Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:29:12Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:29, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Zvr в 04:04, 4 серпня 2022

2022-08-04T04:04:17Z

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Емінек''' ({{Lang-crh|Eminek}}) — кримський карачі-бек, голова знатного роду [[Ширіни|Ширін]]. Син ширінського мурзи [[Тегіне-бей|Тегіне-бея]] та молодший брат Мамак-бея. Жив за правління хана [[Менґлі I Ґерай|Менглі I Ґерая]].

== Біографія ==
У середині XV століття [[Кримський улус]] остаточно відокремився від [[Золота Орда|улуса Джучі]] і став незалежним [[Кримське ханство|Кримським ханством]]. Але після смерті в 1466 році першого хана [[Хаджі I Ґерай|Хаджі-Ґерая]] в ньому почалася боротьба за владу і усобиця.

Восени [[1473|1473 року]] після смерті Мамак-бея на посаді карачі-бека та глави роду Ширін стали претендувати Кара-Мірза та Емінек. Кара-Мірза знаходився у спорідненості з ханським братом [[Айдер]]ом і мав вплив при дворі [[Менґлі I Ґерай|Менглі Ґерая]]. Емінек звернувся за допомогою до генуезців Кафе. Саме на прохання генуезців [[Менґлі I Ґерай|Менглі Ґерай]] призначив Емінека карачі-беком.

Ширінський мурза Емінек-бей, ставши карачі-беком, став першою після хана особою у Кримському ханстві. Незабаром стосунки між ханом та карачі-беком погіршилися. Емінек зажадав, щоб [[Менґлі I Ґерай|Менглі Ґерай]] віддав йому за дружину свою матір, вдову Хаджі Ґерая, але отримав відмову. Про свої претензії на посаду голови роду Ширін заявив його племінник Шейдак, син Мамак-бея. Спочатку Шейдак звернувся по допомогу до генуезців, але не отримавши її, утік у [[Велика Орда|Велику Орду]]. Незабаром [[Менґлі I Ґерай|Менглі Ґерай]] усунув з посади Емінека, який втік на [[Північний Кавказ]] і переконав Шейдака повернутися до Криму. У лютому [[1475]] року під тиском генуезців [[Менґлі I Ґерай|Менґлі Ґерай]] призначив новим беєм Ширінів Шейдака.

Кілька разів рід Ширін на чолі з Емінеком брав участь у бунтах проти кримського хана Менглі Ґерая, зокрема під час [[Османська імперія|османського]] вторгнення до Криму [[1475|1475 року]], проте в основному він жив із правителем держави у мирі.

У березні [[1475|1475 року]] кримський хан [[Менґлі I Ґерай|Менглі Ґерай]] був усунений беями від престолу і втік у [[Феодосія|Кафу]] під захист генуезців. Новим кримським ханом був проголошений його старший брат [[Айдер]]. Емінек-бей повернувся до Криму і отримав посаду карачі-бека Ширінів. Його племінник Шейдак сховався в [[Феодосія|Кафе]]. Емінек з татарським військом обложив Кафу. Наприкінці травня [[1475|1475 року]] в Криму [[Турецьке завоювання Криму|висадилася армія]] Османа під командуванням великого візира [[Гедик Ахмед-паша|Гедик Ахмед-паші]]. Емінек з татарською кіннотою з'єднався з турками і взяв участь в облозі та взятті Кафи. Його суперника Шейдака знайшли і вбили за наказом Емінека. Турки-османи завоювали всі генуезькі міста-колонії в Криму і посадили на ханський престол [[Нур-Девлет]]а, другого за старшинством сина [[Хаджі I Ґерай|Хаджі-Ґерая]] . Незабаром проти Емінека виступив його молодший брат Хаджіке, який зі своїми прихильниками втік до Великої Орди. З ординським військом Хаджіке вдерся до Криму, але був відбитий Емінеком.

Влітку [[1476]] року за наказом султана Емінек-бей на чолі 10-тисячного війська брав участь у поході на [[Молдавське князівство]]. Молдавський господар [[Штефан III|Стефан Великий]] двічі відбив татарський напад. У цей час до Криму вдерлася велика ординська армія під командуванням сина хана [[Ахмат (хан Великої Орди)|Ахмата]]. Ординці розорили і підкорили своїй владі весь півострів. Хан Великої Орди Ахмат призначив кримським ханом свого племінника Джанібека. Емінек-бей повернувся до Криму і був ледь не взятий у полон ворогами. Втікаючи він сховався в [[Старий Крим|Ескі-Киримі]]. У [[1477]] році кримські беї під керівництвом Емінека вигнали Джанібека і звели на ханський престол [[Нур-Девлет]]а. Відносини між ханом і карачі-беком знову не склалися. Незабаром Емінек-бей відправив листа до султана Османа [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда Фатіха]], просячи його звільнити з полону і призначити новим кримським ханом Менглі Ґерая. Навесні [[1478]] року Менґлі Ґерай із турецьким загоном прибув із [[Стамбул]]а до Криму, де обійняв ханський престол.

Спочатку Емінек-бей доброзичливо ставився до Московської держави, брав участь у переговорах з великим князем московським [[Іван III Васильович|Іваном III Васильовичем]]. Його син Девлетек отримав від московського посланця, боярина Тимофія Скряби Морозова, небезпечну грамоту із золотою печаткою для проживання у московських володіннях. В [[1482]] році Емінек був підкуплений королем Польщі і Великим князем Литовським [[Казимир IV Ягеллончик|Казимиром IV]] і вмовив хана укласти мир з [[Велике князівство Литовське|Литвою]]; лише енергійні дії московського уряду змусили скасувати цей мир.

== Література ==

* Именек // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
* ''Олекса Гайворонский''. Повелители двух материков. — Т. 1. — {{К.}}—Бахчисарай, 2007. — ISBN 978-966-96917-1-2
[[Категорія:Кримське ханство]]

Емінек - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Zvr в 04:04, 4 серпня 2022