Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:24Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:30, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Seva Seva: /* Джерела */

2023-01-15T08:57:36Z

Джерела

Нова сторінка

{{особа}}
'''Карач-Бей''' ('''Караш-Бей''', '''Караш-мурза'''; ? — [[1663]]) — військовий та політичний діяч [[Кримське ханство|Кримського ханства]], мурза [[Аргин (рід)|Аргинський]], [[бей]] [[Джамбуйлуцька орда|Перекопської орди]] ([[1653]]–[[1663]]).

== Життєпис ==
[[Файл:Karas Bey letter to Ivan Vyhovsky.jpg|thumb|right|{{center|Лист Карач-Бея до І. Виговського зі згодою надати військову допомогу проти Московії. [[1659]]. ''Центральний історичний архів у Варшаві''}}]]

Вперше згадується в документах у [[1643]] році як ''Караш-мурза''. У 1640-х роках — відомий організатор татарських набігів на землі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[Московське царство|Московського царства]]. У [[1647]] році з 10-тисячним військом намагався вторгнутися в Московщину, але був розбитий [[11 липня]] біля верхів'я річки [[Тиха Сосна]]. Поранений Караш-мурза втік «з невеликими людьми».

У [[1648]] році під командуванням [[Тугай-Бей|Тугай-Бея]] брав участь у бойових діях проти польського коронного війська на боці козаків [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницького]].

У [[1651]] році очолював татарський загін у [[Битва під Білою Церквою (1651)|битві під Білою Церквою]]. У [[Битва під Батогом|битві під Батогом]] загін татар на чолі з Караш-мурзою здійснив удавану втечу, заманивши у засідку польську кінноту. Після бою його підлеглі взяли участь у страті полонених поляків. Польський шляхтич С. Друшкевич, що залишився живий у різанині, назвав мурзу у своїх спогадах «великим ворогом народу нашого».

У [[1653]] році очолив [[Джамбуйлуцька орда|Перекопську орду]], прийнявши титул «бея», змінивши зміщеного ханом Батиршу-Бея. У [[1655]] році брав участь у бойових діях проти козацько-московських військ на боці [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

У [[1658]] році вів перемови з гетьманом [[Іван Виговський|Іваном Виговським]] про союз проти Москви. Очолював кримськотатарське військо, що під [[Полтава|Полтавою]] допомогло гетьманові розгромити [[Повстання Пушкаря і Барабаша|повстанців М. Пушкаря та Я. Барабаша]]. У червні [[1659]] року привів на допомогу І. Виговському 20-тисячне татарське військо. [[Битва під Говтвою (1659)|Під Говтвою розгромив]] московський загін В. Новосильцева та козаків-опозиціонерів [[Іван Силка|І. Силки]].

Брав участь у [[Конотопська битва|Конотопській битві]] [[8 липня]] 1659 року. На думку російського історика І. Бабуліна, саме Карач-Беєві належало авторство плану із заманювання та оточення московської кінноти.

Загинув у [[1663]] році під Перекопом у бою з [[Запорозька Січ|запорозькими козаками]] [[Іван Сірко|І. Сірка]] та царським загоном [[Косагов Григорій Іванович|Г. Косагова]].

== Історичні оцінки ==
Турецький письменник [[XVII століття|XVII ст.]] [[Евлія Челебі]] так характеризував Карач-Бея:

{{text|Караш-Бей — хоробрий і безстрашний, джигіт, схожих на якого немає, що прагне до бою.}}

== Джерела ==
* Бабулин И. Битва под Конотопом. 28 июня 1659 года. — Москва, 2009.
* [https://portal-slovo.ru/history/35283.php Волков В. Военные действия на южных «украйнах» Московского государства (1630-1640-х гг.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201125061424/https://portal-slovo.ru/history/35283.php |date=25 листопада 2020 }}

{{Бібліоінформація}}
{{Хмельниччина}}
{{Руїна|Персоналії=так}}

[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Хмельниччина]]

Карач-бей - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Seva Seva: /* Джерела */