Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-15T22:18:48Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 00:18, 16 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Wolfigelkott в 11:24, 25 вересня 2023

2023-09-25T11:24:04Z

Нова сторінка

{{Пам'ятка
|тип =
|назва = Комплекс земської лікарні
|оригінальна назва =
|зображення = 01-101-0145 вул. А. Невського, 27 (Р. Люксембург); 1).JPG
|зображення_розмір =
|зображення_підпис = Водонапірна вежа комплексу, 2013 рік
|статус =
|скульптор =
|країна = {{UKR}}
|місто = [[Сімферополь]], [[Автономна Республіка Крим]]
|назва розташування =
|розташування = [[Вулиця Олександра Невського (Сімферополь)|Олександра Невського]], 27
|координати = {{coord|44.958968|N|34.095222|E|scale:3000|display=title}}
|тип будівлі = лікарні
|архітектурний стиль =
|перша згадка =
|заснування =
|початок будівництва =
|завершення будівництва = 1844 рік (1903—1909 рік — перебудова)
|сайт =
|Commons = Category: Nevsky St., 27 (Simferopol)
|кр = Крим
}}

'''Комплекс земської лікарні''' — комплекс будівель XIX—XX століття, пам'ятник історії та культури [[Сімферополь|Сімферополя]], що знаходиться в [[Залізничний район (Сімферополь)|Залізнічному районі]] міста, в місцині [[Клінічне містечко (Сімферополь)|Клінічне містечко]].

== Опис ==

Один із найстаріших медичних закладів Криму та всієї [[Україна|України]], що безперервно діють протягом майже двохсот років на одній території.

== Історія ==
[[Файл:Часовня, XIX век.jpg|thumb|ліворуч|Каплиця, Церква Скорботної Божої Матері]]
У першій половині XIX століття при в'їзді в місто, тоді ще в полі, виник комплекс «богоугодних закладів» — земська губернська лікарня та інші громадські будинки. 3 липня 1805 року, відповідно до Указу Його Імператорської Величності, «устрій нагляду гошпіталів або лікарень для лікування хворих, слід Наказом громадського піклування намагатися заснувати оні для багатолюдних міст, поза містом, але поблизу нього вниз по річці». Тому й було обрано місце нижче міста і поряд із [[Салгир]]ом.

1 листопада 1807 року в будівлі колишнього військового госпіталю та військової в'язниці було відкрито «Богоугодний заклад» на п'ятнадцять ліжок, з палатою на п'ять психіатричних ліжок, для піклування психічно хворих, безрідних дітей та богадельних.

«Богоугодний заклад» став першим медичним стаціонаром Криму. Новозбудований заклад довго обходився без хворих, лише дев'ятого березня 1808 року «у напрямку повітової поліції був прийнятий божевільний Сава Склеренко, а одинадцятого березня 1808 року госпіталізований божевільний черкес — Чаушхан». До червня 1808 року надійшло ще дві психічно хворих — жінки Олександра Михайлова та Агафія Селеванова.
Дослідники зазначали, що спочатку [[кримські татари]] відмовлялися лікуватися у побудованій лікарні. Наголошувалося, що «фанатизм переважав над переконаннями та розумом, і тому татарами переважно застосовувалася „Дува“ — універсальний засіб проти всіх хвороб людських та тварин». Дослідники відзначали, що «що б не захворіло в людини, варто привести вірш з Корану, зашитий у ганчірочку у формі трикутника, ромба, квадрата і як рукою знімає хворобу».<ref>{{Cite web|title=История - ГБУЗ РК Крымская республиканская клиническая психиатрическая больница № 1 им. Н.И.Балабана|url=https://krkpb.ru/istoriya/|website=krkpb.ru|date=2018-05-07|accessdate=2023-09-20|language=ru-RU}}</ref>
[[Файл:Водонапорная башня, 1815.jpg|thumb|ліворуч|Водонапірна вежа комплексу, 2015]]
У 1854—1858 роках під час [[Кримська війна|Кримської війни]] у будівлі губернської лікарні розташовувався шпиталь, де лікувалися поранені [[Оборона Севастополя (1854—1855)|захисники Севастополя]]. Тут працювали хірург [[Пирогов Микола Іванович|М. І. Пирогов]], терапевт [[Боткін Сергій Петрович|С. П. Боткін]] та перші сестри милосердя, про це повідомляє меморіальна дошка на будівлі.
[[Файл:Будинок госпіталю, в якому працював М.І. Пирогов.JPG|thumb|ліворуч|Будинок госпіталю, в якому працював М. І. Пирогов]]
За інформацією деяких краєзнавців у ХІХ столітті існував лікарняний цвинтар на протилежному березі річки Салгир.
[[Файл:Фрагмент плана города Симферополя II п XIX века.jpg|thumb|Богоугодні заклади Сімферополя на плані міста другої половини ХІХ ст.]]
До кінця ХІХ століття губернські богоугодні заклади на цій території складалися з лікарні на 80 осіб, відділення для божевільних на 265 осіб, богадільні на 100 осіб та пологового притулку. Їх обслуговували «6 лікарів, 3 фельдшери, 2 фельдшерки, 2 учні фельдшери, 1 акушерка, 8 наглядачів та наглядачок, крім іншого нижчого службового персоналу».
7 березня 1942 року 338 пацієнтів (за іншими відомостями 447 або 450) психоневрологічної лікарні було знищено в душогубках, а на території створено концтабір для офіцерів [[Червона армія|Червоної Армії]]. 12 березня 1942 року в машині [[гестапо]] головний лікар Кримської обласної психіатричної лікарні Н. І. Балабан та його дружина княжна О. О. Нелідова наклали на себе руки, прийнявши отруту. Цього ж дня окупанти повісили помічника кафедри психіатрії Г. І. Русина. Через кілька днів, при спробі арешту, асистентка Гришина наклала на себе руки, прийнявши отруту.<ref>{{Cite web|title=Симферополь в годы Великой Отечественной войны » История городов и сел Украинской ССР|url=https://ukrssr.com/krym/simferopol-v-gody-velikoj-otechestvennoj-vojny|accessdate=2023-09-20|language=ru-RU}}</ref><ref>{{Cite news|title=Становление крымской кафедры психиатрии Медицинской академии и ее судьба во время вторжения Германии в Крым|url=https://phsreda.com/ru/article/92/discussion_platform|publisher=Publishing House Sreda|work=VII Арсентьевские чтения «Парадигмы университетской истории и перспективы университетологии (к 50-летию Чувашского государственного университета имени И.Н. Ульянова)|date=2017|accessdate=2023-09-20|isbn=978-5-9500853-2-1|doi=10.31483/r-92|pages=119–122|volume=2|language=ru|first=Двирский Александр|last=Анатольевич|first2=Двирский Анатолий|last2=Емельянович|first3=Вербенко Виктория|last3=Анатольевна}}</ref>
[[Файл:Фрагмент плана города Симферополя 1914.jpg|thumb|1914 рік. Губернська земська лікарня на плані Сімферополя.]]
У 1945 році для обласної та Сімферопольської міської експертизи Облздороввідділом було виділено колишнє приміщення моргу обласної психіатричної лікарні, і було затверджено невеликий штат моргу.

