ua>Ометр в 10:02, 18 червня 2024

2024-06-18T10:02:13Z

Нова сторінка

{{ПВРУ-807-IX-чинність|Сакський район}}
{{Район
| назва = Сакський
| герб =COA raion de Saky.svg
| опис герба = Герб Сакського району
| прапор =Flag of Saky Raion, Crimea.svg
| розташування = Crimea-Saq locator map.png
| мапа =
| регіон = [[Автономна Республіка Крим]]
| код КОАТУУ = 124300000
| опис прапора = Прапор Сакського району
| утворений = [[1935]]
| населення = {{Населення районів АРК|Сакський}}
| площа = 2257
| густота = 34.4
| код району = 6563
| поштові індекси = 96500—96581
| центр = місто [[Саки (місто)|Саки]]
| міста =
| смт = 1
| села = 75
| селища = 3
| міські ради =
| селищні ради = 1
| сільські ради = 23
| вебсторінка = [http://sovet.crimea.ua/ Сакська райрада]
| адреса = 96500, Автономна Республіка Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15, 2-36-61
| голова РДА = Овдієнко Олександр Дмитрович<ref>{{РПУ|131/2013-рп|28 березня 2013|Про призначення О.Овдієнка головою Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим|link=https://www.president.gov.ua/documents/1312013-rp-15165}}</ref>
| голова ради = Россоловський Микола Дмитрович
}}

'''Са́кський райо́н''' ({{Lang-crh|Saq rayonı}}) — колишній [[райони України|район]], розташований у західній частині [[Крим|Кримського півострова]], зараз у складі [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]]. Адміністративний центр — місто [[Саки (місто)|Саки]]. Населення становить 77 970 жителів (на 1.08.2012). Українською владою<ref>{{Cite web|title=Рада визнала Крим тимчасово окупованою територією - Новини - Український тиждень|url=http://tyzhden.ua/News/107665|website=web.archive.org|date=2014-04-17|accessdate=2022-06-14|archive-date=2014-04-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20140417195945/http://tyzhden.ua/News/107665}}</ref>, [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], [[Європейський Союз|ЄС]] визнається як територія, тимчасово [[Російська окупація Криму|окупована Російською Федерацією]].

== Географія ==
Район із заходу омивається [[Чорне море|Чорним морем]], сушею межує з [[Чорноморський район|Чорноморським]], [[Роздольненський район|Роздольненським]], [[Первомайський район (АР Крим)|Первомайським]] і [[Сімферопольський район|Сімферопольським]] районами та з двома містами республіканського значення: [[Євпаторія|Євпаторією]] і [[Саки (місто)|Саками]].
{{Розташування2|nw=[[Чорноморський район]]|n=[[Роздольненський район]]|ne=[[Первомайський район (АР Крим)|Первомайський район]]
|w=[[Чорне море]]|e=[[Курманський район (АР Крим)|Курманський район]]
|sw=[[Чорне море]]|s=[[Чорне море]]<br/>[[Євпаторія]], [[Саки (місто)|Саки]]|se=[[Сімферопольський район]]}}
Довжина берегової смуги — 65 км. Пляжі піщано-галечні, в прибережних зонах знаходяться солоні і прісні озера (Богдали, [[Кизил-Яр (озеро)|Кизил-Яр]], [[Сасик (Крим)|Сасик]], Ойбурське).

Територія району є відкритою плоскою рівниною, що прорізає неглибокими долинами річок, і балками з пологими схилами (крутизна 3-8 градусів).

Річок в районі практично немає, за винятком невеликої річки, яка впадає в озеро [[Кизил-Яр (озеро)|Кизил-Яр]] і пересихає в перебігу більшої частини року. У районі велика кількість соляних озер з ґрунтовими берегами і мулистим дном. Рівень води більшості озер на 1-2 метри нижчий за рівень моря. Взимку озера не замерзають.

