Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:25Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 14:30, 14 листопада 2023

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

2022-10-11T11:37:53Z

Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Сафа Ґерай (Гірей)''' (крым. Safa Geray, <span lang="crh" dir="rtl" class="script-arabic script-Arab" style="font-size:125%; font-family:Harmattan,Scheherazade,Lateef,LateefGR,Alkalami,Amiri,'DejaVu Sans',FreeSerif,'Noto Naskh Arabic','Droid Arabic Naskh','Arabic Typesetting','Sakkal Majalla','Traditional Arabic','Simplified Arabic','Caribri','Segoe UI','Microsoft Sans Serif',Arial,'Times New Roman',serif,sans-serif;">صفا گرای ‎ помер у [[1591|1591 році]]) — кримський [[Калга (титул)|калга]] ([[1584]]) і [[Нуреддин|нуреддін]] ([[1588]]–[[1591]]), син кримського хана [[Мехмед II Ґерай|Мехмеда II Ґерая]] ([[1577]]–[[1584]]).

== Біографія ==
В [[1584]] році кримський хан [[Мехмед II Ґерай]] підняв заколот проти османського панування, відмовився брати участь в ірано-турецькій війні і осадив турецьку фортецю [[Феодосія|Кафу]]. Султан [[Мурад III]] призначив новим кримським ханом [[Іслям II Ґерай|Ісляма II Ґерая]], молодшого брата Мехмеда II Ґерая, і відправив його до Криму з великим турецьким загоном. Іслам Ґерай з яничарами висадився в Кафе, де до нього незабаром приєдналися брати [[Алп Ґерай]], [[Мубарек (Шакай) Ґерай|Шакай Мубарек Ґерай]] та Селямет I Ґерай. Кримська знать також визнала владу Ісляма ІІ Ґерая. Повалений хан Мехмед II Ґерай разом із сім'єю втік із Криму, сподіваючись знайти притулок та підтримку у [[Казиєва Орда|Малу Ногайську орду]]. Однак на околицях [[Перекоп (місто)|Перекопа]] він був наздогнаний і вбитий своїм молодшим братом, [[Калга (титул)|калгою]] [[Алп Ґерай|Алпом Гераєм]]. Але його сини [[Саадет II Ґерай|Саадет]], Сафа і [[Мурад Ґерай (нуреддин)|Мурад]] врятувалися втечею і прибули в ногайські улуси.

У тому ж [[1584]] [[Саадет II Ґерай|Саадет Ґерай]] з братами Сафою Ґераєм і Мурадом Ґераєм, зібравши 15-тисячне ногайське військо, здійснив перший похід проти свого дядька, хана [[Іслям II Ґерай|Ісляма II Ґерая]]. Саадет Ґерай вступив у Крим і захопив [[Бахчисарай]], де проголосив себе ханом. Він призначив своїх братів Сафу Ґерая та Мурада Ґерая [[Калга (титул)|калгою]] та [[Нуреддин|нуреддіном]]. Повалений хан Іслям II Ґерай утік у [[Феодосія|Кафу]], звідки звернувся по допомогу до [[Стамбул]]а. Османський султан [[Мурад III]] відправив до нього на допомогу три тисячі яничарів. Іслам Ґерай та Альп Ґерай з турецьким військом виступили в похід проти своїх племінників, які були розбиті в битві в долині річки [[Індол]]. Саадет Ґерай із братами змушений був відступити з Криму в [[Казиєва Орда|ногайські улуси]]. Наступного [[1585]] року Саадет на чолі ногайського війська зробив другий похід на Крим, але був зупинений і відбитий калгою Алпом Ґераєм. Саадет Ґерай, втративши підтримку [[Казиєва Орда|Малої Ногайської орди]], вирушив у [[Кумикія|Кумикію]], а його молодші брати Сафа Ґерай і Мурад Ґерай — до [[Зигія|Черкесії]] і [[Астрахань|Астрахані]]. Саадет Ґерай розраховував знайти підтримку у Великій Ногайській орді, яка здавна ворогувала з Кримським ханством, у шамхала тарківського в [[Дагестан]]і. Мурад Ґерай прибув до [[Астрахань|Астрахані]], звідки звернувся по військово-політичної допомогою до московського уряду і був запрошений царем до Москви. Сафа Ґерай сподівався на підтримку західних черкесів (Жане). З Черкесії Сафа Ґерай листувався з донськими та українськими козаками. Брати Саадет Ґерай і Сафа Ґерай вступили в переговори з Московською державою, а їх брат [[Мурад Ґерай (нуреддин)|Мурад Ґерай]] навесні [[1586]] року прибув до Москви, де був з великими почестями прийнятий царем Федором Івановичем. У вересні [[1586]] року царевич Мурад Ґерай, призначений астраханським намісником, був відправлений з Москви по Волзі в [[Астрахань]]. Його брати Саадет і Сафа отримали дозвіл кочувати з великими ногаями під [[Астрахань|Астраханню]].

