ua>Vity OKM в 18:46, 27 жовтня 2023

2023-10-27T18:46:26Z

Нова сторінка

{{Otheruses-2|Польсько-турецькі війни|Війна Священної ліги}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict= Польсько-турецька війна
|partof = [[Польсько-турецькі війни]], [[Велика турецька війна]]
|image = Bitwa_pod_Parkanami.jpg
|size = 300px
|caption = Битва під Парканами
|date = [[1683]] — [[1699]]
|place = Україна, Моладвія
|result = перемога поляків; [[Карловицький конгрес]]
|territory =
|combatant1=[[Файл:Flag of Poland.svg|border|22px]] [[Річ Посполита]] 
* [[Файл:Flag of Courland (state).svg|border|22px]] [[Курляндія і Семигалія|Курляндія]] 
* [[Файл:Flag of Ukraine.svg|border|22px]] [[Гетьманщина|Україна]]
[[Файл:Flag_of_England.svg|border|22px]] [[Священна ліга (1684)|Священна Ліга]]

|combatant2=[[Файл:Flag of Turkey.svg|border|22px]] [[Османська імперія]] 
* [[Файл:Flag of the Crimeans.svg|border|22px]] [[Кримське ханство|Крим]] 
* [[Файл:Flag_of_Moldavia.svg|border|22px]] [[Молдавське князівство|Моладвія]] 

|commander1= [[Файл:Flag of Poland.svg|border|22px]] [[Ян III Собеський]] [[Файл:Flag of Poland.svg|border|22px]] [[Август II Фрідріх]] [[Файл:Flag of Courland (state).svg|border|22px]] [[Фрідріх-Казимир Кеттлер|Фрідріх-Казимир]]

|commander2=[[Файл:Flag of Turkey.svg|border|22px]] [[Мехмед IV]] [[Файл:Flag of Turkey.svg|border|22px]] [[Сулейман II]] [[Файл:Flag of Turkey.svg|border|22px]] [[Ахмед II]]

|strength1=
|casualties1=
||casualties2=
}}

'''Польсько-турецька війна''' — війна, що велася між [[Османська імперія|Османською імперією]] та [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] у 1683—1699 роках. Складова [[Велика турецька війна|Великої турецької війни]]. Завершилася поразкою Османської імперії та втратою багатьох її володінь.

== Початок війни ==
[[Файл:Copy of shepherd - c - 125b.jpg|міні|200пкс|Театри воєнних дій у Європі у кінці 17 століття]]

Повстання [[Імре Текелі|Імре Текеї]] проти [[Габсбурзька монархія|габсбурзького]] панування в Угорщині втягнуло Османську імперію в нову війну з австрійцями. Коли Текеї усвідомив неможливість самотужки боротися з Австрією, він визнав себе данником Османської імперії, за що султан [[Мехмед IV]] зробив його королем [[Османська Угорщина|Середньої Угорщини]] (1682 р.), васалом Османської імперії. Франція підбурювала султана допомогти Текеї. Османи почали готуватися до воєнної допомоги новому васалові, і того ж року великий візир [[Кара-Мустафа]] вступив в Угорщину з 200-тисячною армією. Йому здалися Кошице, Еперьеш і Фюлек.

== Кампанія 1683 року ==
[[Файл:Bitwa pod Parkanami.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ю.Коссак. Битва під Парканами]]
[[Файл:Bitwa pod Wiedniem Brandt.jpg|міні|200пкс|Ю.Брандт. Битва під Віднем]]

У наступному році Кара-Мустафа вирішив йти прямо на Відень: він перейшов Раабе (8 липня 1683), взяв штурмом Альтенбург, Генбург і Перштольсдорф і 14 липня став табором навколо [[Оборона Відня|Відня]]. Його війську в 200 тисяч Відень міг лише протиставити гарнізон силою в 10 тисяч чоловік під начальством графа Штаремберга. Вміння Штаремберга, мужність гарнізону та громадян міста відбили всі напади османів, але сили оборонців у вересні були виснажені. Кара-Мустафа, одначе, не давав наказу до штурму, бо не хотів віддавати місто на розграбування своєму війську, щоб зберегти багатства Відня для себе одного, розраховуючи на те, що місто здасться.

