ua>Sehrg в 11:01, 16 липня 2023

2023-07-16T11:01:16Z

Нова сторінка

{{Картка:Збройний конфлікт
|назва = Кримський похід на Московщину 1507 року
|частина = [[Московсько-кримські війни]] [[Литовсько-московська війна (1507—1508)]]
|зображення = Победа над татарами, 1507.png
|підпис = Перемога московських полків над татарами, 1507 рік
|дата1 = липень — [[9 серпня]] [[1507 рік]]
|місце = [[Верховські князівства]]
|привід =
|результат = Перемога московського війська, звільнення захоплених невільників
|територіальні зміни =
|сторони1 = [[Файл:Gerae-tamga.png|30px]] [[Кримське ханство]]
|сторони2 = [[File:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Московія]]
|сторони3 =
|сторони4 =
|командувач1 = [[Файл:Gerae-tamga.png|30px]] Занесеїт Янкуватович
|командувач2 = [[File:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Холмський-Каша Іван Іванович|І. І. Холмський-Каша]] 
[[Файл:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Ушатий Костянтин Федорович|К. Ф. Ушатий]] 
[[Файл:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Одоєвський Василь Семенович|В. С. Одоєвський]] 
[[Файл:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Іван Михайлович (князь воротинський)|І. М. Воротинський]] 
[[Файл:Coat of arms of Russia (XV Century).svg|22px]] [[Стрігін-Оболенський Олександр Іванович|О. І. Стрігін-Оболенський]]
|командувач3 =
|командувач4 =
|сили1 =
|сили2 =
|сили3 =
|сили4 =
|втрати1 =
|втрати2 =
|втрати3 =
|втрати4 =
}}

{{External media|align=right|width=300px|image3=[http://www.hrono.ru/proekty/ostu/east_eur1550.gif Політична карта Східної Європи напочатку XVI ст.]}}
'''Кримський похід на Московщину 1507 року''' — перший<ref name="Фомин" group="с">{{Cite web|url=http://www.tounb.ru/library/tula_region/historyregion/histori_fakts/sobitiya_3.aspx|title=Начало войны с Крымским ханством (1507 г.)|last=[[Фомін Микола Кирилович|Н. К. Фомин]]|date=|website=|publisher=Тульская областная универсальная научная библиотека|accessdate=|language=ru}}{{Недоступне посилання|date=Октябрь 2018|bot=InternetArchiveBot}}</ref> [[Московсько-кримські війни|збройний конфлікт]] між [[Кримське ханство|Кримським ханством]] і [[Московське царство|Московським царством]], викликаний набігом кримських татар на московські землі з метою розорення [[Верховські князівства|Верховських князівств]]. Вторгнення сталося під час [[Литовсько-московська війна (1507—1508)|литовсько-московської війни 1507—1508 років]] і носило характер союзних дій у відношенні до польсько-литовської сторони{{Sfn|Зимин|1872|с=}}{{Sfn|Карпов|1867|с=129-141 / Ч. 2}}.

Напад на [[Бельовське князівство|бєльовські]], [[Козельське князівство|козельські]] та [[Одоєвське князівство|одоєвські]] землі 1507 року вилився у перший відкритий бій між московитами і татарами в низці наступних численних кримських набігів на Московщину і походів московських військ у відповідь на [[Кримське ханство|Крим]] у багатовіковому протистоянні обох держав, і багато в чому визначив характер майбутніх зовнішньополітичних відносин між двома державами на кілька століть уперед<ref name="Фомин" group="с">{{Cite web|url=http://www.tounb.ru/library/tula_region/historyregion/histori_fakts/sobitiya_3.aspx|title=Начало войны с Крымским ханством (1507 г.)|last=[[Фомін Микола Кирилович|Н. К. Фомин]]|date=|website=|publisher=Тульская областная универсальная научная библиотека|accessdate=|language=ru}}{{Недоступне посилання|date=Октябрь 2018|bot=InternetArchiveBot}}</ref>.

