Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T15:58:20Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 17:58, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Halyna13: /* Джерела і посилання */

2023-11-12T10:48:16Z

Джерела і посилання

Нова сторінка

{{Культова споруда
|зображення = Surb-Khach monastery, Staryi Krym, Ukraine.jpeg
|підпис = Сурб-Хач
|назва = Вірменський чоловічий монастир Сурб-Хач в Криму
|місто = біля м.[[Старий Крим (Крим)|Старий Крим]]
|карта розташування = Україна Крим
|країна = {{UKR}}
|координати = {{coord|45|00|06|N|35|03|40|E|scale:50000|display=inline,title}}
|архітектор =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник =
|дата_початку_спорудження = XIV, XVI, XVIII, XIX століття
|дата_закінчення_спорудження= 1358
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса =
|релігійна конфесія = [[Вірменська апостольська церква]]
}}
'''Сурб-Хач''' — [[монастир]]ський комплекс [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]] в [[Крим]]у ([[АРК]], [[Україна]]). Комплекс розташований за три з половиною кілометри на південний захід від м. [[Старий Крим (Крим)|Старий Крим]] ([[Кіровський район (Крим)|Кіровський район]] [[АРК|АР Крим]], [[Україна]]), на висоті п'ятсот метрів над [[Рівень моря|рівнем моря]], на схилі ''гори Гриця''.

=== Заснування і розбудова ===
Комплекс датують [[14 століття|XIV]]–[[18 століття|XVIII]] ст.ст.. Перша згадка — [[1358]] рік, коли, як стверджують дослідники, інок Ованес почав зводити в лісових хащах на гірському схилі церкву Сурб-Ншан на місці привезеного ще в [[13 століття|ХІІІ ст.]] ''[[Сурб-Хач (хачкар)|хачкара]]'' (каменя-хреста) із древньої вірменської столиці [[Ані]]. Саме він, хачкар (кам'яний хрест) ''Пиргчакар'' («Спаський камінь») дав назву як церкві, так і всьому комплексу.
[[Файл:Восточная стена церкви Сурб-Ншан монастыря Сурб-Хач.jpg||thumb|200px|left|''Східний мур церкви Сурб-Ншан'']]
Сама́ поява храму та облаштування в ньому єпархіального престолу [[Вірменська апостольська церква|Вірменської апостольської церкви]] обумовлена історично: це своєрідний духовний протест проти насильницького [[покатоличення]] вірменів тодішньої ''[[Кафа|Кафи]]'' (нинішньої [[Феодосія|Феодосії]]) генуезцями-[[Колонія|колоністами]]. Ріс і розбудовувався комплекс протягом п'яти століть.

Церква мала нагадувати відірваним від вітчизни вірменам про батьківщину — і тому вона зведена за зразками вірменських [[Середньовіччя|середньовічних]] храмів. Це тринавна споруда з [[Бутовий камінь|бутового каменю]], в якій середня частина перекрита напівсферичним куполом з барабаном, який підтримується арками. По верхній частині барабану є різьблений напис з датою будівництва. В інтер'єрі храму збереглися різьблені хачкари, фонтан, а також рештки [[Фреска|фресок]] [[18 століття|XVIII ст.]].

В XIV–XV століттях при монастирі розміщувалась школа та духовна семінарія де викладали визначні вірменські духівники та вчені, митці та філософи. Тут була велика бібліотека, збірка літописів та книг з мініатюрами.

В [[16 століття|XVI ст.]] З західного боку храму добудовують притвор. Дзвіниця споруджена на південно-західному куті будівлі. При монастирі були не лише келії — був і дім відпочинку (щось на кшталт готелю) для тих, хто довго добирався сюди звіддаля.

В [[1694]] році ''Акоп Кафаеці'' так писав про це місце:
{{Цитата|Тисячі людей, дорослих і юних, Приносять несчисленні діяння, Йдучи до підніжжя твого на поклоніння, І дух, і тіло їхнє радіє...}}

Коли в [[1778]] році Крим потрапляє в залежність від Російської імперії, разом з греками, грузинами та волохами було вивезено майже 12 598 вірмен. Значна їх частина оселилась біля гирла Дону й заснувала місто Новий Нахічевань. Багато вірмен не прижилися на нових землях й поступово стали повертатись в Крим. Занедбаний Сурб-Хач оживає в [[1789]] році, коли вірменська община [[Старий Крим (місто)|Старого Криму]] отримує дозвіл на відродження своїх храмів.

В XVIII–XIX ст. на південний захід від цитаделі Сурб-Хача, на території саду, на схилах гори побудовані [[Фонтани монастиря Сурб-Хач|два фонтани]] з невеликими басейнами. Фасад верхнього фонтану з аркою складений з добре оброблених блоків каменю-вапняку. Верх фасаду обрамлений профільним карнизом. Колись у нього була вставлена мармурова плита із зображенням латинського хреста, клобука і ангелів над хмарами. Зараз вона викрадена. Оформлення фонтану і його архітектура типова для вірменського мистецтва подібних споруд чимало і в самій Вірменії.
Інший — нижній фонтан облаштований на третій нижній терасі біля основи кам'яних сходів. Фасад цього фонтану більш насичений декоративними деталями. Це і налічник з напівкруглою аркою, карниз цоколя і резервуара, «сталактитова» плита, хачкар.

