Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:43:36Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:43, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6

2022-03-13T05:15:01Z

Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6

Нова сторінка

{{Картка:Збройний конфлікт
|назва = Кримський похід на Московщину 1517 року
|частина = [[Московсько-кримські війни]], [[Литовсько-московська війна (1512—1522)]]
|зображення = Разгром татар 1517.png
|підпис = Розгром кримських татар на річці Глутні. Мініатюра [[Лицевий літописний звід|Лицевого літописного зводу]]
|дата1 = серпень-вересень [[1517]]
|місце = околиці [[Тула|Тули]]
|результат = Перемога Московського царства
|сторони1 = [[File:Banner of the Most Merciful Savior, 1552.svg|22px]] [[Московія]]
|сторони2 = [[Файл:Gerae-tamga.png|30px]] [[Кримське ханство]]
|командувач1 = [[Одоєвський Василь Семенович|Василь Одоєвський]]<br />
[[Іван Михайлович (князь воротинський)|Іван Воротинський]]<br />
[[Телепнєв-Оболенський Іван Васильович Німий|Іван Телепнєв-Оболенський]]
|командувач2 = [[Токузак-мурза]]
|сили1 =
|сили2 = 20 тисяч
|втрати1 =
|втрати2 = 15 тисяч
}}

'''Кримський похід на Московщину 1517 року''' — невдалий похід війська [[Кримське ханство|Кримського ханства]] на [[Московія|Московщину]].

== Передісторія ==
Похід відбувся у зв'язку з питанням престолонаслідування в [[Казань|Казані]], де помирав [[Мухаммед-Амін]]. На думку кримського хана [[Мехмед I Ґерай|Мехмеда I Ґерая]] успадковувати його повинен був брат Мухаммед-Еміна [[Абдул-Латіф]], який перебував у полоні в [[Москва|Москві]]. Щоб чинити тиск на [[Василій III|Василія III]], кримське військо розпочало масштабний похід на Русь. Значною мірою він був оплачений [[Велике князівство Литовське|Великим князівством Литовським]], яке вже п'ять років [[Литовсько-московська війна (1512—1522)|вело війну]] з Російською державою.

Про підготовку вторгнення російська влада знала заздалегідь і зуміла підготуватися до зустрічі кримського війська. Кримців очолював Токузак-мурза, із ним були й інші мурзи з впливових родів [[Ширіни|Ширін]] та [[Мангути|Мангут]]. Чисельність кримського війська оцінюється у 20 тисяч вершників. Московські війська на чолі з воєводами [[Одоєвський Василь Семенович|Василем Одоєвським]], [[Іван Михайлович (князь Воротинський)|Іваном Воротинським]] та [[Телепнєв-Оболенський Іван Васильович Німий|Іваном Телепнєвим-Оболенським]] були зосереджені за [[Ока (притока Волги)|Окою]] під [[Алексін]]им. Користуючись загостренням обстановки на південному кордоні Московії, король [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд I]] рушив свою армію з [[Полоцьк]]а до [[Псков]]а, однак зазнав поразки при [[Облога Опочки (1517)|облозі Опочки]].

== Вторгнення ==
У серпні військо Токузак-мурзи перейшло московський кордон під [[Тула|Тулою]] і, розділившись на частини, почало розоряти навколишні землі. Проти них були послані загони воєводи Івана Тутихіна і князів Волконських, які змусили кримців повернути назад у степ. Згідно з літописом, у перехопленні татар значну роль зіграло самоорганізоване місцеве «українне» населення: ''«наперед их зайдоша по лесом пешие многие люди украйные до им дороги засекоша и многых татар побиша; а передние люди от воевод приспевшие конные начаша татар топтати, а пешие люди украйные по лесом их бити, и Божиим поможением татар многых побиша, а иные многие татарове по рекам истопоша, а иных живых поимаша''». Це перша згадка про [[Засіка|засіки]] як оборонні споруди в історії Російської держави<ref>{{Cite web|title=Как возводилась Большая Засечная черта|url=https://tula.aif.ru/culture/history/zadali_tryopku_devlet-gireyu_kak_vozvodilas_bolshaya_zasechnaya_cherta|publisher=АиФ в Туле|date=2019-12-04|accessdate=18 жовтня 2021|archive-date=18 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211018172255/https://tula.aif.ru/culture/history/zadali_tryopku_devlet-gireyu_kak_vozvodilas_bolshaya_zasechnaya_cherta}}</ref>. Московські полки наздогнали татар ''«на [[Глутня|Глутні]] на лесу и по селом, и по крепостем, и на бродех»'' і атакували їх, завдавши кримцям важких втрат і відбивши весь полон. Тільки частини ханських воїнів (не більше 5 тисяч) вдалося повернутися до [[Крим]]у, ''«и те пеши и наги и боси».''

== Наслідки ==
У результаті поразки, а також міжусобиць, що розпочалися, Мехмед-Ґераю довелося відкласти задуманий їм великомасштабний похід на Московію. Він оголосив, що мурзи ходили в набіг без його відома. У тому ж році в Москві з невідомої причини помер Абдул-Латіф. Кілька років спокою на південних кордонах, які послідували за поразкою кримського війська в 1517 році, дозволили Москві провести серію вдалих операцій в Литві. Мехмед-Ґерай все ж здійснив свій [[Кримський похід на Москву (1521)|крупномасштабний похід у 1521 році]]. Він став найважчим для Московії за час правління Василія III.

На знак подяки за перемогу над кримськими татарами в 1517 році, воєвода Іван Воротинський заснував [[Богородице-Різдвяний Анастасів монастир]] поблизу [[Одоєв]]а.

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==
* Волков В. А. Під стягом Москви. Війни і раті Івана III і Василя III. — М., 2016
* Волков В. А. Війни і війська Московської держави (кінець XV — перша половина XVII ст.) . - М.: Ексмо, 2004. — 572 с. — (Джерела). — <nowiki>ISBN 978-5-699-05914-0</nowiki>.

[[Категорія:конфлікти в 1517]]
[[Категорія:Війни XVI століття]]
[[Категорія:Московсько-кримські війни]]

Кримський похід на Москву (1517) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6