Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:11:22Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:11, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>TohaomgBot: Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери

2022-05-26T22:17:56Z

Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери

Нова сторінка

{{Визначна пам'ятка
| назва = Міська фортеця
| місцева_назва = Міська фортеця
| зображення = Turkish bastion.jpg
| зображення_розмір = 
| зображення_підпис = 
| статус = 
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = [[Феодосія]]
| координати =
| конфесія = 
| єпархія = 
| орденська приналежність = 
| тип монастиря = 
| тип будівлі = [[Фортеця]]
| архітектурний стиль = 
| автор проєкту = 
| матеріал = 
| будівник = 
| скульптор = 
| архітектор = 
| засновник = 
| перша згадка = 
| заснування = 
| початок будівництва = 
| закінчення будівництва = XIV століття
| відомі мешканці = 
| реліквії = 
| настоятель = 
| стан = 
| сховище = 
| кр = Крим
}}
'''Міська фортеця''' — пам'ятка [[Середні віки|середньовічної]] оборонної [[архітектура|архітектури]] у [[Феодосія|Феодосії]], внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за № 010056. До комплексу пам'яток міської фортеці в Феодосії належать також [[Мури фортеці (Феодосія)|Стіни (мури) фортеці]], [[Башта святого Костянтина|Башта Костянтина]], [[Башта Хоми]] і [[Башта Джіовані ді Скаффа]].

Міська фортеця знаходиться в старій частині міста. У 1266 році генуезці домоглися від ставленика [[Золота Орда|Золотої Орди]] передачі їм у володіння Кафи (Феодосії) — тоді глухого греко-аланського селища, і заснували тут свою торгову факторію. Вона дуже швидко перетворилася в значне місто, яке спочатку було оточене ровом з земляним валом, а потім — дерев'яними стінами.

У XIV столітті в Кафі починають зводити високі кам'яні стіни, посилені вежами. Фортифікаційна система, закінчена в 1383—1386 рр., складалася з двох ліній оборони: зовнішньої (в межах якої розміщувалося місто) і внутрішньої — фортеці (цитаделі). Зовнішня частина в три рази перевищувала внутрішню. Зовнішня лінія оборони з 26 круглими і прямокутними вежами оточувала місто з суходолу і з моря. Стіни і башти були складені з великого бутового каменю на вапняному розчині. Перед сухопутною лінією йшов викладений каменем глибокий рів з перекинутими через нього кам'яними арочними мостами, що вели до чотирьох воріт міста. Головні з них перебували на північно-західному кінці біля [[Башта святого Костянтина|башти Костянтина]].

У XIX ст. фортеця, яка втратила своє значення, поступово була розібрана. Збереглися три вежі, основа кутової вежі з бастіоном, фрагменти стін і рову.

== Див. також ==
* [[Генуезька фортеця (Феодосія)]]

== Джерела і посилання ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |date=11 жовтня 2020 }}
* [http://www.alyoshin.ru/Files/publika/pamyatniki_ua2/pamyatniki_ua2_607.html Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. 2 том. КРЫМСКАЯ ОБЛАСТЬ]{{ref-ru}}
[[Категорія:історія Феодосії]]
[[Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія)]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]

Міська фортеця (Феодосія) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>TohaomgBot: Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери