Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:22:58Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:22, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Mitte27 в 15:04, 18 лютого 2023

2023-02-18T15:04:57Z

Нова сторінка

{{Художник
| Ім'я = Сокорнов Василь Никандрович
| Оригінал імені = {{lang-ru|Сокорнов Василий Никандрович}}
| Фото =
| Ширина =
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = 27.2.1867
| Місце народження = [[Васильєвське (Шуйський район)|Васильєвське]], [[Шуйський повіт]], [[Владимирська губернія]]
| Дата смерті = 22.4.1946
| Місце смерті = Алупка
| Національність =
| Громадянство =
| Жанр =
| Навчання =
| Напрямок =
| Роки творчості =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Твори =
| Нагороди =
| Премії =
| Звання =
| Автограф =
| Сайт =
}}
[[Файл:Sokornov 12.jpg|міні|праворуч|Алупка. Вид із Альгамбри. 1898—1902 рр.]]
[[Файл:Sokornov 11.jpg|міні|праворуч|Сутінки на морі. Ялта. 1900-і]]
[[Файл:Sokornov 06.jpg|міні|праворуч|Біля палацу в Алупці. 1898—1902 рр.]]
'''Сокорнов Василь Никандрович''' ({{lang-ru|Сокорнов Василий Никандрович}}; {{ДН|27|2|1867}} — {{ДС|22|4|1946}}) — фотограф, який жив і працював у Криму.

== Дитинство і навчання ==
Сокорнов Василь Никандрович народився 27 лютого 1867 року в селі [[Васильєвське (Шуйський район)|Васильєвське]] [[Владимирська губернія|Владимирської губернії]]<ref name="ua.krymr.com">{{cite web |url=http://ua.krymr.com/a/news/27157579.html |title=Крим, якого більше немає… |author=Гульнара Бекірова |date=28 липня 2015 |work= |publisher=ua.krymr.com |language= |accessdate=1 січня 2017 }}</ref> у звичайній сільській родині. Отримав початкову освіту у Лушніковському училищі під [[Воронеж]]ем, потім навчався в [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорській Академії мистецтв]]<ref name="ua.krymr.com"/>. 1887 року був зарахований вільним слухачем на відділення живопису Петербурзької Академії мистецтв<ref name="oldyalta">{{cite web |url=http://oldyalta.ru/327-fotograf-vasiliy-sokornov.html |title=ФОТОГРАФ ВАСИЛИЙ СОКОРНОВ |author= |date= |work= |publisher=oldyalta.ru |language=рос. |accessdate=01.01.2017}}</ref>. Тоді ж він влаштувався ретушером до фотоательє майстра Пазетті, навчившись там виготовляти художнє оформлення та фотопластинки<ref name="ua.krymr.com"/>.

У хлопця різко погіршилося здоров'я і через підозру на туберкульоз лікарі порадили йому поїхати із Санкт-Петербурга у більш здорову місцевість<ref name="ua.krymr.com"/>.

== Початок кар'єри ==
Завдяки фінансовому сприянню Товариства заохочення художників Василь Сокорнов переїхав на південний берег Криму, до [[Алупка|Алупки]], в останнє десятиліття XIX століття<ref name="ua.krymr.com"/>. Там він зупинився у будинку молодої вдови Катерини Стаховської<ref name="oldyalta"/>. Здоров'я його поліпшилося, але малювання не давало можливості заробляти, тому він позичив гроші на фотообладнання у Стаховської<ref name="oldyalta"/> й почав фотографувати<ref name="ua.krymr.com"/>. Перші 50 фотокарток фотограф хотів здати у магазин Девичинського, куди здавав і свої етюди, але власник йому спершу відмовив через високу ціну<ref name="oldyalta"/>. Князь [[Сумароков-Ельстон Фелікс Феліксович|Фелікс Юсупов-Сумароков]], який тоді був у крамниці, викупив у нього усі 50 фотографій за 25 рублів<ref name="oldyalta"/>. Після цього Сокорнов почав отримувати замовлення на свої роботи від Девичинського і незабаром став відомим не тільки у Криму<ref name="ua.krymr.com"/>.

Кримські фото Сокорнова отримали нагороду — бронзову медаль — на Всесвітній універсальній виставці в Парижі (1900), де його представила фірма Пазетті<ref name="ua.krymr.com"/><ref name="oldyalta"/>. Він також отримав нагороду на міжнародній художньо-фотографічній виставці у Санкт-Петербурзі, що відбулася з нагоди двохсотліття міста. Його світлини публікували в ілюстрованих журналах «Нива», «Солнце России», «Открытое письмо»<ref name="oldyalta"/>. Більше 20 робіт було використано у книзі [[Симиренко Левко Платонович|Левка Симиренка]] «Крымское промышленное плодоводство» (1912)<ref name="oldyalta"/>. Він також отримав срібну медаль на ще одній міжнародній виставці в Санкт-Петербурзі, а також на фотографічній виставці в Києві<ref name="crimea">{{cite web |url=http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/153995-krymskye-peizazhy-19-20-veka-ot-lehendarnoho-fotokhudozhnyka |title=Крымские пейзажы от легендарного фотохудожника |author= |date= |work= |publisher=crimea.vgorode.ua |language=рос. |accessdate=01.01.2017}}</ref>.