В [[1894]] році юний [[Волошин Максиміліан Олександрович|Макс Кирієнко-Волошин]], після прогулянки по лісу та монастирському саду написав наступний вірш:
{{Цитата|Ліс високий і тінистий, Усюди гори і пустир. Що це? Стіни споруди! А! Так ось він, монастир! Що ж у тім? Де є люди? Всюди тиш. Поблизу дзюркочить, В арці білого фонтану Світлий струмінь лиш...}}

=== Радянські часи ===
Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духівництва. В 1924 році на дорозі недалеко від монастиря комуністи вбили останнього ченця. На цьому місці росте дерево, яке наші сучасники прикрашають кольоровими стрічками на згадку про ту трагічну подію. За [[СРСР|радянської влади]] Сурб-Хач закрили як культову споруду остаточно вже в [[1926]] році, у довоєнні роки його використовували як піонерський табір. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] монастир постраждав найбільше від бойових дій і розграбувань. В 1963 році були початі реставраційні роботи по збереженню монастирського комплексу, в 1970-х роках проводились археологічні розкопки.

=== Відродження ===
У [[1994]] році у храмі поновлено богослужіння, а у [[2002]] році постановою Ради міністрів Криму його повертають Вірменській апостольській церкві. Сурб-Хач внесено до головних [[Туризм|туристичних]] об'єктів півострова [[Крим]].

У липні [[2008]] року з нагоди 650-річчя комплексу відбулися урочисті заходи з відзначення пам'ятки, в тому числі і за участі представницької делегації з [[Вірменія|Вірменії]], до складу якої увійшли духовний глава всіх [[Вірмени|вірмен]] Католикос Гарегин і президент Вірменії [[Серж Саргсян]]. Крім офіційної частини урочистостей, за участю вищого духовенства Вірменії відбулось також освячення всіх восьми хачкарів на території монастирського комплексу та урочиста літургія у церкві Сурб-Ншан.

Сурб-Хач, що час від часу переживав періоди занепаду і відновлення, залишається головною святинею нинішньої вірменської громади [[Україна|України]].

Існує проект звернення до [[ЮНЕСКО]] для включення комплексу Сурб-Хач до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]].

== Основні пам'ятки і споруди ==

До складу комплексу монастиря входять:

* церква ''Сурб-Ншан'' («Святе Знамення»), [[1358]] р., з притвором, внутрішнім подвір'ям та дзвіницею;
{{main|Сурб-Ншан}}
* «Г»-подібні у плані двоповерхові келії ([[1719]]) з [[Бутовий камінь|бутового каменю]];
* трапезна [[16 століття|XVI]]–[[18 століття|XVIII]] ст.ст. в західній частині монастирського подвір'я;
* [[Фонтани монастиря Сурб-Хач|фонтани]] [[18 століття|XVIII]]–[[19 століття|XIX]] ст.ст., що розташовані на двох терасах поблизу комплексу.

<center>
<gallery mode="packed" heights="222px">
Surb-Khach 1.JPG|Дорога на гору до монастиря
Surb-Khach 2.JPG|Вірменські літери, якими написана назва монастиря
Хачкар у входа в церковь Сурб-Ншан монастыря Сурб-Хач.jpg|''Хачкар біля входу в церкву Сурб-Ншан монастиря Сурб-Хач''
Surb-Khach 5.JPG|На території монастиря
</gallery>
</center>

== Див. також ==
* [[Вірменська культурна спадщина в Криму]]

== Джерела і посилання ==
* ''Вортман Д. Я.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=surb_khach Сурб Хач] // {{ЕІУ|9|909}}
* [http://www.castles.com.ua/surbhach.html Сурб-Хач на сайті «Замки та храми України»] {{ref-uk}}
* ''Ткаченко С.'' [http://subscribe.ru/archive/media.world.news.crimeanews/200708/31014555.html Сурб-Хач: з позавчора в сьогодні], ст. «Боспор Крым», номер 35 за [[30 серпня]] [[2007]] року {{ref-ru}}
* ''Садовський В.'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1215/219/43104/ ''Свято на горі Гриця''. У Криму відзначили 650-річчя Сурб-Хача — вірменського монастиря Святого Хреста], ст. «[[Україна Молода]]», номер 140 за [[31 липня]] [[2008]] року {{ref-uk}}
* [http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Crimea.SurbKhach.htm Фоторозповідь про вірменський монастир Сурб-Хач]
* [http://prostir.museum/tourists/ua/mustseesdetails?id=134 Вірменський монастир Сурб-Хач]
* [http://mskifa.narod.ru/surbhach.html Вірменський монастир Сурб-Хач]
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Сурб-Хач| ]]
[[Категорія:Монастирі Криму]]
[[Категорія:Культові споруди, побудовані 1358]]
[[Категорія:1358 в Україні]]
[[Категорія:Кіровський район (Крим)]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Сурб-Хач - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Halyna13: /* Джерела і посилання */