Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:44:56Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:44, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Kyslinka27 в 17:50, 20 грудня 2022

2022-12-20T17:50:09Z

Нова сторінка

{{Картка:Природоохоронна територія
| name = Геологічна пам'ятка загальнодержавного значення «Карстова шахта Солдатська»
| image =
| зображення_підпис =
| ширина_зображення =
| категорія_мсоп = III
| map =
| caption =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Білогірський район (Крим)|Білогірський район]]<br/>[[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]<br/>біля с. [[Красноселівка (Білогірський район)|Красноселівка]]
| nearest_city = [[Білогірськ]]
|lat_degrees = 44 | lat_minutes = 52 | lat_seconds = 29 | lat_direction = N
|long_degrees = 34 | long_minutes = 34 | long_seconds = 54 | long_direction = E
| площа = 10 га
| заснований =[[14 жовтня]] [[1975]]
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація =
| Карта розташування = Україна Крим
| Карта розташування 2 =
}}

«'''Ка́рстова ша́хта Солда́тська на Карабі́-Яйлі́»''' — [[Геологічні пам'ятки природи|геологічна пам'ятка природи]] вапнякового масиву [[Карабі-Яйла]] на головній гряді [[Кримські гори|Кримських гір]] на теренах [[Білогірський район (Крим)|Білогірського району]] [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]. Була відкрита у Карабійському карстовому районі [[9 травня]] [[1968]] року учасниками спелеотуристичної секції [[Феодосія|феодосійського]] клубу «Кара-Даг», [[14 жовтня]] [[1975]] визнана пам'яткою природи.<ref>{{Cite web |url=http://kazhan.org.ua/library/troglo/troglo-2004-part4.pdf |title=4.1 Печери як об'єкти заповітного фонду |accessdate=9 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518104028/http://kazhan.org.ua/library/troglo/troglo-2004-part4.pdf }}</ref>

== Загальні відомості ==
Землекористувачем території є [[Алушта|Алуштинське]] Державне лісове господарство. Названа на честь безіменних солдат, що полягли в час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]].

Протяжність пам'ятки природи 2.100 [[м]], глибина - 517 м, площа - 4.300 м², об'єм - 16.300 м³, категорія складності 4Б. Найглибша печера [[Україна|України]], найскладніша і третя за довжиною у Криму. До глибини 120 м складається з нахиленої галереї у верхньоюрських вапняках шириною 2-5 метрів. На глибині 120—450 м складається з лабіринту вузьких ходів, що з'єднані колодязями глибиною 9-85 м. У нижній ділянці розміщена обводнена звужена галерея довжиною 380 м, яка завершується [[Сифон (гідрографія)|сифоном]].

У печері багато натічних утворень. [[Каскад]] похилих ходів і колодязів (глибина до 85 м) чергується з вузькими горизонтальними ходами і [[Грот|гротами]]. Температура повітря піднімається з глибиною від 5,2 до 8 °С. Трапляються озера. По дну (на глибині 435 м) протікає струмок. У печері проживають [[бокоплави]], [[ківсяки]].

== Історія ==
Біля озер [[Егіз-Гель]]<ref>Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6: Украина и Молдавия. Выпуск 4: Крым. Под. ред. М. М. Айзенберга и М. С. Каганера. — Л. Гидрометеоиздат. 1966. 75 стор.</ref> (44°52′25″ пн. ш. 34°34′30″ сх. д.) на висоті 980 м від рівня моря за 10 км від Красноселівки [[9 травня]] [[1968]] спелеологи Г. Романенко, В. Марченко, В. Лузін вели пошук карстових порожнин на Карабі на межі пролягання карстових порід. У [[тальвег]]у тимчасового водотоку вони почали розбирати нагромадження каміння у карстовій воронці, де вони виявили лаз діаметром 0,6 м завдовжки 4 м. За ним йшла завалена [[вапняк]]овими брилами галерея, подолання якої зайняло певен час. Галерея розширюється у зал 10-15 м при висоті 5 м. Його замикає невеликий зал з [[каскад]]ом заводнених заглибин, що переходить у заводнений лаз. Він був непрохідним через камінний завал. Рух повітря свідчив про наявність подальшого ходу, але через відсутність інструментів дослідження було припинене.

Вони повернулись наприкінці [[Липень|липня]] [[1969]] року. Завдяки [[Зубило|зубилу]], [[лом]]у на початку [[Серпень|серпня]] вдалось пройти перший завал, за яким йшов новий. Спелеологам вдалось зрушити донизу великий камінь, що відкрило хід. Подальше планомірне дослідження ходів печери проходило у [[Серпень|серпні]]-[[Жовтень|жовтні]] 1969 року. Було досліджено бічні ходи, глухі вертикальні ходи та досягнуто глибини 35 метрів. Похила галерея завширшки 2-5 м була завалена брилами вапняку і розділена заводненими лазами на зали. У [[Червень|червні]] [[1970]] експедиція мала намір досягнути дна печери. У дослідженнях брали участь члени феодосійського клубу «Кара-Даг»: Г. Романенко, А. Кругленко, О. Максимович, С. Пікулькін, М. Джавадов. В. Неліпа, М. Бударін, В. Прошечкін, С. Лебединський, А. Василевський. На глибині 125 м було пройдено вузький заводнений лаз шириною 30-35 [[см]]. Дальше йшов хід по руслу підземної річки через зали з [[сталактит]]ами, гелактитами. Аналіз виявив у сталактитах з чорною серцевиною вміст 44 % [[Залізо|заліза]]. Після 9-12 метрових вертикальних проходів йде велика зала висотою до 20 метрів з рожевими циліндричними сталагмітами. Далі йдуть нові вертикальні ходи до глибини 281 метру, де прохід завершувався. У ходах було виявлено натьоки (сталактити, сталагміти), субаквальні відкладення (забереги, кристали), скупчення вапнякової гальки, значні відкладення [[Глина|глини]].

