Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:31:00Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 01:31, 15 листопада 2023

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5

2023-10-28T23:05:12Z

Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5

Нова сторінка

'''Мангупський кадилик''' — скасована адміністративно-територіальна одиниця в [[Крим]]у. Входила до складу [[Кефе (санджак)|Кефинського санджаку]] в 1475—1558 (пізніше, в 1558—1774 — [[Кафинський еялет|Кефинського еялета]]) [[Османська імперія|Османської імперії]]<ref>{{Книга
|автор = Yücel Öztürk.
|заголовок = Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475-1600)
|відповідальний =
|посилання = http://www.kygm.gov.tr/TR,745/osmanli-hakimiyetinde-kefe.html
|місце = Ankara
|видавництво = Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları
|рік = 2000
|том = 1
|сторінок = 570
|сторінки =
|ISBN = 975-17-2363-9
}}</ref> і Бахчисарайського [[Каймакам|каймаканства]] (1774—1783) [[Кримське ханство|Кримського ханства]].

== В Османській імперії ==
Кадилик був утворений в 1475 році, після завоювання Османами [[Генуезька республіка|Генуезького]] володіння — [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|капітанство Готія]] і князівства [[Феодоро]], на думку істориків, в їх межах<ref>{{Стаття|author=В.А. Типаков|title=Общины Готии и капитанство Готии в уставе Каффы 1449 г.|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6540|видання=«Культура народов Причерноморья»|тип=|place=Симферополь|publisher=« Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского»|date=1999|том=6|pages=218—224|issn=1562-0808}}</ref><ref name="Мыц">{{Книга
|автор = Мыц В.Л.
|частина = Каффа и Феодоро в первой трети XV в.
|посилання частина = https://www.facebook.com/photo?fbid=1510685348948168&set=a.1510682425615127
|заголовок = Каффа и Феодоро в XV веке : контакты и конфликты
|посилання = http://istoriofil.org.ua/load/knigi_po_istorii/srednevekove/myc_v_l_kaffa_i_feodoro_v_xv_veke_kontakty_i_konflikty/8-1-0-1588
|відповідальний =
|видання =
|місце = Симферополь
|видавництво = Универсум
|рік = 2009
|сторінки = 169
|сторінок = 528
|серія =
|тираж =
|ISBN = 978-966-8048-40-1
|archivedate = 2021-11-11
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211111174244/http://istoriofil.org.ua/load/knigi_po_istorii/srednevekove/myc_v_l_kaffa_i_feodoro_v_xv_veke_kontakty_i_konflikty/8-1-0-1588
}}</ref>. За подаковим даним 1529 року в кадилику мешкало близько 10 тисяч осіб<ref>{{Стаття|author=Alan W. Fisher|title=The Ottoman Crimea in the Sixteenth Century|url=|language=en|видання=Harvard Ukrainian Studies|тип=журнал|date=1981|том=V|issue=2|pages=135—170|issn=0363-5570|doi=}}</ref><ref>{{Книга
|автор = М.Б. Кизилов
|частина = Готы, страна Дори и княжество Феодоро (Мангуп)
|посилання частина =
|заголовок = Крымская Готия: история и судьба
|посилання = http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=10827
|відповідальний = И.Н. Храпунов, И.В. Зайцев
|видання =
|місце = Симферополь
|видавництво = Наследие тысячелетий
|рік = 2015
|том =
|сторінки = 53
|сторінок = 352
|серія =
|тираж = 2000
|ISBN = 978-5-9906988-0-2
