Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:43:38Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:43, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>TohaomgBot: Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери

2022-04-06T06:54:49Z

Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери

Нова сторінка

{{Картка:Збройний конфлікт
|назва = Кримський похід на Московщину 1541 року
|частина = {{nobr|[[Московсько-кримські війни]]}}
|зображення = Сражение на Оке 1541.png
|підпис = Мініатюра [[Лицевий літописний звід|Лицевого літописного зводу]] XVI ст.: бій росіян і татар на Оці.
|дата1 = [[Липень]] [[1541 рік]]
|місце = Рязанська земля
|результат = перемога [[Московія|Московського царства]]
|сторони1 = [[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|border|22px]] [[Московське царство]]
|сторони2 = [[Файл:Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).png|border|22px]] [[Кримське ханство]]
|командувач1 = [[Бельський Дмитро Федорович|Дмитро Бельський]]
|командувач2 = [[Сахіб I Ґерай]]
|сили1 = 25–30 тисяч{{Sfn|Пенской|2011|с=43}}
|сили2 = до 40 тисяч{{Sfn|Пенской|2011|с=43}}
|втрати1 =
|втрати2 =
}}

'''Кримський похід на Московщину 1541 року''' — великий похід кримської армії на чолі з [[хан]]ом [[Сахіб I Ґерай|Сахіб Ґераєм]], за підтримки турків і ногаїв на [[Москва|Москву]] влітку [[1541|1541 року]]. Похід був здійснений із метою погрому московських територій, а також захоплення полонених, подібно до успішного [[Кримський похід на Русь (1521)|Кримського походу 1521 року]].

== Передумови ==
Причинами конфлікту між Москвою і Кримом стало загострення російсько-казанських протиріч. Будучи казанським союзником, кримський хан Сахіб Ґерай вирішив використовувати можливість для нападу і попросив допомоги у турецького султана. Отримавши від султана військо яничар та артилерію, хан виступив у похід на Москву.

Похід почався [[5 липня]] 1541 року. У російській столиці практично відразу дізналися про приготування хана. Його військо доходило до 40 тис. чоловік, у числі яких до тисячі мушкетерів-тюфенгчі з 60 [[фальконет]]ами{{Sfn|Пенской|2011|с=43}}. За повідомленням літописів зі слів російських втікачів, татар, які виступили в похід, було до 100 тисяч і більше{{Sfn|Волков|2004|с=107}}. Татари рухалися на Москву тим же шляхом, що і в 1521 році.

Для відбиття нападу були прийняті серйозні заходи. Основні сили були зосереджені у [[Коломна|Коломні]], ними командував Дмитро Бєльський. Інші полки зайняли позиції на [[Ока (притока Волги)|Оці]]. У Зарайська військами командували князь [[Срібний-Оболенський Василь Семенович|Василь Срібний]], під [[Рязань|Рязанню]] — [[Трубецькой Михайло Андрійович|Михайло Трубецькой]], у [[Тула|Тулі]] — [[Хворостинін Іван Михайлович|Іван Хворостинін]], у [[Калуга|Калузі]] — [[Одоєвський Роман Іванович|Роман Одоєвський]].

Російські війська складалися приблизно із 25-30 тисяч ратних людей і при цьому полки були розтягнуті уздовж всієї Оки від Калуги до Рязані і Тули.

== Вторгнення ==
До кінця липня 1541 року татарські війська увійшли на територію Росії. Першим містом на їхньому шляху став [[Зарайськ]], проте взяти його татари не змогли. Зазнавши невдачі, татари відступили від Зарайська і рушили до Оки, куди виступили і російські війська. Одночасно з цим Москву готували до оборони.

Вранці [[30 липня]] кримська армія вийшла до Оки поблизу [[Ростиславль-Рязанський|Ростиславля]], до протилежного берега в цей час вийшли російські полки. Під прикриттям артилерійського вогню, татари почали переправлятися через річку, але прибуття до росіян резервів змусило кримського хана зупинити наступ і відвести війська до табору. До вечора на лівому березі Оки зібралися проти татарського війська вже практично все російське військо, очікувався підхід ще близько 2-2,5 тисячі вершників. Згідно з російськими літописами, московські гармаші в артилерійській дуелі виявилися вправнішим за турецьких, «многих татар побиша царевых добре и у турок многие пушки разбиша». Сахіб Ґерай не наважився продовжити бій, який міг призвести до загибелі його армії, і вранці наступного дня відступив від Оки. Кримська армія рушила в напрямку [[Пронськ]]а.

