Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:11:30Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 14:11, 14 листопада 2023

ua>Wolfigelkott в 19:57, 28 вересня 2023

2023-09-28T19:57:14Z

Нова сторінка

{{НП |карта розташування = Крим|країна = {{UKR}}}}

'''Колеч-Мечеть''' ({{Lang-crh|Küleç Meçit, Кулеч Мечит}}) — [[Зниклі села (Кіровський район)|зникле село]] в [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровському районі]] [[Республіка Крим|Республіки Крим]]/[[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], яке розташовувалося у південній частині [[Новопокровка (Кіровський район)|Новопокровки]]<ref name="Карта Крыма">{{Cite web|url=http://etomesto.ru/map-krym_genshtab1941/?x=35.257900&y=45.159305|title=Карта генштаба РККА Крыма, 1 км.|date=1941|publisher=ЭтоМесто.ru|accessdate=2019-12-4|archive-date=24 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211024100937/http://www.etomesto.ru/map-krym_genshtab1941/?x=35.257900&y=45.159305}}</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Küleç_Meçit.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Фото [[Колеч-Мечеть (мечеть)|мечеті]] зі статті Б. Н. Засипкіна, 1927 рік]]
Уперше старовинне селище, розташоване біля давнього шляху на Кавказ, згадує під 1667 роком у своїй книзі мандрівник XVI століття [[Евлія Челебі]], як ''Колеч-саласи.''<blockquote>…деревня Коледж. Она расположена недалеко от крепости Кефе. Там 200 татарских домов, соборная мечеть с высоким куполом и каменным минаретом, баня и строения, крытые свинцом. Там имеются сады и виноградники, это благоустроенная деревня. Здесь жил шейх — святой Ахмед-эфенди из Коледжа, предсказатель и великий султан. Теперь у него 40 тысяч мюридов с бритыми усами, он их предводитель на Пути. 40 тысяч мюридов из рода носящих рубище живут в Крыму, это верные влюбленные. На его могиле безграничны благодеяния приходящим и уходящим, богачам и нищим, ночью и днем<ref>{{Книга
|автор = Эвлия Челеби.
|заголовок = Книга путешествий Эвлии Челеби. Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641-1667 гг.)
|оригінал =
|посилання = http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Celebi/vved.phtml?id=1749
|відповідальний =
|видання =
|місце = Симферополь
|видавництво = [[Таврия (издательство)|Таврия]]
|рік = 1996
|сторінок = 240
|сторінки = 200
|серія =
|ISBN =
|тираж =
|назва =
|archivedate = 24 жовтня 2021
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211024072522/http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Celebi/vved.phtml?id=1749
}}</ref> .</blockquote>Згадка про село трапляється в ''Камеральном Описании Крыма''… 1784 года, судячи з якого, в останній період [[Кримське ханство|Кримського ханства]] ''Колеч'' входив до Колецького [[кадилик]]у Кефінського [[Каймакам|каймаканства]]. Після захоплення [[Кримське ханство|Криму]] до [[Російська імперія|Росії]] 8 лютого 1784 року село було приписане до [[Феодосійський повіт|Левкопольского повіту]] [[Таврійська область|Таврійської області]]<ref name="ДЕЛЕНИЕ КРЫМА">{{Cite web|url=http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|deadurl=yes|title=Административно-территориальное деление Крыма|publisher=|accessdate=2013-04-27|language=|archiveurl=https://archive.today/20130504105858/http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|archivedate=2013-05-04}}</ref>, а після ліквідації в 1787 році Левкопольского — до [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]]. Після [[Павло I|Павловських]] реформ, із 12 грудня 1796 року по 1802 рік, входила до [[Акмечетський повіт|Акмечетського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Полное%20собрание%20законов%20Российской%20империи%20(Сперанский)/Собрание%20первое/17634 О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)]</ref>. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124}}, Кулеч-Мечеть був включений до складу [[Парпацька волость|Парпацької волості]] Феодосійського повіту.
[[Файл:Колечь-Мечеть_Карта_Бетева_и_Оберга._Военно-топографическое_депо,_1842_г.jpg|ліворуч|міні|240x240пкс|Колеч-Мечеть Карта Бетєва та Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р.]]
За ''Ведомостями о числе селений, названиях оных, в них дворов… состоящих в Феодосийском уезде от 14 октября 1805 года,'' у селі Кулєш-Мечет значилося 19 подвір'їв і 73 жителя. На військово-топографічній мапі генерал-майора [[Мухін Семен Олександрович|Мухіна]] 1817 року в селі ''Кулеч'' позначена ті ж 19 подвір'ями<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1817/33-b4-1.jpg|title=Карта Мухина 1817 года.|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-11-09|language=|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923173513/http://www.archmap.ru/1817/33-b4-1.jpg}}</ref>. Після реформи волосного поділу 1829 року ''Кулеш Мечет,'' згідно з ''«Ведомостями о казённых волостях Таврической губернии 1829 года»,'' передали до складу [[Учкуйська волость|Учкуйської волості]]{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 132}}. На мапі 1836 року в селі 19 подвір'їв<ref>{{Cite web|url=https://vivaldi.nlr.ru/cm000070062/view/?#page=105|title=Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г.|publisher=Российская Национальная Библиотека|accessdate=2021-3-15|archive-date=9 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210409181519/https://vivaldi.nlr.ru/cm000070062/view/#page=105}}</ref>. Потім, мабуть, у результаті еміграції кримських татар, село помітно спорожніло і на мапі 1842 року Колеч-Мечит позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 подвір'їв<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1842/42-5-4.jpg|title=Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г.|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-11-11|language=|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923173633/http://www.archmap.ru/1842/42-5-4.jpg}}</ref>.