Територія колишньої земської лікарні за радянських часів називалася «'''Клінічне містечко'''» та «'''Лікарняне містечко'''».

У другій половині XX століття ця територія закріпилася за психоневрологічною клінічною лікарнею та обласним наркологічним диспансером.

Сьогодні на частині території знаходяться будівлі [[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського|Кримського державного медичного університета імені С. І. Георгієвського]].

== Міський фольклор ==
Тривале існування медичного об'єкта на цій території вплинуло на міський фольклор.

За радянських часів вулицю [[Вулиця Олександра Невського (Сімферополь)|Олександра Невського]] було перейменовано на вулицю Рози Люксембург. Місцевий вислів «на Розочку» еквівалентно «відправитися в психлікарню».

Також існує міський містичний фольклор пов'язаний з існуванням на цій території психоневрологічної лікарні та міського моргу.

== Пам'ятники історії та культури ==
{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| № п/п
! scope="col"| Охоронний (обліковий) номер
! scope="col"| Найменування пам'ятника, дата
! scope="col"| Адреса
! scope="col"| Нормативний документ про облік культурної спадщини (ОКН)
! scope="col"| Охоронна зона
|-
|1
|4792-АР
|Каплиця, 1903
|вул. Олександра Невського, 27, літер «1Д»
|Наказ Міністерства культури України від 22.11.2012 № 1364
|Рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979 № 284 (радіус охоронної зони — 50 метрів, розташовується в кварталі, обмеженому вул. Річній, Олександра Невського і територією лікарні)
|-
|2
|4794-АР
|Водонапірна вежа, 1909
|вул. Олександра Невського, 27, литер «1Р»
|Наказ Міністерства культури України від 22.11.2012 № 1364
|Рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979 № 284 (радіус охоронної зони — 50 метрів, розташовується в кварталі, обмеженому вул. Річній, Олександра Невського і територією лікарні)
|-
|3
|4793-АР
|Лікувальний корпус, 1901
|вул. Олександра Невського, 27, литер «Ю»
|Наказ Міністерства культури України від 22.11.2012 № 1364
|Рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979 № 284 (радіус охоронної зони — 50 метрів, розташовується в кварталі, обмеженому вул. Річній, Олександра Невського і територією лікарні)
|-
|4
|123-АР
|Будівля шпиталю, в якому працював М. І. Пирогов, початок XIX століття
|вул. Олександра Невського, 27, литер «Б», корпус № 3
|Наказ Міністерства культури і туризму України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08
|Рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979 № 284 (радіус охоронної зони — 50 метрів, розташовується в кварталі, обмеженому вул. Річній, Р. Люксембург і територією лікарні)<br/>Рішення Кримського облвиконкому від 15.01.1980 межах площі будівлі)
|}

== Література ==
* Широков В. А., Широков О. В. Симферополь. Улицы рассказывают.. — Симферополь: Таврия, 1983. — 208 с. // Главы: ул. Розы Люксембург, ул. Софьи Перовской

== Примітки ==
{{Reflist}}
[[Категорія:Пам'ятки архітектури АР Крим]]
[[Категорія:Архітектура Сімферополя]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Сімферополя]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Криму]]
[[Категорія:Історія Сімферополя]]
[[Категорія:Засновані у Сімферополі 1844]]
[[Категорія:Залізничний район (Сімферополь)]]

Комплекс земської лікарні (Сімферополь) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott в 11:24, 25 вересня 2023