Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:41:10Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:41, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Olegvdv68: категоризація

2023-08-12T06:06:53Z

категоризація

Нова сторінка

{{Otheruses2|Облога Белграда}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Облога Белграда (1688)
|partof = [[Велика Турецька війна]]
|image = Belagerung Belgrad 1688.jpg
|size = 300px
|caption = Облога Белграда 1688 року.
|date = [[30 липня]] — [[6 вересня]] [[1688]] року
|place = [[Белград]]
|coordinates =
|map_type =
|latitude =
|longitude =
|map_size =
|map_caption =
|map_label =
|territory =
|result = Захоплення Белграда австрійцями.
|combatant1 = [[Файл:Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg|25px]] [[Священна Римська імперія]]
|combatant2 = {{OTO}}
|commander1 = [[Максиміліан II (курфюрст Баварії)|Максиміліан II]]
|commander2 =
|commander3 =
|units1 = 34 000
|units2 = 13 000
|units3 =
|strength1 =
|strength2 =
|strength3 =
|casualties1 = 4 000
|casualties2 = 5 000
|casualties3 =
}}
'''Облога Белграда (1688)''' — четверта облога Белграда під час [[Велика Турецька війна|Великої Турецької війни]].

Белград протягом 167 років перебував у складі [[Османська імперія|Османської імперії]]. Османська імперія перебувала у стані війни зі [[Священна ліга|Священною Лігою]], військами якої командував [[Максиміліан II (курфюрст Баварії)|Максиміліан II]]. Разом з австрійцями воювали також сербські добровольці Йована Монастерлія ({{lang-sr|Јован Монастерлија}}).

Максиміліан обложив місто 30 липня 1688 року і піддавав його гарматному обстрілу протягом майже місяця. 4 вересня були пробиті два проломи в мурах. Турецькому гарнізону було запропоновано здатись. Після відмови 6 вересня Максиміліан наказав штурмувати місто. Перша атака була відбита, але Максиміліан разом з принцом [[Євгеній Савойський|Євгенієм Савойськогим]] перегрупували сили і після нової атаки белградський гарнізон капітулював. Війська Максиміліана втратили 4000 чоловік, турки втратили 5000. Місто перебувало в руках австрійців 2 роки, поки не було повернуте турками під час [[Облога Белграда (1690)|облоги 1690 року]].

== Передісторія ==
Війська Священної ліги наступали на Белград з двох напрямків. Війська, що наступали вздовж річки Сави, перебували під командуванням імператора Леопольда І, а війська, що наступали вздовж Дунаю, — під командуванням курфюрста Баварії Максиміліана ІІ Емануїла. Згідно з початковим османським планом, війська Єгена Османа рухалися з Белграда на Шабац і далі на Градішку із завданням не дозволити армії Леопольда переправитися на правий берег Сави,<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=FnA6AQAAIAAJ
|title=Istorija Beograda: Stari, srednji i novi vek
|last=Čubrilović
|first=Vasa
|date=1974
|publisher=Prosveta
|language=sr
}}</ref> в той час як османський сераскер Угорщини Хасан-паша залишався в Белграді в очікуванні грошей і військового підкріплення з Азії перед тим, як виступити назустріч ворогу. Отримавши звістку про те, що армія Леопольда вже переправилася через Саву і захопила Костайницю, Градішку та регіон навколо річки Уна, Єген Осман повернувся до Белграда.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=pXxOAAAAYAAJ
|title=Зборник Историјског музеја Србије
|date=1982
|publisher=Музеј
|language=sr
}}</ref>

== Сили та командири ==
Сили Священної ліги очолював Максиміліан II Емануїл, одним з командирів якого був принц Євгеній Савойський.<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=8_M0AAAAMAAJ
|title=Илустрована историја Београда
|last=Илић-Агапова
|first=Марија
|date=2002
|publisher=Дерета
|language=sr
|isbn=978-86-7346-243-1
}}</ref> У цій битві вони мали 98 рот піхоти, 77 з половиною ескадронів кавалерії та артилерію з 98 гармат.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=Y5yxDwAAQBAJ&pg=PA36
|title=The Foreign Policy of Serbia (1844-1867): IIija Garašanin's Načertanije: La politique étrangère de la Serbie (1844-1867): Načertanije d'Ilija Garašanin
|last=Bataković
|first=Dušan T.
|date=2014
|publisher=Balkanološki institut SANU
|language=en
|isbn=978-86-7179-089-5
}}</ref> Австрійців також супроводжували сербські добровольці та члени сербського ополчення під командуванням Йована Монастирля.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=dHpWAAAAMAAJ&pg=PA121
|title=Споменици будимске епархије
|last=Davidov
|first=Dinko
|date=1990
|publisher=Просвета
|language=sr
|isbn=978-86-07-00480-5
}}</ref>

Османськими військами командував Єген Осман, який незадовго до цієї битви був призначений на посаду губернатора Белграда.<ref name="Wilson2002">{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=u_WNAgAAQBAJ&pg=PA363
|title=German Armies: War and German Society, 1648-1806
|last=Wilson
|first=Peter
|date=1 листопада 2002
|publisher=Routledge
|page=363
|isbn=978-1-135-37053-4
|quote=To bring him to heel, the new sultan made Jegen governor of Belgrade early in 1688.
}}</ref> На початку 1688 року Єген Осман зі своїми військами підійшов до Белграда і силою скинув сердар Хасан-пашу та захопив його табір на пагорбі Врачар. Загальна чисельність військ під його командуванням у Белграді становила 25-30 000 чоловік.<ref name=":0"/>

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Польсько-турецька війна 1683—1699 ]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Битви Баварії]]
[[Категорія:Битви Священної Римської імперії]]
[[Категорія:Битви в історії Туреччини]]
[[Категорія:Облоги XVII століття]]
[[Категорія:Історія Белграда]]
[[Категорія:Облоги Белграда]]
[[Категорія:Конфлікти в 1688]]
[[Категорія:Липень 1688]]
[[Категорія:Серпень 1688]]
[[Категорія:Вересень 1688]]
[[Категорія:1688 у Європі]]
{{DEFAULTSORT:Белград}}
[[Категорія:Події 30 липня]]

Облога Белграда (1688) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Olegvdv68: категоризація