Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T11:33:43Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 13:33, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Yakudza: clean up, removed: : Научный журнал за допомогою AWB

2023-01-24T22:40:43Z

clean up, removed: : Научный журнал за допомогою AWB

Нова сторінка

{{Науковець
| ім'я = Ілля Ілліч Казас
| ім'я_мовою_оригіналу ={{lang-hbo| אליהו בן אליה קזז}}
| зображення = Казас Илья.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| дата народження =11.3.1832
| місце народження = [[Армянськ]]
| дата смерті = 14.1.1912
| місце смерті = [[Євпаторія]]
| резиденція =
| громадянство = {{RUSold}}
| національність = [[караїм]]
| галузь = [[Сходознавство]]
| заклад = [[Олександрійське караїмське духовне училище]]
| Alma Mater = [[Санкт-Петербурзький державний університет|Санкт-Петербурзький університет]]
| Посада = 
| відомий завдяки =
| звання =
| ступінь = [[Кандидат наук]]
| керівник =
| учні = [[Єльяшевич Борис Саадійович|Борис Єльяшевич]] та [[Катик Арон Ілліч|Арон Катик]]
| Батько =
| Мати =
| Дружина =
| Чоловік =
| Діти =
| нагороди ={{(!}}
{{!}}{{Орден Святої Анни 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 4 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 2 ступеня}}
{{!}}-
{{!)}}
| автограф =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Ілля Ілліч Казас''' ({{lang-hbo| אליהו בן אליה קזז}} ''Элияhу бен Елія Казаз''; 11 березня 1832, [[Армянськ]] — 14 січня 1912, [[Євпаторія]]) — видатний [[караїм]]ський просвітитель, [[педагог]] і [[поет]]. Він став одним з найбільш видатних членів караїмської громади [[Крим]]у своєї епохи, показавши чого може досягти виходець із простої караїмської сім'ї. Ілля Казас був високоосвіченою людиною, знав 11 мов, з них 4 — древні.

== Біографія ==
Народився в місті [[Армянськ|Вірменський Базар]] [[Перекопський повіт|Перекопського повіту]] Таврійської губернії. У віці 5 років відданий батьками в місцевий «[[Мідраш (караїмська школа)|мідраш]]» (парафіяльне караїмське училище). Після закінчення «мідраша» і євпаторійської вищої богословської школи, Казас екстерном склав іспити за курс гімназії в Херсоні.
[[Файл:Семья Казаса.jpg|міні|ліворуч|Ілля Казас (сидить ліворуч) у колі сім'ї. Євпаторія, 1890-і рр.]]
Закінчивши знамениту свого часу зразкову [[Школа Абенов-Яшара Луцького|школу Яшара Луцького]] і «пишучи вірші на величній мовою Біблії», протягом 6 місяців працював прикажчиком в одному з модних [[Одеса|одеських]] магазинів.

З [[1853]] по [[1855]] рік Казас навчався в [[МГУ|Московському університеті]], проте в жовтні 1855, не закінчивши навчання, вступив на факультет Східних мов [[СПбДУ|Санкт-Петербурзького університету]]. 16 вересня 1859 Ілля Казас з відзнакою закінчив курс, захистивши при цьому ступінь кандидата наук, і став першим караїмом з вищою освітою і науковим ступенем.

З [[Санкт-Петербург]]а переїхав до Одеси, де в 1859 році відкрив приватну караїмську школу, але пропрацював там недовго. У 1863 році переїхав до [[Сімферополь|Сімферополя]], де влаштувався викладачем історії у Сімферопольську чоловічу гімназію, де пропрацював протягом 18 років. Ілля Казас — автор проекту створення Сімферопольської татарської вчительської школи (1872); з 1881 по 1894 працював у ній інспектором. Крім того, перебував на посаді цензора газети «Перекладач-Терджиман» (до 1905) і очолював [[Олександрівське духовне караїмське училище]]. Про його високий авторитет серед кримських караїмів яскраво свідчить той факт, що він був радником [[гахам]]а [[Пампулов Самуїл Мойсейович|Самуїла Пампулова]].

Опублікував такі підручники, як «Лерегель Гайладім» («Керівництво для дітей») (написаний на [[іврит]]і в 1868—1869) і «Підручник [[Російська мова|російської мови]] для татарських елементарних шкіл», написаний 1873—1875. Особливо яскраво Ілля Ілліч проявив себе як перекладач. Завдяки його зусиллям сучасники познайомилися з багатьма відомими літературними творами, такими як «Торат Гаадам» («Начала Етики») і «Ківшоно Шель Олам» («Світові таємниці»), в яких Ілля Казас представив переклади скорочених і перероблених їм творів французів [[Жане Поль|Поля Жане]] і [[Симон Жюль|Жюля Симона]].

Редагував Одеський караїмський журнал «[[Давул]]» («Барабан») і сімферопольську газету «Таврида». З травня 1882 року на газету став чинитися тиск влади, внаслідок чого 1883 року її було закрито.

Помер у Євпаторії [[14 січня]] [[1912]] року. Був похований на євпаторійському караїмському кладовищі. Надгробний пам'ятник з могили Іллі Казаса знаходиться в лапідарії [[Кенаси (Євпаторія)|караїмських кенас у Євпаторії]].

Меморіальна дошка Казасу встановлена на будівлі колишньої чоловічої гімназії Сімферополя (нині — школа № 1). У 1990 році Кримським відділенням Українського Фонду Культури заснована премія ім. І. І. Казаса.

