва останнього походить від давньогерманського scivaro і означає “камінь, скеля” (суч. нім. – Schiefer). Це точно характеризує місце розташування Сюйренського укріплення, яке знаходиться на високій та важкодоступній скелі<ref>''Вус О. В.'' Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV –– на початку VII ст. –– Львів: Тріада Плюс, 2010. –– С. 250––251.</ref>.

== Історія ==
* Заснування: V–VI ст. — побудова фортеці (інша версія — VIII ст.) візантійцями. На думку українських дослідників, «прикордонний бург Шиварін був зведений на командній висоті у Бельбекському каньйоні наприкінці VI ст. (у 570––575 рр.) за ініціативою візантійської адміністрації для несення розвідувально-дозорної служби, а саме –– забезпечення контролю за пересуванням у передгір’ях небезпечних для Імперії ворогів –– військ Тюркського каганату»<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/85524504/Defense_doctrine_of_Byzantium_in_the_Northern_Black_Sea_region_engineering_defense_of_Taurika_and_the_Bosphorus_in_the_late_4th_early_7th_centuries
|title=Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV — на початку VII ст.
|last=Вус
|first=О. В.
|year=2010
|publisher=Тріада-Плюс
|location=Львів
|pages=257—258
|isbn=978-966-486-068-7
}}</ref>. Пізніше фортеця була складовою оборонної системи відомого кримського князівства [[Феодоро]]. Основним завданням фортеці був контроль долини річки Бельбек і охорона шляху до Мангупу з півночі і північного сходу.
* Занепад: Кінець XIV ст. — місто занепало, ймовірно, після вторгнення військ [[Тамерлан]]а. Інша версія — Сюйренська фортеця зруйнована під час чергового набігу турків у 1475 році.

Поселення на місці фортеці зникає через приблизно століття після її руйнування.

== Сьогоднішній стан ==

Сьогодні збереглися сліди оборонної стіни фортеці з круглою двоповерховою баштою. Загальна протяжність оборонної стіни — 110 м. Товщина стін 2,5 м, висота — 4-4,5 м.

Зі східного боку башти знаходилися ворота, [[арка]] яких нині обрушена, а із західної — хвіртка вилазки. І в стіні і в нижній частині башти зроблені бійниці. Башта складена з великих [[вапняк]]ових блоків.

У башті збереглося купольне перекриття зі слідами фрескового розпису XIII–XIV ст.

Неподалік фортеці знаходиться печерний монастир [[Челтер-Коба]] (печера з ґратами).

== Див. також ==

* [[Печерні міста Криму]]
==Література==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
* ''Вус О. В.'' Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV –– на початку VII ст. –– Львів: Тріада Плюс, 2010. –– 304 с.–– <nowiki>ISBN 978-966-486-068-7</nowiki>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://s-forum.com.ua/blog/post_1187625406.html Сюйренська фортеця]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://luant.index.msk.ru/suren/ Сюйренська фортеця]
* [https://web.archive.org/web/20160305002942/http://nedaleko.com.ua/sight/Сюйреньська_фортеця.uk Сюйренська фортеця]

[[Категорія:Печерні міста Криму]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Феодоро]]
[[Категорія:Археологія Бахчисарайського району]]
[[Категорія:Візантійські міста Криму]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення в Криму]]

Сюйренська фортеця - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Mitte27 в 20:09, 26 вересня 2023