Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:17:57Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:17, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Vity OKM в 14:48, 13 листопада 2023

2023-11-13T14:48:54Z

Нова сторінка

{{особа}}
'''Сеїд Мухаммед Риза ель-Киримі''' (помер у вересні [[1756]]) — [[крим]]ськотатарський* літератор, історик і вчений (улема), який досяг високих посад в Османській імперії, представник [[стамбул]]ьської аристократії. Був головою нащадків [[Мухаммед|Пророка]] (накибуль-ешраф) в Стамбулі. Народився, судячи з нісби, в родовому селі Сеїд-Елі, яке було розташоване в кримсько-ханських володіннях поблизу оттоманської Кафи. Походив з роду відомого в Криму Шейха ес-Сейида Афіфі Абдуллаха-ефенді, сина Шейха Ібрахіма-ефенді (Татар Шейха), сина Шейха Ак-Мехмеда-ефенді. Останній, згідно з родовими переказами, прибув до Криму з Бухари (перша пол. XVI ст.).

== Творчість ==
Згадується як поет з тахаллусом Різаі. Однак більше відомий як історик Кримського ханства. На замовлення хана [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]] написав історичний твір «Ас-саб' ас-саййар фі ахбар-і мулюк-і татар» (Сім планет в звістках про татарських царів), що містить історію правління семи кримських ханів з 1445 до 1737 — з часу хана [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґерая]] до періоду правління [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]] (з 871/1466 по 1150/1737 р). Робота була закінчена в 1737 (або 1744) році.

Турецький бібліограф Ахмед Ханіф-заде (який помер після 1766) у своєму творі «Асарі-неу» називає два його трактати повчального характеру: Гірські вітрогради віруючого та Лучевилив благодаті.
Він же пише, що в 1737 році мевляна Ассейід-Мухаммед-Різа-ефенді Ель-Киримі склав «Історію будинку Чингіз». В іншій замітці йдеться, що моллу Шериф Мухаммед-Різа склав збірник Ассеб'у-с-сейяр, в якому розповідається про татар Криму.

Турецький історик Васиф-ефенді присвятив йому некролог, відзначивши його знатне походження і високі чесноти. Він пише, що Риза переклав «Тарихи Газан» (Історію газу), в якій зобразив долі кримських ханів. Під «Тарихи Газан» зазвичай розуміли першу частину відомої праці Джамі-ат-Таваріх [[Рашид-ад-Дін Фазлуллах|Рашид ад-Діна]]. Неясно, чому про самостійну працю тут говориться, як про переведення.

Літературний стиль книги рясніє довгими періодами, пишними епітетами і витіюватими метафорами, що відповідало естетичним запитам османського палацу тієї епохи, але сильно ускладнює розуміння тексту. Сучасники і фахівці з турецької мови високо цінували літературні достоїнства твору. Автор був широко освіченою людиною, його заслання показують, що він використовував у своїй роботі турецьких авторів побутописців — Нішанджія-паші і На'іма-Челебі, перських авторів [[Мірхонд]]а, [[Вассаф]]а, [[Севендер]]а, арабський географічний трактат [[Абу-ль-Фіда]]. З кримських істориків Риза посилається на Хейр-заде, автора «Табелі», Абду-ль-Велі-ефеді, на автора «Збірника пригод» Мас'уда-ефенді, який був радником царевича Шегбаз-Герая, убитого черкесами в 1700 році. Він також повідомляє деякі відомості про Кайсуні-заде Неда Ефенді, астролога і близьку до Сахіб Герая людину, відомого під прізвиськом [[Реммал-ходжа]].

У 1832 році в [[Казань|Казані]] твір Ризи було видано видним російським сходознавцем професором [[Казембек Олександр Касимович|О. К. Казембек]]ом. (''Саид-Мухаммед Риза, Ассеб ос-сейяр, или Семь планет, содержащий историю крымских ханов, Казань, Изд. М. Казембек, 1832''). Професор високо цінував літературні достоїнства трактату, але критикував його за те, що автор мало приділив уваги військовим походам кримських ханів і захоплювався внутрішньою історією Криму, проте з часом оцінки змінилися і вже В. Д. Смирнов на противагу цінував саме цей бік трактату. Крім опублікованого, в Росії зберігалися (1887) ще два рукописи трактату: один в Азійському музеї Академії Наук, інший в навчальному відділі [[МЗС РФ|Міністерства Закордонних справ]].

Ще за життя Сеїда Мухаммеда Ризи значна частина його історичної праці за наказом [[Арслан Ґерай|Арслан Ґерая]] була перероблена кримським вченим мударрісом Абд ар-Рахман-ефенді на прізвисько Челебі Акай-ефенді з тахаллусом Хурремі, сином Шейха Мухаммеда-ефенді ель-Хальветі на прізвисько Каракаш Мухаммед-ефенді. В ході переробки високий стиль твору Мухаммеда Ризи був спрощений до середнього стилю османсько-турецької мови. Відповідно до термінології того часу мову "фарісі" твору Сеїда Мухаммеда Ризи було перекладено на мову "тюркі". Новий твір з доповненнями з твору "Умде аль-ахбар" Абд ал-Гаффара Киримі і зі спогодів самого автора отримал назву "Історія Челебі Акая"*

[[Ісмаїл Гаспринський]] мав рукопис "Історії Челебі Акая' (ймовірно, кінця XVIII століття).

== Джерела ==
* [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/76152/07-Seytyagyayev.pdf?sequence=1 Сейтягьяев Н.С. Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его "Семи планет" среди произведений крымской исторической прозы XVIII века) // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 44. - С. 35-41.] ([https://core.ac.uk/download/pdf/38400814.pdf Те ж саме])
* В. В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН
* Кримський А. Література кримських татар / Республіканська кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського; упорядник, автор вступної статті, перекладач з української мови на російську О. І. Губар; автор приміток І. А. Керімов; перекладач на кримськотатарську мову Н. С. Сейтяг'яєв. — Сімферополь: Доля, 2003. — 200 с., іл. портр.
* Окрушина сонця: Антологія кримськотатарської поезії ХІІІ — ХХ століть / Упоряд.: М. Мірошниченко, Ю. Кандим. — К.: Голов. спеціалізм. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. — 792 с.
* [http://runivers.ru/lib/detail.php?ID=144298 Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII в. до присоединения его к России на сайте «Руниверс»]
* [http://www.archive.gov.tatarstan.ru/magazine/go/anonymous/main/?path=mg:/numbers/2005_2/08/08_2/ Ильяс Мустакимов, Римма Баязитова. К политической биографии Улуг-Мухаммад-хана]
* [https://www.academia.edu/11505496/_Семь_планет_Сейида_Мухаммеда_Ризы_и_История_крымских_ханов_Хурреми_Челеби_Акая_проблема_перевода_и_упрощения_текста_в_крымской_придворной_литературе_XVIII_в Сейтягьяев Н.С. «Семь планет» Сейида Мухаммеда Ризы и «История крымских ханов» Хурреми Челеби Акая: проблема перевода и упрощения текста в крымской придворной литературе XVIII в. // Тюркология. - 2011. - № 4(54). - С. 69-77]; Сейтяг'яєв Н. Новий рукопис "Історії Челебі Акая" // СіЧ. - 2017. - №1. - С. 70-80.

[[Категорія:Турецькі історики]]
[[Категорія:Персоналії:Крим]]
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]

Сеїд Мухаммед Риза - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Vity OKM в 14:48, 13 листопада 2023