ua>Wolfigelkott в 12:16, 9 жовтня 2023

2023-10-09T12:16:20Z

Нова сторінка

{{Заповідна зона
| name = Кримський природний заповідник
| категорія_мсоп = Ia
| image = Вид на вершину Чатир-Дагу.JPG
| зображення_підпис = гора [[Чатир-Даг]]
| ширина_зображення = 250
|Карта розташування = Україна Крим
| map =
| caption =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = [[Крим]], [[Україна]]
| nearest_city = [[Алушта]]
| lat_degrees = 44
| lat_minutes = 39
| lat_seconds = 44
| lat_direction = N
| long_degrees = 34
| long_minutes = 12
| long_seconds = 26
| long_direction = E
| площа = 44 175 [[гектар|га]]
| заснований = [[1923]] року
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація = [[Державне управління справами]]
|ССЮ_країна=Україна}}

'''Кри́мський приро́дний запові́дник''' — [[Природоохоронна територія|природоохоронна]] [[науково-дослідна установа]] загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні [[заповідник]]ів. У заповіднику охороняються найцінніші в [[Крим]]у дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання [[Тис ягідний|тиса ягідного]], [[ялівець високий|ялівцю високого]], а також місця оселення [[Водоплавні птахи|водоплавних]] і водно-болотних [[Птахи|птахів]].

== Історія ==

Історія заповідання території, що входить нині до Кримського природного заповідника, починається з організації у [[1913]] році в малодоступній частині гірського Криму — Центральній котловині «Заказника императорских охот» на площі 3705 га. Тут була організована єгерська служба, а на горі [[Велика Чучель|Великій Чучелі]] виділено певну площу лісу для демонстрації завезених до Криму диких тварин: [[олень|оленів]], [[дагестан]]ських [[тур]]ів та [[Безоаровий козел|безоарових козлів]] з [[Кавказ]]у, [[корсика]]нських гірських баранів [[муфлон]]ів із «[[Асканія-Нова (заповідник)|Асканії-Нова]]», європейських [[зубр]]ів із [[Біловезька Пуща|Біловезької Пущі]].

У [[1917]] році з ініціативи Кримського товариства натуралістів та природолюбів цю територію було оголошено Національним заповідником. Проте справжнім «днем народження» заповідника можна вважати 30 липня [[1923]] року, коли на площі 16 350 га Декретом Ради Народних Комісарів РСФСР було створено Кримський державний заповідник. У [[1925]] році його площа розширюється до 23 тис. га. З цього часу розпочинається науково-дослідна робота, обладнуються метеостанція, лабораторія, музей природи, таксодермічна майстерня. У 1957 році заповідник було реорганізовано у Кримське державне заповідно-мисливське господарство, і тільки у 1991 році постановою Ради Міністрів УРСР від 29 червня № 64 цій території повернено статус заповідника.

4 червня 2014 року Радмін самопроголошеної «Республіки Крим» видав розпорядження № 464-р «Про передачу об'єктів нерухомості в безоплатне користування управлінню справами президента РФ»<ref>{{Cite web |url=http://www.kommersant.ru/doc/2567818 |title=Архівована копія |accessdate=16 січня 2016 |archive-date=25 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160125185003/http://www.kommersant.ru/doc/2567818 }}</ref>. У списку перераховані різноманітні санаторії, резиденції, пансіонати, а в самому кінці — Кримський природний заповідник. У жовтні 2014 року '''Кримський природний заповідник''' переданий до Федеральної бюджетної установи «Комплекс Крим», що входить до складу управління справами президента РФ<ref>{{Cite web |url=http://www.c-inform.info/news/id/17454 |title=Архівована копія |accessdate=16 січня 2016 |archive-date=6 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306144113/http://www.c-inform.info/news/id/17454 }}</ref>.

== Клімат ==

Середня річна температура: січня — + 4 °C, червня — + 22 °C.

Річна сума [[опади|опадів]]: на вершинах — 1000—1100 мм, в низинах — 430—470 мм.

== Загальна характеристика ==
До складу заповідника входять 5 лісництв та Роздольненська орнітологічна філія [[Лебедині острови (заповідник)|«Лебедині острови»]]. Загальна площа заповідника становить 44 175 га, з яких 9 612 га — водна акваторія [[Каркінітська затока|Каркінітської затоки]] [[Чорне море|Чорного моря]], в тому числі острови — 52 га, що безпосередньо прилягають до орнітологічної філії «Лебедині острови». Під охороною Кримського природного заповідника перебуває Каркінітський орнітологічний заказник водно-болотних угідь загальнодержавного значення площею акваторії 24 646 га.

