Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:31:51Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:31, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Wolfigelkott в 11:50, 9 жовтня 2023

2023-10-09T11:50:11Z

Нова сторінка

{{Село України
| назва = Рибаче
| колишня назва = Тувак
| область = [[Автономна Республіка Крим]]
| район = [[Алуштинська міська рада]]
| рада = [[Малоріченська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 0110392105
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| засновано =
| населення = 1273
| територія =
| ref-територія =
| площа =
| ref-площа =
| щільність =
| висота =
| ref-висота =
| водойма =
| поштовий індекс = 98522
| телефонний код = 6560
| координати = {{coord|44|46|25|N|34|35|49|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 44 || lat_min = 46 || lat_sec = 25
| lon_deg = 34 || lon_min = 35 || lon_sec = 49
| адреса = 98520, с. Малоріченське, вул. Комсомольска
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=1223 Рибаче]
| прапор =
| герб =
| відстань о =
| ref-відстань о =
| відстань р =
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань ст =
}}
{{Otheruses}}
'''Риба́че''' (до [[1945]] року — '''Тувак'''<ref>{{УПВР-РРФСР-619-3}}</ref>; {{lang-crh|Tuvaq}}, {{lang-ru|Рыбачье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
[[Файл:Rybachie Krym.JPG|thumb|left|250px|Пляж у Рибачому]]
[[Файл:Рибаче до 1944 р..JPG|thumb|left|250px|План села Рибачого до 1944 року.]]
[[Файл:Ribachye 5.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Панорама.]]
[[Файл:Школа у Рибачому.JPG|thumb|left|250px|Школа у Рибачому. 2012 р.]]
[[File:Пам'ятний знак на місці мечеті в Рибачому.jpg|thumb|left|250px|Пам'ятний знак на місці Старої мечеті в Рибачому. Знищена після депортації кримських татар. Фото 2013 р.]]
[[Файл:РИБАЧЕ10.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Східна частина. 2014 р.]]
[[Файл:Рибаче11.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Центр. 2014 р.]]
[[Файл:Рибаче12.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Західна частина. 2014 р.]]
[[Файл:Рибаче14.JPG|thumb|left|250px|Рибаче. Церква. 2014 р.]]

== Розташування ==

Курорт Рибаче розташований на південному березі Криму, в долині гірських річок [[Андус]] і [[Алачук]]. Селище Рибаче знаходиться в нижній частині долини Андуз, з трьох боків оточують прекрасні гори: [[Сайнин-Бурну]] і [[Айман-Ташлар]] на заході; [[Букунбай]] на північному заході; [[Хумсал]] на півночі; [[Япул-Бурун]] і [[Янтуруз]] на північному сході. Від холодних північних вітрів селище захищає гірський масив [[Карабі-Яйла]] (висота більше 1 км). Через селище протікають річки Андуз-Су і [[Хун]] (на його східному краї), які на території селища зливаються в одну річку, майже біля самого гирла, перед впаданням у [[Чорне море]]. Відстань до Алушти — 30 км. Населення на 01.01.2009 р. — 1310 чоловік. За версіями назва села — «Тувак» (в перекладі — «щит», «заслін»).

== Археологічні розвідки ==
Історико-культурна область нинішнього села Рибаче була заселена людиною в середньому палеоліті (80-30 тис. років до н.е){{джерело}}. Неандертальці залишили після себе стоянки зі слідами полювання і розведення вогню.
У першій половині 4 століття н. е. територія південно-східної Таврії була включена до складу римсько-херсонського територіальної держави.

== Історія ==
У першій третині 8 століття посилюється міграція грецького населення з Анатолії в Тавріку через безперервні набіги мусульман, цивільних і релігійних смут.

В середині 8 століття селища і городки Сугдайської округи (куди входив і ТУАК) переживали будівельний бум, матеріальний і духовний розквіт.

З різних документів Константинопольського патріархату відомо, що в 8-15 столітті, аж до 1464, ТУАК входив в Сугдайську єпархію, яка мала кордони від Феодосії до області «Еліссос» (в перекладі багата плющем), яку поміщають на схід від Алушти.

У 1365 − 1380 р. ТУАК разом з іншими 18 селами Сугдайської округи було забрано в Генуї відомим монгольським вождем Мамаєм. Населення в той час складалося з греків і татар. В основному це були хлібороби, виноградарі, городники, вівчарі. Була мечеть і християнська церква.