Берег Чорного моря ([[Каламітська затока]]) переважно низовинний, пологий, навколо є смуги прибережного пляжу завширшки від 3 до 40 метрів. Глибини 5 м віддалені від берега на відстані 200–500 м, глибини 10 м віддалені від берега на 0,6-1,5 км. Сильні хвилювання і шторми бувають у період жовтня-лютого. Рослинність деревовидно-чагарникова. Територія має вид одноманітної степової рівнини.

У районі діє декілька глибинних бурових свердловин (до 1200 м) з добування мінеральної води типу «Єсентуки-17», «Столова кримська». Соляні озера багаті лікувальними грязями, які використовуються для лікування опорно-рухового апарату, гінекологічних і інших захворювань.

Діє більше 50 кар'єрів з добування каменя-черепашника, який використовується як будівельний матеріал.

Запаси куховарської солі в Сакських озерах оцінюються в 10 мільйонів тонн. Сіль відрізняється прекрасними харчовими якостями. Ропа солоних озер багата різними хімічними елементами, необхідними для хімічної промисловості.

== Історія ==
Саки, як поселення, відоме з глибокої старовини, з періоду завоювання цього краю [[Мітрідат Євпатор|Мітрідатом Євпатором]] — царем [[Понт]]а — в II ст. до н. е.

Використання грязей, як методу лікування, відоме ще з III–II ст. до н. е. Тоді Саки називалися містом «Парасин», тобто — що «володіє землею, яка виліковує будь-які рани».

Вказівки про лікувальні властивості сакських грязей зустрічаються в творах [[Пліній Старший|Плінія]] (II ст. до н. е.)

Регулярне лікування грязями [[Сакське озеро|Сакського озера]] почалося з [[1827|1827 року]].

Сакський район був утворений в [[1935|1935 році]]. До цього його територія входила до складу Євпаторійського району.

1954 року у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР|був приєднаний]] до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. Пізніше, [[11 лютого]] [[1963|1963 року]], до складу Сакського району увійшов весь залишок територій Євпаторійського району. Сама [[Євпаторія]] стала містом-курортом республіканського підпорядкування.

З 1991 року — у складі [[Україна|незалежної України]].

У березні 2014 року район [[Анексія Криму (2014)|анексований Російською Федерацією]].

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Сакського району}}
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 [[селищна рада|селищні ради]] та 23 [[Сільська рада|сільські ради]], які підпорядковані [[Сакська районна рада|Сакській районній раді]] та об'єднують 79 [[населений пункт|населених пунктів]]<ref name="ВРУ">[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Сакського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

Населені пункти зняті з обліку:
* Краснівка
* [[Федорівка (Сакський район)|Федорівка]]

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2020-09-20 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=3673 | всього=80964
| ч0=1653 | ж0=1632
| ч5=2372 | ж5=2091
| ч10=3397 | ж10=3262
| ч15=3596 | ж15=3501
| ч20=3130 | ж20=2822
| ч25=2698 | ж25=2630
| ч30=2493 | ж30=2422
| ч35=2837 | ж35=2907
| ч40=3305 | ж40=3673
| ч45=3046 | ж45=3413
| ч50=2570 | ж50=2971
| ч55=1297 | ж55=1896
| ч60=2409 | ж60=3415
| ч65=1418 | ж65=2048
| ч70=1201 | ж70=1957
| ч75=474 | ж75=1296
| ч80=138 | ж80=515
| ч85=70 | ж85=409
}}
За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] населення району становило 80 964 особи. У населенні були присутні наступні етнічні групи:<ref name="nac">Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.</ref><ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. За переписом населення 2014 року, яка провела окупована російська влада, населення району становило 76 489 осіб. [https://web.archive.org/web/20150925112720/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/1f72198049859f4b9205f22d12c3261e/pub-04-01.pdf]
{| class="wikitable sortable"
!
! colspan="2" |2001
! colspan="2" |2014
|-
!
!чисельність
!частка, %
!чисельність
!частка, %
|-
| [[росіяни]]||36 592||45,2
|39 374
|51,5
|-
| [[українці]]||25 517||31,5
|16 221
|21,2
|-
| [[кримські татари]]||14 137||17,5
|13 736
|18,0
|-
| [[білоруси]]||1 765||2,2
|1 104
|1,4
|-
| [[татари]]||639||0,8
|2 711
|3,5
|-
| [[вірмени]]||376||0,5
|404
|0,5
|-
| [[чуваші]]||177||0,2
|142
|0,2
|-
| [[німці]]||152||0,2
|101
|0,1
|-
| [[мордва]]||146||0,2
|99
|0,1
|-
| [[узбеки]]||145||0,2
|190
|0,3
|-
| [[поляки]]||140||0,2
|108
|0,1
|-
| [[молдовани]]||128||0,2
|109
|0,1
|-
| [[азербайджанці]]||116||0,1
|119
|0,2
|}

