ua>Антон Кавалер: /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */

2023-03-18T14:39:56Z

growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0

Нова сторінка

'''Канжальская битва''' — нічний бій [[1708]] року, в ході якого [[черкеси]] під проводом князя-валія [[Кургоко Атажукін]]а завдали поразки і розгромили війська кримського хана [[Каплан I Ґерай|Каплан Герая]], що складався з османів і кримських татар<ref name = autogenerated1>{{Cite web |url=http://www.kabardhorse.ru/history_rus.html |title=«Кабардино-Балкарська Правда» від 11.07.2007 |accessdate=03.07.2015 |archiveurl=https://archive.today/20130417001833/http://www.kabardhorse.ru/history_rus.html |archivedate=17.04.2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://slovari.yandex.ru/~книги/Монархи.%20Мусульманский%20Восток%20XV-XX/Гиреи/ |title=Рижов К. В. Всі монархи світу: Мусульманський Схід. XV–XX ст .: Вече, 2004.544 с. |accessdate=3 липня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150706000200/https://slovari.yandex.ru/~книги/Монархи.%20Мусульманский%20Восток%20XV-XX/Гиреи/ |archivedate=6 липня 2015 |deadurl=yes }}</Ref>. У 2013 р Центр військової історії Росії Інституту російської історії РАН склав експертний висновок, у якому визнається факт і значимість Канжальскої битви<ref>{{Cite web |url=http://ksaoo.org/news/kanzhalskaja_bitva_ehkspertnoe_zakljuchenie_centra_voennoj_istorii_rossii_instituta_rossijskoj_istorii_ran/2014-02-14-39 |title=/ Експертний висновок Центру воєнної історії Росії Інституту Російської історії РАН |accessdate=2015-07-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140421050643/http://ksaoo.org/news/kanzhalskaja_bitva_ehkspertnoe_zakljuchenie_centra_voennoj_istorii_rossii_instituta_rossijskoj_istorii_ran/2014-02-14-39 |archivedate=2014-04-21 |deadurl=yes }}</ref>.

== Дослідження ==
Перше наукове дослідження, присвячене Канжальській битві, з'явилося у 1986 році. У своїй статті «Канжальська битва та її відображення в кабардинському фольклорі», опублікованій у збірнику «Актуальні питання кабардино-балкарської фольклористики та літературознавства», В. Сокуров реконструював події 1708 року. Усі наступні автори посилалися передусім на цю роботу. Відомості про Канжальску битву містяться і у працях з фольклористики відомого кабардинського просвітника [[Шора Ногмов |Шори Ногмова]].

== Загальні відомості ==
Причиною військового конфлікту було небажання [[кабардинці]]в сплачувати данину кримському ханові й [[Османський султан |османському султану]]. [[Кримські татари]] і [[османи]] — всього приблизно 20 тисяч осіб на чолі з ханом [[Каплан I Герай]] виступили в Кабарду для упокорення кабардинців. Завдяки діючому тоді [[Константинопольський мирний договір (1700) | Константинопольському мирному договору (1700)]] кримські татари розраховували на невтручання московських військ, а тому розраховували на легку перемогу проти нечисленних кабардинців.

Відомо, що спочатку кабардинці влаштували пожежу в стані ворога, потім в атаку пішли 7000 [[Кіннота|кінноти]] (на чолі з князем Кабарди Кургоко Атажукіна). Ідея тактики раптового нападу була запропонована [[Джабагі Казаноко]] ({{lang-kbd|Къэзэнокъуэ Жэбагъы}}, 1685–1750).

Османсько-кримськотатарське військо було знищено за одну ніч. Спромоглася втекти лише нечисленна група кримських татар на чолі з [[Каплан I Герай]].

Іноземні джерела повідомляють різні цифри кількості воїнів кримсько-османського війська, цифри коливаються значно — від 30 до 100 тисяч осіб. Критично налаштовані автори вважають достовірною цифру 20 тисяч осіб, яка випливає з джерела кабардинського походження, зокрема посилаються на лист князя [[Татархан|Татархана]] Бекмурзовіча, який повинен був знати величину війська противника<ref name = "Кріт">{{Cite web |url=http://www.diary.ru/~Makskozak/p91937234.htm |title=Василь Каширін. Ще одна «Мати Полтавської баталії»? До ювілею Канжальскої битви 1708 |accessdate=3 липня 2015 |archive-date=4 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150704093123/http://www.diary.ru/~Makskozak/p91937234.htm }}</ref>, також з посиланням на нього вважають кількість загиблих кримських татар близько 11 тисяч осіб.

