Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:17:57Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:17, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Князь Полтавський в 23:29, 22 серпня 2023

2023-08-22T23:29:21Z

Нова сторінка

{{недостатньо виносок|дата=листопад 2021}}
{{Науковець
|ім'я = Приймак Віктор Володимирович
|зображення = Приймак В. В..jpg
}}
{{інші прізвища|Приймак}}
'''Приймак Віктор Володимирович''' ([[25 червня]] [[1958]] р., с. [[Золоте Поле]] Старокримського району [[Кримська область|Кримської області]]) — український [[Археологія|археолог]], польовик-практик, музейник, пам'яткоохоронець та організатор науково-рятівних робіт.
== Біографія ==
Народився [[25 червня]] [[1958]] р. в селі [[Золоте Поле]]<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Doslidnyky_arkheolohii_Ukrainy_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk.pdf?
|title=Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник.
|last=Мезенцева
|first=Галина
|year=1997
|publisher=Сіверянська думка
|location=Чернігів
|pages=188
|isbn=966-02-0233-4
|accessdate=13 листопада 2021
|archive-date=21 січня 2022
|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121034541/https://shron1.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Doslidnyky_arkheolohii_Ukrainy_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk.pdf
}}</ref> Старокримського району [[Кримська область|Кримської області]] [[Україна|України]] в родині [[Службовець|службовців]], за фахом — агрономів-виноградарів.

З 1975 по 1979 роки здобував [[Вища освіта|вищу освіту]] у [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавському державному педагогічному інституті Імені В. Г. Короленка]]<ref name=":0" />. Під час навчання почав відвідувати археологічний гурток, керівником якого була С. П. Юренко. У 1984 році був учасником [[наукова експедиція|експедиції]] [[Інститут археології НАН України|Інституту археології АН України]], завданням якої було дослідження місцевості біля селищ [[Битиця]] та Сад [[Сумська область|Сумської області]]. У період 1984-1989 років працював у [[Сумський обласний краєзнавчий музей|Сумському краєзнавчому музеї]], де спочатку був на посаді наукового співробітника, а потім — завідуючого сектором археології<ref>{{Cite book
|url=http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/terpylovsky_slovsvit_1990.pdf
|title=Археологія
|year=1990
|publisher=Академія наук УРСР
|location=Київ
|accessdate=13 листопада 2021
|archive-date=13 листопада 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113210051/http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/terpylovsky_slovsvit_1990.pdf
}}</ref>. З 1989 по 1994 роки обіймав посаду [[Старший науковий співробітник|старшого наукового співробітника]] археологічних установ [[Український фонд культури|Українського фонду культури]] і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, управління культури Сумського облвиконкому.

У період з 2000 по 2004 роки читав [[Лекція|лекції]] з [[Музеєзнавство|музеєзнавства]], [[Археологія|археології]] та [[Пам'яткознавство|пам'яткознавства]] у [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|Сумському педагогічному університеті]]. Під час роботи в вищому навчальному закладі викладав археологічну практику для майбутніх учителів, на якій разом із студентами досліджував комплекси давньоруських пам'яток поблизу селищ [[Зелений Гай (Сумський район)|Зелений Гай]] [[Сумський район|Сумського]] та [[Зарічне (Тростянецький район)|Зарічне]] [[Тростянецький район (Сумська область)|Тростянецького]] районів.

З 2004 по 2005 роки читав лекції у [[Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка|Глухівському педагогічному університеті]]. У 2005 по 2010 роки очолював [[Історико-культурний заповідник «Більськ»]] в [[Полтава|Полтаві]]<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/33730930/|title=ІКЗ БІЛЬСЬК|date=19.10.2021|accessdate=20 жовтня 2021|archive-date=20 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211020184945/https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/33730930/}}</ref>.

== Професійна діяльність ==
Вивчав археологічні пам'ятки козацької доби на території [[Сумська область|Сумської області]], ввів до наукового обігу [[відомості]] про сотні курганів і курганних некрополів, городищ, поселень, стоянок, численні майдани на [[Полтавщина (УНР)|Полтавщині]] та [[Слобожанщина (УНР)|Слобожанщині]]. Досліджував, на той час маловідомі, поселення післямонгольського періоду, старожитності скіфського і сарматського періоду, [[Черняхівська культура|черняхівської культури]], степових кочівників середньовічної та пізньосередньовічної [[Епоха|епох]]. Був учасником більше сотні експедицій на лісостепових просторах [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]].

Досліджував узбережжя [[Удай|Удаю]], [[Многа|Многи]] та [[Артополот (притока Сули)|Артополоту]] у пошуках пам'яток першої — другої чвертей І тис. н. е. досліджував місто [[Путивль]] з округою. Організовував розкопки на пам'ятках доби ранніх слов'ян біля селищ [[Битиця]] і [[Токарі (Сумський район)|Токарі]] [[Сумський район|Сумського району]], села Солдатське [[Великописарівський район|Великописарівського району]] Сумської області<ref>{{Cite news|title=Повернення скіфів|last=Касаткіна О.|date=грудень 2008|work=Панорама|page=4}}</ref>. Був керівником розкопок у Сумській області, завданням яких було дослідження Зеленогайського і Шпилівського археологічних комплексів часу [[Київська Русь|Київської Русі]].

У 1997-1998 роках приймав участь у науково-рятівному проєкті, завданням якого було вивчення ділянок пізнороменської та давньоруської забудов в місцевості [[Лтава (городище)|Лтави]], на схилах Мазурівського яру на [[Полтавська область|Полтавщині]].

1999 року проводив археологічні спостереження за реконструкцією вулиці Соборної в місті [[Суми]] в складі групи технічного контролю при управлінні культури [[Сумська обласна державна адміністрація|Сумської обласної державної адміністрації]]. У 2004-2005 роках став учасником групи з підготовки видання «Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область». Є одним із початківців картографування археологічних пам'яток більського городища та його округів. 2008 року був учасником розкопок Більського городища, було розкопано зерносховища.<ref>{{Cite news|title=Під землею розкопали зерносховища|last=Гризодуб|first=Ірина|date=11 грудня 2008|work=Газета по-українськи|url=https://gazeta.ua/articles/poltava-newspaper/_pid-zemleyu-rozkopali-zernoshovischa/273591|accessdate=13 листопада 2021|archive-date=13 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113204819/https://gazeta.ua/articles/poltava-newspaper/_pid-zemleyu-rozkopali-zernoshovischa/273591}}</ref> Започаткував видавничу діяльність у заповіднику [[Історико-культурний заповідник «Більськ»|«Більськ»]]. Перше видання було опубліковано у 2010 році.<ref>{{Cite book
|title=Феномен Більського городища — 2020
|last=Гречко Д.С., Котенко В.В.
|year=2020
|publisher=Київ-Котельва: ЦП НАН України та УТОПІК
|pages=7-9
}}</ref> 2012 року учасник конференції

2016 року брав участь в експедиції в Глинському археологічному комплексі, що є пам'яткою національного значення IX—XIV століття.<ref>{{Cite web|url=https://bastion.tv/poltavski-arheologi-nabirayut-ohochih-na-rozkopki-starovinnogo-gorodisha_n23522|title=Полтавські археологи набирають охочих на розкопки старовинного городища|date=27.05.2016|accessdate=20 жовтня 2021|archive-date=20 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211020184945/https://bastion.tv/poltavski-arheologi-nabirayut-ohochih-na-rozkopki-starovinnogo-gorodisha_n23522}}</ref>

== Наукові роботи ==
Віктор Володимирович — автор понад 150 наукових праць, надрукованих у фахових журналах «<nowiki/>[[Археологія (видання)|Археологія]]<nowiki/>», «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам'ять», міжнародному науковому журналі «Stratum». Його монографії та брошури з публікаціями здобутих науковими дослідженнями археологічних матеріалів присвячені [[Пам'ятка археології|пам'яткам археології]] від доби ранніх [[Слов'яни|слов'ян]] і [[Київська Русь|Київської Русі]] до козацького часу включно.

== Бібліографія ==
{{стовпці|1}}
'''Монографії та брошури'''

1.Приймак В. В. Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII — поч. ІХ ст. / В. В. Приймак. — Суми, 1994. — 76 с. Рец.: Любичев М. В. Приймак В. В. Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII — поч. ІХ ст. — Суми, 1994. — 76 с., іл. / М. В. Любичев // АЛЛУ. — 1998. — № 1-2 (3-4). — С. 165.