== Політична ситуація ==
В останні місяці життя [[Іван III Васильович|Івана III]] в [[Казань|Казані]] відбулися події, які потягли за собою чергову [[Московсько-казанська війна (1505—1507)|московсько-казанську війну]]. Спочатку в Казані був підступно захоплений московський посол [[Єропкін-Кляпік Михайло Степанович|Михайло Степанович Єропкін-Кляпік]]. Потім 24 червня 1505 року, у день проведення великого ярмарку, були здійснені масові напади на московських купців, яких тоді було особливо багато в Казані. Їхнє особисте та торгове майно було розграбоване, а ті з купців, хто не були вбиті, потрапили в полон для отримання за них викупу або для [[Казанське ханство|продажу в рабство]]. У вересні казанський хан [[Мухаммед-Амін]], колишній ставленик Івана III, на чолі 60 тисячного казансько-ногайського війська обложив [[Нижній Новгород]], але, не зумівши взяти місто, з втратами повернувся до Казані{{Sfn|Карпов|1867|с=123 / Ч. 2}}. Василій III, який зайняв престол після смерті батька, протягом 1506 року відрядив кілька походів на Казань. Але всі послані московські війська були розбиті казанцями. Здобувши кілька великих і рішучих перемог над своїм недавнім союзником, Мухаммед-Амін відправив посольство до Великого князя литовського і Королю польському [[Олександр Ягеллончик|Олександру Ягеллончику]]. Слідом за своїм вітчимом, кримським ханом [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґераєм]], Мухаммед-Амін слав свої запевнення в дружбі і відданості Олександру, пропонуючи союз проти Великого князя Василя Івановича з тим, щоб навесні 1507 року всім одночасно напасти на [[Московське царство|Московію]]{{Sfn|Карпов|1867|с=123-124 / Ч. 2}}.

== Початок московсько-литовської війни 1507—1508 років ==
Зважаючи на внутрішню і зовнішньополітичну ситуацію, що ускладнилася, навколо Московської держави після сходження в 1505 році на Великокняжий престол [[Василій III|Василія III]], [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд I]], проголошений у 1506 році Великим князем литовським і Королем польським, зажадав від Москви повернути території, що відійшли до неї в результаті [[Литовсько-московська війна (1500—1503)|московсько-литовської війни 1500—1503 років]] згідно [[Благовіщенське перемир'я|Благовіщенському перемир'ю]], укладеним 25 березня 1503 року. Отримавши відмову, Сигізмунд I вирішив почати нову військову кампанію проти Московської держави з метою повернути втрачені території{{Sfn|Шефов|2014|с=46}}.

== Кримський похід на Верховські князівства ==
Улітку 1507 року військо під командуванням кримського хана [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґерая]] і його старшого сина [[Калга|калгі]] [[Мехмед I Ґерай|Мехмеда Ґерая]] вийшло з Криму і, згідно з договором із [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]]{{Sfn|Зимин|1872|с=}}, рушило до московських рубежів. Великому князю [[Василій III|Василію Івановичу]] незабаром стало відомо про те, що з Кримського ханства до московських околиць у напрямку Верховських князівств виступило численне військо{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=179 / Ч. 6}}.
[[Файл:Vasili_III_of_Russia.jpg|ліворуч|міні|[[Василій III]] на французькій гравюрі [[Андре Теве]]]]
Назустріч татарському війську Василій III відправив з [[Москва|Москви]] в Бельов{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=179 / Ч. 6}}{{Sfn|Зимин|1872|с=}}своїх воєвод: князя [[Холмський-Каша Іван Іванович|Івана Івановича Холмського-Кашу]] та [[Окольничий|окольничого]] князя [[Ушатий Костянтин Федорович|Костянтина Федоровича Ушатого]], до яких повинні були приєднатися місцеві [[Служивий князь|служиві князі]]: бєлевський воєвода князь [[Одоєвський Василь Семенович|Василь Семенович Одоєвський]] на прізвисько Швіх, князь [[Іван Михайлович (князь Воротинський)|Іван Михайлович Воротинський]] та козельський [[намісник]] князь [[Стригін-Оболенський Олександр Іванович|Олександр Іванович Стригін-Оболенський]]{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=179 / Ч. 6}}{{Sfn|Зимин|1872|с=}}.

{{цитата|Направление набега было выбрано очень точно в соответствии с замыслами правительства Сигизмунда I. Объектом нападения были выбраны земли северских князей, но не южные и западные, а самые северные и наиболее близко расположенные к Москве — Белёвские и Одоевские. Это должно было показать всем новым московским служилым князьям, что Москва не сможет защитить их владений и им грозит неминуемое разорение, если они не возвратятся в Литву<ref name="Фомин" group="с" />.}}Але незабаром Менґлі Ґерай був змушений зупинити свій похід на північ.

Прихильники Василія III в [[Ногайська орда|Ногайському юрті]], з якими він налагодив дипломатичні відносини, дізнавшись, що кримський хан повів своє військо в набіг на московські землі, не забули скористатися можливістю організувати власне вторгнення в [[Крим]] і, тим самим, припинити спроби Ґераїв позбавити Ногайську орду незалежності.