Після падіння генуезького владицтва поселення увійшло до Судацького турецького кадалика.

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] в 1778 р. грецьке населення було переселено в Приазов'я.
У 1897 р. власниками ТУАК були Княжевич Антонін Дмитрович і Чубукча Стазі Єгорович (міщанин), сільським старостою був обраний Рамазан Веліджанов.

За даними на [[1864]] рік у казенному татарському селі ''Тувак'' [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 421 особа (243 чоловічої статі та 188 — жіночої), налічувалось 54 дворових господарства, існувала мечеть<ref>{{ТГ-СНМ-1865|1597}}</ref>.

Станом на [[1886]] у колишньому державному селі [[Алуштинська волость|Алуштинської волості]] мешкало {{formatnum:638}} {{МНОЖИНА:638|особа|особи|осіб}}, налічувалось 112 дворових господарств, існувала мечеть.<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|694|478|||||||1020}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-219}}</ref>.

1945 року село Туак перейменоване на село Рибаче. До заселення села Рибачого переселенцями, жителями його, головним чином, були татари. У 1933 році був організований колгосп. В колгоспі у татар була партійна організація, секретарем якої був директор школи Люманов. Коли в Крим увійшли румуни і німці, то партійна організація керувала боротьбою проти них. Румуни, дізнавшись, що в селі діє партійна організація, розстріляли відразу п'ять комуністів. Серед цих комуністів були: секретар Люманов, Хірхара Хаміль, Ібраїм Крупа, Ягич Шукуров і Чумай. Потім розстріляли ще чотири людини. У татар була також і комсомольська організація.

Рибаче заселялося поступово. Перших переселенців село прийняло в 1944 році 28-30 вересня. Більше 300 сімей прибули пізніше. Деякі сім'ї навіть не розвантажувалися з машин, а платили свої гроші за транспорт і поверталися до Сімферополя, на станцію, продавали свої речі і їхали хто куди. Село тоді називалося ТУАК. Воно було безлюдне глухе і порожнє. У ньому була сільська рада. Всі будиночки азійського типу з пласкими дахами були порожні й незатишні. Транспорту не було, тільки була пара ослів. Нестійкі сім'ї відселялися, за 1944—1945 рік з 300 сімей залишилося тільки 84 сім'ї. Потім в 1946 році прибуло ще п'ять сімей, у 1950 році — одинадцять, в 1951 році — десять сімей.

Пізніше село заселялося без жодних переселенців, тому господарство зміцніло, колгосп став багатим.
[[Файл:Рибаче..JPG||thumb|200px|Село вкрите багатою субтропічною рослинністю. «Зелений острівець» поблизу школи.]]

== Сьогодення ==
Нинішня назва селища отримана від рибацької артілі {{джерело}}(у той час працював рибальське цех, рибальські човни були численні). В даний час основним джерелом доходів жителів є курортна галузь і виноградорство.

== Населення ==

За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 1273 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2013-10-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004230552/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2016-03-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306044327/http://database.ukrcensus.gov.ua/mult/dialog/varval.asp?lang=1&ma=19a050501_02_001&multilang=uk&path=..%2Fdatabase%2Fcensus%2F05%2F01%2F&ti=19a050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29 }}</ref>:

{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 79
| 6,21
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 1081
| 84,92
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 95
| 7,46
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| 6
| 0,47
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 4
| 0,31
|+
|}

== Див. також ==
* [[Хун (річка)]]

== Інтернет-ресурси ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=1223 Сайт Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://krimea.info/goroda-i-poselki-kryma/rybache.html Рыбачье (Тувак, Туак)]
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.7728&lon=34.5962&addmap2=smtm200&s=&addmap1=smtm100 Рыбачье на картах]
* {{cite web|url=http://crimea-map.com.ua/map468665_0_0.htm|title=Карта территории Алуштинского горсовета. Подробная карта Крыма - Алушта и окрестности|publisher=crimea-map.com.ua|accessdate=2014-10-22|lang=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120615202811/http://crimea-map.com.ua/map468665_0_0.htm|archivedate=2012-06-15|deadurl=yes}}

== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

{{Алушта}}
{{Ялтинський повіт}}

{{Ukraine-geo-stub}}

{{Портали|Географія|Україна}}

[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]

Рибаче - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott в 11:50, 9 жовтня 2023