== Сім'я ==
Одружений був з двоюрідною сестрою караїмського гахама [[Пампулов Самуїл Мойсейович|Самуїла Панпулова]] Бюбюш Бераховне Панпуловою. Діти І. І. Казаса і Б. Б. Панпулової:
* Ілля народився 3 липня 1860 р.;
* Бераха (Борис) — 14 грудня 1861 р.;
* Азарий — 15 травня 1865 р.;
* Анна — 13 грудня 1867 р.;
* Мордехай (Марк) — 18 липня 1870 р.;
* Михайло — 21 травня 1872 р.;
* Еммануїл — 31 січня 1875 р.;
* Сарра — 21 лютого 1876.

== Праці ==
* Казас И. И. Арфа Давида: стихи // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 3-4. (август-сентябрь). — С. 3-4.
* [Казас И. И.] Еврейские погромы в Таврической губернии // Таврида. — Симферополь, 1881. — № 61.
* [Казас И. И.] Караимы, их обряды и учение // Таврические губернские ведомости. — Симферополь, 1869. — № 8.
* Казас И. И. К друзьям: стихи / пер. К. А. // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 3-4. (август-сентябрь). — С. 5.
* Казас И. И. Кившоно Шель Олам, т.е. «Мировые тайны» (по Жюлю Симону). Рассуждения о Боге, провидении и бессмертии: На древнеевр. яз. — Евпатория: тип. М. Л. Мурованского, 1899.
* Казас И. И. Лерегель Гайладим. Учебник древнееврейского языка с татарским переводом. — Одесса, 1868. — Ч. I; 1868. — Ч. II.
* Казас И. О мерах для поддержания Чуфут-Кале // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии. — Симферополь, 1890. — № 10. — сс. 61-73.
* Казас И. И. О недостаточном образовании караимов и необходимости в открытии духовного караимского училища // Таврида. — Симферополь, 1881. — № 31, 32
* Казас И. И. Последнее желание: стихи // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 3-4. (август-сентябрь). — С. 4.
* Казас И. И. Талисиз // Ени-Терджиман. — Бахчисарай, 11.10.1917. — № 197.
* Казас И. И. Торат Гаадам, или начала Этики (по Поль Жану): На древнеевр. яз. — Варшава, 1889
* Казас И. И. Фенелон и его сочинение «О воспитании девиц»: Речь, произнес. на торжеств. акте Симфероп. жен. гимназии 30 авг. 1884 г. преп. педагогики И. Казасом. — Симферополь: Таврич. губ. тип., 1885. — 66 с.
* Казас И. И. Эмет Меэрец, т.е. «Истина из земли». Извлечение из сочинения Вигуру «Библия и новейшие открытия в Палестине, Египте и Ассирии»: На древнеевр. яз. — Одесса, 1908. — Вып. 1.
* Каззаз И. [Казас И. И.] Слово защиты // Новороссийский телеграф. — Одесса, 19.01.1869 (№ 9); Одесса, 22.01.1869 (№ 10).
* Караим [Казас И. И.] Караимское население в Новороссии // Одесский вестник. — Одесса, 1880. — № 9.
* Kazas E. Oł dor… // [[Karaj Awazy]]. — Łuck, 1931. — № 2. — s. 34.
* N. N. [Казас И. И.] Общие заметки о караимах // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 3-4. (август-сентябрь). — С. 37-71.
* Краткий практический учебник русского языка для татарских начальных школ / Сост. И. Казас. Отд. 1-2. — Одесса: тип. П. Францова, 1873—1875. — 2 т.
* Краткий практический учебник русского языка, составленный для начальных татарских школ Таврической губернии бывшим инспектором Симферопольской татарской учительской школы И. Казасом / Пер. на казан. наречие Максудов. — Казань: тип. Б. Л. Домбровского, 1900. — 60 с.
* Практический учебник древнееврейского языка для караимских училищ / Сост. инспектор Александр. караим. духов. уч-ща И. Казас. — Евпатория: тип. М. Мурованского, 1896. — [4], IV, 282 с.
* Русский букварь для татарских народных училищ / Сост. И. Казас. — Одесса: тип. П. Францова, 1870. — 30 с.

== Література ==
{{Портал|Юдаїзм|Біографії}}
* Сигаева Г. В. ''Крымские караимы и их вклад в многонациональную культуру России и Крыма''. // Культура народов Причерноморья. — Симферополь, 1997. — № 3 — сентябрь.
* Бараш Я. ''Педагог, просветитель, поэт Илья Ильич Казас'' /1833-1912/. // История в лицах. — Симф.: «АНООНК»,1997.
* Прохоров Д. А. ''И. И. Казас — редактор газеты «Таврида»'' // МАИЭТ. Симферополь, 2002. Вып. IX.
* Прохоров Д. А. ''Научно-краеведческая деятельность И. И. Казаса'' // Этнография Крыма XIX—XX вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. Симферополь, 2002, С. 372—379.
* Прохоров Д. А. И. И. ''Казас — инспектор Симферопольской татарской учительской школы'' // МАИЭТ. Симферополь, 2003. Вып. X.
* Прохоров Д. А. ''Система народного образования караимов Таврической губернии во второй половине XIX — начале XX вв.'' // МАИЭТ. Симферополь, 2006. Вып. XIII.

[[Категорія:Уродженці Армянська]]
[[Категорія:Померли в Євпаторії]]
[[Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького університету]]
[[Категорія:Кандидати філологічних наук]]
[[Категорія:Перекладачі Російської імперії]]
[[Категорія:Письменники мовою іврит]]
[[Категорія:Персоналії:Сімферополь]]

Казас Ілля Ілліч - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Yakudza: clean up, removed: : Научный журнал за допомогою AWB