Восени [[1586]] року царевич Сафа Ґерай зі своїми прихильниками (до 100 осіб) прибув з Черкесії в [[Кумикія|Кумикію]], де приєднався до свого старшого брата Саадета Ґерая. У жовтні [[1586|1586 року]] московська влада від імені Мурада Ґерая відправила гінців до Кумикії, закликаючи царевичів Саадета і Сафу приїхати до [[Астрахань|Астрахані]]. Саадет Ґерай із сім'єю прибув [[Астрахань]], а його брат Сафа Ґерай відмовився співпрацювати з московським урядом. У [[1587|1587 році]] Сафа Ґерай знаходився в Черкесії та [[Казиєва Орда|Малій Ногайській орді]]. Восени того ж [[1587]] року в [[Астрахань|Астрахані]] раптово помер Саадет Ґерай.

Навесні [[1588|1588 року]] помер кримський хан [[Іслям II Ґерай|Іслам II Ґерай]]. Османський султан [[Мурад III]] призначив новим ханом його брата [[Гази II Ґерай|Газі II Ґерая]]. Ще влітку [[1587|1587 року]] Газі Ґерай, що був тоді ще в [[Стамбул]]і, листувався зі своїми племінниками Сафою і Мурадом. У квітні [[1588|1588 року]] новий хан Газі II Ґерай із турецькими яничарами прибув із [[Стамбул]]а до Криму. Незабаром він відправив гінців до Сафи та Мурада, пропонуючи їм повернутися до Криму, обіцяючи їм високі посади при своєму дворі. У травні [[1588|1588 року]] Сафа Ґерай зі значною делегацією кримськотатарської знаті повернувся до Криму, де Газі II Ґерай призначив його [[нуреддин]]ом У червні [[1588|1588 року]] у таємній зустрічі з московським посланцем І. Судаковим-М'ясним [[Нуреддин|нуреддін]] Сафа Ґерай попросив відпустити його брата Мурада Ґерая з [[Астрахань|Астрахані]] до Криму, де Газі II Ґерай обіцяв призначити його [[Калга (титул)|калгою]].

Взимку [[1589|1589 року]] за дорученням хана Газі II нуреддін Сафа Ґерай керував переведенням улусів ногайських мурз на їхні старі кочів'я. Спочатку були повернуті мурзи Араслан Дівєєв та сини Єсинея Дівєєва зі своїми улусами (до 10 тисяч осіб). Проте спроба кримців добитися перекочування Великих ногаїв не мала успіху. Ногайські мурзи зі своїми улусами (до 15 тисяч осіб), кочували на лівій стороні Дону і відмовилися переправлятися на правий бік [[Дон]]у та вступати у підданство кримського хана. Нуреддін Сафа Ґерай за сприяння казиївського мурзи Якшисата спробував силою змусити улуси [[Велика Ногайська Орда|Великих ногаїв]] перейти Дон. Була захоплена лише частина ногайських улусів, а більшість улусів і мурз [[Велика Ногайська Орда|Великих ногаїв]] втекли під [[Астрахань]].

У [[1591|1591 році]] Сафа Ґерай брав участь у великому [[Кримський похід на Московщину (1591)|військовому поході]] хана Газі II Ґерая, на [[Московське царство]]. У червні величезне кримськотатарське військо під проводом хана вступило в південномосковські володіння і стало швидко просуватися до [[Москва|Москви]]. Царський уряд сконцентрував під столицею велику московську рать. Московські воєводи розбили передові кримські загони у боях під селом Котли та організували нічний напад на ханський табір у селі [[Коломенське|Коломенському]]. Хан Газі II Ґерай, отримавши інформацію про наближення до Москви нових підкріплень, став швидко відступати від Москви на південь. Московські воєводи з кінними загонами стали переслідувати втікаюче кримське військо, розбиваючи і знищуючи окремі загони ворога, що відокремилися від головних сил. Після повернення з московського походу до Криму нуреддін Сафа Ґерай помер від хвороби.

== Посилання ==
* ''Виноградов А. В.'' [http://www.tataroved.ru/publicat/sttg_2.pdf Русско-крымские отношения в 1570—1590-х гг. в контексте династического кризиса Гиреев]. — С. 274.

[[Категорія:Померли 1591]]
[[Категорія:Народились у 16 столітті]]
[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Ґераї]]

Сафа Ґерай (калга) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot