Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:35:05Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:35, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Haida в 13:37, 9 грудня 2021

2021-12-09T13:37:38Z

Нова сторінка

{{Infobox Military Conflict
|conflict = Караманська битва
|partof = [[Російсько-дагестанські війни]]
|image =
|caption =
|date = [[1605]]
|place = [[Караманське поле]], [[Дагестан]]
|result = перемога дагестанців
|combatant1 = [[Московське царство]] Мала Кабарда [[чеченці]] [[інгуші]]
|combatant2 = [[Тарковське шамхальство]] Велика Кабарда даргінци [[Османська імперія]] [[Кримське ханство]]
|commander1 = [[Бутурлін Іван Михайлович|Іван Бутурлін]] [[Плещеєв Осип Тимофійович|Осип Плещеєв]] [[Полєв Іван Осипович|Іван Полєв]] [[Сунчалей Янгличев]] [[Батай Шихмурзін]]
|commander2 = [[Султан-Мут]] [[Герей-хан]]
|strength1 = 7 000 стрільців ногайці, чеченці, інгуши, кабардинц (чисельність невідома)
|strength2 = 20 000 дагестанців 13 000 кабардинів та кримських татар до 1 000 яничар
|casualties1 = майже усі війська
|casualties2 =
}}
'''Караманська битва або Битва на Караманському полі (Къараман авлакълар)''' — багатоденні бойові сутички у 1605 році між військами [[Московське царство|Московського царства]] та коаліцією дагестанців на чолі із [[Тарковське шамхальство|Тарковським шамхальством]] при підтримці [[яничари|яничарських]] загонів [[Османська імперія|Османської імперії]] та [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. В результаті перемоги останніх на 118 років зупинило російську агресію в Північному [[Кавказ]]і.

== Передумови ==
Захоплення у 1556 році Московським царством [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]] започаткувала політику Московії щодо розширення своїх кордонів на південній за рахунок тамтешніх держав. Вже у 1560 році відбувся перший похід на [[Передкавказзя]] на чолі із воєводою Черемісіновим. З цього моменту безперервно здійснювалися походи проти держав Північного Кавкази та [[Велика Кабарда|Великої Кабарди]]. Після цього південні кордони московських царів впритул підійшли до Кавказу. На шляху подальшого активного просування московщини на південь з'явилося перешкода — опір кумиків. Їх очільник [[Чопан ібн Будай|Чопан]], [[Тарковське шамхальство|шамхал з Таркі]] вирішив організувати опір супротивнику. Для цього почала формуватися коаліція задля участі у майбутньому протистоянні. Для цього шамхал звернувся до османського султана та правителів північного Дагестану та Великої Кабарди.

Водночас московський цар [[Борис Годунов|Борис I Годунов]] вирішив скористатися військовими діями між Персією та Османською імперією задля захоплення всього Дагестану з [[Дербент]]ом, [[Баку]] і [[Шемаха|Шемахі]]. Для цього було також укладено військовий союз з [[Олександр II (цар Кахетії)|Олександром II]], царем [[Кахетія|Кахетії]]. В підсумку склалися умови для масштабного протистояння між християнською Московією та мусульманськими державами Кавказу.

У 1604 році московські воєводи [[Бутурлін]] та [[Плещеєв]] розпочали великий похід. Основу їх війська склали добірні загони стрільців (на кшталт гвардії). По прибуттю на Кавказ до них долучилися загони [[Терські козаки|терських козаків]], [[Ногайці|ногайців]], кабардинського мурзи [[Сунчалей Янгличев|Сунчалея Янгличева]] і чечено-інгушські загони під орудою [[Батай Шихмурзін|Батая Шихмурзіна]]. Водночас відправлено до Кахетії послів [[Татіщев|О.Татіщева]] і [[Іванов|Л.Іванова]], які повинні були сповістити царя Олександра II про похід, щоб той зі свого боку спрямував війська до Дагестану.

В свою чергу шамхал Сурхай II втік угори, а московіти захопили [[Таркі]], [[Ендірей]] і [[Теплі Води]], заклали фортецю на [[Тузлукі]] та неподалік Таркі. При цьому головою організації спротиву став син Чопан-шамхала — [[Султан-Мута|Султан-Мут]] (в Росії відомий як Султан-Махмуд). Він зумів заручитися підтримкою кабардинців завдяки родинним зв'язкам (його мати була донькою Узун-Черкеса, кабардинського мурзи). В результаті останні спрямували загін поєднаний з кримськими татарами, що разом склало 13 тис. вояків. Про намір підтримати Султан-Мута заявив очільник яничарської залоги в Дербенті. Також Чопан-шамхал спрямував свого сина Герей-хана з військами. В коаліцію увійшли даргінське вільне суспільство.