У 1860-х роках, після [[Земська реформа|земської реформи]] [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]], село приписали до [[Владиславська волость|Владиславської волості]]. Згідно зі ''«Списком населённых мест Таврической губернии по сведениям 1864 года»,'' складеному за результатами VIII [[Ревізькі казки|ревізії]] 1864 року, Колеч-Мечеть — власницьке татарське село із 10 подвір'ями, 109 жителями і мечеттю ''при речке Чурюк-су''<ref name="Список">{{Книга
|1 = ссылка часть
|автор =
|частина =
|заголовок = Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г
|оригінал =
|посилання = https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183?page=90
|відповідальний = М. Раевский
|видання = Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел
|місце = СПб
|видавництво = Типография Карла Вульфа
|рік = 1865
|сторінки = 90
|сторінок = 137
|серія = Списки населенных мест Российской империи
|тираж =
|назва =
|archivedate = 24 жовтня 2021
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211024102439/https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183?page=90
}}</ref>. На триверстовій мапі [[Шуберт Федір Федорович|Шуберта]] 1865—1876 року в селі Колеч-Мечит позначено 30 дворів<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1876/3314/33-14-d.htm|title=Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865-1876. Лист XXXIII-14-d|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-11-13|language=|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923173851/http://www.archmap.ru/1876/3314/33-14-d.htm}}</ref>. За ''«Памятной книгой Таврической губернии 1889 года»,'' за результатами Х ревізії 1887 року в селі Келеч-Мечеть значилося 17 подвір'їв і 271 житель. На верстовий карті 1890 року в селі позначено 45 подвір'їв із російсько-татарським населенням<ref>{{Cite web|url=http://etomesto.com/map-krym_verstovka_feodosia/?x=35.259101&y=45.159055|title=Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо.|date=1890|publisher=ЭтоМесто.ru|accessdate=2019-12-4}}</ref>.