}}</ref>. За податковими відомостями 1634 року і ''«Османским реєстром земельних володінь Південного Криму 1680-х років»'' до кадилика Мангуб входили фортеці [[Мангуп|Мангуб]] і [[Балаклава|Баликлава]] та понад 75 селищ та їх окремих частин[[Махалля|-махалі]] (деякі махалі зараз невідомі, як як і частина селищ)<ref name="Османский">{{Книга
|автор =
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Османский реестр земельных владений Южного Крыма 1680-х годов.
|посилання = https://heritage-institute.ru/wp-content/uploads/2021/05/osmanskij-reestr-vypusk-3_s-obl.pdf
|відповідальний = А. В. Ефимов
|видання =
|місце = Москва
|видавництво = Институт наследия
|рік = 2021
|том = 3
|сторінки = 6—7
|сторінок = 600
|серія =
|тираж =
|doi = 10.34685
|ISBN = 978-5-86443-353-9
}}</ref>, у 50 з яких проживали немусульмани, всього 958 сімей<ref name="Христианское">{{Стаття|author=Ефимов А.В.|title=Христианское население Крыма в 1630-е годы по османским источникам|url=https://cyberleninka.ru/article/n/hristianskoe-naselenie-kryma-v-1630-e-gody-po-osmanskim-istochnikam-1/viewer|видання=Вестник РГГУ|тип=журнал|date=2003|місяць=|число=|том=|номер=9 (110)|pages=134—143|doi=|issn=2073-6355}}</ref>.{{Multicol}}
* ''Йени кой''
* [[Ходжа-Сала|Коджа-саласи]]
* [[Фоти-Сала|Фуд-саласи]]
* ''Кюрдлер''
* [[Карло (Крим)|Карли]]
* [[Адим-Чокрак|Адим-чокраги]]
* [[Ені-Сала (Бахчисарайский район)|Ені-Сала]]
* [[Янджо]]
* [[Коклуз|Коклос]]
* [[Маркур]]у
* ''Папас Дегирмени''
* [[Коккози|Гьокгьоз чи Папайалниз]]
* [[Біюк-Узенбаш|Бюйюк-Озенбаши]]
* Махалле [[Кучук-Озенбаш|Кючюк-Озенбаши]]
* [[Богатир (Крим)|Бахадир]]
* Махалле [[Махульдур|Махадир]]
* [[Татар-Осман-Кой|Татар Осман]]
* [[Гавро (Крим)|Гаврі]]
* [[Аїргуль|Айо-Йоргі]]
* [[Біюк-Сірень|Бюйюк Сейюрен]]
* [[Кучук-Сюйрень|Кючюк Сейюрен]]
* [[Каралез|Кара-Іляс]]
* ''Хасан-Мірза''
* ''Дегірменлі''
* [[Черкез-Кермен|Черкес-Кірман]]
* [[Фронтове (Севастополь)|Отар-Саласи]]
{{Col-break}}
* [[Камишли (Севастополь)|Камишли]]
* [[Учкуєвка|Учкую]]
* [[Ахтіар (село)|Акяр]]
* [[Інкерман|Ін-Кірман]]
* [[Кадикой (Севастополь)|Тимурі чи Кади кой]]
* [[Карань (Крим)|Карану]]
* [[Камари|Камара]]
* [[Чоргунь|Чургуна]]
* [[Алсу (село)|Алчо чи Алсу]]
* [[Уппа|Уппі]]
* Махалле Алпу
* Махалле [[Шулі|Шулу]] і Фелавез
* [[Ай-Тодор|Айо-Тодор]]
* [[Уркуста|Угри-куста]]
* [[Толе (Севастополь)|Толі]]
* [[Бага]]
* [[Біюк-Муском'я|Мускомйа-і Кебір]]
* [[Кучук-Муском'я|Мускомйа-і Сагір]]
* Махалле [[Варнутка|Варентіка]]
* [[Байдари (Крим)|Байдар]]
* Махалле [[Хайту|Кайто]]
* Махалле [[Сахтік]]
* [[Скеля|Іскеле]]
* [[Календо|Календі]]
* [[Саватка]]
{{Col-break}}
* [[Узунджа|Узундже]]
* ''Сторе''
* [[Ласпі]]
* [[Форос]]
* [[Мшатка|Бегшадка]]
* [[Кікінеїз|Кікеніз]]
* [[Сімеїз]]
* ''Хас-петре''
* ''Ін-кастра''
* [[Місхор|Місіхор]]
* [[Лімена|імане]]
* [[Аутка|Агутке]]
* [[Мухалатка|Михалатка]]
* [[Ялта|Ялита]]
* [[Дерекой|Дере кой]]
* [[Відрадне (смт)|Магараш]]
* [[Массандра|Марсанда]]
* [[Нікіта (Крим)|Сікіте]]
* [[Партеніт|Партенід]]
* [[Гурзуф]]
* [[Краснокаменка (Ялта)|Кизилташ]]
* [[Дегірменкой|Дегірмен]]
* [[Кучук-Ламбат|Ланбад-Сагир]]
* [[Біюк-Ламбат|Ланбад-Кебир]]
* [[Алупка|Алубка]]
{{Col-end}}