2.Приймак В. В. Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали) / В. В. Приймак. — Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ — 1997. — 51 с. Рец.: Кулатова І. М. Прий мак В. В. Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали). — Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ — 1997. — 51 с. / І. М. Кулатова // АЛЛУ. — 1998. — № 1-2 (3-4). — С. 162.

3.Приймак В. В. Давньоруське місто Вир / В. В. Приймак. — Білопілля, 1997. — 60 с. Рец.: Мироненко К. М. Приймак В. В. Давньоруське місто Вир. — Білопілля, 1997. — 60 с. / К. М. Мироненко // АЛЛУ. — 1997. — № 1-2. — 51 с.

4.Супруненко О. Б. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя / О. Б. Супруненко, В. В. Приймак, К. М. Мироненко. — К. — Полтава: Археологія, 2004. — 81 с.

5.Приймак В. В. Малоперещепинський «скарб» / В. В. Приймак, О. Б. Супруненко. — К. — Полтава: АСМІ; ВЦ Археологія, 2005. — 24 с.

6.Приймак В. В. Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці XVI — XVII ст. (історико-археологічні нариси) / В. В. Приймак, Є. М. Осадчий. — Полтава: Техсервіс, 2006. — 72 с.

7.Куриленко В. М. Східне Полісся (лінгвістичний та історико-археологічний аспекти) / В. М. Куриленко, В. В. Приймак. — Полтава — Глухів: ГДПУ, 2007. — 75 с.

8.Покас П. М. Зелений Гай І / П. М. Покас, Є. М. Осадчий, В. В. Приймак. — Полтава: Техсервіс, 2007. — 88 с.

9.Приймак В. В. Путивльське удільне князівство Новгород-Сіверщини / В. В. Приймак. — Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК; ІКЗ «Більськ», 2007. — 180 с.

10.Каравайко Д. В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище) // Д. В. Каравайко, С. А. Скорый, В. В. Приймак. — Полтава: ИА НАН Украины; ИКЗ «Бельск», 2008.

11.Осадчий Є. М. Конотопська битва у світлі археологічних даних / Є. М. Осадчий, В. В. Приймак, О. В. Коротя. — Полтава: Техсервіс, 2009.

12.Приймак В. В. Малоперещепинський «скарб» / В. В. Приймак, О. Б. Супруненко. — Полтава, 2013. — 104 с.

13.Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область [Електрон-ний ресурс] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017.
</div>

== Див. також ==

* [[Історико-культурний заповідник «Більськ»]]
*[[Битицьке городище]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==

* Старожитності Лівобережжя Дніпра = Antiquities of the Dnieper Left Bank Region [відп.ред. — І. І. Корост, наук. ред. — О. Б. Супруненко; ред. колегія: О. М. Титова, І. Б. Шрамко та ін.]. — Київ — Котельва, 2018. — с.3
* Феномен Більського городища: збереження, дослідження та поФ42 пуляризація найбільшої в Європі пам'ятки доби раннього залізного віку: зб. наук, праць та матер, наук. конф. / ред. кол.: В. М. Вадімов, Г. Ю. Івакін, С. А. Скорий; наук, і відп. ред. О. Б. Супруненко. — Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012. — 132 с., іл.
* Некрасова А. Н. Пам'ятники черняхівської культури Дніпровського Лівобережжя / А. Н. Некрасова // Готи і Рим. — К., 2006. — С. 87-200.
* Гавритухін І. О. Причорноморська серія фібул типу Левице — Токарі // Боспорський збірник. 4. М., 1994. С.31-42.
* Німенко Н. А. З історії археологічних досліджень на Сумщині у 20-х роках ХХ ст. // Сум. старовина. — 2006. — № ХХ. — С. 53-67.{{ВП-портали|Історія|Біографії|Україна|Музеї}}
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Українські краєзнавці]]
[[Категорія:Дослідники Київської Русі]]
[[Категорія:Дослідники козацтва]]
[[Категорія:Науковці Сумського педагогічного університету]]
[[Категорія:Науковці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка]]

Приймак Віктор Володимирович - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Князь Полтавський в 23:29, 22 серпня 2023