За схемою фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідника належить до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а «Лебедині острови» — до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони.

На території заповідника знаходяться вершини [[Чатирдаг]] (1527 м), [[Кемаль-Егерек]] (1529 м), [[Демір-Капу]] (1542 м) і найвища гора Криму [[Роман-Кош]] (1545 м). [[Гірські породи]], з яких складена ця територія, належать до відкладів [[Юрський період|юрського періоду]] і мають вік більше 180 млн років. Вони представлені глинистими сланцями, пісковиками, вапняками та конгломератами, обкатаними уламками різних гірських порід і [[Мінерали|мінералів]], зцементованих між собою глинистими розчинами. Найвищі гори складені ясно-сірими, сірими і темними щільними вапняками. У вапняках та пісковиках зустрічаються скам'янілі рештки тварин, що збереглися з юрського періоду. Наявність вапнякових порід зі значною тріщинуватістю, розчленованість рельєфу, значна кількість атмосферних опадів сприяли розвитку і розповсюдженню різноманітних форм [[карст]]у: [[Понори|понорів]], колодязів, шахт, [[Грот (рельєф)|гротів]], [[Печера|печер]] тощо.

У заповіднику налічується 300 водних джерел, найзнаменитіший з яких — Савлух-су. Витікаюча з великих глибин вода протягом всього року має постійну температуру 6-7°С. У ній міститься багато [[Мікроелементи|мікроелементів]], особливо [[срібло]], дякуючи чому вона у відкритому вигляді зберігає свої властивості протягом багатьох місяців.

На території заповідника були зроблені цінні археологічні знахідки, тут є більше 80 історичних і культурних пам'ятників.

== Флора і фауна ==
[[Файл:Crimean nature reserve Ukraine 2008.jpg|420 px|thumb|Природа заповідника: [[гриф чорний]], [[лебідь|лебеді]], [[олень благородний]], [[смолка яйлинська]]<small>Малий аркуш, пошта України, 2008 р.</small>]]

=== Флора ===
На порівняно невеликій площі заповідника розташовані декілька природно-кліматичних зон. Більше половини лісових угідь (53 %) займає [[дуб]]овий ліс, 23 % — бук і 12 % — [[сосна|сосновий]].

На території заповідника зареєстровано 1180 видів [[Рослини|рослин]], серед яких 90 видів [[ендемік]]ів, 137 видів рослин і грибів занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]], 26 видів — до [[Європейський червоний список|Європейського червоного списку]]. Відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до [[Зелена книга України|Зеленої книги України]].

Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. Нижній пояс до висоти 450 м сформований [[Дуб пухнастий|дубом пухнастим]] з підліском із [[граб східний|граба східного]], а на ділянках північної експозиції — [[Дерен справжній|дерну справжнього]]. До висоти 700—750 м над рівнем моря простягається пояс лісів [[дуб скельний|дуба скельного]], звичайними супутниками якого є [[граб звичайний]] та [[ясен звичайний]]. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із [[сосна Сосновського|сосни Сосновського]], лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780—1200 м над рівнем моря). Звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є [[ендеміки|ендемічний]] для Криму вид — [[клен Стевена]].

На висоті 1200 м над рівнем моря лісова рослинність поступається місцем [[степ]]ам і [[лука (рослинність)|лукам]]. Навесні тут квітують [[шафран кримський]], [[сон кримський]], пізніше — [[зірочки Кальє]], [[первоцвіт звичайний]]. Домінують у степу [[костриця борозниста]] та [[осока низька]].

=== Фауна ===
Тут зустрічається понад 200 видів [[Хребетні|хребетних тварин]], у тому числі 37 видів [[ссавці]]в, 160 — [[птах]]ів, 10 — [[плазун]]ів, 4 — [[земноводні|земноводних]] і 6 аборигенних видів [[риби|риб]].