За ''«…Памятной книжкой Таврической губернии на 1892 год»'' в Колеч-Мечеті, яка входила до [[Владиславівка (Кіровський район)|Владиславського]] [[Сільська община|сільської общини]], значилося 4 жителя в 1 домогосподарстві, а не входить у сільську общину — 34 ''безземельних''<ref name="Календарь">{{Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 год|81|1}}</ref>. За ''«…Памятной книжкой Таврической губернии на 1902 год»'' в селі Кулеч-Мечеть значилося 24 жителя в 3 домогосподарствах. За ''Статистическому справочнику Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск пятый Феодосийский уезд, 1915 год'', у селі Колеч-Мечеть Владиславського волості Феодосійського повіту значилося 18 подвір'їв із населенням у кількості 73 чоловік приписних жителів і 85 — «сторонніх» без вказівки національностей.

Після захоплення Криму радянською владою, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року<ref>{{Книга: Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область|521|1}}</ref> була скасована волосна система, і село увійшло до складу новоствореного [[Владиславівський район|Владиславівського району]] Феодосійського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи ліквідовувалися, і Владиславівський район став самостійною адміністративною одиницею<ref name="ДЕЛЕНИЕ КРЫМА"/>. Декретом ВЦВК від 4 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.»<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Об%20упразднении%20некоторых%20районов%20Автономной%20Крымской%20С.С.Р. Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С. С. Р.]</ref> Владиславівський район у жовтні 1924 року перетворений у [[Феодосійський район|Феодосійський]]<ref name="Керчь" /><ref>{{Книга: Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область|473|1}}</ref>, і село включили до його складу. Згідно зі ''Списком населённых пунктов Крымской АССР по Всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года,'' в селі Колеч-Мечеть, [[Журавська сільська рада (Кіровський район)|Сеїт-Елінської]] сільради Феодосійського району, значилося 36 подвір'їв, усе селянське, населення становило 141 осіб, із них 138 російських і 3 українців<ref name="Коллектив">{{Книга
|автор = Коллектив авторов (Крымское ЦСУ)
|заголовок = Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года.
|посилання = https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d1/Список_населенных_пунктов_Крымской_АССР.pdf
|місце = Симферополь
|видавництво = Крымское центральное статистическое управление.
|рік = 1927
|сторінок = 219
|сторінки = 174, 175
|назва =
|archivedate = 31 серпня 2021
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20210831190909/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d1/Список_населенных_пунктов_Крымской_АССР.pdf
}}</ref>. В останній раз селище трапляється на двокілометрівці РККА 1942 року<ref>{{Cite web|url=http://etomesto.com/map-krym_rkka2km/?x=35.257900&y=45.159305|title=Крым на двухкилометровке РККА.|date=1942|publisher=ЭтоМесто.ru|accessdate=2019-12-7}}</ref>.

=== Динаміка чисельності населення ===
{{Multicol|60%}}
* [[1805]] — 73 чол.<ref name="Лашков"/>
* [[1864]] — 109 чол.<ref name="Список"/>
* [[1889]] — 271 чол.<ref name="1889 года"/>
* [[1892]] — 38 чол.<ref name="Календарь"/>
{{multicol-break}}
* [[1902]] — 24 чол.<ref name="Календарь и памятная"/>
* [[1915]] — 73/85 чол.<ref name="Андриевский"/><ref>Первая цифра — приписное население, вторая — временные.</ref>
* [[1926]] — 141 чол.<ref name="Коллектив"/>
{{multicol-end}}

== Див. також ==
* [[Новопокровка (Кіровський район)|Новопокровка]]

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==
* {{Книга
|заголовок = Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник
|відповідальний = Под ред. [[Гржибовская, Галина Николаевна|Г. Н. Гржибовской]]
|посилання = http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar
|місце = Симферополь
|видавництво = Таврия-Плюс
|рік = 1999
|сторінок = 464
|ISBN = 966-7503-22-4
|ref = Гржибовская
|назва =
|archivedate = 4 березня 2016
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar
}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20110211212415/http://crimea-map.com.ua/map468206_0_0.htm Карта.] [https://web.archive.org/web/20110211212415/http://crimea-map.com.ua/map468206_0_0.htm Кіровський район, старі і нові назви]

[[Категорія:Колишні населені пункти Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Кіровський район (Крим)]]

Колеч-Мечеть - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott в 19:57, 28 вересня 2023