1908 року Сокорнова прийняли до [[Російське фотографічне товариство|Російського фотографічного товариства]], що давало йому можливість вільно фотографувати по території всієї Російської імперії, а також давало суттєві знижки на придбання фотоматеріалів<ref name="ua.krymr.com"/>.

Є відомості про співпрацю фотографа із такими видавцями: Абільтаар Умеров (Бахчисарай); акціонерне товариство «Гранберг» та видавницто «Ернст Г. Сванстрем та син» (Стокгольм); бібліотека Ю. В. Волкової, Дмитро Николич, З. В. Несвітайлова та «Фотографія І. Семьонова» (Ялта); бібліотека та книжкова крамниця Девичинського (Алупка); видавництво «Община Св. Євгенії» Червоного Хреста (Санкт-Петербург); «Котрагенство печаті», «Торговий дім Еккєль і Калах» та «Шерер, Набгольц і Ко» (Москва); «Сєвєрне іздательство» та «Штенгель і Ко» (Дрезден)<ref name="yashnyi">{{cite web |url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/40413/14-Yashnyi.pdf?sequence=1 |title=Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |author= |date= |work= |publisher=dspace.nbuv.gov.ua |language= |accessdate=01.01.2017}}</ref>. Достовірні дані про це можливі тільки із 1911 року, коли видавці почали вказувати фотографів на фото та поштових картках, відповідно до постанови щодо авторського права<ref name="yashnyi"/>. Ю. В. Волкова та І. Семьонов були серед перших видавців робіт Сокорнова, також відомо принаймні шість видань листівок силами самого Сокорнова<ref name="yashnyi"/>.

1912 року Василь Никандрович отримав замовлення від Юсупов-Сумарокова на фотозйомку його маєтку<ref name="ua.krymr.com"/>.

== Радянський період ==
Фотоательє Сокорнова працювало до 1927 року, хоча після подій [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] його прибутків не було досить<ref name="ua.krymr.com"/>. 1928 року, після ліквідації приватних фотозакладів, Сокорнов влаштувався на роботу до видавництва «Кримвидав» і став автором його логотипу<ref name="ua.krymr.com"/>. Його листівки перевидавалися, але через скорочення терміну дії авторського права до п'яти років і примусовий продаж прав на фотороботи державі за символічний гонорар, Сокорнов не отримав очікуваних прибутків. 1930 року видавництво «Кримвидав» отримало понад 1300 авторських негативів фотографа<ref name="ua.krymr.com"/>.

1937 року Сокорнов дуже успішно взяв участь у фотовиставці<ref name="ua.krymr.com"/>.

== Останні роки життя ==
1944 року, наприкінці війни, Сокорнов фотографував солдат та офіцерів, що реабілітовувалися в госпіталях Криму. 100 своїх найкращих робіт Скоронов особисто апередав до Алупкинського музею-палацу, але світлини зникли, коли музей перетворили на державну дачу<ref name="ua.krymr.com"/>.

22 квітня 1946 року Василь Никандрович помер. Він похований на страрому алупкинському цвинтарі<ref name="ua.krymr.com"/>.

== Посилання ==
{{reflist}}

== Читати далі ==
* Ёлкин В. Желанные весточки с Юга. Крым в зеркале открыток//Василий Сокорнов. Виды Крыма. — СПб: Государственный центр фотографии, 2006. — С.31.
* Морозов С. Атрибуция произведений Василия Сокорнова по открыткам// Василий Сокорнов. Виды Крыма. — СПб: Государственный центр фотографии, 2006. — С.33.
* Прибой волн. Алупка: [Открытое письмо]/ Изд. Фотографа И. Семёнова в Ялте. — Stogolm: Granberg K. A., Б.г.

== Посилання ==
* {{cite web |url=http://photopoint.com.ua/088066-10-velichajjshikh-sovetskikh-fotografov/ |title=10 величайших советских фотографов |author= |date= |work= |publisher=photopoint.com.ua |language=рос. |accessdate=01.01.2017}}

{{PD-художник}}
{{нк}}

[[Категорія:Українські фотографи]]
[[Категорія:Персоналії:Алупка]]

Сокорнов Василь Никандрович - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Mitte27 в 15:04, 18 лютого 2023