== У Кримському ханстві ==
Після здобуття ханством незалежності за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]] 1774 року<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Кючук-Кайнарджийский%20мирный%20договор%20(1774) Кючук-Кайнарджийский мирный договор (1774). Арт. 3]</ref> «наказовим актом» [[Шагін Ґерай|Шагін-Гірея]] 1775 року кадилик був включений до складу Бахчисарайського [[Каймакам|каймаканства]] [[Кримське ханство|Кримського ханства]]<ref name="Османский"/>, при цьому, за повідомленням [[Петер-Симон Паллас|Петера Палласа]] у праці ''«Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави у 1793—1794 роках»'', ''«шістнадцять сіл, разом з жидівським містом були згодом [[Шагін Ґерай|Шагін-Гірей-]]<nowiki/>ханом також зараховані до кадилика»'': [[Стиля (річка)|Істиля]], [[Коуш|Кувуш]], ''Авчі'' -кой, [[Синапне|Улу-]]''Сала'', Мачі-Сала, [[Високе (Бахчисарайський район)|Керменчик]], Лака, [[Кудрине|Шюрю]], [[Глибокий Яр|Улаклі]], [[Прохладне (Бахчисарайський район)|Менгуш]], Беш-Ево, [[Мраморне|Буюк-Єнікой]], Кучук-Єнікой, Аян, ''Майрум'', [[Чуфут-Кале|Джуфут-Кале]]<ref>{{Книга
|автор = [[Паллас, Петер Симон|Пётр Симон Паллас]]
|заголовок = Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794 годах.
|оригінал = Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794
|посилання = http://padaread.com/?book=48897
|відповідальний = Борис Венедиктович Левшин
|видання = Российская Академия наук
|місце = Москва
|видавництво = Наука
|рік = 1999
|сторінки = 157—158
|сторінок = 244
|серія = Научное наследство
|тираж = 500
|ISBN = 5-02-002440-6
|archivedate = 2021-02-04
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20210204135044/http://padaread.com/?book=48897
}}</ref>. Згідно з ''Камеральним Описом Криму''… 1784 року кадилик включав власне [[Мангуп]] і 96 поселень, при цьому деякі з них являли собою квартали[[Махалля|-маалі]] великих селищ. Частину сіл, із сильно спотвореними назвами<ref>{{Книга
|автор = Henryk Jankowski
|заголовок = A Historical-Etymological Dictionary of Pre-Russian Habitation Names of the Crimea
|відповідальний =
|посилання =
|місце = Leiden — Boston,
|видавництво = Brill Academic Pub
|рік = 2006
|том =
|сторінок = 1298
|сторінки =
|ISBN = 9004154337
}}</ref>, ідентифікувати поки що не вдалося, хоча дослідниками проведено велику роботу зі зіставлення назв Камерального Опису з сучасними<ref>{{Cite web|url=http://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=289|title=Идентификация населённых пунктов Крыма и его административно-территориального деления 1784 г|last=Чернов Э. А.|publisher=Азовские Греки|accessdate=2021-7-24|archivedate=2017-12-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171216034835/http://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=289|deadurl=no}}</ref>.
{{Div col|4}}
* [[Біюк-Озенбаш|Узенбаш]]
* [[Біюк-Озенбаш|Другий Узенбаш]]
* [[Біюк-Озенбаш|Третій Узенбаш]]
* [[Кучук-Узенбаш|Кучук Узенбаш]]
* [[Кучук-Узенбаш|Другий Кучук Узенбаш]]
* [[Богатир (Крим)|Багатир]]
* [[Татар-Осман-Кой|Татар Осман]]
* [[Гавро (Крим)|Гаврил]]
* [[Гавро (Крим)|Другий Гаврил]]
* [[Махульдур|Макалдир]]
* [[Янджо|Янчу]]
* [[Янджо|Другий Янчу]]
* [[Ені-Сала (Бахчисарайський район)|Еннсала]]
* [[Ені-Сала (Бахчисарайський район)|Другий Енисале]]
* [[Коккози|Кокос]]
* [[Коккози|Другий Кокос]]
* [[Фоті-Сала|Феттах Сала]]
* [[Нижня Голубинка|Другий Феттах Сала]]
* [[Нижня Голубинка|Третій Феттах Сала]]
* [[Нижня Голубинка|Четвертий Феттах Сала]]
* [[Форос]]
* [[Мшатка|Мешатке]]
* [[Мухалатка|Міхалатка]]