[[Імператор Священної Римської імперії]] [[Леопольд I Габсбург|Леопольд I]] тоді звернувся з проханням про допомогу до короля Речі Посполитої [[Ян III Собеський|Яна III Собеського]], що з 20 000 поляків приєднався до імперського війська під проводом [[Карл Лотаринзький|Карла Лотаринзького]]. 12 вересня 1683 союзне військо почало атаку османського табору, [[Оборона Відня|розбило османське військо]], захопило табір та знищило в бою 10 000 османів. Кара-Мустафа відступив, переслідуваний поляками і німцями, і на переправі через Дунай, [[Битва під Парканами|під Парканами]], був знову розбитий поляками і втратив 9200 осіб. Собеський після цього захопив Естергом і знову розбив візира, який втік у Белград, де був страчений за наказом султана.

Проти австрійців був відправлений тоді Ібрагім Шейтан, а проти поляків сераскир Сулейман-паша, але успіхи союзного війська продовжувалися. Польські та козацькі війська здійснили [[Молдавські походи Яна Собеського|походи на Правобережну Україну та Молдову]].

== Утворення Священної ліги ==
У 1684 р. Священна Римська імперія, Річ Посполита, Венеція та Мальта утворили Священну Лігу під покровительством папи. «З метою розпорошення сил ворога» війну планували вести на кількох фронтах: імператор — в Угорщині, король польський — в [[Україна|Україні]], Венеція — на морі та у [[Далмація|Далмації]]<ref>{{Cite web|url=http://www.ucrainarma.org/doc/dohovir-sviaschennoji-lihy-1684.html|title=Договір про створення Священної Ліги. 1684|website=www.ucrainarma.org|accessdate=2016-06-10}}</ref>. У 1686 р. Австрія та Річ Посполита втягнули до ліги Московське царство ціною віддачі їй Києва. Московське царство мала нападом на Кримське ханство скувати сили татар.

== Кампанія 1684 року ==
Герцог Лотаринзький тим часом продовжував війну з османами: він взяв Вишеград (1684 р.), розбив османів, взяв Пешт, відбивши напад допоміжної османської армії, в той час як Леслі і Траутманнсдорф знищили головну османську армію у Веровіча в Хорватії. У цей час [[Людовик XIV]], знаходячи невигідним для Франції надмірне ослаблення Османської імперії як природної союзниці проти Австрії, став стримувати надмірний запал Яна Собеського. Війська Речі Посполитої обложили захоплений османами у 1672 році [[Кам'янець-Подільський]] та вели [[Битва під Студеницею (1684)|бої]] на підступах до нього [[Битва під Скалою (1684)|проти татар]].

== Кампанія 1685 року ==
[[Файл:Походи козаків у Війні Священної Ліги, 1684.JPG|міні|200пкс|Похід Куницького 1683-84 років та (пунктиром) інші походи козаків проти Кримського ханства під час війни 1683—1699]]

В кампанію 1685 імператорська армія і венеційці одержали ще кілька перемог: вони хоча і повинні були припинити облогу Буди, але прогнали османів від Естергома, взяли Нейгейзель і вигнали Текеї з усіх його фортець. Венеційці вступили в Боснію та Албанію, а знаменитий Франческо Морозіні, герой Крітської війни, заволодів островом Санто Моро і Превезою на узбережжі Албанії, та підбурив до повстання войовничих горян. Король Ян Собеський ходив у [[Молдавські походи Яна Собеського|похід на Молдавію]], але невдало.

== Кампанія 1686 року та 1687 року ==
[[Файл:Venetian siege of Acropolis.jpg|міні|200пкс|Облога Афін венеційцями у 1687]]

В Західній Угорщині в кампанію 1686 Карл Лотаринзький, підкріплений військами деяких німецьких князів, взяв штурмом Буду, а в наступному 1687 завдав рішучої поразки великому візиру Сулейману при [[Мохач]]і. Поляки стали [[Молдавські походи Яна Собеського|загрожувати Молдавії]], а австрійці вторглися у Волощину, Угорщину, Славонію та Хорватію. В цей рішучий момент османські вояки вбили великого візира, а трохи згодом Мехмеда IV було скинуто з престола та замінено на його брата Сулеймана III.

Австрійці взяли Ерлан і Ліппі; семигородський воєвода Апаффі визнав свою залежність від імператора, а угорський сейм, що зібрався в Пресбурзі (Братиславі), визнав угорський престол спадковою власністю Габсбургів. Але [[Кримські походи (1687—1689)#Похід 1687 року|похід московських військ на Кримське ханство]] закінчився невдало, так само як і [[Молдавські походи Яна Собеського|похід поляків у Молдавію]].