== Військово-політичні події, що передували битві ==
У XVI столітті кабардинці й московити страждали від спустошливих набігів кримських феодалів, що штовхало їх на зближення.

У ході [[Кримський похід на Москву (1521) | походу на Москву (1521)]] військо Кримського хана розбило московське військо, спалило Москву, вбило безліч людей і захопило у полон понад 60 тисяч осіб.

Підтримка [[Кабарда | Кабарди]] була вигідна Москві в її боротьбі з [[Кримське ханство|Кримським ханством]]. Уже в [[1552]] у кабардинці разом з московськими військами брали участь у [[Облога Казані (1552) |взятті Казані]].

У [[1556]] р. адиги здійснили ряд сміливих воєнних операцій, в результаті яких були захоплені [[Османська імперія|османсько]] — татарські військові бази [[Темрюк]] і [[Тамань]]. Ця акція адигів багато в чому сприяла розгрому московськими військами [[Астраханське ханство |Астраханського ханства]] того ж року..

У [[1561]] р. [[Іван Грозний]] одружився з дочкою кабардинського князя Темрюка Ідарова — [[Марія Темрюковна|Гошаней Темрюковною]], яка після хрещення взяла ім'я «Марія».

В ході другого [[Кримський похід на Москву (1571) | походу на Москву (1571)]] військо Кримського хана розбило московське військо, другий раз спалило Москву, вбило безліч людей і захопило в полон понад 40 тисяч чоловік.

У 1570-і роки, незважаючи на невдалу астраханську експедицію, кримські татари і османи зуміли відновити свій вплив у регіоні. Московити були витіснені з регіону Кавказу більш ніж на століття, хоч формально західнокавказькі горяни, адиги й абази залишалися московськими підданими.

3 липня [[1700]] між [[Московське царство|Московським царством]] і Османською імперією було укладено [[Константинопольський мирний договір (1700) | Константинопольський мирний договір]], за яким Московське царство отримала [[Азов (місто)|Азов]] з прилеглою територією і заново збудованими фортецями ([[Таганрог |Таганріг]], [[Маріуполь|Павловськ]], [[Міус]]) звільнялася від щорічної виплати данини кримському хану. Османські імперії передавалася частина Подніпров'я з османськими фортецями. Стаття VII цього [[Константинопольський мирний договір (1700) | договору]] свідчила: "А достальні землі, як по сю пору від Держави Оттоманської Влади були, паки тим же чином в Державі й у володінні його ж нехай зостануться Ногайцям й Черкасам і іншим підкореним Турської Державі… ", таким чином в той момент історії Московія не могла втрутитися у відносини кабардинців й Кримського хана. Мирний договір Московського царства й Османської імперії забезпечив нейтралітет останньої і дозволив Петру I сконцентрувати всі військові сили для[[Північна війна | Північної війни]].

== Джерела інформації про битву ==
[[Черкеси |Адизьких]] чи ([[Черкеси | кабардинських]]) історичних записів щодо Канжальскої битви не збереглося. При аналізі основних подій використовуються тільки історичні відомості, повідомлення (записи) нейтральних іноземних авторів XVIII століття.

== Повідомлення [[Абри де ла Мотре |Мотре]] ([[1711]]) ==
У [[1711]], [[Абри де ла Мотре]] (французький агент шведського короля [[Карл XII]]) відвідав [[Кавказ]] і, можливо, є першим, хто зробив докладний опис цієї битв<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1700-1720/de_la_Motre_Abri/text1.htm |title=Подорож пана А. де ла Мотре в Європу, Азію та Африку |accessdate=3 липня 2015 |archive-date=29 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111129205441/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1700-1720/de_la_Motre_Abri/text1.htm }}</ref>. Опис своїх подорожей у 2-х тома, Мотре видав у Лондоні у 1724 році англійською мовою, а у [[1727]] перевидає в Гаазі французькою мовою.

Згідно записів Мотре, коротка хроніка подій така: [[Черкеси]] платили щорічну велику данину султану, щоб бути забезпеченими від татарських набігів, проте султан не забезпечив дотримання цього зобов'язання, і татари робили набіги до самого центру Черкесії, грабуючи і відбираючи все, що могли здобути. Черкеси задумали не тільки припинити ці розбої, але й відмовитися від сплати щорічної данини. Султан повів військо всяких татар (чисельністю близько 100 тис. -за Мотре). [[Черкеси]] відправили у табір хана листи з висловленням покірності і проханнями про мир. Далі, упродовж 19-ти днів черкеси присипляли пильність війська ворога переговорами про кількість і якість майбутньої данини, а потім несподівано напали на табір з усіх боків і перебили більшу частину війська. «Хан, який знаходився на чолі утікачів, залишив свого брата, одного сина, свої польові гармати, намети і багаж. Після свого повернення він був позбавлений влади і відправлений у заслання на острів [[Родос]]<nowiki/>».

