Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:19:08Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:19, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Mitte27: вилучено Категорія:Солоні озера; додано Категорія:Солоні озера України за допомогою HotCat

2023-02-27T22:42:49Z

вилучено Категорія:Солоні озера; додано Категорія:Солоні озера України за допомогою HotCat

Нова сторінка

'''Керченські озера''' — група із понад 30 [[солоне озеро|солоних озер]] на [[Керченський півострів|Керченському півострові]] [[Крим]]у, переважно у [[Ленінський район (Крим)|Ленінському районі]]. Найбільші з них — [[Актаське]], [[Тобечицьке озеро|Тобечицьке]], [[Узунларське]].

Більшість озер розташовані на [[узбережжя|узбережжі]] [[Чорне море|Чорного]] ([[Аджиголь (озеро)|Аджигольське]], [[Качик (озеро)|Качик]], Узунларське, [[Еояське озеро|Еояське]], [[Мале Єлькинське озеро|Мале Єлькинське]]), [[Азовське море|Азовського]] (Актаське, [[Кояське озеро|Кояське]], [[Чокрацьке озеро|Чокрацьке]]) [[море|морів]] та [[Керченська протока|Керченської протоки]] ([[ Комиш-Бурунське озеро|Комиш-Бурунське]], Тобечицьке) і мають морське походження. Відділені від морів та протоки піщаними та піщано-черепашковими [[Бар (смуга суходолу)|пересипам]]и завширшки від 0,3 до 1,5–2 [[км]]. Вони мілководні й неправильної форми. Живляться фільтраційними морськими та [[підземні води|підземними]] мінералізованими водами.

Невеликі озера у центральній частині півострова ([[Марфівське озеро|Марфівське]], [[Ачі]], [[Карач-Коль]], [[Копти (озеро)|Копти]]) мають материкове походження. Влітку пересихають, живляться за рахунок [[Поверхневі води|поверхневих вод]].

[[Дно]] озер вкрите товщею [[Донні осади|донних відкладень]] (від кількох [[метр]]ів до десятків метрів), переважно [[мул]]исті [[чорний колір|чорного]], темно-сірого, сіро-блакитного кольорів. Вода насичена солями, переважно [[хлориди]] та [[сульфати]]. [[Солоність]] від 40 [[‰]] (Тобечицьке) до 300 ‰ (Марфівське), за винятком Комиш-Бурунського, солоність якого — до 11 ‰. Характерні сезонні коливання солоності (максимув у [[серпень|серпні]]—[[вересень|вересні]], мінімум — у [[грудень|грудні]]—[[березень|березні]]). Влітку більшість озер дуже пересихає і на їхньому дні утворюється шар [[сіль|солі]], зокрема в Актаському і Узунларському. У минулому на багатьох з цих озер видобували сіль.

Чорні намулові відкладення дна озер мають цілющі властивості. 1996 року постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] Кояське, Тобечицьке, Узунларське, Чокрацьке озера зараховані до цілющих.

На опріснених ділянках озера заростають [[Водні рослини|водяною рослинністю]]. Серед негативних явищ — [[цвітіння вод]]и.

{| class="tiles" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Adzhigol.jpg|195px|]]
|[[Файл:AchiLake 1.jpg|240px|]]
|[[Файл:Kojashkoje Lake.jpg|195px|]]
|[[Файл:Опукський природний заповідник. Озеро Узунларське.JPG|220px|]]
|[[Файл:Озеро Чокрак, Ленінський р-н за межами населених пунктів Багеровської сільської ради.JPG|226px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Аджиголь''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Ачі''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Кояське''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Узунларське''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Чокрак''</div>
|}

== Література ==
* ''[[Оліферов Август Миколайович|А. М. Оліферов]].'' {{ГЕУ/2|стаття=Керченські озера|сторінки=138}};
* {{ЕСУ|том=12|автор=А. М. Оліферов.|стаття=Керченські озера|id=11836}}

{{Портали|Географія України|Гідрологія|Крим}}

[[Категорія:Керченська група озер| ]]
[[Категорія:Географія Кіровського району (Крим)]]
[[Категорія:Солоні озера України]]

Керченські озера - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Mitte27: вилучено Категорія:Солоні озера; додано Категорія:Солоні озера України за допомогою HotCat