Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:43:39Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:43, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>RajatonRakkaus в 12:21, 25 лютого 2023

2023-02-25T12:21:32Z

Нова сторінка

{{Значення|Облога Москви (значення)}}{{Картка:Збройний конфлікт
|назва = Кримський похід на Московщину 1591 року
|частина = {{nobr|[[Московсько-кримські війни]]}}
|зображення = Walls and towers of Donskoy Monastery 05.jpg
|підпис = [[Донський монастир (Москва)|Донський монастир]], заснований на честь перемоги над військом Гази II Ґерая
|дата1 = [[Липень]] [[1591 рік]]
|місце = Українські степи; околиці [[Москва|Москви]]
|результат = перемога [[Московське царство|Московського царства]]
|сторони1 = [[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|border|22px]] [[Московське царство]]
|сторони2 = [[Файл:Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).png|border|22px]] [[Кримське ханство]]
|командувач1 = [[Мстиславський Федір Іванович|Федір Мстиславський]]<br/>[[Борис Годунов]]
|командувач2 = [[Гази II Ґерай]]
|сили1 =
|сили2 = біля 150 тисяч
|втрати1 =
|втрати2 = біля 100 тисяч
}}

'''Кримський похід на Московщину 1591 року''' — великий похід 150-тисячної кримсько-ногайської армії на чолі з [[Гази II Ґерай|Гази II Ґераєм]] на землі [[Московське царство|Московського царства]], здійснений у [[1591|1591 році]]. У результаті кримське військо зазнало поразки в битві під стінами [[Москва|Москви]] і втекло, втративши в результаті до двох третин від своєї початкової чисельності. Цей похід був останнім, у якому війська [[Кримське ханство|Кримського ханства]] зуміли підійти до Москви.

== Вторгнення ==
Улітку [[1591|1591 року]] величезна кримськотатарська орда під проводом хана [[Гази II Ґерай|Гази Ґерая]] виступила в похід на [[Московське царство]]. Першими татарські полчища виявили станичні голови під [[Лівни|Лівнами]]. [[Тула|Тульський]] і [[Дедилів|деділівський]] воєводи повідомили в Москву про появу поблизу кордону орди. Російський уряд вжив усіх заходів для відбиття ворожої навали. Усі «українні» воєводи отримали наказ негайно зібратися з полками в [[Серпухов]]і, а звідти виступити до Москви, залишивши на «березі» невеличкий загін С. Колтовського для розвідки. [[3 липня]] С. Колтовський зі своїм загоном прибув до Москви, де повідомив, що кримський хан із величезною ордою рухається прямо на Москву, не розпускаючи загонів для захоплення полонених. [[2 липня]] кримська кіннота переправилася через річку [[Ока (притока Волги)|Оку]] між [[Кашира|Каширою]] і Серпуховом і рушила московською дорогою на столицю. Кримський хан Гази-Ґерай, що довідався про швидкий відступ російських військ до Москви і побоювався несподіваного удару, не став розпорошувати свої сили перед вирішальним боєм.

== Напередодні битви ==
Російське командування вирішило дати генеральний бій під стінами Москви. На чолі великої російської раті, зібраної під столицею, перебували воєводи: боярин князь [[Мстиславський Федір Іванович|Федір Іванович Мстиславський]] та конюший боярин [[Борис Годунов|Борис Федорович Годунов]]. Головні воєводи намагалися затримати наступ кримських військ і відправили на річку [[Пахра|Пахру]] збірний загін під керівництвом князя [[Бахтеяров-Ростовський Володимир Іванович|Володимира Івановича Бахтеярова-Ростовського]]. Невеликий російський загін наголову був розбитий переважаючими силами кримського хана, сам князь Володимир Бахтеяров був поранений у бою. За цей час російське командування змогло зібрати під Москвою великий «обоз» — польове укріплення, схоже на «[[гуляй-город]]».

== Перебіг битви ==
Уранці [[4 липня]] 1591 кримський хан Гази II Ґерай з ордою підійшов до столиці. Сам хан із головними силами розташувався в селі Котли, звідки послав свої передові загони в бій. Кримці напали на російські полки, що стояли в «обозі», але нічого не змогли досягти. Татарську кінноту розсіювали ружейно-гарматним вогнем, після чого дворянська кіннота завдавала контрудари по розпорошених ворожих лавах. Поступаючись тиску ворожих сил, російська кіннота відступила під захист польового укріплення, підставляючи ворога під обстріл. Бій припинився із заходом сонця. Уночі російські воєводи з «обозу» відправили 3-тисячний кінний загін [[Янов Василь Федорович|Василя Янова]] в атаку на ханський табір в селі [[Коломенське|Коломенському]]. Стурбований російським нападом і гарматною стріляниною, кримський хан [[6 липня]] почав поспішний відступ від російської столиці. Гази II Ґерай з ордою відступив від Москви на [[Серпухов]], під яким переправився через річку Оку і продовжив свій відступ. Кримці втекли, залишивши більшу частину обозу. Російські кінні загони кинулися переслідувати відступаючого противника, наздогнали його біля Серпухова на Оці і гнали до Тули, винищуючи і взявши в полон сотні кримців. Окремі татарські «загони», які відокремилися від головних сил, були розгромлені в околицях Тули, [[Михайлов (місто)|Михайлова]] та [[Пронськ]]а. Російські кінні загони були послані в погоню за відступаючої і деморалізованою кримської ордою. В останніх боях із росіянами в «Полі» був поранений сам хан Гази II Ґерай, крім того були поранені принци [[Сафа Ґерай (калга)|Сафа Ґерай]] і Бахт Ґерай, племінники хана. Незабаром після походу Сафа Ґерай помер. Хан, проте, зумів зберегти і привести третину своєї армії до Криму. Вночі [[2 серпня]] Гази II Ґерай прибув у [[Бахчисарай]].

== Наслідки битви ==
[[Файл:Переговоры_с_ханским_послом_1593.jpg|міні|283x283пкс|Переговори про мир ханського посла і князя [[Хворостинін Андрій Іванович|Хворостиніна]] на мосту річки [[Бистра Сосна|Сосни]] в [[1593]] р. Із малюнка [[Дмитрієв-Оренбурзький Микола Дмитрович|Миколи Дмитрієва-Оренбурзького]]]]
Після поразки під Москвою кримський хан Гази II Ґерай писав російському царю [[Федір I Іванович|Федору Івановичу]] про відновлення дружби і повідомляв навіть про свій намір проголосити повну незалежність від [[Османська імперія|Османської держави]], а також перенести свою державу на береги Дніпра, звідки буде служити Російської держави заслоном від османів, а також ходити війною на [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], якщо цар надішле йому скарбниці. Ці слова були покликані приспати пильність російської сторони. Тим часом, користуючись відсутністю російських військ, задіяних під [[Виборг]]ом у [[Московсько-шведська війна (1590—1595)|війні зі шведами]], кримське військо на чолі з калгу [[Фетіх I Ґерай|Феті-Ґераєм]] і Нуреддін Бахт-Ґераєм у 1592 році раптово напало на тульські, каширські та рязанські [[Україна (прикордонна земля)|україни]], пішовши з численним полоном і здобиччю. Після цього тон кримського хана знову став гордовитим. Він зажадав відновлення виплати [[Данина Москви в Крим|поминок]]. Однак необхідність допомагати туркам у черговій [[Тринадцятирічна війна в Угорщині|австро-турецькій війні]] зробила хана знову поступливішим. Гази II Ґерай з дозволу султана влітку [[1594|1594 року]] уклав мирний договір із Російською державою.

== Пам'ять ==
В ознаменування перемоги за наказом царя Федора Івановича в 1591 році на місці розташування російського гуляй-міста був заснований [[Донський монастир (Москва)|Донський монастир]]<ref>http://donskoi.org/about-monastery {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211019062021/http://donskoi.org/about-monastery |date=19 жовтня 2021 }} История Донского монастыря</ref>.

== Див. також ==
* [[Молодинська битва|Битва при Молодях]]
* [[Татарські набіги на Україну|Кримсько-ногайські набіги на Русь]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==
* Волков В. А. Війни і війська Московської держави (кінець XV — перша половина XVII ст.) . - М.: Ексмо, 2004. — 572 с. — (Джерела). — <nowiki>ISBN 978-5-699-05914-0</nowiki> .
* ''Разін Е. А.'' Історія військового мистецтва, Т. 3, Гл. 1. — СПб .: Полігон, 1999.
* {{Стаття|url=http://www.jstor.org/stable/4205717|author=C. M. Kortepeter|title=Ġāzī Girāy II, Khan of the Crimea, and Ottoman Policy in Eastern Europe and the Caucasus, 1588-94|date=1966|видання=The Slavonic and East European Review|том=44|issue=102|pages=139–166|issn=0037-6795|accessdate=19 жовтня 2021|archivedate=20 жовтня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211020171807/https://www.jstor.org/stable/4205717}} Caucasus {{Стаття|url=http://www.jstor.org/stable/4205717|author=C. M. Kortepeter|title=Ġāzī Girāy II, Khan of the Crimea, and Ottoman Policy in Eastern Europe and the Caucasus, 1588-94|date=1966|видання=The Slavonic and East European Review|том=44|issue=102|pages=139–166|issn=0037-6795|accessdate=19 жовтня 2021|archivedate=20 жовтня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211020171807/https://www.jstor.org/stable/4205717}}
* {{Стаття|1=|url=http://repository.bilkent.edu.tr/handle/11693/16983|author=Ahmet Türk|title=The Crimean Khanate under the reign of Gazi Giray II|date=2000|language=English|видання=|publisher=Bilkent University|тип=A Master's Thesis|accessdate=19 жовтня 2021|archivedate=19 жовтня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211019062022/http://repository.bilkent.edu.tr/handle/11693/16983}} Giray II{{Стаття|1=|url=http://repository.bilkent.edu.tr/handle/11693/16983|author=Ahmet Türk|title=The Crimean Khanate under the reign of Gazi Giray II|date=2000|language=English|видання=|publisher=Bilkent University|тип=A Master's Thesis|accessdate=19 жовтня 2021|archivedate=19 жовтня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211019062022/http://repository.bilkent.edu.tr/handle/11693/16983}}
* {{БРЭ|[https://bigenc.ru/domestic_history/text/2638424 Набеги Крымских ханов]}}
* [http://www.reenactor.ru/ARH/PDF/Vinogradov_13.pdf А. В. Виноградов. Російсько-кримські відносини 1591—1593 років: від конфронтації до пошуків мирних рішень.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211019062021/http://www.reenactor.ru/ARH/PDF/Vinogradov_13.pdf |date=19 жовтня 2021 }}

[[Категорія:Війни XVI століття]]
[[Категорія:Московсько-кримські війни]]
[[Категорія:Конфлікти в 1591]]

Кримський похід на Московщину (1591) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>RajatonRakkaus в 12:21, 25 лютого 2023