== Повідомлення [[Ксаверій Главані | К. Главані]] — [[1724]] ==
Французький консул у Криму і перший лікар хана у Бахчисараї, [[Ксаверій Главані]], у своєму «Описі Черкесії» 20 січня [[1724]] р. записав<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1720-1740/Xaverio_Glavani/text.htm |title=Ксаверій Главані, Опис Черкесії. 1724 |accessdate=3 липня 2015 |archive-date=29 грудня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071229094957/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1720-1740/Xaverio_Glavani/text.htm }}</ref>:
{{Початок цитати}}
'' "Кримський хан … хотів зобов'язати провінцію Кабарга, найзначнішу з усіх, давати йому більше число рабів, аніж було встановлено. Народ взявся за зброю, відбувся кровопролитний бій, татари були розбиті вщент, сам хан ледве встиг врятуватися і втратив свої чоботи; у битві полягло більше 5,000 татар, в тому числі багато мірз або дворян. "''
{{Кінець цитати}}

== Повідомлення [[Гербер, Йоганн Густав |Гербера]] ([[1728]]) ==
У [[1728]] р, [[Гербер, Йоганн Густав | Гербер Йоганн Густав]], який за дорученням Російської імперії робив карту Кавказу і опис народів, що його населяють, також повідомляв про цю битву<ref name="Гер">{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1720-1740/Gerber_Johann_Gustav/text1.htm |title=«Записки» Гербера Йоганна Густава |accessdate=3 липня 2015 |archive-date=27 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130327135600/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVIII/1720-1740/Gerber_Johann_Gustav/text1.htm }}</ref>:
{{Початок цитати}}
'' "Черкеси обох частин Кабарди є одним і тим же народом, і з давніх часів до теперішнього часу вони були вільними людьми, бо, хоча вони повсякчас виявляли велику прихильність до Росії і багато хто з їх князів зі своїми людьми вважали себе її підданими, проте це було тільки на словах, і їх свобода від цього аніскільки не постраждала. У різні століття кримський хан змушував їх посилати йому щорічно в знак відданості подарунок, а саме доброго коня, панцир, або шаблю, або дорогий лук, або красиву дівчину, яких можна було знайти повсюдно у Кабарді якнайкращої якості. Щоб доставити і вибрати найкраще, з Криму в Кабарду щорічно відправлявся уповноважений, якого треба було як слід прийняти; він мав право разом зі своєю свитою бавитися з їх дружинами і дочками, скільки йому завгодно було. Але 20 років тому черкеси вирішили скласти з себе цю повинність і умертвили кримських довірених, посланих для огляду, з усією їх свитою. Після цього кримський хан відправив свого візира з 30 000 військ проти черкесів, щоб спустошити їх землю дощенту. Але черкеси послали кілька людей зі свого середовища до татар, які видали себе за перебіжчиків і запропонували їм провести їх невідомою дорогою в середину Кабарди. Коли татари дали їм себе обдурити і повести цією помилковою дорогою, в одній з ущелин вони були атаковані з усіх боків черкесами, які заклали всю дорогу камінням і перебили всіх так, що з кримської армії жодна людина не повернувся назад. З того часу вони знову отримали повну свободу. "''
{{Кінець цитати}}

== Повідомлення [[Кемпфер, Енгельберт |Кемпфера]] ([[1711]]) ==

Німецький мандрівник [[Кемпфер, Енгельберт | Енгельберт Кемпфер]] (помер у 1715), записав<ref>{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVII/1680-1700/Kaempfer_Engelbert/text1.htm |title=Енгельберт Кемпфер |accessdate=3 липня 2015 |archive-date=29 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111129204459/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVII/1680-1700/Kaempfer_Engelbert/text1.htm }}</ref>:
{{Початок цитати}}
'' Наприкінці 1708 р. хан Малої Татарії зажадав подвоєної податі з сусідніх черкесів; але коли вони йому в цьому відмовили, він пішов на них з великим військом. Черкеський князь придумав хитрість і домовився з 30 молодими сильними солдатами, щоб вони перебігли до татарського хана і в певний день перебили б найнатніших офіцерів. Перебіжчики зробили це, і в той же час черкеси напали на ворога так, що завдяки такому сум'яттю була здобута повна перемога, і татарський хан врятувався тільки з великим трудом. ''
{{Кінець цитати}}

== Інші джерела ==

Крім вищевказаних, ще у 18 столітті про перемогу кабардинців над кримським ханом 1708 року писали османські автори '''Сейід Різа''' і '''Мехмет Фундуклей''', колишній молдавський господар і вчений [[Кантемир, Дмитро Костянтинович | Д. К. Кантемир]] і ряд інших, повідомлення яких у головному сходяться, хоч іноді і сильно розходяться в деталях<ref name = "Кріт" />.

== Історичне значення ==
Канжальська битва захистила [[Черкеси | черкесів]] від непомірних грабіжницьких апетитів кримського хана, проте не змогла повністю звільнити Кабарду від статусу данника, оскільки у наступні десятиліття після Канжальской битви джерела відобразили цілий ряд випадків виплати [[Черкеси |черкесами]] данини і видачі аманатів — аналогічно цьому перемога московитів в Куликівській битві [[1380]] р. не звільнила їх від [[Ординське ярмо |ординського ярма]]<ref name = "Кріт" />.

Збереження Кабарди, як данника, багато в чому було зумовлене поразкою Московського царства у війні з Османською імперією [[1711]] р., яка в свою чергу була наслідком невдачі московських військ у [[Прутський похід (1711) |Прутському поході]]<ref name = "Кріт" />.

За думкою російського історика [[Артамонов, Володимир Олексійович|Володимира Артамонова]], що розгром кабардинцями у [[1708]] році війська кримського хана Каплан-Гірея у Кабарді дозволив їм брати активну роль у походах московського царя [[Петро Перший|Петра І]].<ref>[http://zapadrus.su/bibli/istfbid/2011-10-04-17-25-35/460--lr.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704144703/http://zapadrus.su/bibli/istfbid/2011-10-04-17-25-35/460--lr.html|date=4 липня 2015}}''[[Артамонов, Володимир Олексійович| Артамонов В. А .]] ''<span> «Зоря Полтавської перемоги</span> <span>— битва при Лісовий»</span></ref>

== Святкування перемоги ==
У 2008 році [[Кабарда]] святково відзначила 300-річчя перемоги в Канжальскій битві. Тоді черкеси організували похід до ймовірного місця битви - гори Канжол у Балкарії, де був встановлено пам'ятку - застромлений у землю кинджал, що значило у давнину дана земля відвойована.<ref name = autogenerated1 /> Місцеві балкарці зустріли черкесів демонстрацією з плакатами «Канжальської битви не було» й «Застовбити землю не дамо!»<ref>''Полина Еременко''. {{cite web|author=|url=https://meduza.io/feature/2018/09/20/kabardintsy-i-balkartsy-possorilis-iz-za-bitvy-1708-goda-kotoroy-vozmozhno-ne-bylo-est-zaderzhannye-omonovtsu-prolomili-golovu|title=Кабардинцы и балкарцы поссорились из-за битвы 1708 года, которой, возможно, не было. Есть задержанные, омоновцу проломили голову.|lang=|website=meduza.io|date=|accessdate=2019-01-12|deadlink=no|archive-date=21 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180921111806/https://meduza.io/feature/2018/09/20/kabardintsy-i-balkartsy-possorilis-iz-za-bitvy-1708-goda-kotoroy-vozmozhno-ne-bylo-est-zaderzhannye-omonovtsu-prolomili-golovu}} ''[[Meduza]]'', 20.09.2018</ref>.

25 вересня [[2008]] р. у Фонді культури КБР відбулася презентація нової картини-пам'ятника Мухадина Кішева «Канжальська битва».

В 2018 году на 310-річчя битви було організовано похід на конях кабардинської породи до гори Канжол під адизькими прапорами, проте у балкарському селі [[Кенделен]] похід було зупинено. Балкарці й черкеси влаштували стутички з метанням один в одного каміння. Російська влада була вимушена ввести частини [[Національна гвардія Росії|Національної гвардії]], що застосувала проти балкарців й черкесів дубинки.<ref name="komm">{{cite web|author=|url=https://www.kommersant.ru/doc/3745753|title=Горы и предубеждения — Страна — Коммерсантъ|lang=ru|website=www.kommersant.ru|date=|accessdate=2019-01-12|deadlink=no|archive-date=2 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190502185736/https://www.kommersant.ru/doc/3745753}}</ref>

== Примітки ==
# {{Примітки}}

{{Адиги}}
[[Категорія:Історія Кабардино-Балкарії]]
[[Категорія:Історія Балкарії]]
[[Категорія:Історія Кабарди]]
[[Категорія:Історія адигів]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Новоісторична Росія]]
[[Категорія:1708 у Європі]]
[[Категорія:Битви 1708]]

Канжальська битва - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Антон Кавалер: /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */

← Попередня версія	Версія за 01:35, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)