До [[Червона книга України|Червоної книги України]] занесені 17 видів [[звірі]]в, 31 вид [[птах]]ів, 3 види [[риби|риб]], 8 видів [[рептилії|рептилій]] з числа зареєстрованих у заповіднику. Серед них — [[скорпіон кримський]], [[сольпуга звичайна]], [[емпуза кримська]], [[дибка степова]], [[слимакоїд кримський]], [[розалія альпійська]], [[поліксена]], [[бражник мертва голова]], [[сколія степова]], [[сколія-гігант]], [[марена кримська]], [[жовтопузик|жовтопуз]], [[полоз жовточеревий|полози жовточеревий]] та [[полоз чотирисмугий|чотирисмугий]], [[лелека чорний]], [[журавель сірий]], [[дрофа]], [[хохітва]], [[Лежень (птах)|лежень]], [[пугач]], [[королик червоноголовий]], [[шпак рожевий]], підковики [[Підковик малий|малий]] та [[підковик великий|великий]], вечірниці [[вечірниця велетенська|велетенська]] і [[вечірниця мала|мала]], нетопири [[гіпсуг гірський|гірський]] та [[нетопир білосмугий|білосмугий]], [[широковух європейський]], [[борсук]] та ін.

Основні представники фауни серед звірів (ссавців): [[олень благородний]], [[сарна європейська]], [[свиня дика]], [[муфлон]], [[куниця кам'яна]], [[лисиця руда]], [[вивірка телеутка]], [[ласка]], [[заєць сірий]].

В орнітологічній філії заповідника — «[[Лебедині острови]]» — зустрічається 20 видів [[ссавці]]в, 250 видів [[Птахи|птахів]], 4 види [[Плазуни|плазунів]]. До Червоної книги України занесено 40 видів птахів<ref>{{Cite web |url=http://www.dus.gov.ua/park1.phtml |title=Про Кримський заповідник на сайті ДУС |accessdate=2 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101001211323/http://www.dus.gov.ua/park1.phtml |archivedate=1 жовтня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[гірська річка|гірських річках]] водиться 5 аборигенних видів [[Прісноводні риби|прісноводних риб]].

Неподалік від галасливої гірської річки [[Альма|Альми]] знаходяться [[форель|форелеві]] ставки.

== Стан охорони біорізноманіття ==
Закритим Указом Президента України [[Кучма Леонід Данилович|Л. Кучми]] № 278 від 25.02.2000 р. Кримський заповідник був виведений із підпорядкування Міністерства лісового господарства України і переданий в [[Державне управління справами адміністрації Президента України]] для організації там «царських полювань»<ref name=abc1>Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.</ref><ref name=abc3>Борейко В. Е. «Царские охоты» — от Мономаха до Путина и Кучмы. — К.: КЭКЦ, 2005. — 80 с. </ref>. Уже в 2003 р. тут незаконно полювали Президенти України і Росії — Л. Кучма і [[Путін Володимир Володимирович|В. Путін]]<ref name=abc1/><ref name=abc3/>. Для організації «царських полювань» в заповіднику було споруджено кілька [[вертоліт]]них майданчиків, побудовані [[сауна|сауни]], готельні комплекси, встановлені десятки мисливських вишок для індивідуального та облавного [[полювання]], пастки для відлову тварин, годівниці, споруджено 89 доріг з твердим покриттям, організовано штат мисливствознавців та [[єгер]]ів<ref name=abc1/><ref name=abc3/>. Мінприроди України щорічно незаконно затверджувало ліміти для ведення полювання в [[заповідник]]у, напр., в 2012 р. для ведення полювань були затверджені ліміти на відстріл 15 [[олень|оленів]], 10 [[кабан]]ів, 2 [[Козуля|козуль]], 3 [[муфлон]]ів<ref name=abc1/>.

В порушення закону в заповіднику відбувається комерційне розведення [[форель|форелі]], а також рибна ловля, для чого влаштовано [[форелеве господарство]], в ньому 18 ставків і [[інкубаційний цех]]<ref name=abc2>Закон України «Про природно-заповідний фонд України»</ref><ref name=abc1/><ref name=abc3/>). У заповіднику активно ведуться широкомасштабні [[санітарні рубки]] з перевищенням лімітів в 15 разів (у 2008 р. площа санітарних рубок склала 203 га), містяться пасіки, організовано відвідування печер, випалюють і продають [[деревне вугілля]], сіно, воду «Савлук-Су», заготовляють і продають [[Камка морська|камку]], відстрілюють так званих тварин-«шкідників»<ref name=abc1/>.

У заповіднику, в порушення закону організований [[туризм]] та стаціонарні місця для відпочинку — «Поляна таврів», «Пролісок», «Курінь», «Партизанська поляна», «Монастирська поляна» та ін.<ref name=abc1/><ref name=abc2/> Керівництвом Кримського заповідника затверджений незаконний прейскурант цін на платні послуги, серед яких такі незаконні дії як туризм, рибна ловля, полювання, спуск гірськими річками, продаж тварин<ref name=abc1/>. У заповіднику незаконно процвітає [[спелеотуризм]], спелеотуристи варварськи знищують тендітну природу печер Сива, Голубина-2, Партизанська, Артюч-Коба, Холодна, Бездонна, Тисячоголова, Чортова, відбивають шматки порід, палять багаття, залишають сміття<ref name=abc1/>.

У березні 2014 року, після анексії Криму РФ так звана «Державна Рада Республіки Крим» і її «Президія» прийняли незаконі постанови про націоналізацію заповідника. Заповідник був спочатку віднесений до відання Державного комітету з лісового та мисливського господарства «Республіки Крим», а потім переданий у відання Управління справами Президента РФ. У 2018 році територія заповідника була розділена на Кримський Національний парк і державний природний заповідник «Лебедині острови».

== Наукова та освітня діяльність ==
Кримський природний заповідник веде широку природоохоронну та освітню роботу. У музеї природи та дендрозоопарку експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світу Криму. Екскурсантів знайомлять з типовими і унікальними гірсько-лісовими природними комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основами природоохоронного законодавства України. З метою екологічного виховання населення в заповіднику обладнані для організованого відвідування рекреаційні ділянки та екскурсійні маршрути, багатьох відвідувачів приваблює [[Мармурова печера|печера Мармурова]] на нижньому плато Чатир-Дагу.

У заповіднику проведена інвентаризація вищих судинних рослин та хребетних тварин. Велика увага в дослідженнях приділяється вивченню структури [[фітоценоз]]ів та їх стійкості, а також впливу господарської діяльності на динаміку природного середовища. Ведеться «Літопис природи», який охоплює комплекс спостережень за змінами природного середовища під дією природних та антропогенних чинників. [[Моніторинг]] за станом та змінами [[екосистема|екосистем]] заповідника, накопичені відомості про їх структурно функціональну організацію мають велике значення для розробки заходів щодо раціонального використання рослинного і тваринного світу Криму за різних режимів впливу на природне середовище.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:"Укоопспілка", паркова зона.JPG|"Укоопспілка", паркова зона
Файл:Demir-Kapu viewed from east.jpg|Демір-Капу
Файл:Gurzuf yayla.jpg|Гурзуф-яйла
Файл:Roman-Kosh (Crimea) top.jpg|Роман-Кош
Файл:Бабуган-яйла1.jpg|Бабуган-яйла
Файл:Буковий ліс в Кримському заповіднику.jpg|Буковий ліс в Кримському заповіднику
Файл:Гора Кемаль-Егерек на першому плані та гора Басман на дальному плані.jpg|Гора Кемаль-Егерек (передній план) та гора Басман (дальній план)
Файл:Гірська річка.jpg|Гірська річка
Файл:Гірський водоспад.jpg|Гірський водоспад
Файл:Долина блакитних пагорбів.jpg|Долина блакитних холмів
Файл:Долина світла.jpg|Долина світла
Файл:Плато Чатир-Даг 01.jpg|Плато Чатир-Даг
Файл:Форелевий ставок.JPG|Форелевий ставок
Файл:Чатирдаг. Вид з гори Демерджі.jpg|Чатирдаг. Вид з гори Демерджі
Файл:Червоний захід сонця у Кримському природному заповіднику.jpg|Захід сонця
</gallery>

== Відомі дослідники заповідника ==
* [[Альфред Дулицький]] (зоолог)
* [[Акімов Михайло Павлович]]

== Див. також ==
* [[Лебедині острови (заповідник)|Філія заповідника «Лебедині острови»]]
* [[Кримські гори]]
* [[Зейтін-Кош]]
* [[Роман-Кош]]
* [[фауна Криму]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Крымский природный заповедник (90 лет). 2013. 190 с. ISBN 978-966-8643-13-2

== Ресурси Інтернету ==
* [http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/krymskyi-pryrodnyi-zapovidnyk Про Кримський природний заповідник на сайті Україна інкогніта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101208231932/http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/krymskyi-pryrodnyi-zapovidnyk |date=8 грудня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20070312021356/http://revolution.allbest.ru/dl/41/00007410.zip Реферат на тему «Кримський природний заповідник»]
* [http://www.aboutukraine.com/reserves/ Заповідники України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060629030039/http://www.aboutukraine.com/reserves/ |date=29 червня 2006 }}

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}}
{{Природно-заповідний фонд Алушти}}

[[Категорія:Природні заповідники України]]
[[Категорія:Кримський природний заповідник]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1923]]
[[Категорія:Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу]]

Кримський природний заповідник - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott в 12:16, 9 жовтня 2023

← Попередня версія	Версія за 18:44, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)