Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T11:55:05Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 13:55, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

94.153.30.52 в 21:12, 10 січня 2021

2021-01-10T21:12:04Z

Нова сторінка

{{othernames|Озенбашли}}
{{Письменник
| Ім'я = Сеїт Абдулла Озенбашли
| Оригінал імені = Seid Abdulla Özenbaşlı
| Фото =
| Ширина = 200px
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 1867
| Місце народження = {{Прапорець|RUSold}} [[Бахчисарай]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті = 1924
| Місце смерті = {{URS-}} [[Сімферополь]], [[СРСР]]
| Громадянство = {{RUSold}}, {{URS}}
| Національність = [[кримські татари|кримський татарин]]
| Мова творів = [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| Рід діяльності = [[письменник]]
| Роки активності =
| Напрямок =
| Жанр = [[вірші]], [[оповідання]], [[драма]]
| Напрямок = [[реалізм]]
| Magnum opus =
| Премії =
| Ukrcenter =
| Сайт =
}}

'''Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́''' ({{lang-crh|Seid Abdulla Özenbaşlı}}; {{н.}} [[1867]], [[Бахчисарай]] — {{н.}} [[1924]], [[Сімферополь]]) — [[кримські татари|кримськотатарський]] [[письменник]], [[драматург]], [[музикант]]. Батько [[Амет Озенбашли|Амета Озенбашли]].

== Відома біографія ==
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив [[арабська мова|арабську]], [[перська мова|перську]] і [[російська мова|російську мови]]. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «[[Терджиман]]» (Перекладач).

У квітні [[1902]] року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним [[Ремесло|ремеслам]]. За свідченням сучасників він був вправним майстром [[Українська вишивка|вишивки]] і [[каліграфія|каліграфії]], а також чудовим виконавцем східної музики.

Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час.

== Творчість ==
* «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106.
* «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31.
* «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103.

== Джерела ==
* Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89.
* Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
* Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня.
* Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого.

== Дивись додатково ==
[[Список кримськотатарських письменників]]

== Посилання ==
* [http://www.lib.ua-ru.net/inode/19673.html Про кримськотатарський театр]
* [http://www.mincult.crimea-portal.gov.ua/ukr/index.php?v=5&tek=109&par=5 Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]
[[Категорія:Кримськотатарські драматурги]]
[[Категорія:Кримськотатарські музиканти]]
[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
{{DEFAULTSORT:Озенбашли, Сеїт Абдулла}}

Сеїт Абдулла Озенбашли - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

94.153.30.52 в 21:12, 10 січня 2021