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2013-06-05 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{| class="wikitable sortable"
!
!російська
!українська
!кримськотатарська
!білоруська
!вірменська
|-
! Сакський район||64,5||16,9||16,5||0,5||0,3
|-
| смт Новофедоріський||85,1||13,8||0,3||0,2||0,1
|-
| Вересаєвська сільрада||43,5||14,8||38,7||0,8||0,3
|-
| Веселівська сільрада||52,7||27,0||17,1||0,7||
|-
| Виноградівська сільрада||75,7||20,0||2,1||0,4||
|-
| Воробйовська сільрада||46,1||25,9||24,7||0,3||0,8
|-
| Геройська сільрада ||58,3||18,0||22,8||0,2||
|-
| Добрушинська сільрада||67,7||15,0||13,0||0,2||
|-
| Зернівська сільрада ||60,7||12,9||25,0||0,4||0,1
|-
| Іванівська сільрада ||63,7||13,7||20,4||1,4||
|-
| Кольцовська сільрада ||77,5||17,0||4,4||0,5||0,1
|-
| Крайненська сільрада||43,5||19,6||35,1||0,3||0,1
|-
| Кримська сільрада||77,1||14,5||6,7||0,6||0,6
|-
| Ліснівська сільрада||63,4||16,2||18,4||0,8||0,1
|-
| Митяївська сільрада||50,4||21,4||26,1||0,8||0,1
|-
| Молочненська сільрада||68,1||17,4||13,5||0,3||
|-
| Охотниківська сільрада||59,4||15,6||22,4||0,7||0,2
|-
| Ромашкінська сільрада||62,6||17,9||16,6||1,3||0,4
|-
| Сизівська сільрада||64,7||16,2||17,7||0,3||
|-
| Стовпівська сільрада ||67,4||22,0||7,5||0,3||2,0
|-
| Суворовська сільрада||63,9||8,8||24,4||0,5||0,6
|-
| Уютненська сільрада ||68,5||16,4||12,8||0,6||0,7
|-
| Фрунзенська сільрада ||82,9||14,7||0,6||0,6||0,1
|-
| Штормівська сільрада||77,3||12,4||8,7||0,4||1,0
|}

== Економіка ==
У районі здійснюють свою діяльність 33 підприємства з державною формою власності, 54 — на основі приватної власності, 193 — з колективною формою власності, 3 — спільні підприємства. За станом на [[1 січня]] [[2000|2000 року]] зареєстровано 1555 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 699 — юридичні особи, 856 — приватні підприємці.

Сакський район є одним з найбільших у [[Крим]]у з виробництва сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 156,3 тис., з них 121,4 тис. га займає [[рілля]]. Більше 50% посівних площ використовується для вирощування [[Зернові культури|зернових культур]], до 10% площ займає [[соняшник]], овочі вирощуються на 720 га.