Наступного року [[1971]] члени феодосійського спелеоклубу «Кара-Даг» провели подальше дослідження. Вони виявили новий лаз наприкінці верхньої похилої галереї. Ряд переважно вертикальних ходів вів до глибини понад 400 метрів. На глибині 340 м йде широкий вертикальний прохід «Надія» висотою 85 метрів, по стінках якого тече невеликий потік. Далі йде вузька похила тріщинна галерея завдовжки 380 м з постійним водотоком на її дні. Місцями склепіння знижується, утворюючи напівсифони. Приблизно на 320 м галереї зліва впадає невеликий потік. Наприкінці галереї у вертикальному лазі знаходиться великий сифон з сильним підземним водотоком — перший виявлений в карстових печерах [[Карабі-Яйла|Карабі]]. Температура у печері зростає з 5,2 °C до 8 °C. Температура води у сифоні 9,1 °C. У [[Травень|травні]] і [[Вересень|вересні]] [[1972]] експедиція Інституту мінеральних ресурсів запустила у водотік по 10 [[кг]] флюоресценту, який виявили у джерелі [[Бурульча]] біля села [[Міжгір'я (Крим)|Міжгір'я]] ({{lang-crh|Baqsan}})<ref>[http://www.skitalets.ru/books/karabi_chuprik/ Нагорье Караби. Путеводитель Автор: Чупиков Б. Л., Гидрометеоиздат, 1988, 160 стр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140627003147/http://skitalets.ru/books/karabi_chuprik/ |date=27 червня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.

Переважно вихованці станцій юних туристів зі своїми керівниками з [[Полтава|Полтави]], [[Ужгород]]у, [[Івано-Франківськ]]а, [[Запоріжжя]] провели [[1993]] екологічну експедицію, піднявши на поверхню до 500 кг сміття у 63 транспортних [[Мішок|мішках]]. Вхід до печери [[1996]] члени клубу «Карадаг» перекрили решітчастими дверима, що були згодом зірвані. [[22 травня]] [[2010]] року спільними зусиллями членами клубу «Карадаг» і Федерації спортивного туризму Південно-Східного Криму відновлено двері на вході до шахти «Солдатська». Розглядається можливість дослідження печери за сифоном.

У печері відновлено стаціонарне навішування, винесено стару мотузку, плануються роботи в засифонній частині. Ключ від печери зберігається в клубі «Карадаг», м. [[Феодосія]].

== Джерела ==
* Дублянский В. Н. Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма. — Л. : Наука, 1977. стор. 182
* Амеличев Г. Н., Касьян Ю. М., Козлов М. А. , Папий А. В. , Троц В. С. Спелеонаследие Крыма на пороге третьего тысячелетия // Свет. — 2000. — № 21. — С. 10-14.
* Кроптя В. Пещера «Солдатская» // Крымская правда. — 7 августа 1970 г.
* Крубер А. А. Карстовая область Горного Крыма. — М., 1915. — 320 с.
* Папий А. В. Юбилей: 100 пещер, добавленных в кадастр пещер Крыма спелеологами г. Ялты за период 1997–2009 гг. // Свет. — 2010. — № 36. — С. 22-25.

== Посилання ==
* [http://speleo.land.kiev.ua/atlas-3-4.html Атлас печер України Карабійський карстовий район] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221150648/http://speleo.land.kiev.ua/atlas-3-4.html |date=21 грудня 2014 }}
* [http://speleo.land.kiev.ua/cave-15.html Печера Солдатська. Схема] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160128150010/http://speleo.land.kiev.ua/cave-15.html |date=28 січня 2016 }}
* [http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/soldatskaya.shtml Солдатская шахта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518094136/http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/soldatskaya.shtml |date=18 травня 2015 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20180401084305/http://www.on-line.crimea.ua/active/karadag_soldatskaya.html Феодосийский городской туристский клуб «Карадаг». Пещера «Солдатская»] {{ref-ru}}
* [http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/images/soldatskaya_topo.png Топографічний розріз шахти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121108032711/http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/images/soldatskaya_topo.png |date=8 листопада 2012 }}
* [http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/images/soldatskaya_plan_lg.png План шахти Солдатська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305021345/http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/images/soldatskaya_plan_lg.png |date=5 березня 2016 }}
* [http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/STO_Soldatskaya_ru.pdf Фрагмент звіту експедиції 2004 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170327030122/http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/STO_Soldatskaya_ru.pdf |date=27 березня 2017 }}
* [http://caves.in.ua/cave.php?id=944 Кадастр печер та порожнин України Печера Солдатська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211124183123/https://caves.in.ua/cave.php?id=944|date=24 листопада 2021}}
* [http://www.rgo-speleo.ru/caves/cavelist1989.htm#x4 Перелік класифікованих печер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200804020253/http://www.rgo-speleo.ru/caves/cavelist1989.htm#x4|date=4 серпня 2020}}
* [http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/STO_Soldatskaya_ru.pdf Солдатська печера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170327030122/http://jalita.com/guidebook/cave_crimea/STO_Soldatskaya_ru.pdf|date=27 березня 2017}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Печери Криму]]

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}}
{{Пам'ятки природи України загальнодержавного значення}}
{{Природно-заповідний фонд Алушти}}

[[Категорія:Печери Криму]]
[[Категорія:Визначні пам'ятки Криму]]
[[Категорія:Кримські гори]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1975]]

Карстова шахта Солдатська на Карабі-Яйлі - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Kyslinka27 в 17:50, 20 грудня 2022