Наприкінці 1604 року з невідомих причин Бутурлін відправив 5 000 вояків до Астрахані, проте вони потрапили у пастку кумиків, які на чолі із Султан-Мутою та Герей-хан повністю знищили цей загін.

== Хід бойових подій ==
Напочатку 1605 року Султан-Мут з союзниками підійшов до Таркі, звів проти кріпосних стін насип. Після триденних бойових дій виснажені сторони пішли на перемовини. Втім московські війська опинилися в більш складному становищі з огляду на те, що майже усі укріплення були знищені, а велика московська армія не змогла розвернутися на невеличкій ділянці. Цим скористалися війська Султан-Мути, щоб ще більш блокувати московитів, особливо від постачання харчів.

Зрештою Султан-Мут з яничарським агою прибули в розташування московських військ, де тривали перемовини з їх воєводами. За підсумками перемовин укладено мирну угоду, за якою московити вимушені були відмовитися від планів підкорити Дагестан. Після цього московські воєводи оголосили про відступ. Султан-Мут в забезпечення обіцянки про вільний пропуск дав воєводі в заручники (аманати) свого сина.

Проте незабаром [[улем]] звільнив мусульманського військовика від обіцянки християнським воєводам. Тому з усіма військами Султан-Мут рушив проти московитів та їх союзників. Вирішальна битва відбулася біля річок Сулак та Шура-озень на Караманському полі (Караман — Чоре каміння) неподалік від сучасної [[Махачкала|Махачкали]], де московити після тривалої та запеклої битви зазнали нищівної поразки. Лише з маленьким загонам князь [[Масальський Володимир|Володимир Масальський]] з невеличким загоном зумів вирватися та відступити до московських кордонів.

Про перебіг подій замало інформації. Московські літописці, а потім російські історики звинувачували супротивників у підступності, що московити не були готові, стрільці не зуміли підготувати вогнепальну зброю. Проте цьому немає підтвердження. Але раптовість атаки дагестанців на московитів не можна виключати. Проте це не стало вирішальним з огляду на те, що яничари також мали вогнепальну зброю. Напевне перемогу вирішило злагодженість військ Султан-Мута та деморалізація московитів після невдачі біля Таркі.

== Підсумки ==
Після Караманської битви до початку [[Перський похід Петра І|Перської походу московського царя Петра I]], коли було захоплено Дербент, Баку, Гілянь, Мазендаран, Тарковське шамхальство стало домінуючою силою в регіоні Північно-Східного Кавказу.

Перемога на Караманському полі стала важливим етапом в духовно-моральному відродженні кумиків, потужним фактором кумицької ідентичності, підйому кумицької національної самосвідомості. У міжнародний політичний лексикон увійшли терміни «дагестанці», «кумицький народи», під якими, насамперед, малися на увазі самі кумики і гірські племена, що опинилися в орбіті їх політичного і культурного впливу. Ще у середині XVIII ст. дагестанців зазвичай асоціювали з кумиками.

== Джерела ==
* Очерки истории Дагестана. В 2т. /Отв. ред. проф. [[Косвен Марк Осипович|М. О. Косвен]]. -Махачкала: Дагкнигоиздат, 1957. Т. 1.- 392 с; Т. 2.- 478 с.; История Дагестана. В 4 т. — М: Вост. лит., 1967. Т.1. — 432 с.
* Chantal Lemercier-Quelquejay. Cooptatinon of the Elites of Kabarda and Daghestan in the sixteenth Century // The North Caucasus barrier. London. 1992. Pp. 39-41)
* https://web.archive.org/web/20150705050644/http://historywar.org/751-karamanskaya-bitva/

[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Битви Московського царства]]
[[Категорія:Битви у Дагестані]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Нова історія Дагестану]]
[[Категорія:Історія Кабарди]]
[[Категорія:Історія Кумикії]]
[[Категорія:Нововічна Чечня]]
[[Категорія:Махачкала]]
[[Категорія:1605 у Росії]]
[[Категорія:Конфлікти в 1605]]

Караманська битва - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Haida в 13:37, 9 грудня 2021