* [[Кучук-Кой (Ялта)|Кучук-кіой]]
* [[Лимени|Эль Мана]]
* [[Кікенеїз]]
* [[Сімеїз|Семеїз]]
* [[Алупка|Алипка]]
* [[Гаспра|Гаспура]]
* [[Аутка]]
* [[Нікіта (Крим)|Нікіта]]
* [[Кизилташ (Ялта)|Кизтлташ]]
* [[Кучук-Ламбат|Стгтр Ламбат]]
* [[Дегирменкой|Дегирмен]]
* [[Дегирменкой|Другий Дегирмен]]
* [[Дегирменкой|Третій Дегирмен]]
* [[Мисхор|Мускур]]
* [[Кореїз|Зор ис]]
* [[Ялта|Ялт]]
* [[Дерекой|Дерескиой]]
* [[Гурзуф|Гурзав]]
* [[Партеніт|Барніт]]
* [[Біюк-Ламбад|Б'юк Ламбат]]
* [[Біюк-Ламбад|Другий Ламбат]]
* [[Маркур]]
* [[Маркур|Другий Маркур]]
* [[Маркур|Третій Маркур]]
* [[Карло (Крим)|Карло]]
* [[Карло (Крим)|Другий Карло]]
* [[Коклуз|Гюк Гюс]]
* [[Коклуз|Другий Гюк Гюс]]
* [[Коклуз|Третій Гюк Гюс]]
* [[Аиргуль|Аируги]]
* [[Юхари Аиргуль|Другий Аируги]]
* [[Отарчик|Отарджик]]
* ''Тжедире''
* [[Пригородне (Севастополь)|Кади]]
* [[Пригородне (Севастополь)|Другий Кади]]
* [[Карань (Крим)|Каранне]]
* [[Ахтіар (село)|Акъяр]]
* [[Інкерман|Інкірман]]
* [[Хайто|Каяту]]
* [[Скеля|Скеле]]
* [[Байдари (Крим)|Байдар]]
* [[Байдари (Крим)|Другий Байдар]]
* [[Резервне (Севастополь)|Сагир Мускум'я]]
* [[Бага (Крим)|Багат]]
* [[Саватка]]
* [[Календо|Календер (Календе)]]
* [[Біюк-Муском'я|Б'юк Мускум'я]]
* [[Уркуста|Уркюста]]
* [[Сахтик|Сахтек]]
* [[Узунджи (село)|Узенжи]]
* [[Черкез-Кермен|Черкезман (Черкез Керман)]]
* [[Отаркой|Отар]]
* [[Холмовка (Крим)|Зал Ага]]
* [[Каралез|Кара-Ильяс]]
* [[Орта-Кесек-Отаркой|Отар]]
* ''Вакывджик''
* ''Кюкей Акай''
* ''Сарпай''
* [[Залісне (Крим)|Юкарі-Ил'яс]]
* [[Ходжа-Сала|Коджа Сала]]
* [[Адим-Чокрак|Азим Чокрак]]
* [[Чоргунь|Джургані]]
* [[Чоргунь|Другий Джургані]]
* [[Ай-Тодор (село)|Айтодор]]
* [[Учкуєвка|Учкюю]]
* ''Акчага''
* [[Шулі|Шилле]]
* [[Шулі|Другий Шилле]]
* [[Узенбашик|Узень Башчик]]
* ''Авлы''
* [[Варнутка|Варнітка]]
* [[Камишли (Севастополь)|Камишли]]
* [[Балаклава]]
{{Div col end}}

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Кримського занства Росією]] (8) 19 квітня 1783 року<ref>{{Книга
|автор = [[Сперанский, Михаил Михайлович|Сперанский М.М.]] (составитель)
|частина = Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08)
|посилання частина = https://russportal.ru/index.php?id=russia.manifest1783_04_08_01
|заголовок = Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг.
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце = СПб.
|видавництво = Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии
|рік = 1830
|том = XXI
|сторінки =
|сторінок = 1070
}}</ref>, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом [[Катерина II|Катерини II]] [[Сенат Російської імперії|сенату]], на території колишнього Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]] і села були приписані до [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117}}, а після створення 8 (20) жовтня 1802 року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] {{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124}} селища кадилика включили до складу [[Махульдурська волость|Махульдурської]] та [[Алуштинська волость|Алуштинської]] волостей.

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==
* {{Книга
|заголовок = Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783-1998 гг. Справочник
|відповідальний = под ред. Г. Н. Гржибовской
|посилання =
|місце = Симферополь
|видавництво = Таврия-Плюс
|рік = 1999
|ref = Гржибовская
}}

[[Категорія:Історія Криму]]
[[Категорія:Адміністративний поділ Кримського ханства]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1475]]

Мангупський кадилик - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5