Ледве дізнавшись про ногайський похід, Менґлі Ґерай наказав своєму синові [[Мехмед I Ґерай|Мехмеду]] розгорнути велику частину свого війська і поспішати назустріч ногайцям. А щоб не порушити домовленостей і не розірвати союзу з Литвою, Менґлі Ґерай наказав своєму мурзі Занесеїту Янкуватовичу продовжити з рештою загонами набіг на московські землі. На зворотному шляху з Мехмедом трапився нещасний випадок. Він впав із коня і сильно забився. Після єдиної битви кримське військо повернулося до Криму, а ногайці, з незначними втратами, пішли назад на [[Волга|Волгу]].

Перебуваючи у [[Воротинськ (Перемишльський район)|Воротинську]], воєводи Великого князя отримали звістку про скоєний кримський набіг. Розграбувавши і розоривши бєльовські, козельські та одоєвські землі, татари захопили велике число невільників і повернули назад у степ{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=179 / Ч. 6}}.

Московське військо вирушило навздогін і наздогнало кримську орду на берегах [[Ока (притока Волги)|Оки]], де [[9 серпня]] відбулася битва, в результаті якої татарські загони були повністю розбиті, а багато татар, що вижили, були захоплені в полон. Усіх московських невільників вдалося звільнити. Московські полки переслідували вцілілі кримські загони до річки [[Рибниця (притока Оки)|Рибниці]], що впадає в Оку{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=179 / Ч. 6}}{{Sfn|Зимин|1872|с=}}{{Sfn|Карпов|1867|с=127 / Ч. 2}}.

Полонені татари, які брали участь у нападі на бєлевські, козельські та одоєвські землі, були піддані допиту, на якому показали, що кримсько-татарським військом, яка вчинила набіг на Верховські князівства, керував [[мурза]] Занесеїт Янкуватович. 14 серпня до Василія III від воєвод прибув гонець Гридя Афанасьєв зі звісткою про перемогу Московського війська над кримської ордою.{{Sfn|Никоновская летопись|1790|с=/ Ч. 6}}

== Наступні події ==
Після перемоги Московського війська в битві на Оці 9 серпня 1507 року татарські загони були змушені відійти від кордонів Московської держави і повернутися до Криму. Відбивши напад татар на Верховські князівства, Василій III здобув можливість зосередити всі сили на війні з Литвою в результаті чого московські війська перейшли в наступ і зуміли увійти в глиб [[Велике князівство Литовське|Литовського князівства]].

Незважаючи на численні литовські подарунки і укладений союз з урядом Сигізмунда, Менґлі Ґерай відправив посольство бунтівним литовським князям, що підняли повстання на чолі з Глинським, із пропозицією перейти на кримську службу та обіцянкою затвердити за ним [[Київ]]. Але вже у травні 1508 року Глинський прийняв пропозицію Василія III, присягнувши йому на вірність і прийнявши московське підданство{{Sfn|Зимин|1872|с=}}.

Одночасно хан підтримував і Сигізмунда, маючи намір під приводом військової підтримки надіслати татарські загони під Київ та [[Вільнюс|Вільно]]. Але в листі Менґлі Ґерая від 11 червня 1508 року Сигізмунд поспішав відмовитися від такої допомоги, оскільки повстання Глинського на той час було придушено, а литовські війська вже підійшли до московських кордонів. У тому ж листі Сигізмунд просив Менґлі Ґерая підтвердити їх дружбу і послати війська на [[Брянськ]], [[Стародуб|Стародуб Сіверський]] і [[Новгород-Сіверський|Новгород Сіверський]], а також писав, що негайно висилає до Криму гроші.{{Sfn|Соловьёв|1851—1879}} Оцінивши безперспективність продовження переговорів із Глинським, Менґлі Ґерай знову звернувся до угоди з королем Сигізмундом I і у відповідь на його прохання влітку 1508 році послав кримську орду у [[Кримський похід на Сіверщину 1508 року|другий похід на Московську державу]] в новгород-сіверські землі, щоб зайти в тил Московським військам{{Sfn|Зимин|1872|с=}}.

== Значення ==
Незважаючи на те, що набіги татарських загонів і самостійні походи кримських [[Мурза|мурз]] на Московщину відбувалися і до початку Московсько-литовської війни 1507—1508 років, кримський хан [[Менґлі I Ґерай|Менґлі Ґерай]] завжди дотримувався позиції непричетності та необізнаності про самовільні дії своїх воєначальників. Конфлікти з Москвою, що виникали через подібні набіги, урегульовувались дипломатичним шляхом, а Менґлі Ґерай накладав на своїх мурз ханську «опалу»<ref name="Фомин" group="с">{{Cite web|url=http://www.tounb.ru/library/tula_region/historyregion/histori_fakts/sobitiya_3.aspx|title=Начало войны с Крымским ханством (1507 г.)|last=[[Фомін Микола Кирилович|Н. К. Фомин]]|date=|website=|publisher=Тульская областная универсальная научная библиотека|accessdate=|language=ru}}{{Недоступне посилання|date=Октябрь 2018|bot=InternetArchiveBot}}</ref>.