Як стверджують дослідники, [[Ян III Собеський]] 10 серпня 1686 надіслав листа до Запоріжжя із закликом прислати частину війська йому в допомогу проти османів і татар. Запорожці вислали тоді загін у 2 700 осіб.<ref>[http://litopys.org.ua/suspil/sus137.htm Йосип Шумлянський. ДУМА З 1686 РОКУ]</ref>

Венеційці тим часом так само діяльно вели війну з османами, як і австрійці: Морозіні у 1685, 1686 та 1687 послідовно забрав у османів усі міста Мореї ([[Пелопоннес]]а), зайняв [[Коринф]] і [[Афіни]] (при цьому венеційська бомба потрапила в [[Парфенон]], який османи перетворили на пороховий склад, та сильно зруйнувала цей знаменитий давньогрецький храм). В цей час інший венеційський генерал зайняв [[Книн]] і підкорив [[Далмація|Далмацію]].

== Кампанія 1688 року ==
У 1688 році австрійці вели війну в Угорщині та Семигороді під начальством Караффа і взяли Штульвейссенбург та Петервардейн, а під проводом курфюрста Емануїла Баварського напали на Сербію та взяли штурмом Белград. Австрійці рушили тоді в глиб Сербії під проводом маркграфа Людвіга Баденського, розбили сераскира Реджіб-пашу під Бетуджіном, потім 20 тисяч австрійського війська завдали поразку 60-тисячній османській армії під Нішем. Поляки продовжували блокаду Кам'янця та зазнали серйозної невдачі [[Битва під Новоселкою (1688)|під Новоселкою]].
[[Файл:Morosini conquest of Moreas medal.jpg|міні|праворуч|200пкс|Венеційська медаль, відбита у 1688 році на честь обрання Морозіні дожем Венеції]]

== Кампанія 1689 року ==
У 1689 році австрійці взяли Ніш та Відін. Усюди спалахували повстання християн проти гнобителів-османів. У цей критичний момент великим візиром султан призначив Мустафу Кепрюлю, що на деякий час затримав переможне просування австрійців. Невдачею закінчився і [[Кримські походи (1687—1689)#Похід 1689 року|другий похід московських військ на Кримське ханство]].

== Кампанія 1690 року ==
У 1690 році Кепрюлю розбив австрійського генерала Секендорфа (серпень 1690 р.), відбив у австрійців Ніш, Відін, Семендрію, Белград і змусив австрійську армію відступити за Саву, а Текеї, також розбивши австрійців, проголосив себе князем Семигорода. Також греки Мореі повстали проти венеційців.

== Кампанія 1691 року ==
У наступному 1691 році Мустафа Кепрюлю рушив назустріч маркграфу Баденскому, що йшов з військом від Петервардейна, але в битві при Сланкемені був убитий кулею, його військо було розбите і втекло, залишивши на полі битви 28 тисяч вбитих. Почалися мирні переговори, але через великі вимоги переможниць, Австрії, Речі Посполитої (незважаючи на [[Молдавські походи Яна Собеського|невдачу походу Собеського в Молдавське князівство]]) та Венеції, і внаслідок інтриг Франції, яка вела в цей час війну з Австрією та іншими німецькими державами, укласти мирну угоду не вдалося.

== Пауза 1692—1693 років ==
Війна з боку Османської імперії перетворилася на оборонну, чому були раді австрійці, які змушені були відправити Людвіга Баденского і найкращі війська на Рейн проти французів, внаслідок чого протягом 1692—1693 років нічого серйозного не сталося.

== Кампанія 1694 року ==
у 1694 р. венеційці знову почали воєнні дії, захопили [[Хіос]], який скоро знову втратили, і відбили османів, які вторглися було в [[Пелопоннес|Морею]]. 6 жовтня 1694 року [[Битва під Устечком (1694)|під Устечком]] на [[Поділля|Поділлі]] поляки під проводом гетьмана Яблоновського перемогли татар та захопили великий обоз із припасами (півтори тисячі возів), що прямував до обложеного Кам'янця.

== Кампанія 1695 року ==
[[Файл:Azov.jpg|міні|200пкс|Взяття Азова військом Петра I]]

Ще раз щастя усміхнулося османам зі вступом на престол нового войовничого султана [[Мустафа II|Мустафи II]] (1695). Війна з Францією не давала Габсбургам можливості організувати широкі наступальні операції на Балканах. У 1695 і 1696 війська султана перемогли у ряді битв з австрійськими військами. У битві при Лугожі (1695) загинув генерал Ветерані. Великі втрати імператорські війська понесли в битві за Темешвар, в якій був убитий генерал Хайсслер.

Поки сам султан вдало воював в Угорщині, московський цар [[Петро I]] був [[Азовські походи 1695—1696|відбитий від Азова]] (1695), венеційці були розбиті на морі капудан-пашею Гуссейном. Татарська орда вчинила великий [[Галицький похід татарсько-ногайського війська 1695|набіг на Галичину]], але [[Битва під Львовом (1695)|під Львовом]] її відбив гетьман Яблоновський.

== Кампанія 1696 року та 1697 року ==
Вже в наступному році [[Азовські походи 1695—1696|Азов був узятий московськими військами]], а сам султан був розбитий наголову (1697) принцом [[Євген Савойський|Євгеном Савойським]] [[Битва під Зентою|під Зентою]] під час переправи через ріку Тису. 20 тисяч османів було вбито, крім того 10 тисяч потонуло в Тисі. Ця блискуча перемога дала можливість австрійцям вторгнутися в Сербію і Боснію і підняти там повстання серед християн.

== Закінчення війни ==
[[Файл:Copy of shepherd - c - 125.jpg|міні|200пкс|Територіальні зміни за Карловицькою мирною угодою]]

У 1698 сталася остання битва у війнах Речі Посполитої з османами та татарами. [[Битва під Підгайцями (1698)|Під Підгайцями]] [[8 вересня|8]]-[[9 вересня]] [[1698]] польсько-саксонська армія під проводом польного гетьмана коронного [[Фелікс Казимир Потоцький|Фелікса Потоцького]] перемогла [[Кримське ханство|татарську орду]], але татарський набіг зумів зірвати запланований похід [[Август II Фрідріх|Августа ІІ]] проти османів до [[Молдавське князівство|Молдовського князівства]].

Новий великий візир з династії Кепрюлю врятував Османську імперію від остаточного приниження: він набрав нове військо, прогнав австрійців за Саву, а потім вступив в переговори з супротивниками. [[Карловицький конгрес|Перемир'я в Карловицях]] (1699) на 25 років дало Австрії Семигород, Угорщину без Темешвара і Баната, Славонію й Сірмію, Речі Посполитій — Україну і Поділля, Московському царству — Азов, Венеції — частину Далмації між Керки та Нарентою, всю Морею, острови Егіну і Санта-Моро. Цей мирний договір, віднявши у Османській імперії найкращі завоювання Сулеймана II Великого, був початком загибелі Османської імперії: з цього часу вона починає втрачати одну провінцію за іншою на півночі, з невеликим успіхом на півдні своїх європейських володінь.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Див. також ==
* [[Молдовські походи Яна Собеського]]

== Література ==
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''. — Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* [[Радослав Сікора]]: ''Крилаті гусари Яна Собеського''. — Київ: ''Дух і літера'', 2013. ISBN 978-966-378-311-6. [https://web.archive.org/web/20131203154712/http://duh-i-litera.com/krylati-husary-yana-sobeskoho/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].

== Посилання ==
* [http://www.ucrainarma.org/doc/dohovir-sviaschennoji-lihy-1684.html Договір про створення Священної ліги. 1684 р.]
* [http://www.kijow.msz.gov.pl/uk/news/kult_osw/0____________________________________________xvii_________________ Відносини з конференцій ''«Українсько-Польський круглий стіл істориків XVII ст.»'' (27.06.2013)]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/09/13/136182/ Радослав Сікора. ''Відень-1683: між пропагандою і фактами''.] [[Історична правда]], 13.09.2013
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/21/138189/ Мирослав Нагельський. ''Каналії і король. Ян ІІІ Собєський, козаки і битва під Віднем''.] [[Історична правда]], 21.10.2013

[[Категорія:Польсько-турецькі війни]]
[[Категорія:Польсько-турецька війна 1683—1699]]
[[Категорія:Війни українського козацтва]]
[[Категорія:Війни в Україні]]
[[Категорія:Війни XVII століття]]
[[Категорія:Війни Італії]]
[[Категорія:Війни Габсбурзької монархії]]
[[Категорія:Війни в історії Молдови]]
[[Категорія:Війни Угорщини]]
[[Категорія:1683 у Європі]]

Польсько-турецька війна (1683—1699) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Vity OKM в 18:46, 27 жовтня 2023

← Попередня версія	Версія за 01:41, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)