Станом на [[1 квітня]] [[2000|2000 року]] в аграрному секторі району працює 20 сільськогосподарських кооперативів, 2 товариства з обмеженою відповідальністю, 2 командатних товариства, 2 приватні підприємства, і відкрите акціонерне товариство, 372 ферм. Найбільші підприємства галузі: племптицезавод ім. Фрунзе і ОАТП «Кримський», які спеціалізуються на виробництві яєць і племінного молодняка.

== Соціальна сфера ==

=== Освіта ===
У Сакському районі 40 загальноосвітніх шкіл. З них: 32 — загальноосвітні середні школи II–III ступеня, 12 — I–II ступеня, I ступеня — 6, очно-заочної форми навчання — 1.

Медична служба району представлена 48 фельдшерсько-акушерськими пунктами, 2 сільськими дільничними лікарнями, 12 сільськими лікарнями-амбулаторіями, номерною районною поліклінікою, центральною районною поліклінікою, стоматологічною поліклінікою, дитячою консультацією і стаціонаром на 445 ліжок. У районній лікарні організовано діагностичне відділення з денним перебуванням хворих. Послугами ЦРБ користується не тільки населення району, але і міські жителі, відпочивальники.

=== Охорона здоров'я ===
[[Файл:Chebotarka.JPG|thumb|200px|Поміщицький будинок в селі Чеботарка у занедбаному стані.]]
У районі діє 10 баз відпочинку і профілакторіїв із загальною кількістю 1850 місць.
Функціонує 56 бібліотек, книжковий фонд, яких становить 675 524 екземплярів книг, районний Палац культури, 22 сільських будинків культури, 23 сільських клубу. Працюють 2 школи мистецтв і 1 музична школа. У населених пунктах функціонує 10 музеїв і клубів інтернаціональної дружби, [[Кримські татари|кримськотатарський]], український і російський національно-культурні центри.

=== Спорт ===
У районі 2 дитячих спортивних школи і спортклуб «Таврія». Розвиваються: настільний теніс, бокс, кікбоксинг, футбол, легка атлетика і ін.

=== Пам'ятки ===
{{main|Пам'ятки Сакського району}}
На території Сакського району розташовано 3 пам'ятки архітектури і 73 пам'ятки історії.
До пам'яток архітектури відноситься поміщицький будинок в селі [[Чоботарка]] (кінець [[XIX століття|XIX ст]]).
У селі [[Геройське (Євпаторійський район)|Геройському]] створений меморіальний комплекс, присвячений подвигу дев'яти [[Герой Радянського Союзу|Героїв Радянського Союзу]], які загинули смертю хоробрих, звільняючи село. До складу комплексу входить сільський музей, де зібрані більше трьохсот експонатів, гори Слави, де поховані останки Героїв і Парк Пам'яті, зі встановленим на постаменті танком «[[Т-34]]», Меморіальний комплекс в селі діє понад 20 років. За цей час його відвідало понад 200 тис. людей. На базі меморіалу відбуваються районні святкування, присвячені [[День Перемоги|Дню Перемоги]] та інші заходи.

== Примітки ==
{{commonscat|Saky Raion}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://sakirga.crimealtd.com/index.php?page=razreshitelnaya-sistema Сакська РДА]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.02.2011&rf7571=853 Облікова картка Сакського району]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на сайті [[Верховна Рада України|ВРУ]]
* [https://web.archive.org/web/20120525023252/http://who-is-who.com.ua/bookrubr/gorodakrim2009/25.html Населені пункти Сакського району]

== Додаткові джерела ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/sakskyj-rajon.html стаття Сакський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

{{Сакський район|nocat=1}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Сакський район| ]]
[[Категорія:Колишні райони Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1935]]
[[Категорія:Виборчий округ 4]]

Сакський район - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Ометр в 10:02, 18 червня 2024

← Попередня версія	Версія за 21:38, 7 жовтня 2024
(Немає відмінностей)