Кримський похід на Верховські князівства 1507 року здійснений внаслідок укладення кримсько-литовського союзу{{Sfn|Зимин|1872|с=}}{{Sfn|Карпов|1867|с=/ Ч. 2}}, став першим міждержавним озброєним конфліктом між Кримським ханством і Московською державою, ознаменувавши собою початок [[Московсько-кримські війни|Московсько-кримських воєн]]<ref name="Фомин" group="с">{{Cite web|url=http://www.tounb.ru/library/tula_region/historyregion/histori_fakts/sobitiya_3.aspx|title=Начало войны с Крымским ханством (1507 г.)|last=[[Фомін Микола Кирилович|Н. К. Фомин]]|date=|website=|publisher=Тульская областная универсальная научная библиотека|accessdate=|language=ru}}{{Недоступне посилання|date=Октябрь 2018|bot=InternetArchiveBot}}</ref>, що завершилися припиненням існування [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та анексія [[Крим]]у [[Російська імперія|Російською імперією]] указом [[Катерина II|Катерини II]] від 8 квітня 1783 року.

До того оборона околиць Московської держави, як правило, покладалася на місцевих воєвод, але в даному випадку Василій III вважав вторгнення кримських татар на Верховські князівства серйозною загрозою і визнав за необхідне послати для їхнього захисту московських воєвод{{Sfn|Каргалов|1974|с=38―39}}.

== Див. також ==
* [[Литовсько-московська війна (1500—1503)|Московсько-литовська війна (1500—1503)]]
* [[Благовіщенське перемир'я]]
* [[Литовсько-московська війна (1507—1508)|Мирний договір від 8 жовтня 1508 р.]]
* [[Анексія Кримського ханства]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==

; Література

* {{Книга
|частина = Договорная грамота 8 октября 1508
|заголовок = Акты, относящиеся к истории Западной России
|посилання частина = https://books.google.com/books?id=GEhKAAAAYAAJ&pg=PA53
|місце = СПб.
|рік = 1848
|том = II. 1506—1544
|сторінки = 53—56
|ref = АИЗР
}}
* {{Книга
|автор = [[Зимин, Александр Александрович|Зимин А. А.]]
|заголовок = Россия на пороге нового времени (Очерки политической истории России первой трети XVI в.)
|посилання = coollib.com/b/218132/read
|місце = М.
|видавництво = [[Мысль (московское издательство)|Мысль]]
|рік = 1872
|сторінок =
|ref = Зимин
}}
* Каргалов В. В. На степной границе: Оборона «крымской украины» Русского государства в первой половине XVI столетия / Отв. ред. А. М. Сахаров. — М.: Наука, 1974. — 184 с. — (Научно-популярная серия АН СССР).
* {{Книга
|автор = [[Карпов Геннадій Федорович|Карпов Г. Ф.]]
|заголовок = История борьбы Московского государства с польско-литовским (1462—1508): в 2-х частях
|посилання = http://www.runivers.ru/lib/book8158/
|відповідальний =
|видання =
|місце = М.
|видавництво = [[Университетская типография|Унив. тип.]] (Катков и К°)
|рік = 1867
|том = 2
|сторінок = 164
|ref = Карпов
|назва =
|archivedate = 12 березня 2018
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20180312153108/http://www.runivers.ru/lib/book8158/
}}
* Соловьёв С. М. История России с древнейших времён (ссылка): в 29 т.. — СПб. : Изд. Товарищество «Общественная польза», 1851—1879.
* {{Книга
|частина = Шестая часть: До конца 1534 года
|посилання частина = http://dlib.rsl.ru/viewer/01004095287
|заголовок = [[Никоновський літопис|Русская летопись по Никонову списку]]
|відповідальний =
|видання =
|місце = СПб.
|видавництво = {{Тип.}} [[Петербургская академия наук|Императорской Академии наук]]
|рік = 1790
|том =
|сторінок =
|ref = Никоновская летопись
}}
* {{Книга
|автор = Шефов Н. А.
|заголовок = Россия и Крым: Пять столетий борьбы
|посилання =
|місце = М.
|видавництво = Вече
|рік = 2014
|сторінок = 352
|серія = Военный архив
|ISBN = 978-5-4444-0721-9
|ref = Шефов
}}

; Посилання
{{Reflist|1|group="с"}}

[[Категорія:Конфлікти в 1507]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Війни XVI століття]]
[[Категорія:Статті з твердженнями без джерел більше 14 днів]]
[[Категорія:Московсько-кримські війни]]

Кримський похід на Московщину (1507) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Sehrg в 11:01, 16 липня 2023

← Попередня версія	Версія за 01:35, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)