[[3 серпня]] татари взяли в облогу місто, Пронськ зазнав сильного артилерійського обстрілу, потім татари пішли на штурм. Захисники міста відбили напади, і татари змушені були відійти від міських мурів. Наступної ночі, дізнавшись про наближення російської армії, кримський хан кинув свою артилерію і почав відводити війська у степ. У результаті кримським татарам вдалося переправитися через [[Дон]] до підходу росіян. Син кримського хана [[Емін Ґерай]] із частиною війська відокремився від основної армії і напав на околиці [[Одоєв]]а. Але татарський загін наздогнали полки [[Воротинський Володимир Іванович|Володимира Воротинського]] і розбили. Воротинський змусив Емін Ґерая втікати, перебивши у битві багатьох татар, а взятих полонених — відіслав до Москви на підтвердження своєї перемоги. Кримські татари тікали до степу.

== Наслідки ==
Успішне відбиття навали 1541 року призвело до перенесення московської оборонної лінії набагато південніше старої. Новий рубіж пройшов по лінії фортець: [[Козельськ]] — Одоєв — Тула — Зарайськ — [[Рязань|Переяславль-Рязанський]].

Вторгнення 1541 року стало першим в історії зіткненням російських і турецьких військ (які діяли у складі армії кримського хана) і багато в чому послугувало прологом майбутніх російсько-турецьких воєн.

== Див. також ==
* [[Кримський похід на Москву (1571)]]
* [[Молодинська битва|Битва при Молодях]]
* [[Татарські набіги на Україну|Кримсько-ногайські набіги на Русь]]

== Першоджерела ==
* [[Лицевий літописний звід]]

== Література ==
* {{Стаття|author=[[Аксанов, Анвар Васильевич|Аксанов А. В.]]|title=Русские летописи и дипломатические документы о московско-крымско-казанских отношениях в конце XV — первой половине XVI веков|url=http://goldhorde.ru/wp-content/uploads/2016/12/ЗО-4-2016-790-802.pdf|видання=Золотоордынское обозрение|place=Казань|publisher=[[Институт истории им. Ш. Марджани]]|date=2016|том=4|номер=4|pages=790—802|issn=2308-152X|ref=Аксанов|accessdate=13 березня 2022|archivedate=5 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200605104614/http://goldhorde.ru/wp-content/uploads/2016/12/ЗО-4-2016-790-802.pdf}}
* Волков В. А. Войны и войска Московского государства (конец XV — первая половина XVII вв.). — М.: Эксмо, 2004. — 572 с. — (Истоки). — <nowiki>ISBN 978-5-699-05914-0</nowiki>.
* {{Стаття|author=[[Володихин, Дмитрий Михайлович|Володихин Д. М.]]|title=«Царев приход» на Оку 1541 года|url=https://cyberleninka.ru/article/n/tsarev-prihod-na-oku-1541-goda|видання=История военного дела: исследования и источники. Специальный выпуск V. Стояние на реке Угре 1480—2015. — Ч. 2|place=СПб.|publisher=|date=2016|том=|номер=|pages=482—494|issn=|ref=Володихин|accessdate=18 жовтня 2021|archivedate=18 жовтня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211018194233/https://cyberleninka.ru/article/n/tsarev-prihod-na-oku-1541-goda}}
* {{Стаття|author=[[Пенской, Виталий Викторович|Пенской В. В.]]|title=«Царь Крымьскый пришел ко брегу Окы-рекы с великою похвалою и с множьством въинъства своего…» Стояние на Оке в 1541 году|url=|видання=[[Военно-исторический журнал]]|place=|publisher=|date=2011|номер=12|pages=41—47|issn=0321-0626|ref=Пенской}}
* Шефов <templatestyles src="Шаблон:Comment/styles.css" />Н. А. Все войны мира. Древняя Русь. Московское царство. Российская империя. — М.: Вече, 2004. — С. 133. — <nowiki>ISBN 5-9533-0170-7</nowiki>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://русскоедвижение.рф/index.php/history/52-articles/9928-----------1530-1540---2 Маловідомі війни російської держави: боротьба з Казанню і Кримом в 1530—1540 рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219064306/http://xn--b1adccaencl0bewna2a.xn--p1ai/index.php/history/52-articles/9928-----------1530-1540---2 |date=19 лютого 2020 }} (Частина 2)

[[Категорія:Конфлікти в 1541]]
[[Категорія:Війни XVI століття]]
[[Категорія:Московсько-кримські війни]]

Кримський похід на Московщину (1541) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>TohaomgBot: Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери